Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 31.03.2006
ТА╢МНИЦ╤ Р╤ДНОГО СЛОВА

Коли вс╕ слова мови з╕брати докупи, вийде величезний словник на сотн╕ тисяч сл╕в. Що ж це за чар╕вна сила, що робить слова ясними ╕ зрозум╕лими для кожного? Чому так, а не ╕накше названо реч╕? ╤ чому саме ц╕ назви ╕снували впродовж в╕к╕в ╕ дожили до наших дн╕в?
Та╓мниц╕ деяких сл╕в розгадуються дуже просто. Ось, наприклад, рожевим називають те, що ма╓ кол╕р рож╕; прозорим - те, кр╕зь що проника╓ з╕р, що можна бачити наскр╕зь; дарма утворено в╕д сл╕в дар, дарувати ╕ означа╓ - н╕чого не мати взам╕н чогось; пополотн╕ти - стати б╕лим як полотно.
Зовс╕м легко пояснюють сам╕ себе ╕ так╕ слова, як небосхил, виднокруг, кра╓вид, верхов╕ття, пройдисв╕т, перекотиполе. Або кумедне слово н╕сен╕тниця, що походить в╕д сл╕в н╕ се н╕ те.
Та ╓ в наш╕й мов╕ так╕ слова, як╕ глибоко приховують та╓мницю свого походження. Для того щоб дов╕датися, як ╕ чому виникло те чи ╕нше слово, часом науковцям доводиться перетворюватися на детектив╕в ╕ по крихт╕ збирати ╕стор╕ю походження слова. Ось лише к╕лька таких мовних розсл╕дувань.
Серед безкра╖х укра╖нських степ╕в ще й сьогодн╕ можна зустр╕ти висок╕ ск╕фськ╕ могили. За час╕в Запорозько╖ С╕ч╕ ц╕ могили часто ставали у пригод╕ козакам. П╕дн╕меться козак на самий вершечок могили й пильну╓, чи не видно ворог╕в.
А коли, бува, з'явиться на обр╕╖ турецька к╕ннота - запалить смолоскип, подасть сво╖м товаришам знак про небезпеку. На таких могилах ск╕фи ставили сво╖х ╕дол╕в, що в народ╕ звалися кам'яними бабами, або, на тюркський вз╕рець, бовванами (або болванами). Спершу люди почали вживати слово бовван╕╓, маючи на уваз╕ темну цятку на вершечку могили, що ╖╖ видно було здалеку. А згодом так почали казати про будь-який предмет, пом╕тний з велико╖ в╕дстан╕.
У середньов╕чн╕й ╢вроп╕ ун╕верситетськ╕ гуртожитки для б╕дних студент╕в звалися бурсами. Це латинське слово означа╓ гаман для грошей. Який же тут зв'язок? Р╕ч у т╕м, що бурси не мали сво╖х кошт╕в, учн╕-бурсаки жили за рахунок грошових пожертв. Доброд╕йн╕ особи, як╕ хот╕ли допомогти б╕дним бурсакам, складали грош╕ у спец╕альний гаман, прибитий до дверей гуртожитку, - бурсу. Згодом бурсою почали називати й середн╓ духовне училище.
Бува╓ часом: зм╕ниться в слов╕ лише один звук - ╕ зникне прикмета його походження. От ╕ слово куций спершу вимовлялося як кусий, в╕д кус, кусати, ╕ мало значення в╕дкушений, а згодом ╕ взагал╕ короткий, укорочений. Так часто кажуть про заячий хв╕ст. В╕н н╕би ╕ справд╕ в╕дкушений. ╤ самого зайчика часом називають куцохвостий.
Як бачимо, кожне слово нашо╖ мови ма╓ ц╕каву ╕стор╕ю. ╤ дуже важливо цю ╕стор╕ю досл╕джувати та вивчати. Але найголовн╕ше зрозум╕ти, що мова - жива. ╤, як кожна жива ╕стота, вона сповню╓ться силою й красою, коли ╖╖ люблять ╕ п╕клуються про не╖, ╕ ста╓ слабкою й хворою, коли до не╖ ставляться жорстоко й недбало.

