Версiя для друку Обговорити в форумi

Успенський піст (у народі – Спасівка) встановлений на згадку про Успення (Успіння) Пресвятої Богородиці. Це один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Починається з 1 серпня і завершується 14 серпня перед Успенським святом.

Як і під час інших постів, на Спасівку важливе не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто намагатися не віддаватися гучним розвагам, не сваритися, не лихословити; потрібно посилено молитися до Пресвятої Богородиці й уповати на її ластку та милосердя.

Згідно з церковним статутом, суворість Успенського посту така ж, як й у Великий піст. Він вважається його продовженням. (За апокрифічною легендою, Господь розділив Великий піст на дві частини, щоб люди перед Великоднем не постили надто довго, бо це буде їм заважко). Тобто в Успенський піст виключаються м’ясні страви, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється тільки у свято Преображення Господнього.

У перший день Успенського посту здійснюється освячення меду нового збору, а на свято Преображення – фруктів.

Успенський піст здавна вважався найприємнішим і найлегшим. Адже можна харчуватися молодою картоплею, дозріла чи дозріває інша городина, у лісі є гриби, у садах – фрукти.

У народі кажуть:

-Тільки у Спасівку востаннє беруть у бджіл мед.

-Прийшла Спасівка – літо минає.

-Петрівка голодна, а Спасівка сита.

-У Спасівку завжди спека.

-У Спасівку дожинають, а по Покрові молотять.

-Спасівка принесе хліб укомору й солому в стодолу.

У Спасівку знахарі неодмінно заготовляли лікарські рослини і примовляли: «Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав і нам поміч давав».

НА СИЛИ ЗІЛЛЯ НАБИРАЄ СИЛИ...

30 липня – свято апостола Сили. Очевидно, що він не був безпосереднім учнем Ісуса Христа, але став надійним помічником апостола Петра, потім самостійно проводив місійну діяльність. Загинув мученицькою смертю у І столітті.

З цього дня народні зцілителі заготовляли з лікувальною метою листя калини, ліщини, волоського горіха, берези, дикої груші, дуба, малини, ожини, смородини, порічок... Робили це поспіхом, допоки листя не пожовкло. Потім його сушили і зберігали на зиму.

Вважали, що на Сили зілля набуває чудодійної сили. Тому збирали звіробій, полин, чебрець, подорожник, хвощ польовий... Деякі трави брали з корінцями, не чекаючи осені.

Народні прикмети:

-Якщо на Сили «всилиться» (встановиться) тепла погода – буде суха осінь.

Дощ на Сили – вересень з дощами.

-Вранці і ввечері густий туман – очікуй вологи.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2025 > Тема "Душі криниця"