Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4671)
З потоку життя (7300)
Душі криниця (4368)
Українці мої... (1734)
Резонанс (2484)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1891)
Крим - наш дім (1687)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (267)
Бути чи не бути? (527)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (319)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СИМВОЛ БОРОТЬБИ ЗА В╤ЛЬНУ УКРА╥НУ
Виповнилося сто рок╕в з дня вбивства Симона Петлюри - людини, чи╓ ╕м’я стало символом...


ТИША БИК╤ВН╤: В╤Д СПЕЦОБ’╢КТА НКВС ДО ЗАПОВ╤ДНИКА НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ПАМ’ЯТ╤
╤стор╕я наймасштабн╕шого в Укра╖н╕ м╕сця поховання жертв стал╕нських репрес╕й – ╕...


ОНОВЛЕНА ВЕРС╤Я НАЦИЗМУ МА╢ МАРКУВАННЯ: «СДЕЛАНО В РОССИИ»
Укра╖нський народ знову змушений зупиняти зло…


СТАНОВЛЕННЯ БУДИНКУ ОФ╤ЦЕР╤В - СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНО╥ УКРА╥НИ
У Ки╓в╕ в╕дбулася презентац╕я зб╕рника статей «Центральний будинок оф╕цер╕в Збройних Сил...


ТВОРЦ╤ НАШО╥ ╤СТОР╤╥
В╕д княгин╕ Ольги - до гетьмана Павла Скоропадського…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2026 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2026
ПОЛКОВНИК КОНОВАЛЕЦЬ

╢вген Коновалець народився 14 червня 1891 року в мальвничому сел╕ Зашк╕в поблизу Львова (тепер входить до складу Льв╕всько╖ м╕сько╖ територ╕ально╖ громади) в с╕м’╖ управителя м╕сцево╖ народно╖ школи Михайла Коновальця. Мати ╢вгена, Мар╕я Сорока також учителювала. Вона походила з укра╖нського роду священик╕в Венгриновських. Д╕д ╢вгена, Михайло Коновалець, був у цьому сел╕ грекокатолицьким парохом. Брат ╢вгенового батька, о. Володимир Коновалець мав незаперечний вплив на ╕дейне виховання ╢вгена. У так╕й високо╕нтел╕гентн╕й та патр╕отичн╕й родин╕ виростав ╢вген, виховуючи в соб╕ ст╕йк╕сть характеру, любов до свого народу та презирство до ворог╕в.

 Початкрву осв╕ту хлопець почав здобувати у м╕сцев╕й школ╕, згодом за наполяганням батьк╕в пере╖хав до Львова на навчання до укра╖нсько\ Академ╕чно╖ г╕мназ╕╖. ╢вген неодноразово хлопець переконував сво╖х товариш╕в-г╕мназист╕в, що «укра╖нц╕ мусять бути добрими учнями, мусять засво╖ти соб╕ знання якнайкраще, якнайосновн╕ше, якнайб╕льше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя». Вже в 7 клас╕ ╢вген Коновалець бере активну участь у робот╕ та╓мних студентських гуртк╕в, покликаних ширити пол╕тичну св╕дом╕сть та осв╕ту.

 П╕сля зак╕нчення г╕мназ╕╖ юнак вступив на юридичний факультет Льв╕вського ун╕верситету, де став одним з найактивн╕ших член╕в укра╖нсько╖ студентсько╖ сп╕льноти. У 1910 брав участь у боротьб╕ студентства за укра╖нський ун╕верситет у Львов╕, п╕д час яко╖ в╕д рук польського шов╕н╕ста загинув Адам Коцко.

 З 1912 — секретар льв╕всько╖ ф╕л╕╖ «Просв╕ти», т╕сно сп╕впрацював з друкованим органом орган╕зац╕╖ — м╕сячником «Письмо з Просв╕ти», був членом «Академ╕чно╖ громади».

