"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2025 > Тема ""Білі плями" історії"
#23 за 06.06.2025
РОДИНН╤ ╤СТОР╤╥ ПРО ДРУГУ СВ╤ТОВУ В╤ЙНУ
У прим╕щенн╕ Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ експону╓ться виставка «Пам'ять. Д╕алоги». Представлено родинн╕ рел╕кв╕╖, як╕ розпов╕дають про людськ╕ дол╕ час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Депортац╕я кримських татар, зд╕йснена за наказом Стал╕на у 1944 роц╕, одна з найтраг╕чн╕ших стор╕нок ╕стор╕╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Звинувачених у «тотальному колаборац╕он╕зм╕» кримських татар (переважно ж╕нок та д╕тей) було вивезено з р╕дно╖ земл╕ на сх╕д.
Вигнанц╕ могли взяти з собою м╕н╕мум – лише те, що вм╕щалося в ручну поклажу. Серед експонат╕в виставки – Коран, одна з найц╕нн╕ших рел╕кв╕й. В╕н належав одн╕й ╕з родин, депортованих до Узбекистану. Книга без пал╕турки була вм╕щена в д╕ловодну теку, щоб замаскувати ╖╖ п╕д звичайн╕ документи. У 1990-х роках Коран разом ╕з репатр╕йованими власниками повернувся до Криму.
Удруге книга була вивезена з п╕вострова п╕сля початку рос╕йсько╖ окупац╕╖ в 2014 роц╕.
Пол╕на Лебединська провела на в╕йну двох син╕в – Миколу та Лева. Всю в╕йну вона пережила в р╕дному Харков╕ в б╕дност╕, голод╕ й деф╕цит╕. В╕д початку н╕мецько-радянсько╖ в╕йни вона мало лише 400 грам╕в хл╕ба на день, як╕ видавала держава за продуктовими картками.
У вересн╕ 1941 року ж╕нка д╕зналася про тяжке поранення старшого сина Миколи. Йому, однак, пощастило пройти в╕йну та повернутися додому. Микола був опорою й розрадою для матер╕ на все ╖╖ життя.
Молодший син Лев часто писав матер╕ з фронту. Останн╕й лист в╕д сина, в якому в╕н рад╕в новин╕ про визволення Харкова в╕д н╕мецьких окупант╕в, мати отримала на початку 1943 року. За к╕лька м╕сяц╕в Лев загинув.
╢ва Нейдл╕нгер ╕з Н╕меччини представила щоденник свого прад╕да, оберштабс-╕нтенданта вермахту, який в╕н в╕в в окупован╕й Укра╖н╕, а також фотоальбом того часу. Укра╖на стала м╕сцем, де н╕мц╕ лишили п╕сля себе найкривав╕ш╕ сл╕ди. Проте в щоденнику не заф╕ксован╕ акти насильства. ╢ва Нейдл╕нгер зазнача╓: «Однак в╕н ретранслю╓ особистий зв'язок ╕з колективним минулим, пов’язу╓ ╕стор╕ю мо╓╖ родини з тими, хто тут жив ╕ був св╕дком злочин╕в нацист╕в». На св╕тлинах Харкова, Полтавщини, Ялти зам╕сть спалених с╕л, розбомблених м╕ст чи вбитих цив╕льних, арх╕тектура, пейзаж╕ та с╕льське життя – так н╕би це альбом мандр╕вника. Та все ж це не безневинна документац╕я. Г╕тлер вбачав в Укра╖н╕ «житт╓вий прост╕р на Сход╕», а жител╕ Укра╖ни - особливо ╓вре╖, роми та люди з ╕нвал╕дн╕стю – вважалися недолюдами, яких треба знищувати, поневолювати та експлуатувати. ╢ва Нейдл╕нгер стверджу╓, що кр╕зь об’╓ктив ╖╖ прад╕да просочу╓ться погляд колон╕затора: бажання захопити, оволод╕ти та панувати. На земл╕, яку в╕н уже сприймав як свою власну.
У пово╓нн╕й Н╕меччин╕ на загальнонац╕ональному р╕вн╕ проводилася пол╕тика покаяння за злочини, вчинен╕ нацистським режимом. Десятил╕ттями кра╖на шукала в╕дпов╕д╕ на питання, як ц╕лий народ м╕г потрапити п╕д вплив тотал╕тарно╖ пропаганди. Як ╕дея про власну вищ╕сть, прийнята за об’╓ктивну д╕йсн╕сть, призвела до масових злочин╕в проти людяност╕. Чорна д╕ра нацистсько╖ ╕деолог╕╖ забрала м╕льйони житт╕в у всьому св╕т╕.
П╕сля завершення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, п╕д тиском поразки, св╕дки, учасники ╕ винуватц╕ кривавих розправ змушен╕ були переосмислити власн╕ погляди та д╕╖. В цьому анал╕з╕ постало усв╕домлення в╕дпов╕дальност╕ н╕мецько╖ нац╕╖, необх╕дност╕ покаяння.
Комун╕стичний режим в СРСР також знищив багато м╕льйон╕в людей. Однак покаяння в Рос╕╖ не в╕дбулося. Натом╕сть рос╕янам промивали м╕зки мистецтвом, де зображували могутн╕сть злочинного режиму, замовчуючи, що в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ СРСР перем╕г за допомогою надано╖ союзниками техн╕ки. Таке промивання дало сво╖ насл╕дки. Зараз рос╕йськ╕ загарбники чинять в Укра╖н╕ злочини, як ╕ ╖хн╕ попередники – н╕мецьк╕ окупанти.
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2025 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27036
|