Версiя для друку Обговорити в форумi

5 лютого в Музеї історії міста Києва відкрилася виставка «Архетип українського героя». Вона приурочена до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну та покликана розкрити образ сучасного українського воїна.

В часи України – Русі, козацької доби, національно-визвольних змагань початку ХХ століття, Другої світової війни, дисидентського руху і до сьогоднішньої боротьби завжди були герої, які ставали на захист Батьківщини, свободи свого народу.

В експозиції архетипи українського героя представлено різними засобами мистецтва – живопис, графіка, фото, інсталяція.

 Також експонується унікальна колекція військових шевронів, що куратори виставки об’єднали під спільною назвою «Код захисника». Кожен шеврон містить символи, за якими можна не лише ідентифікувати конкретний підрозділ, а й досліджувати багатовікову історію, культуру та духовну спадщину України.

 На виставці розміщено як роботи широковідомих художників, так і менш відомих широкому загалові митців. Дехто з авторів експонованих робіт захищає Україну в лавах Збройних Сил України.

 Особливе місце на виставці займає серія творів художника та військовика Сергія Пущенка. Він із 2015 року писав портрети українських захисників – своїх побратимів-добровольців. 2 березня 2022 року Сергій Пущенко загинув у боях за Васильків на Київщині.

 Художниця Олена Ліберті із 2015 року працювала в Маріуполі, створювала в місті мурали на честь полку «Азов». У 2016 році вона приєдналася до «Азову» і прослужила в лавах полку два роки. В картині «Переправа на «Азовсталь» мисткиня відобразила один із драматичних моментів оборони Маріуполя. Станом на 15-16 квітня 2022 року утримування Центрального, Приморського та Кальміуського районів Маріуполя стає неможливим. Саме тому відбувається передислокація військових на «Азовсталь». Операція була надскладною, оскільки через панування противника в небі доводилося долати річку плотами.

 Semira (Ірина Федоренко) – маріупольська художниця, яка до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну проживала та працювала в Києві. Зараз вона перебуває в Німеччині. Нині її мистецька діяльність спрямована на те, щоб не дати світові забути жахи війни в її рідній Україні.

 Художник Олександр Терещенко добровільно вступив до лав ЗСУ. Тепер серед його робіт переважають польові замальовки пам’яток сходу України, що постраждали внаслідок російських бомбардувань.

 Антон Логов представив портрет українського солдата Олександра Мацієвського, який потрапив у полон і був розстріляний росіянами після вигуку “Слава Україні!»

 В експозиції багато портретів українських військових і волонтерів з стислими висловлюваннями цих героїв.

 Під портретом ротного Давінчі цитата із «Декалогу українського націоналіста»: «Або здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї».

 Волонтер Павло Лі із Криму, який загинув у 2022 році в Ірпені на Київщині, пророкував: «Вистояли у 2014 році, не здамося і зараз».

 Жанна із екіпажу БМП-2 впевнена: «Немає значення, хто навпроти, важливо хто поруч».

 Друг Таранька: «Я дуже люблю свою країну! І сюди ми не пустимо нікого навіть ціною свого життя».

 Друг Яструб: «Боїшся померти за свою землю? Не народжуйся! Не ми прийшли до них. Вони прийшли до нас. Знайти собі могилу!»

 Друг Льоня підкреслює, що ця боротьба триває віками: «Ми завершимо справу, розпочату нашими славними Козаками, Дідами, Батьками».

 Його підтримує командир батальйону «Азов-Дніпро» Родіон Кудряшов: «Для мене нинішня війна – це шанс, який нам дала доля, щоб позбутися ворога, який всю нашу історію намагається забрати у нас свободу».

 Командир батальйону «Карпатська Січ» Олег Куцин, який загинув, захищаючи Україну: «Ця війна завершиться або в Чопі, або у Владивостоці».

 Даніїл Ляшук: «Ця війна не повинна лягти на плечі наших дітей».

 Так, якщо ми не переможемо, то муситиме воювати покоління нинішніх дітей.

 Зрозуміло, що війна легкою не буде. Командир взводу 1-ї окремої бригади спеціального призначення ЗСУ імені Івана Богуна, молодший лейтенант Євген Олефіренко: «Маємо готуватися до важкої і довгої війни. Або вони нас, або ми їх. Вижити може лише один».

 Громадський активіст із Києва і доброволець Роман Ратушний, який захищав Україну в складі 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр» і загинув у бою під Ізюмом 24-річним, закликав: «Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства, пов’язані з російським-радянським. Випалюйте в собі стосунки з родичами чи друзями по ту сторону, з усіма, хто є носієм російської субкультури. Інакше це все випалить вас».

Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2025 > Тема "Резонанс"