 В╕д 1913-го, як один з л╕дер╕в укра╖нського студентського руху, обраний до складу головно╖ управи Укра╖нського Студентського Союзу. Незабаром ╢вген став членом Укра╖нсько╖ Нац╕онально-Демократично╖ Парт╕╖. У 1913 входив до «Т╕сн╕шого народного ком╕тету» УНДП (голова Кость Левицький), на зас╕даннях якого пров╕дн╕ галицьк╕ пол╕тики обговорювали ╕ приймали р╕шення з найактуальн╕ших питань укра╖нського пол╕тичного життя в Австро-Угорщин╕.

 В 1912 роц╕ ╢вгена Коновальця призвано до австр╕йського в╕йська. Студентом в╕н в╕дбув однор╕чну в╕йськову службу в старшинськ╕й школ╕ у Львов╕ та з╕ ступенем чотаря (лейтенанта) повернувся на навчання. П╕д час служби ╢вген зрозум╕в, що укра╖нськ╕й молод╕ браку╓ в╕йськового вишколу: можлив╕сть вибуху в╕йни м╕ж Австро-Угорщиною та Рос╕╓ю ставала дедал╕ реальн╕шою, а у випадку в╕йни укра╖нц╕ мусять мати сво╖ в╕йськов╕ кадри ╕ частини. Тому в╕н ╕н╕ц╕ю╓ створення спец╕ального студентського товариства для в╕йськового вишколу «С╕чов╕ стр╕льц╕». 

 На початку Першо╖ св╕тово╖ в╕йни у серпн╕ 1914 хорунжий Коновалець моб╕л╕зований до австр╕йського в╕йська. В червн╕ 1915-го, п╕д час бо╖в на гор╕ Мак╕вц╕, потрапив у рос╕йський полон. До початку початку 1916-го перебував у табор╕ для в╕йськовополонених у Чорному Яру на берез╕ Волги (м╕ж Царицином ╕ Астраханню), а з к╕нця 1916 — у табор╕ Дубовц╕ п╕д Царицином.

 П╕сля Лютнево╖ революц╕╖ в Рос╕╖ ╢вген Коновалець разом з галицькими старшинами з Дубовецького табору Андр╕╓м Мельником, ╤ваном Чмолою, Романом Сушком, Василем Кучабським, Михайлом Матчаком, Федем Черником розгорнули широку орган╕зац╕йну ╕ пропагандистську роботу серед полонених-укра╖нц╕в.

 Наприк╕нц╕ липня 1917 частина полонених залиша╓ таб╕р ╕ при╖жджа╓ до Ки╓ва. В укра╖нськ╕й столиц╕ ╢вген вступа╓ до Галицько-Буковинського ком╕тету допомоги жертвам в╕йни. У жовтн╕-листопад╕ 1917 Коновалець разом з Романом Дашкевичем сформували Галицько-Буковинський кур╕нь с╕чових стр╕льц╕в, який незабаром перетворився в одну з найбо╓здатн╕ших частин Арм╕╖ УНР.

 У с╕чн╕ 1918 ╢вгена Коновальця обрано командиром Куреня С╕чових Стр╕льц╕в. У к╕нц╕ с╕чня — на початку лютого 1918 ця частина разом з Гайдамацьким кошем в╕дзначились у ход╕ протид╕╖ с╕чневому заколоту на завод╕ «Арсенал» та у боях проти б╕льшовицьких в╕йськ на п╕дступах до Ки╓ва. На початку березня 1918 стр╕лецьк╕ частини сп╕льно з Запор╕зьким Корпусом ╕ Гайдамацьким кошем визволили Ки╖в в╕д б╕льшовик╕в.

 З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк С╕чових Стр╕льц╕в 1 травня на вимогу н╕мецького командування розформували. ╢вген Коновалець, залишившись у м╕ст╕, разом з к╕лькома старшинами зд╕йснював орган╕зац╕йн╕ заходи щодо створення ново╖ стр╕лецько╖ частини.

