Версiя для друку Обговорити в форумi

ВСЕСВІТНЬО ЗНАНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ДИТЯЧОМУ ЦЕНТРУ - 80 ЛІТ!

16 червня відбулося веселе, видовищне, грандіозне музично-театральне дійство "Україна запрошує друзів на острів дитинства Артек". Але й у будні кожної зміни тут завжди масштабні культурно-розважальні програми: інтелектуальні вікторини й ігри, шкільні олімпіади, розмаїті фестивалі, творчі справи й конкурси, спортивні змагання, гуртки, незабутні екскурсії Кримом з відвідуванням палаців, походи в гори, печери, інші унікальні місця...
Усіх разом артеківців різних десятиліть - більше 1 мільйона 250 тисяч у різних країнах світу - не здатні вмістити ні його сонячні корпуси, ні велетенські чудові стадіони й зали, ні дивної краси довжелезні береги-пляжі. Недаремно ж "Артек" - член Міжнародної співдружності дитячих таборів - з весни 2000 року визнаний лідер серед 100 тисяч таборів з 50 країн планети, вперше в історії цієї організації нагороджений у Японії орденом "Дружба".
10 містечок "Артека" розташовані на майже 290 га паркової зони, а берегова лінія простяглася на 8 кілометрів. Табір розрахований на безперервний цикл роботи, що дозволяє щорічно оздоровлювати біля моря 50 тисяч дітей. Тут розвивається міжнародне співробітництво, гармонізує світ дитяча народна дипломатія., постійні гості артеківців - видатні політичні, наукові, культурні, творчі, спортивні особистості епохи.
...Сюди мріє потрапити кожна дитина, адже це територія юності, убезпечена від байдужості, духовної порожнечі, національних і політичних розбіжностей, бо "Артек" - це дружба, найвідданіша і чиста, можливість проникати в традиції, культуру різних народів через спілкування й взаємоповагу. Це можливість відчути себе талановитим, сильним і щасливим. Тут панують Любов,  Взаєморозуміння й Турбота. Влітку тут працюють близько трьох тисяч людей, у міжсезоння - 1,7 тисячі.
У "Артеку" оживають найзаповітніші мрії. Тут живуть світлі дитячі казки, з яких пішли злі чарівники...
Але, з'ясувалося, не всі. Це виявила генеральна реконструкція унікальної дитячої оздоровниці, розпочата два роки тому. Тут починаються наші, на жаль, не ювілейні нотатки...

ДОРОСЛІ ХВОРОБИ ДИТЯЧОЇ ОЗДОРОВНИЦІ

НЕЮВІЛЕЙНЕ...

Повну реконструкцію "Артека", якої він потребував уже давно, планували завершити до 80-літття центру. Її масштаб: понад 30 дитячих корпусів, стадіон на 8 тисяч місць, кіноконцертна зала, морський порт, лікувальний комплекс, 5 плавальних басейнів, 10 дитячих їдалень, готельне господарство, величезна автобаза, потужна обслуговуюча інфраструктура й система безпеки та багато іншого.
Ювілей діти могли зустріти в повністю оновленій Республіці дитинства, аби дорослі "злі чарівники" не вирішили використати всесвітньо відомий бренд "Артека" для "відмивання" 450 мільйонів державних гривень, які надійшли у Фонд розвитку й реконструкції "Артека" і... десь зникли.
Лише нині нова влада почала з'ясовувати, хто і як наживався на юних артеківцях, у чиї кишені потрапили шалені гроші, які не дійшли до дітей, хто за це повинен відповісти перед законом і чи можна ці кошти повернути державі.
У справі "Артека" фігурують прізвища І. Бакая, Г. Кирпи, Л. Кучми, під чиїм патронатом перебувала Республіка дитинства. Події відбувалися у часи керівництва недавніх колишніх гендиректорів МДЦ "Артек" Валерія Пальчука і Віктора Цоклана. На сьогодні борги "Артека" лише комерційним банкам складають близько 30 млн. грн.
А 26 листопада 2004 року на спеціально створений в Одесі благодійний фонд реконструкції та розвитку "Артека" з підприємств, в основному підпорядкованих Мінтрансу, було перераховано перші 319 млн. грн. Кошти надходили відповідно до листа голови тодішньої (сумнозвісної нині) ДУСі керівникам Придніпровської, Одеської, Донецької, Південно-Західної, Львівської та Південної залізниць з проханням надати благочинну допомогу для реконструкції та розвитку "Артека" і перерахувати їх благодійному фонду реконструкції та розвитку "Артека" в місті Одесі.
Ці кошти надійшли на розрахунковий рахунок благодійного фонду, але в подальшому їх левова частка до "Артека" не дійшла або була використана на інші цілі, не передбачені установчими документами вищеназваного фонду. З ним пов`язують ім`я народного депутата Олександра Грановського, хоча формально він не є його керівником.
Прокуратура говорить, що всього через сумнівний фонд було перекачано близько 450 млн. державних гривень. Крім залізниці, до надання благодійної допомоги були причетні й всі структури Укрнафтогазу.
Безпосередньо "Артек" отримав лише 10 млн. 300 тис., все інше зникло у "благодійному" фонді його розвитку й реконструкції. Новий гендиректор "Артека" Ольга Гузар вважає, що не вистачить, мабуть, й трьох років, аби ліквідувати недоліки, борги й проблеми.
Нині розслідуються й хитросплетіння механізму незаконного відчуження майна "Артека". Коли заклади відпочинку вводилися у структуру МДЦ і надалі, вже не як цілісний майновий комплекс, а як один зі структурних підрозділів, реалізовувалися тим чи іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Саме так торік продали російському "Внешторгбанку" держдачу № 1 "Гліцинія", де відпочивали найвищі партійні боси СРСР, а "дачу Брежнєва" запланували перетворити на резиденцію В. Путіна. У травні Прокуратура Криму звернулася до Господарського суду Києва з позовом визнати недійсною цю угоду купівлі-продажу, бо оборудка була проведена без оголошення конкурсу і без врахування того, що "Гліцинія" (з її земельною ділянкою загальною площею 20,4 га) належить до об`єктів, приватизація яких законодавчо заборонена. "Артек" у результаті втратив майже 42 млн. грн.
Через таку ж схему пропустили санаторій "Гурзуфський". З`ясовується, що були й інші плани, втілити які завадили вибори нового президента.
А ще правоохоронці встановлюють, як опинився на території "Артеку"... приватний газопровід, вже з`явилися й питання стосовно школи вартістю 60 млн. грн., яку безпосередньо фінансувала Укрзалізниця, та де подівся цілий список рухомих об`єктів: катери різної водотоннажності, човни на підводних крилах тощо...
Прокурор Криму Віктор Шемчук твердить, що керівництво "Артека" знало про існування фонду на його реконструкцію, бо частина виділених на благочинність коштів все ж до нього дійшла.

БРАНЦІ "АРТЕКА"

Є ще одна задавнена й болюча проблема: 1,5 тисячі людей, котрі проживають на території МДЦ. З 50-х років на 9 га "міжтаборового простору", біля пляжу, між містечками "Кипарисний" і "Лазурний" мешкає їх уже четверте покоління, обростає внуками і родичами, які з перлинного узбережжя вибиратися не збираються.
Питання про кордони "Артека" постало ще на початку 90-х. В 1996 році сесія Гурзуфської селищної ради затверджує кордони табору. (Тоді з`ясовується, що МДЦ має не 246, а... 208 га. З документів управління земельних ресурсів зникає ситуаційний план, який має обов`язково бути в держакті, адже саме в ньому можна побачити, що ж насправді реально входило в кордони "Артека").
В 1997 році пляж постановою виконкому віддали МДЦ за документом, фальшивість якого підтверджують українська і кримська прокуратури. За радянських часів тут стояв будинок відпочинку "Сільська молодь", що не входив до "Артеку". Але в 1999 році його землі передали табору, будинки були безгосподарні, без жодного документа.
На цій "підставі" й "висновках" Ялтинського БТІ, тодішній голова Гурзуфського селищного виконкому передав їх у приватну власність держпідприємству "Артек". Люди кажуть, "МДЦ забрав у свою власність і нас, а дехто ж отримав тут житло офіційно, по обміну, з видачею ордеру". Та всі вони й досі не можуть його приватизувати. Таке сусідство "Артеку" зовсім не подобається, бо псує його імідж. Тож небажаним тут місцевим жителям здавна встановлюють перешкоди у вигляді шлагбаумів і перепусток. Мимовільні бранці "Артека" (деякі пройшли по 25 судів), відстоюючи законність та власну правоту, дійшли аж до Верховного Суду, який був на їхньому боці. Та для того, щоб їх виселити, цю занедбану землю зненацька оголосили парком-пам`яткою загальнодержавного значення. Досі незрозуміло, хто повинен займатися питанням облаштування жителів "Артека": сам табір чи селищна рада? Нервове, "пекельне життя в райському куточку" триває. Юристи твердять: люди порушують питання правильно й законно, вони мають право приватизувати це житло. Реакцією на рішення колишньої ДУСі про заборону приватизації цієї місцини, стало самозахоплення 225 земельних ділянок. Документально визначено, що вже зведено більше 20 споруд й будівництво на цих фантастично дорогих ділянках чарівного узбережжя триває. А місцеві мешканці виживають тут за рахунок відпочивальників. Бо зарплата в "Артеку" 220 - 260 грн., а взимку люди працюють на 0,3 ставки. Вони й далі звертаються в усі інстанції з листами, які починаються однаково: "Наш крик душі - це волання про допомогу. Всі попередні звернення в адміністрацію Л. Кучми, прокуратуру, суд та інші інстанції, бумерангом поверталися до нас і осіб, які порушують наші конституційні права... Ми позбавлені права на власність, не можемо приватизувати житло... В наші квартири забороняють прописувати дружин і чоловіків, дітей і внуків... Ми не маємо права вибору місця проживання, не можемо здійснити обмін квартири чи продати її й придбати собі іншу там, де у нас може бути робота й гідне існування... "Артек" будував багато, всі керівники отримали чудове житло, частину квартир продали за комерційними цінами, але під відселення з нашого селища не потрапила жодна родина... Територія, на якій ми живемо, ніколи не впорядковувалася, благоустрій не здійснюється і понині... "Артек", не вклавши ні копійки, бажає стати власником наших квартир, а нас залишити безправними жебраками...".
Звісно, з точки ж зору безпеки дитячого відпочинку, в оздоровниці взагалі не повинно бути сторонніх людей, які тут не працюють. Але коли і як буде відбуватися відселення й до якого рівня будуть враховані бажання дорослих "артеківців" - невідомо й тепер.
Пильну увагу й суттєву підтримку "Артек" й жителі Гурзуфа відчули в особі нового керівника оновленого Держуправління справами Президента Ігоря Тарасюка. За словами Ігоря Григоровича, це місце в Україні знає увесь світ, і Президент хоче, щоб "Артек" був обличчям краю, приймав дітей з різних держав, щоб вони якнайбільше поважали й дізнавалися один про одного з дитинства.
У планах нинішнього керівництва "Артека": нарешті "порозгрібати" стоси давніх соціальних проблем жителів, надати "Артеку" статус національного, затвердити довгострокову програму розвитку МДЦ, що дасть можливість вирішити передусім питання державного фінансування підприємства і, нарешті, завершити масштабну генеральну реконструкцію. Гендиректор "Артека" Ольга Гузар каже: "Хочу, щоб Україна, яку так люблю, починалася з "Артека". 
До відома Генпрокуратури доведено всю інформацію, яка випливає з матеріалів детальної ревізії "бездонного" фонду реконструкції й розвитку "Артека". Вона вбачає, що "в усьому цьому є певна воля до певних дій". Та у справі сумнозвісного фонду, (організаторам якого можна подякувати лише за те, що вони не зайнялися "опікою" ще й українських сиротинців), спостерігається небезпечна тенденція: чиновників, здатних пролити світло на масштабні фінансові зловживання, фактично не залишилося: загадково загинув Г. Кирпа, переховується І. Бакай, відмовчується патрон МДЦ Л. Кучма. Ще жевріє надія на щирість депутата Олександра Грановського, який просто не може не знати про всі ці навколоартеківські перипетії. Чи резонансна справа не може мати судового завершення через політичні обставини?

P. S. Редакція "Кримської світлиці", яку дитяча оздоровниця "Артек" гуманно прихистила в будівлі своєї бази-готелю у Сімферополі, сподівається, що ця "неювілейна" публікація не зіпсує артеківського свята. Віримо в те, що новому керівництву вдасться у найстисліші терміни навести порядок на "дитячому острові", щоб усі наступні його ювілеї не затьмарювалися ніякими негараздами...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #25 за 17.06.2005 > Тема "З потоку життя"