Версiя для друку Обговорити в форумi

15 серпня – велике церковне свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке знаменує Її перенесення (перехід) у життя Небесне.

У народі його називають Першою Пречистою. Хоч доволі рідко, але й зустрічається назва – Передосіння Пречиста. Вона нагадує про наближення календарної осені, оскільки фенологічна вже прийшла. Як і в інші Богородчанські свята, у цей день Церква забороняє важку фізичну працю (звісно, без нагальних потреб). Увесь час потрібно присвятити молитвам до Цариці Небесної – нашої Заступниці.

Щодо народних традицій, то на цю пору припадає збір садовини, дехто починає посів озимих. Тому кажуть: «Перша Пречиста хліб у полі засіває і яблука в саду збирає». Є й інші приказки.

За старих часів після Першої Пречистої у молоді на селі ставало значно менше роботи. Отож можна підшукати собі пару на «вечорницях під відкритим небом» - традиційних зустрічах молоді «на вулиці». Родини, у яких діти були «на порі», починали активно готуватися до весільного сезону. Вважали, що молодят благословляє на шлюб сама Богородиця.

Народні прикмети:

-Веселка на Першу Пречисту віщує довгу й теплу осінь.

-Спекотний день на Першу Пречисту – буде тепле бабине літо.

МЕДОЗБІР

У пасічників існує свій строгий календар. Наприклад, на початку другої половини серпня вони востаннє у році брали з вуликів мед. Та, насамперед, ревізували вулики, визначали, скільки меду взяти собі, а скільки залишити бджолам на зиму. Вилучали пусті вощини, об’єднували малочисельні сім’ї.

Вулики починали готувати до зими, утеплювати їх, а бджіл підгодовувати цукровим сиропом, коли ті до похолодань не встигнуть додатково запастися медом.

Існувала між пасічниками братчина, зокрема, вони ділилися один з одним роями, якщо у когось з пасічників бджоли вимерли, безкорисливо допомагали у догляді за пасікою.

Свіжим медом частували сусідів, убогих, дітей-сиріт… Частину грошей від реалізації солодкого продукту віддавали у церковну казну. Так годилося! Бджола – Божа комаха. Таким чином власники пасік дякували Богу і бджолам за медозбір. З воску виготовляли свічки і дарували їх храму.

Тепер чимало пасічників в Україні «за так!» віддають частину меду нашим бійцям на передову, приносять його для поранених захисників у військові госпіталі, лікарні. Є пасічники, які безпосередньо самі активно займаються волонтерством.

У народі про мед кажуть:

- Хочеш меду – гляди бджіл!

- Твоїми устами та й мед лизати…

- Не проси ведмедя мед стерегти.

- Хто їсть мед, той здоров’я має!

- Бочку меду ложка дьогтю зіпсує.

- Солодкий мед, та не про нас…

- Медовий пряник за склом.

- З медом і життя солодке.

- На Маковія є мед і мак, то хай буде так!

- Липа цвіте – мед у вулики пливе.

- Серпень – медовий місяць.

- Аби мед, а мухи налізуть.

- Де квітка, то там і мед.

- Їж мед, але бережись (стережись) жала.

- З медом можна і язика проковтнути.

- Був мед, та гості пропили.

- Давай, жінко, перцю, а я медом закушу…

ОСТАННІЙ ГОЛОС ЗОЗУЛІ

У серпні починають відлітати у вирій птахи. Їх все меншає і меншає на рідних теренах. Першою відлітає зозуля (це підтверджено фенологічними спостереженнями). Вважали, що до її відльоту потрібно впоратися зі жнивами, зібрати весь хліб.

За народними повір’ями, зозуля має ключі від Ирію і вона відмикає ними ворота для решти птахів. Тому мусить летіти першою.

Побутує і таке повір’я. Якщо у серпні почути голос зозулі, то це значить, що вона кличе за собою своїх діточок, яких виховували інші батьки, благає летіти за нею, просить прощення, що підкинула їх, залишила напризволяще, не годувала, не ростила…

Щоправда, малоймовірно, щоб у серпні зозуля кувала. А от яйця (їх може бути від 1 до 4) підкидає по одному в інші гнізда. Їх форма і колір такі самі, як і в гнізді «прийомних батьків». Через 12-13 днів вилуплюється пташеня зозулі, яке викидає з гнізда всіх інших пташенят чи яйця.

У народі кажуть:

-Серпень кланяється осені.

-У серпні хліб дожинати та отаву заготовляти.

-Серпневе сонце – остання посмішка літа.

-До серпня зозуля лічить копи, чи вдосталь буде хліба для людей.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2024 > Тема "Душі криниця"