 23 серпня 1918 Коновалець отримав в╕д гетьмана дозв╕л на формування Окремого Загону С╕чових Стр╕льц╕в у Б╕л╕й Церкв╕. На початку листопада ╢вген Коновалець особисто в╕в переговори з╕ Скоропадським про умови надання нац╕онально-демократичними силами (у тому числ╕ С╕човими Стр╕льцями) п╕дтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимост╕ укладення федеративного союзу з Рос╕╓ю. П╕сля п╕дписання Скоропадським договору про федерац╕ю С╕чов╕ Стр╕льц╕ п╕дтримали Директор╕ю УНР у повстанн╕ проти влади гетьмана та при╓днались до в╕йськ Директор╕╖ в Мотовил╕вському бою.

 Коновалець брав активну участь у зм╕цненн╕ бо╓здатност╕ республ╕кансько╖ арм╕╖. В 1918—1919 керував див╕з╕╓ю, корпусом ╕ групою С╕чових Стр╕льц╕в п╕д час бойових операц╕й проти б╕льшовицьких ╕ ден╕к╕нських в╕йськ. Був одним з дов╕рених союзник╕в Петлюри, п╕сля сепаратного Зятк╕вського договору УГА з б╕логвард╕йцями включно. Однак склав повноваження п╕сля укладення Симоном Петлюрою союзу з П╕лсудським.

 П╕сля прийняття 6 грудня 1919 на нарад╕ Головного отамана з представниками уряду та в╕йськовими кер╕вниками УНР р╕шення про розформування укра╖нських регулярних частин, полковник Коновалець видав наказ про самодемоб╕л╕зац╕ю п╕дрозд╕л╕в С╕чових Стр╕льц╕в.

 У листопад╕ 1919 ╢вген Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Навесн╕ 1920, зв╕льнившись з ув'язнення, перебрався в Чехословаччину. Намагався у порозум╕нн╕ з Петлюрою орган╕зувати з ╕нтернованих б╕йц╕в УГА, що перебували в Чехословаччин╕, ╕ укра╖нських полонених з табор╕в у ╤тал╕╖ в╕йськове формування та робив спроби орган╕зувати збройне п╕дп╕лля на окупованих укра╖нських землях.

 П╕сля поразки Укра╖нсько╖ революц╕╖ 1917—1921 рок╕в багато вояк╕в куреня ви╖хали до Чех╕╖. Туди ж потрапив ╕ ╢вген Коновалець. На останньому зас╕данн╕ Стр╕лецько╖ Ради, котре в╕дбулося у Праз╕ в липн╕ 1920 року п╕д проводом полковника Коновальця, було обговорено конкретний план дальшо╖ боротьби укра╖нц╕в в умовах польсько╖ ╕ радянсько╖ окупац╕╖. ╢вген Коновалець запропонував створити та╓мну п╕дп╕льну в╕йськову орган╕зац╕ю, метою яко╖ було моб╕л╕зувати народ до боротьби за його права.

 Так було створено Укра╖нську В╕йськову Орган╕зац╕ю (УВО). Основою ╖╖ структури стали члени командантського складу корпусу С╕чових Стр╕льц╕в. З них Коновалець формував групи актив╕ст╕в, як╕ творили ядро п╕дп╕льно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕. УВО розгорнула збройну боротьбу проти представник╕в польсько╖ влади на укра╖нськ╕й територ╕╖, ╕н╕ц╕ювала бойкот польських вибор╕в у Галичин╕ на початку 1920 р. ╥╖ увагу було зосереджено також на створенн╕ «Просв╕ти», «Р╕дно╖ Школи», товариств «Сок╕л», «С╕ч», «Пласт». УВО допомагала закласти фундамент господарського п╕днесення Галичини. П╕д проводом ╢вгена Коновальця УВО працювала задля об’╓днання укра╖нц╕в у ╓дину державу.

 У лютому 1922 року ╢вген одружився з донькою одного з найзаможн╕ших людей Галичини, адвоката, п╕дпри╓мцям, громадського д╕яча Степана Федака – Ольгою ╕ мешкали у кам’яниц╕ батька на вулиц╕ Дорошенка, 48 у Львов╕. Але уже в жовтн╕ подружжя ╢вген та Ольга Коновальц╕ змушен╕ покинути Галичину, як виявилось, назавжди, через пересл╕дування польсько╖ влади, яка звинувачувала л╕дера УВО в «диверс╕йн╕й, терористичн╕й д╕яльност╕». Невдовз╕ народився син Юр╕й, ╕ родина почала життя «бездомних бурлак╕в» – так сам Коновалець називав це. Сл╕д додати, що на сестр╕ дружини Соф╕╖ Федак одружився побратим по боротьб╕ полковник Андр╕й Мельник.