З Б╤ОГРАФ╤╥ СЛОВА

СПОДВИЖНИКИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
На уроц╕ ╕стор╕╖ В╕тю Донченка викликали останн╕м. В╕н розпов╕дав про битву п╕д Пилявцями.
- П╕сля триденного бою, - зак╕нчував в╕н, - козацьк╕ в╕йська оточили шляхетське в╕йсько, см╕ливим ударом прорвали оборону противника ╕ захопили його таб╕р. Польськ╕ в╕йська почали в пан╕ц╕ т╕кати. Козаки захопили тисяч╕ воз╕в з р╕зним майном, багато вс╕ляко╖ збро╖, в тому числ╕ понад сто гармат. Перемога п╕д Пилявцями мала величезне значення. Вона в╕дкрила шлях до дальшого наступу народно╖ арм╕╖ на зах╕д.
- Добре, - сказав учитель, - а як╕ козацьк╕ полковники особливо в╕дзначилися в ц╕й битв╕?
- Подвижниками Богдана Хмельницького були талановит╕ во╓начальники - полковники Максим Кривон╕с, ╤ван Богун, Данило Нечай та ╕нш╕.
- Хто пом╕тив помилку в останн╕х словах В╕т╕? - спитав учитель.
Клас мовчав.
- Начебто все правильно, - мовила д╕вчинка в окулярах.
- Щодо ╕сторичних факт╕в - так, але В╕тя вжив неправильно одне слово, - сказав учитель.
- Може, подвижники. Казав би вже краще пом╕чники, а то фасонить - подвижники, - зауважив хлопчик з останньо╖ парти.
- Це непогано, коли людина прагне поповнити св╕й запас сл╕в, -подивився вчитель у б╕к хлопчика. - А що трапляються помилки, - то не б╕да. На те ви й вчитеся, щоб здобувати нов╕ знання, виправляти помилки. С╕дай, В╕тю, в нас ╓ ще трохи часу, ╕ ми поговоримо про слово подвижник.
Слово подвижник спочатку означало аскета, людину, яка з рел╕г╕йних м╕ркувань часто позбавляла себе необх╕дного.
В сучасному значенн╕ подвижник - це людина, яка самов╕ддано бореться за досягнення високо╖ мети в як╕йсь галуз╕ д╕яльност╕. Кажуть, наприклад, подвижник мистецтва, подвижник науки.
А сподвижник - це чийсь соратник у важливих справах. Отже, про пом╕чник╕в Богдана Хмельницького треба було сказати, що це його сподвижники.
Слова подвижник ╕ сподвижник в╕др╕зняються одне в╕д одного ще й в синтаксичному план╕: подвижник може виступати або з додатком (наприклад, подвижник науки), або взагал╕ без залежних сл╕в (наприклад, "В╕н був подвижником"), ╕ тод╕ мають на уваз╕ "в житт╕" ("подвижником у житт╕"); сподвижник вжива╓ться т╕льки разом з ╕менником, що познача╓ особу, соратником яко╖ ╓ людина, названа сподвижником (наприклад, сподвижники Богдана Хмельницького).
╢вген╕я ЧАК.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ
Р╤ДНА МОВА

Як-то гарно, д╕тки мил╕,
Р╕дне слово шанувати.
В ньому - все: травиц╕ килим,
Чорнобривц╕ коло хати.

Н╕би сонечко вже сходить,
Чубчик-сонцях он за тином.
Видивля╓ться на воду
╤ горить, як жар, калина.

Гомонить про щось ромашка
З в╕терцем ╕ дн╕, ╕ ноч╕...
Р╕дну мову знать неважко,
Якщо серце того хоче.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3758

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков