"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "Резонанс"
#20 за 12.05.2006
ЯК ВОЮВАТИ З ШОВ╤Н╤ЗМОМ
Володимир В╤ТКОВСЬКИЙ.
Випадково мен╕ до рук потрапила стаття Алли Петрово╖ «Кримський в╕рус нетерпимост╕...» («КС» за 7.04.06 р.) Коли чита╓ш про знущання, яких зазнають наш╕ кримськ╕ брати з боку оскажен╕лих в╕д безкарност╕ промосковських шов╕н╕ст╕в, хочеться митт╓во допомогти. На жаль, митт╓во зм╕нити становище в таких випадках неможливо, як не годн╕ митт╓во щось вд╕яти батьки, знайшовши в к╕мнат╕ сина наркотик або в сумочц╕ неповнол╕тньо╖ дочки - протизапл╕дн╕ засоби... Тема протид╕╖ дискрим╕нованих меншин шов╕н╕стичному загалов╕ в╕ддавна ц╕кавить автора, тож дозвольте под╕литися з вами сво╖ми м╕ркуваннями. По-перше, про п╕д╕грування «патр╕отичних» пол╕тик╕в укра╖ножерам, що прикро вразило п. Петрову. Для мене тут нема неспод╕ванки: в╕дм╕нност╕ м╕ж «про»- та «антиукра╖нськими» фракц╕ями пол╕тичного класу ╓ куди менш ╕стотними, н╕ж м╕ж ц╕лим тим класом - ╕ простими укра╖нцями, як╕ «говорять укра╖нською не для Ки╓ва, а в╕д серця». Авторов╕ не один р╕к п╕шов на усв╕домлення того, що НРУ, КУН або ╕нш╕ «наш╕» парт╕╖ ╓ не б╕льш корисними для укра╖нсько╖ справи, н╕ж «Союз» чи парт╕я В╕тренко. Але коли вже це «доходить», багато чого ста╓ на сво╖ м╕сця... На жаль, сьогодн╕ укра╖нський соц╕ум не годен протиставити прагненню кар’╓рист╕в до здобуття та утримання владних посаджодно╖ сп╕вставно╖ за силою альтернативно╖ мотивац╕╖ - патр╕отизм, любов до р╕дного слова тощо перед цим могутн╕м прагненням одразу «тушуються». Отож не спод╕ваймося на пол╕тик╕в╕ не ставмо укра╖нський ╕нтерес у залежн╕сть в╕д висл╕ду ╖хн╕х змагань за лас╕ шматки владного пирога! По-друге, чи можуть укра╖нськ╕ патр╕оти Криму щось зробити для свого захисту самотужки? Частково так, можуть. Спробуймо розглянути один ╕з можливих сценар╕╖в таких д╕й. В╕зьмемо за в╕дправну точку... хоча б згадану п. Петровою шов╕н╕стку б╕ля ксероксу, який на площ╕ Куйбишева. (Не варто побоюватися розголошення цього сценар╕ю через газету, оск╕льки шов╕н╕сти не читають укра╖нських видань). Отже, для початку утвор╕мо оргком╕тет майбутньо╖ акц╕╖ (3-5 ос╕б) й ретельно п╕драху╓мо сво╖ сили. Ск╕льки людей можуть до не╖ долучитися? Який статус цих людей та якими засобами вони диспонують? Чи можна розраховувати на союзник╕в (татарськ╕ орган╕зац╕╖, толерантних рос╕йськомовних кримчан, деяких представник╕в м╕сцево╖ влади та мед╕й)?.. Тепер склада╓мо план акц╕╖, прагнучи передбачити будь-як╕ вар╕анти ╖╖ розвитку - й почина╓мо школити майбутн╕х учасник╕в. (М. Л. К╕нг школив волонтер╕в боротьби проти сегрегац╕╖ до двох м╕сяц╕в, але нам нараз╕ вистачить ╕ к╕лькох занять.) На цьому етап╕ - сувора секретн╕сть (надто щодо часу й м╕сця проведення акц╕╖), н╕яких ╕нтерв’ю для преси абощо. ...