Версiя для друку Обговорити в форумi

Проснитесь, добрые колокола!
Кто вырвал языки вам из гортаней?
Кровь просит слова, а не бормотанья.
Довольно вам молчать, колокола!
Р. Севак.

Біля церкви святого Акопа, яка зведена побіля входу на старе вірменське кладовище Сімферополя, є Хачкар, про який мало хто знає з жителів столиці Криму. Для вірменів це - місце скорботи, з пам'ятним знаком жертвам геноциду 1915 року.
90 років тому в Османській імперії було вчинене страшне злодіяння, яке забрало життя 1,5 - 2 мільйонів вірменів і яке досі не визнане і не засуджене світом належним чином. 24 квітня до Хачкару жертв геноциду прийшли сотні людей у темному жалобному одязі. Вони приїхали з усього Криму, з усіх 14 відділень Кримського вірменського товариства: несли квіти, вели своїх дітей, запалювали поминальні свічки, зі скорботою слухали панахиду і глухі удари дзвона. Пронесли свою скорботу вулицями міста в жалобній ході разом з вірменами також і люди різних національностей.
"Цього не можна забувати, це не має права на забуття", - звучало і у виступах голови Кримського вірменського товариства О. А. Габрієляна, і представників інших національно-культурних громад Криму, і у промовах служителів православної церкви та представників влади. Уже 13 держав визнали геноцид вірменів злочином проти людства.
Учасники жалобного мітингу зачитали звернення, у якому висловили надію, що й в Україні, яка пережила трагічні події у своїй історії, найближчим часом буде засуджений геноцид вірменів.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 29.04.2005 > Тема "Крим - наш дім"