Версiя для друку Обговорити в форумi

В Українському домі в Києві експонувалася виставка «Небачена сила». Вона присвячена ненасильницькому спротиву російським загарбникам на тимчасово окупованих територіях України.

 Про збройний опір відомо багато, про ненасильницький мало, але він є і він масовий. Визначено топ-10 методів ненасильницького спротиву.

1. Демонстрація української символіки та дій (наприклад, жовта стрічка, український прапор, графіті-гасла).

2. Листівки, газети та плакати (наприклад, для інформування місцевих жителів про те, що насправді відбувається, щоб протистояти російській пропаганді).

3. Розкриття персональних даних російських солдатів і чиновників (викриття їхніх злочинів, імен і адрес).

4. Відмова від співпраці з російською владою (наприклад, не відправляти дітей до школи).

5. Закликання людей до участі в ненасильницькому спротиві (за допомогою онлайн- чи офлайн-кампаній та чат-ботів).

6. Сприяння виїзду людей з тимчасово окупованих територій.

7. Альтернативна освіта для дітей.

8. Знищення російської символіки та знаків (наприклад, спалення російських прапорів).

9. Використання гумору і сатири (сатирична підробка російських банкнот, меми та висміювання).

10. Порушення адміністративних процесів (наприклад, перевантаження та заплутування нелегітимних виборчих комісій).

 “Жовта стрічка” — провідний рух ненасильницького спротиву російській окупації в Україні. “Жовта стрічка” робить акцент на цифрових технологіях. Активісти на окупованих територіях залишаються на зв’язку через плагін чат-бота на каналі групи в Telegram. Ця система організації дозволяє “Жовтій стрічці” ділитися матеріалами та методами, необхідними для опору, щоб зробити свою діяльність видимою в реаліях окупації, зберігаючи при цьому анонімність.

 Один із розділів виставки називається “Ломикамінь”. 9 українських мисткинь із Криму, Херсона, Маріуполя та Донеччини оповідають про різні досвіди проживання війни на тимчасово окупованих територіях України, а також про жінок, що чинили та продовжують чинити спротив російському насильству. Мисткині розповідають про стратегії спротиву через протест, солідарність та створення спільнот, збереження власної ідентичності, використання мистецтва як способу фіксації злочинів, а також боротьби з брехливими наративами.

 В окупованому Мелітополі на початку 2023 року три українські жінки об’єдналися в групу “Мавка”, щоб протистояти російській агресії на окупованих територіях. Рух поширився по всій окупованій території України.

 Під час шахрайської виборчої кампанії Росії на окупованих територіях рух “Зла мавка” випустив власну серію банкнот, що копіюють російську 200-рубльову купюру, але декоровані українськими зображеннями та гаслами. Листівки, графіті, спалення російських прапорів, розповсюдження української газети і навіть частування окупантів самогоном з проносним - це далеко не всі методи мавок нагадати окупантам, на чиїй вони землі.

 На телеграм-каналі “Зла мавка” від листопада 2023 року двічі на тиждень публікуються щоденникові записи мавок. Вони розповідають історії про спротив, про віру, про сподівання та буденність жінки в окупації.

 Мавки закликають: “Продемонструйте свою підтримку ненасильницькому спротиву України, здійснивши власну акцію непокори. Візьміть наліпку, зробіть тимчасове тату чи намалюйте один із символів опору і зробіть фото у визначному місці чи розмістіть їх в консульстві чи посольстві РФ або поруч з ними, сфотографуйте та надішліть фото на наш акаунт в інстаграм, використовуючи хештеги “#НебаченаСила# ЗлаМавка”.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2024 > Тема "Резонанс"