У визначений день ╕ годину до ксероксу гаспажи шов╕н╕стки шику╓ться черга кл╕╓нт╕в. Перший ╕з них п╕дходить - ╕ укра╖нською мовою чемно просить скоп╕ювати певний документ. За ним так само - другий, трет╕й, ус╕ решта. За лог╕кою, в певний момент почина╓ться шов╕н╕стична реакц╕я - тут увага: зн╕ма╓мо на фото- чи к╕нопл╕вку!.. Непохитно чемно розпиту╓мо гаспажу шов╕н╕стку: на п╕дстав╕ чого вона в╕дкрива╓ свою пащеку? Чи можна поговорити з ╖╖ начальником? Чи в╕н погоджу╓ться з╕ сво╓ю п╕длеглою?.. В присутност╕ юриста документу╓мо под╕ю (а св╕дки тут як тут!), просимо розписатися ╖╖ «геро╖в». Зверта╓мося до м╕сцево╖ влади, згодом виходимо на м╕ську демонстрац╕ю... За пару дн╕в у присутност╕ преси вруча╓мо «героям» нагороду ╕мен╕ Валу╓ва... Тут, як кажуть, можлив╕ вар╕анти. Принципово важливо т╕льки, щоб усе робили сам╕ кримчани - у виконанн╕ при╖жджих укра╖нц╕в т╕ сам╕ д╕╖ набувають д╕аметрально протилежного забарвлення в очах загалу. Коли справу завершено - проводимо «розб╕р польот╕в» (конче необх╕дна стад╕я!) та готу╓мо наступн╕ кроки. Сер╕я под╕бних акц╕й ╕з в╕дпов╕дним розголосом спроможна зм╕нити масову св╕дом╕сть. Не сл╕д апелювати до держави та наголошувати на державному статус╕ нашо╖ мови - адже нац╕ональн╕ права громадян ╓ первинними в╕дносно будь-яких державних акт╕в ╕ самих державних структур. У шов╕н╕ст╕в не мусить складатися враження, н╕би переписавши 10-ту статтю Конституц╕╖ чи нав╕ть пересунувши кордон Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ на Перекопський перешийок вони д╕стануть в╕дтак право цькувати укра╖нц╕в. Ут╕м, без досягнення стратег╕чно╖ перемоги над шов╕н╕змом ус╕ тактичн╕ усп╕хи залишатимуться лише еп╕зодами з ╕стор╕╖ програно╖ в╕йни... Перенес╕мося уявою рок╕в на 100 назад, у типове ╓врейське м╕стечко, куди п╕сля погрому зав╕тала с╕он╕стська делегац╕я. В пов╕тр╕ л╕та╓ пух ╕ пахне смаленим, рабин чита╓ кадиш над мертвими, а жив╕ сл╕зно благають у при╖жджих хоч якого захисту... «Н╕, шановн╕, - в╕дпов╕дають т╕, - за всього нашого бажання в ц╕й ситуац╕╖ ми вас захистити не годн╕. Наш ворог стократ численн╕ший ╕ оточу╓ нас зус╕б╕ч; можемо в╕дбити його напад в одному м╕сц╕, але не повсюди, де в╕н на нас напав чи ще нападе. Зате ми можемо повернутися до сво╓╖ земл╕, заволод╕ти нею - й тод╕ дамо соб╕ раду з будь-якими ворогами!» Припускаю, що м╕стечков╕ б╕даки не вельми вт╕шилися такими словами, однак... Перший р╕к ╕снування держави ╤зра╖ль став останн╕м роком, коли будь-де над землею л╕тав пух з роздертих ╓врейських перин. Н╕, уряд ╤зра╖лю не забезпечив ус╕х ╓вре╖в св╕ту озбро╓ними охоронцями - просто зм╕нився статус нац╕╖. Сьогодн╕ нац╕онально св╕дом╕ укра╖нц╕ так само, як ╓вре╖ 100 рок╕в тому, ╓ народом без земл╕ - на жодному клаптику суходолу ╖хн╕ мова та культура не панують так же природно й непод╕льно, як, скаж╕мо, польськ╕ мова та культура в Польщ╕ чи ╓врейськ╕ - в ╤зра╖л╕. Багатьох кримчан здивують так╕ слова мешканця «нац╕онал╕стично╖ Галичини», але т╕льки то╖ слави... Де в мо╓му рег╕он╕ можна сховатися в╕д усепроникно╖ рос╕йсько╖ попси, придбати укра╖номовн╕ в╕део- та ауд╕опродукти, переглянути укра╖нськ╕ чи дубльован╕ укра╖нською к╕ноф╕льми, подивитися ц╕кав╕ й зм╕стовн╕ укра╖нськ╕ телепередач╕?.. Х╕ба укра╖ножерн╕ ЗМ╤ чи рос╕йськомовний крим╕нал╕тет опанували галицьк╕ терени менш усп╕шно, н╕ж Крим чи Донеччину?.. Розмовна мова галичан, в чистот╕ перетривавши сов╓тськ╕ часи, нин╕ на очах деграду╓ до жахливого суржику, причому рос╕йщення ╖╖ в╕дбува╓ться на вс╕х р╕внях - фонетики, лексики, синтаксису, семантики... Де знайти укра╖нцев╕ ╜рунт п╕д ногами?! Свого часу ╓врейську кра╖ну дехто вол╕в створювати в Уганд╕, Патагон╕╖ абощо - досв╕д показав, що ╓дино придатним для цього тереном ╓ той, який пов’язаний з народом нерозривними ╕сторичними узами. Так само укра╖нство сл╕д передовс╕м боронити та в╕дроджувати на тих теренах, де його неперервне буття трива╓ понад тисячол╕ття - на Галичин╕, Волин╕, Под╕лл╕, Пол╕сс╕, Верхн╕й Наддн╕прянщин╕... В╕дроджувати мудро й комплексно, себто також економ╕чно й соц╕ально, бо «пояс б╕дност╕», яким ╓ нин╕ ╕сторичн╕ укра╖нськ╕ рег╕они, н╕коли не стане руш╕╓м нац╕онального поступу, а завжди буде лише принижено плентатися в хвост╕. Як погромник╕в збуджувала беззахисн╕сть м╕стечкового ╓врейства, так нин╕ шов╕н╕ст╕в збуджу╓ видима нац╕ональна слабк╕сть укра╖нства; борцями проти «утиск╕в рос╕йсько╖ мови» руха╓ не страх перед «утисками», а мисливський азарт ╕ «запах кров╕». Арм╕я без тилу конче приречена на поразку, а ми вол╕╓мо перемогти. Аби щось радикально зм╕нилося на краще для укра╖нц╕в Криму, вир╕шальн╕ зм╕ни мають в╕дбутися поза Кримом. Аби позамовкали шов╕н╕сти, сл╕д спочатку зламати нац╕ональну поставу самих укра╖нц╕в, переважна б╕льш╕сть яких у той чи ╕нший спос╕б «п╕дс╕ли на голку» русиф╕кац╕╖ й не бажають чи не знаходять сили «з╕скочити з голки». Тяжку працю нац╕онального в╕дродження не можна п╕дм╕няти пол╕тичними кампан╕ями, в тому числ╕ й змаганнями за статус укра╖нсько╖ мови тощо... Уже довший час я благаю Бога, щоб ц╕ прост╕ ╕стини почали доходити до св╕домост╕ л╕дер╕в та ╕деолог╕в нашого нац╕онального руху. Нараз╕ ж бор╕теся - поборете, й хай вам Бог помага╓, доки зап╕знюються з допомогою недолуг╕ ваш╕ брати.
