"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.02.2005 > Тема "Резонанс"
#7 за 11.02.2005
ДЕ Ж ТІ МАРКИ?
.
Резонанс
Ще влітку минулого року до "Світлиці" звернулися колеги з кримськотатарської газети з проханням допомогти їм перекласти державною мовою ось такого листа:
Канцлеру Федеративної Республіки Німеччина Шановний пане Герхард Шредер! До Вас звертаються представники покоління кримських татар, що народилися в 30-ті роки минулого століття. Під час Другої світової війни ми, будучи підлітками, пережили разом з нашими матерями, стариками (мужчини були на фронті) дві страшні трагедії. У 1943 році командування німецьких окупаційних військ за підтримку партизанів віддало наказ про спалення більше 100 кримськотатарських сіл, тобто майже кожного десятого. У селах жили десятки тисяч жителів. Усі вони були насильно виселені зі своїх будинків, а їхнє житло і майно знищені. Навесні 1944-го в Крим повернулася радянська армія. Сталінський режим, обвинувативши кримських татар, як незадовго до цього ряд кавказьких народів, у колабораціонізмі, здійснив 18 травня 1944 року їхню поголовну депортацію у віддалені райони Середньої Азії, Уралу і Сибіру. У 1957 році після викриття культу особи усі вислані народи, крім німців Поволжя і Криму та кримських татар, повернулися на свої історичні землі, а їхні автономії були відновлені. Більш ніж 50-літня боротьба кримських татар за свої права і перебудова відкрили їм двері до Криму. Однак період забороненого раніше самоповернення припав на глибоку соціально-економічну кризу кінця 80-х - початку 90-х років. Тягар матеріально-фінансової підтримки репатріації кримських татар несли і несуть тільки Україна, Узбекистан та інші республіки Середньої Азії, у чиї економіки вкладений значний внесок кримців. Росія, як правонаступниця СРСР, цілком відмежувалася від будь-якої допомоги. Ми, живі свідки тих трагедій 60-літньої давності, вважаємо марним просити допомоги у молодих країн Середньої Азії. Ми вважаємо принизливим просити допомоги у керівництва Російської Федерації, яке не хоче нічого чути про це. Ми звертаємося до сильної і процвітаючої Німеччини, ми просимо Вас, шановний пане канцлере, продумати можливість сприяння нашому народу в: - повному поверненні на історичну батьківщину - Крим; - увіковіченні пам'яті жертв депортації; - соціальній реабілітації; - розвитку національної культури, мови і традиційних промислів. Ці найважливіші напрямки відродження одного з європейських народів, чия доля в XX столітті склалася найтрагічніше, цілком реально реалізувати через відповідні конкретні проекти, які можуть підготувати виборні представницькі структури і громадські організації кримськотатарського народу за сприяння представництв ООН і ОБСЄ в Україні. Уповноважений від представників жителів спалених у 1943 р. сіл Якуб Керімов. Редактор республіканської громадсько-політичної газети "Къырым" Бекір Мамутов.
* * *
Як повідомив нещодавно редакції Бекір Мамутов, вони отримали довгоочікувану відповідь з Німеччини. В офіційному листі йдеться про розуміння і співчуття, а ще про те, що за спеціальною міждержавною програмою, що стосується усунення наслідків війни, Німеччина вже перерахувала нашій державі майже мільярд (!) марок, тож кримським татарам слід звернутися до українського представництва цих програм. Куди пішли німецькі марки, чи хоч передбачалася з тієї суми якась дещиця кримським татарам - про це йдеться в наступних листах представників кримськотатарської громади. Як буде відповідь - повідомимо...
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.02.2005 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2911
|