Версiя для друку Обговорити в форумi

10 грудня, в Міжнародний день прав людини, в Будинку-музеї Лесі Українки в Києві відбувся захід «День прав людини. Крим 2025: Мистецтво спротиву». З 20 листопада тут експонується виставка «Крим. Деколонізація». Представлено карти Османської імперії 1727 року та Російської імперії 1752 року, де показано Кримське ханство як васальну, але автономну державу всередині Османського світу.

Серед експонатів давні зображення кримських татар і архітектури Кримського ханства. Єдиною пам’яткою палацового зодчества Кримського ханства, що збереглась, є Бахчисарайський палац (Хан-Сарай).

 У 2017 році Росія розпочала проводити «ремонтно-реставраційні» роботи у Хан-Сараї, внаслідок яких суттєво постраждала найстаріша будівля ансамблю – Велика ханська мечеть. Серед непоправних змін: повністю втрачено автентичну балкову систему перекриття, стелі та шатровий дах. Автентичні дубові балки перекриття демонтовані та розпиляні. Давня ложкова черепиця ручного виробництва на 100% була замінена іспанською черепицею заводського виготовлення. При цьому повністю знищено стародавню технологію укладання черепиці на глині та замінено сучасними кріпленнями.

 Також привертають увагу кримські пейзажі та керамічна флористична композиція «Райська квітка» кримськотатарської художниці Леонори Янко. В керамічній композиції мисткиня використала один із кримськотатарських узорів, свого часу змальований Лесею Українкою. Поетеса писала в листі до Михайла Драгоманова: «Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, що я в Криму зібрала, єсть їх чимало і дуже хороші, ще й надто подібні до українських». Ця мрія Лесі Українки здійснилася аж у 2023 році.

 Цінними експонатами виставки є і килим роботи Мамута Чурлу, колекція кримськотатарських головних уборів кандидатки філософських наук, дослідниці кримськотатарського костюма Лілії Дерман, жіночий пояс із срібла і позолоти роботи видатного кримськотатарського ювеліра Айдера Асанова (з приватної колекції Айше Умерової).

 Виставка демонструє, що кримськотатарська спадщина займає гідне і невід’ємне місце в українському культурному просторі.

 Захід «День прав людини. Крим 2025: Мистецтво спротиву» був проведений на підтримку кримськотатарського художника, політв’язня Богдана Зізи та інших політв’язнів. Цей мистецько-правозахисний захід організувала громадська організація «Крим.SOS» спільно з кримськотатарською художницею, авторкою проєкту «Для Сироти. For Orphan».

 Центральним об’єктом став малюнок Богдана Зізи «Сирота», який художниця інтерпретувала. Синьо-жовті хвилі символізують Крим. Хлопчик, який сидить скручено – це Богдан Зіза.

 Богдан ріс сиротою, виховувався у бабусі та підписував свої вуличні твори «Сирота».

 Богдан Зіза (у паспорті написано неправильно Азізов) народився 23 листопада 1994 року в Криму, в Євпаторії. У травні 2022 року, коли російська армія бомбардувала українські міста, він вийшов до будівлі окупаційної адміністрації в Євпаторії з пляшками синьої і жовтої фарби, облив фасад – і цим жестом кинув виклик всій системі страху, яка будується в Криму. Його одразу схопили. Далі – тортури, тиск, жорстокі допити, спроби зламати. У серпні 2023 року російський суд засудив Богдана до 15 років ув’язнення. Йому інкримінували «тероризм» за фарбу. Але насправді його провина в тому, що він нагадав: Крим – це Україна, а мовчання – це згода з окупацією. Навіть у полоні Богдан лишається непокірним. Богдан відмовився виконувати тюремні роботи, бо не хоче підтримувати окупаційний режим податками, які сплачуються з примусової праці. Цим він показав: спротив – не завжди гучний, але завжди послідовний. Його вчинок став символом гідності. А його ім’я – голосом свободи, що звучить навіть крізь тюремні грати. Його художня та громадянська позиція стала символом того, що Крим чинить опір – голосно й з гідністю.

 Проєкт «Для Сироти. For Orphan» поєднує інформаційні події та публічні перформанси в Україні й за кордоном. Авторка – кримськотатарська художниця – не називає свого імені, під час заходу закрила обличчя маскою та вдягнула білий захисний каостюм, який використовувала під час перформансу в Черкасах 11 жовтня: тоді вона відтворила твір «Сирота», який символізує самого Богдана Зізу.

 Проєкт вже представлений в Берліні, в одному з найвідвідуваніших музеїв Європи – Музеї Берлінського муру. Кожного дня понад 2000 осіб із понад 20 країн бачать правду про українських політв’язнів. Стріт-арт Богдана був перенесений на фрагменти Берлінського муру та поширений вулицями Берліна у 2022-2025 роках.

 На заході в Будинку-музеї Лесі Українки Постійна представниця Президента України в Криму Ольга Куришко повідомила, що Росія вкладає значні ресурси, щоб обмежити доступ до інформації в окупованому Криму. Вона, зокрема, сказала: «Якщо раніше ми говорили про близько 200 політичних в’язнів, щодо яких ми мали точну інформацію, то зараз це вже понад 500 людей. Російська Федерація робить усе можливе, щоб знищити спротив у Криму. Друга складова – колонізація, яка залишається одним із її пріоритетів: вони переміщають громадян РФ на тимчасово окуповані території».

 Представниця ГО «Крим.SOS» Людмила Шевченко зазначила: «На прикладі Богдана Зізи чи інших кримських політв’язнів можна побачити ще одну тенденцію: окупаційна влада вивозить політичних в’язнів з Криму в далекі регіони Російської Федерації. Тому важливо розповідати про порушення і за допомогою мистецтва.

 Сестра Богдана Олександра Баркова повідомила, що здоров’я її брата в тюрмі погіршилося.

 А Богдан Зіза в російській тюрмі написав вірш:

 «Моя Мама жива, як ніколи, моя Мама безсмертна.

 Моя Мама – Україна!

 І пишу від імені сотень тисяч кримчан:

 Люба Мамо, забери нас назад,

 Ми хочемо у Твої рідні обійми!»

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2025 > Тема "Крим - наш дім"