м. Льв╕в (E-mail: vitkvol@narod.ru)
ДЕПУТАТИ ЛЬВ╤ВЩИНИ ПРОСЯТЬ ПРЕЗИДЕНТА втрутитися у пол╕тику орган╕в м╕сцевого самоврядування, як╕ переглядають статус рос╕йсько╖ мови. Вони називають так╕ д╕╖ порушенням Конституц╕╖ держави. Под╕бн╕ рег╕ональн╕ р╕шення, на думку депутат╕в Льв╕вщини та Львова, провокативн╕ ╕ спрямован╕ на розкол укра╖нського сусп╕льства. У зверненн╕ льв╕вських радц╕в до глави держави мовиться, що процес впровадження як оф╕ц╕йно╖ рос╕йсько╖ мови в╕дбува╓ться у час, коли не д╕╓ законодавчий орган Укра╖ни. Депутат╕в диву╓, що ан╕ уряд, ан╕ прокуратура не реагують на под╕бн╕ р╕шення рег╕ональних рад. Льв╕вськ╕ обранц╕ просять Президента втрутитись у ситуац╕ю беззаконня ╕ звертаються до ╕нших м╕ських та обласних рад п╕дтримати ╖хн╓ звернення ╕ врятувати укра╖нську мову “в╕д знущань русиф╕катор╕в”.
У КРИМУ ПРОРОС╤ЙСЬК╤ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ВИМАГАЮТЬ В╤ДНОВЛЕННЯ Д╤╥ КОНСТИТУЦ╤╥ КРИМУ, за якою автономна республ╕ка мала права суверенно╖ держави. К╕лька десятк╕в актив╕ст╕в коал╕ц╕╖ пророс╕йських орган╕зац╕й “Севастополь-Крим-Рос╕я” з ц╕╓ю вимогою п╕кетували прим╕щення Пост╕йного Представництва Президента Укра╖ни в автоном╕╖. Учасники акц╕╖ протесту вимагають в╕дновлення д╕╖ першо╖ конституц╕╖ Республ╕ки Крим, яка надавала автоном╕╖ права суверенно╖ держави ╕ встановлювала догов╕рн╕ стосунки Криму з Укра╖ною. Ця кримська конституц╕я була ухвалена 6 травня 1992 року, а скасована на вимогу оф╕ц╕йного Ки╓ва у 1995-му, ╕ тепер пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ вимагають ╖╖ в╕дновлення, як перший крок до при╓днання Криму до Рос╕╖. “Мова йде сьогодн╕ про конституц╕йн╕ права народу Криму, яких на сьогодн╕ у кримчан нема╓!” - уже п╕сля м╕тингу пророс╕йськ╕ актив╕сти передали в╕дпов╕дне звернення до Представництва Президента, але перед цим спалили брошуру з текстом Конституц╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим. Представники коал╕ц╕╖ пророс╕йських орган╕зац╕й п╕вострова “Севастополь-Крим-Рос╕я” закликали також Президента В╕ктора Ющенка ╕ новообраний укра╖нський парламент добров╕льно в╕дмовитися в╕д прав на Крим ╕ м╕сто Севастополь. Як заявив один з л╕дер╕в Народного фронту Святослав Колом╕╓ц: “Мета ц╕╓╖ акц╕╖ – прибрати з Конституц╕╖ Укра╖ни розд╕л 10-й “Автономна Республ╕ка Крим ╕ м╕сто-герой Севастополь. Оск╕льки, на наш погляд, на ц╕ територ╕╖ зг╕дно з м╕жнародним правом суверен╕тет Укра╖ни не поширю╓ться”. Учасники п╕кетування запевнили журнал╕ст╕в, що под╕бн╕ акц╕╖ протесту стануть пост╕йними ╕ щоразу радикальн╕шими: “Терп╕ння у рос╕ян – до певних вар╕ант╕в... Якщо нас сьогодн╕ тут сто ос╕б, то коли настане к╕нець терп╕нню, – будуть сотн╕ тисяч! Це знають ус╕, що коли прокида╓ться рос╕йський ведм╕дь, коли його доводять до такого стану, то вже буде мало м╕сця ╕ небу, ╕ земл╕”, - заявив один з л╕дер╕в “╢впатор╕йсько╖ рос╕йсько╖ громади”...
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3849
|