|
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2004 > Тема "Резонанс"
#46 за 12.11.2004
"Денежек хочица...", або ЯКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОТРІБНЕ УКРАЇНІ?
П. СУЩЕНКО.
Питання, винесене в заголовок цієї статті, на перший погляд видається риторичним. Звичайно ж, Україні потрібне українське телебачення. Проте коли ми спробуємо проаналізувати те, що нам підсовують, від тієї риторичності не залишається і сліду. І мимоволі закрадається думка: або ж відповідні чиновники не розуміють, що таке українське телебачення (і тоді чого там сидять?), або ж вони все добре розуміють, а відбувається цілеспрямоване, зумисне руйнування української духовності (тоді сидять не там).
Щоб зрозумілішою була суть звинувачень, пропоную зосередити увагу на конкретних аспектах телебачення, зокрема на мові, якою ведуть передачі. Це ж нонсенс, що з півтора десятка телепрограм інформаційного простору незалежної держави немає жодної повністю україномовної.
Як записано в статуті ООН, кожна нація має право на існування, тобто право на свою самобутність (мову, традиції і т. д.). І коли телебачення позбавляє український народ його законного права (зокрема мови), це вже не невинна забаганка недолугого чи продажного чиновника, це антинародна, антиукраїнська політика, за яку потрібно судити. Ну, та це, так би мовити, ще квіточки. Ягідки набагато страшніші. Бо вони не тільки перекривають кисень українській духовності, а й руйнують саму душу. Я маю на увазі зміст програм, ту інформацію, якою начиняють нашу свідомість.
Нація, яка виховує підростаюче покоління на принципах байдужості до власної держави, ворожості, продажності, аморальності, - майбутнього не має.
А ви можете назвати бодай один фільм чи передачу, показані по телебаченню, в яких пропагувалася б любов до українського народу, його держави. Я вже не кажу про готовність самопожертви в ім'я цієї любові. Уроків же бездуховності, аморальності - безліч. Наведу лише фрагменти однієї з таких передач.
На початку вискакує на сцену щось страшне і волохате в яскраво розцяцькованій майці і, розмахуючи руками, намагається зігнати в табун учасників гри - молодих хлопців і дівчат. Судячи з того, що воно тримається за мікрофон, здогадуюсь - ведуче.
- Раздевайтесь! - не гаючи ефірного часу, наказує воно.
Хлопці оголюють торси, дівчата мнуться, вагаються.
- Лифчики можно не снимать! - по паузі додає ведуче. Тепер приєднуються і дівчата.
- О, сосочки торчат! - підстрибує ведуче біля однієї з дівчат. - Можно потрогать?
Дівчина зупиняється, намагаючись збагнути, що відбувається.
І хоч останні 13 років її не вчили народних норм поведінки, вона на генетичному рівні відчуває, що коїться щось не зовсім моральне. Ведуче бачить: ще мить і дівчина скаже "ні". Тому поспішає перехопити ініціативу і нагадує їй, чого вона тут: "А денежек хочица?".
- Хочица, - пробує посміхнутися дівчина, хоча та посмішка більше нагадує гримасу болю.
Ведуче пальчиком торкається сосочка і, дико провищавши, галопує по сцені далі.
- Теперь вот прищепочки, цепляйте на голое тело. Кто больше поцепит, тот и победил.
Стадо учасників береться до роботи.
- Прищепочка на сосочке считается за две, - підбадьорює учасників ведуче і програма триває далі. Прищепочки закінчуються, визначають переможця...
- А теперь вот в этой мисочке (де налиті якісь помиї) я положил (ага, все-таки він, а не воно) монетки. Вот вы девушка, попытайтесь мордой достать монетки. Сколько вытянешь ртом, столько долларов и получишь.
Дівчина занурює голову в напівпрозору бурду і, тикаючись "мордой" в дно миски, дістає кілька монет.
- Пять! - підраховує ведучий. - Молодец. Наш выигрыш 5 долларов.
Не знаю, як вам, шановні читачі, а мені важко збагнути, кого виховують отакі передачі. Повій? Ну, хіба що найнижчого ґатунку, бо далеко не кожна повія дозволить так поводитись з нею. Холуїв? Можливо, бо людина - звучить гордо.
Чи будуть оці дівчата й хлопці, які "мордами" заробляють долари, ставати на захист чиєїсь скривдженої честі й гідності, коли вони й уявлення не матимуть, що воно таке? То яке ж майбутнє України виховують такі й подібні їм передачі? Жахливо.
А реклама? Я вже мовчу про те, що час - це гроші і ніхто не має права забирати його в глядача.
А глядачів постійно змушують замість обраної передачі дивитись непотрібну їм рекламу, яка до того ж нерідко займає ледве не половину виділеного часу.
Ви заробляєте на рекламі гроші? Заробляйте. Але ж не крадіть нашого відпочинку, не ґвалтуйте наші душі. Доходить до курйозів. Сів старий дід подивитись кіно. Та поки розказували про всілякі прокладки та як їх застосовувати, він і заснув. У когось болить зуб, а йому розповідають про препарати від геморою і т. п. Нащо ж так знущатися з глядачів.
А реклама алкогольних напоїв?! А хто дав право спокушати неповнолітніх дітей до вживання хай
і не самих сильних, але ж наркотиків? Надивившись агітаційних роликів, сьогодні вже навіть дошкільнята прагнуть скуштувати напій "справжніх чоловіків", "відчути смак життя". Мабуть, "здорове" покоління виросте з них.
А от чи буде телебачення виплачувати відшкодування за скалічені долі, я щось не впевнений. Судячи з його позиції, воно тільки наживається з цього народу, отруюючи йому і тіло, і душу, а допомоги, розради, просвіти від нього - ніякої. Тільки й того, що називається українським. А так чуже. Чуже і за формою, і за змістом.
Можна ще довго продовжувати список злочинних і недолугих аспектів, але, я думаю, достатньо і сказаного, щоб зрозуміти: Україні потрібне нове, принципово інше телебачення. Телебачення, яке б давало достовірну інформацію і можливість познайомитися з народними традиціями, почути українську пісню, пізнати українську історію, подивитись потрібну рекламу. Щоб можна було пізнавати світ, відпочити, переглянувши справді дотепну розважальну програму, щоб батьки не хвилювались, що щось там розтліває юні душі, а були впевнені: їхніх дітей виховують патріотами, а не манкуртами, які отримані від народу багатства - розум, силу, красу, голос використовуватимуть для нищення цього ж народу. Потрібно, щоб було і телебачення мовами національних меншин, але не таке, що витісняє державномовне; і для всіх національних меншин, а не для однієї як зараз. Бо це дискримінація.
Потрібно. Та нинішня влада цього не робить. Тож треба міняти її. Якщо зараз не скористаємось своїм шансом, ми не тільки не матимемо свого телебачення, ми не матимемо майбутнього.
Виконаємо свій громадянський обов'язок якщо вже навіть не заради себе, то хоча б заради дітей і внуків.
с. Олександрівка Красногвардійського району АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2004 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2617
|
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