 ╢вгена Коновальця було оголошено в розшук. Подружжя жило у Берл╕н╕, Женев╕, Рим╕. В середин╕ 20-х рок╕в на зах╕дних землях актив╕зували свою роботу нац╕онал╕стичн╕ молод╕жн╕ орган╕зац╕╖. Щоб створити потужний рух визвольно-революц╕йного нац╕онал╕зму, ╢вген Коновалець вир╕шив об’╓днати УВО з ╕ншими орган╕зац╕ями нац╕онал╕стичного спрямування.

 29 с╕чня — 3 лютого 1929 року у В╕дн╕ в╕дбувся перший Конгрес укра╖нських нац╕онал╕ст╕в. На ньому було створено сп╕льну об’╓днану Орган╕зац╕ю Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в (ОУН). Головою Проводу ОУН обрано полковника ╢вгена Коновальця. Невдовз╕ ОУН стала найпотужн╕шою п╕дп╕льною революц╕йною силою. Завдяки кроп╕тк╕й та наполеглив╕й прац╕ йому вдалося сутт╓во зм╕цнити позиц╕╖ ОУН, поширити ╖╖ мережу на терени Галичини та п╕дсов╓цько╖ Укра╖ни, залучити до ╖╖ лав багатьох представник╕в укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖ та встановити контакт з пол╕тичними колами Литви, Велико╖ Британ╕╖, Н╕меччини, ╤спан╕╖, ╤тал╕╖ та низки ╕нших кра╖н. Таким чином ОУН розбудувала свою орган╕зац╕йну структуру ╕ мала осередки практично по ус╕й ╢вроп╕.

 В╕д створення УВО Коновалець пережив к╕лька замах╕в. З 1933 роц╕ в Москв╕ розпочалося планування вбивства ╢вгена Коновальця: ця чек╕стська операц╕я отримала кодову назву «Ставка». Агент радянсько╖ служби зовн╕шньо╖ розв╕дки Павло Судоплатов, який за створеною легендою був представником ╕снуючого в УРСР укра╖нського п╕дп╕лля, спром╕гся ув╕йти в дов╕ру до Пров╕дника ОУН. 23 травня 1938 року в╕н передав коробку шоколадних цукерок ╕з вмонтованим у не╖ вибуховим пристро╓м.

 Похований полковник Коновалець в Роттердам╕ на цвинтар╕ Кросвейк. Над св╕жою могилою його дружина Ольга сказала: «В╕н загинув за Укра╖ну. Продовжуйте те д╕ло, за яке в╕н умер!».

 У 1941 роц╕ Другий Великий Зб╕р ОУН постановив щороку 23 травня святкувати День Геро╖в. Свято було присвячене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли у Роттердам╕ було вбито ╢вгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травн╕ п╕шли з життя «кращ╕ сини Укра╖ни XX стол╕ття»: Микола М╕хновський, Симон Петлюра та ╢вген Коновалець. 

 26 липня 2024 року завдяки розпорядженню голови Одесько╖ ОВА Олега К╕пера вулицю Леваневського в Одес╕ перейменовано на честь в╕йськового п╕дрозд╕лу арм╕╖ УНР, оч╕льником якого був ╢вген Михайлович Коновалець.

 25 травня поточного року на Нац╕ональному в╕йськовому мемор╕альному кладовищ╕ в╕дбулася церемон╕я перепоховання пров╕дника ОУН, полковника Арм╕╖ УНР Андр╕я Мельника та його дружини Соф╕╖ Федак-Мельник. Тод╕ ж було оголошено, що Укра╖на отримала дозв╕л на перепоховання засновника та першого голови ОУН ╢вгена Коновальця, яке ма╓ в╕дбутися найближчим часом.

Василь Вельможко,

голова Одесько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖

Народного Руху Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2026 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27956

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков