Версiя для друку Обговорити в форумi

В своїй хаті - своя правда!

Останнім часом,  після осінніх подій 2004 року в Україні, в Росії зріс інтерес до повстанського руху 40 - 50-х років ХХ століття. З екранів телевізорів російські громадяни спостерігали художні фільми і документальні передачі, що знайомлять людей з "бандерівцями". Правда, основне завдання авторів цих проектів полягало в дискредитації національно-визвольного опору українського народу.
Тому у мешканця міста Мурманська, українця за національністю, школяра і члена Союзу української молоді Мурманська Данила Малухи виникло бажання зайнятися дослідницькою роботою з вивчення українського партизанського руху. Основною метою для нього стало розвінчання міфів, складених радянською пропагандою, і висвітлення справжньої історії про борців за українську незалежність.
На основі аналізу великої кількості наукової літератури (як української, так і російської) та інших джерел, Данило вивів основні положення, що руйнують помилкову концепцію про УПА як про бандитів та колабораціоністів.
Перший його виступ з темою "Формування і становлення Української Повстанської Армії: проблема колабораціонізму" відбувся 30 листопада 2005 року на осінній конференції в Мурманському політехнічному ліцеї (прирівняній до міської). Оскільки вчителі оцінювали не політичні переконання, а якість і актуальність роботи, Данило зустрів доброзичливе ставлення і увагу до його доповіді. Ставили питання виключно по роботі, з метою глибше познайомитися з діяльністю і історією УПА. Після завершення конференції подякували за участь і відзначили першим місцем, яке відкрило шлях на обласну і всеросійську конференції.
Наступним етапом в його науковій діяльності стала участь в Мурманській обласній конференції "Майбутнє Півночі". Під час підготовки до виступу доповідач оформив інформаційний стенд з портретом генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича, наданим керівником Національно-культурної автономії українців Мурманської області Н. Р. Литвиненко-Орловою, фотокартками інших діячів ОУН-УПА, українським державним прапором і декількома пропагандистськими плакатами Ніла Хасевича. Але в перевіряючу комісію входили люди з комуністичними поглядами, для яких неприйнятне визнання українських повстанців героями України. Ставили питання загального характеру: "Якій країні належала територія України? Чи не можна було "бандерівцям" вирішити проблеми з більшовиками мирним шляхом? Навіщо вони (повстанці) боролися за незалежність, якщо східна Україна цього не хотіла?" "Судді" всіляко намагалися переконати Данила в безглузді і злочинності  українського визвольного руху. Підсумок виявився плачевним - тему назвали неактуальною, а в роботі "немає нічого нового". Таким чином, наукову роботу Данила позбавили призового місця. Зате переможцем стала доповідь одного учасника, де він захоплювався перемогою у Великій Вітчизняній війні і підкреслював її значущість для Росії. Мабуть, ця тема менш досліджена в російській історіографії, ніж "повстанська тематика"? Варто взяти до уваги, що в пострадянській Росії існує тільки одна наукова праця, яка стосується УПА, - книга Олександра Гогуна "Проти Сталіна і Гітлера. Українські повстанці".
Врахувавши уроки попередньої конференції, Данило Малуха і його науковий керівник Микола Малуха стали ґрунтовніше готуватися до всеросійської конференції в місті Обнінську "Юність. Наука. Культура", що проходила з 30 березня по 2 квітня 2006 року. Для цього ближче познайомилися з українськими істориками повстанського руху, вивчили документи, представлені в "Літописі УПА". Для оформлення стенду на конференції Данило, окрім українського, повісив повстанський червоно-чорний прапор, надрукував нові екземпляри праць Ніла Хасевича, портрет Є. Коновальця і
С. Бандери. Представили ряд книг, що стосуються історії ОУН-УПА: Олег Баган "Націоналізм і націоналістичний рух", Петро Мірчук "Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовости", С. Бандера "З невичерпного джерела", з серії "Герої УПА" "Сотенний Бурлака", Олег Полянський "Армія нескорених", Юрій Борець "ОУН і УПА в боротьбі за Українську Державу", "Літопис УПА" і багато інших.  Так само виставили, як експонати, подаровані Молодіжним націоналістичним конгресом повстанські гроші, значки, поштові марки і російськомовну газету "Терен", що знайомить людей з правдивою історією ОУН-УПА. Данило продемонстрував комісії зроблений ним відеоролик, присвячений УПА.
Але, мабуть, росіяни ще не готові слухати правду. Висновки, зроблені Данилом про те, що ОУН і УПА існували для боротьби за незалежну Україну, повстанці воювали проти всіх, хто зазіхав на незалежність їхньої Батьківщини, борців УПА не можна назвати зрадниками свого народу, УПА
внесла великий внесок у розвиток рідної країни, викликали до нього просто вороже ставлення з боку журі та інших учасників.
Йому почали ставити питання, які не завжди були по темі доповіді: як ставилися "уніати" до "бандерівців"? Значить, чеченців, як і "бандерівців", теж можна назвати героями? Коли з'явилося слово "українець" і "націоналізм"? Якщо "бандерівці" були героями, то що, радянські війська були ворогами? Навіщо ОУН співробітничала із загарбниками-німцями? Яке населення за національною ознакою було в Харкові?
Після обговорення журі підсумувало: "Питання в роботі поставлене різко, доповідь несе приховану пропаганду і антиросійський характер". І "побажали" Данилові з такою темою виступати не в Росії, а "десь у Львові". Зрозуміло, що виступаючий не одержав призового місця, навіть тези його доповіді не надрукували в науковій збірці, що виходить за підсумками конференції, куди, до речі, увійшли тези тих учасників, які не приїхали на конференцію.
Данило від самого початку був готовий до такої реакції, тому не дуже засмутився таким результатом, оскільки бачив своєю основною метою донесення правди мешканцям Росії про національно-визвольну боротьбу українців.

м. Мурманськ.
На фото - мурманський українець Данило Малуха.

РЕДАКЦІЇ "Кримської світлиці" пощастило роздобути рідкісні (як для Криму) кінофільми (на дисках), які дають можливість глянути на трагічні сторінки нашої історії незашореними очима. Ми публікуємо коротенькі анотації до цих фільмів і запрошуємо читачів до нашого "кінозалу".

*  *  *

1950 рік. Вже давно закінчилася Друга світова війна, а на теренах Західної України, в Карпатах ще продовжували збройну боротьбу знесилені, знекровлені, але нескорені духом збройні частини та невеликі боївки Української Повстанської Армії, ще недавно могутньої, добре організованої та вишколеної, яка змушена була вести нерівну боротьбу на два фронти: спочатку проти німецьких окупантів, а потім - проти більшовицької навали. На чолі армії стояв видатний командир, легендарний генерал-хорунжий Роман Шухевич - Тарас Чупринка, долю якого покладено до основи фільму.
Фільм "Нескорений" - це не тільки гострий динамічний сюжет, а й реальна спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу на Західній Україні.

*  *  *

Події кінофільму "Залізна сотня" відбуваються у 1944 - 1947 роках на території Західної України та Східної Польщі. Герої фільму, побудованого на реальних фактах, молоді українці, які свідомо прийшли до лав Української Повстанської Армії. В жорстоких тенетах війни, де життя і смерть завжди поруч, вони пройшли свій шлях до кінця і залишились незбореними і юними...

*  *  *

Фільм "Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені" висвітлює один з найбільш суворо охоронюваних секретів радянської доби - післявоєнну збройну боротьбу Української Повстанської Армії та підступне вбивство видатного Провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери.

*  *  *

"Голод-33" - перший художній фільм, який розкриває злочин сталінсько-більшовицького режиму проти українського селянства - штучний голод у 1932 - 1933 роках. (За мотивами повісті Василя Барки "Жовтий Князь").

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 14.04.2006 > Тема ""Білі плями" історії"