Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2002 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2002
СЛОВО ДО КРИМСЬКИХ УКРАЇНЦІВ (з архіву газети)
Данило КОНОНЕНКО

Звичайно ж, навіть цілого номера "Кримської світлиці" не вистачить, щоб переповісти її непростий шлях до сьогоднішньої святкової круглої дати. Та чи й варто це робити? Наша газетна доля — в пам'яті наших постійних читачів, вона тісно переплетена з долею кожного кримського українця, якому не байдуже, чи розмовлятимуть батьківською мовою його діти, чи співатимуть українських пісень, чи не зречуться народних традицій, чи житиме Україна в майбутніх поколіннях? І коли ще й досі "Кримську світлицю" називають бастіоном, форпостом українства на півострові, розумієш, що роботи попереду — непочатий край, що сіяти нам газетне просвітницьке слово ще, може, й не один десяток літ, аж поки не відійдуть в історію оті бастіони.

Та поки що про це можна лише мріяти. І працювати, достукуватися словом до земляків!

Спочатку було Слово...

 

Українці мої!

Кримські браття у першім колінці!

Чом принишкли собі,

 ніби вас і нема в цім краю?!

Ми ж таки ще живі,

Ми ж бо з вами таки українці,

І не втратили гідність,

 і совість, і мову свою!

Ми ж бо з вами отут, у Криму,

 не у гостях, а вдома.

Тут наш рід, тут оселя

в квітучім вишневім садку...

І працюємо ми до знемоги,

 до поту, до втоми,

Як діди і батьки,

 як судилось і нам на віку.

І нікуди нам звідси

 повік не піти, не подітись.

І ніхто і ніколи нас не вирве

 з цієї землі;

Тут могили батьків.

Тут живуть наші внуки і діти,

Тут пустили коріння праправнуки наші малі.

Крим - наш дім!

Запорожці не раз тут бували.

Богуславка Маруся тут своїх спородила синів.

Нашу Лесю Вкраїнку простори оці вчарували,

Чумаки просто неба отут надивлялися снів!

Тут Богдана Хмельницького

Слава гучна не зів’яла,

І Степана Руданського

Ялта іще пам’ята!

Українські полки Севастополь

Від зайд захищали,

Запорозький козак Перекоп на баскому коні

Пролітав...

Скільки ж нашої крові святої за волю в краю цім пролито!

Скільки ж вкладено сил, щоб були тут і Мир, і Добро!

І в сухому степу для життя

щоб врожаїлось жито,

З України сюди

привели ми каналом Дніпро.

Дай же, Дніпре, нам, рідний,

і змоги своєї, і сили,

Дай прозорість думок

І глибинність,

І мудрість свою.

Ороси наші душі,

Як поля

Спраглі води твої

Оросили,

Об’єднай наш народ

У єдину і дружну

Сім’ю.

 

Край оцей Ми давно віднайшли,

Обжили й полюбили,

Він зібрав нас усіх,

Як збирає ріка ручаї...

Боже ж мій!

Та невже ж бо ми мову свою

у Криму до кінця розгубили,

Та невже ж ми забулися,

хто ми, і звідки, й чиї?!

Українці мої!

Пробудіться, не будьте байдужі:

Ваша доля таки ж бо у ваших у дужих руках!

Хай же сповняться гордістю

ваші застояні душі,

Доки жар українства іще не затух, не зачах!

О братове мої!

Не соромтеся мови своєї,

Не соромтесь пісень,

що полонять увесь білий світ!

Не цурайтеся неньки-Вкраїни,

горнітеся серцем до неї,

Бо без неї зав’янем, загинем,

як гине у непогідь цвіт.

Земляки мої кримські!

Та ж випряміть плечі і спини!

З-поміж інших в Криму

хай і ваші бринять голоси!

Ми ж бо з вами таки

живемо на землі України!

Ми ж бо ще українці!

Українці на вічні часи!

2 квітня 1992 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2002 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=365

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков