|
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "Резонанс"
#20 за 12.05.2006
Г╤ДН╤СТЬ В ОБМ╤Н НА КОНСЕНСУС?
Валентин БУТ
Недавно до Криму зав╕тав л╕дер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Але цього разу не як сп╕вак, а як Посол добро╖ вол╕ Програми розвитку ООН (ПрООН). ╤нформац╕йна кампан╕я в╕домого сп╕вака та автора п╕сень спрямована в першу чергу на молодих укра╖нц╕в ╕ ма╓ на мет╕ розвиток молод╕жно╖ культури, в основ╕ яко╖ були б самодостатн╕сть, особист╕сн╕сть та в╕дпов╕дальн╕сть.
В С╕мферопол╕ сп╕вака приймав Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет. Приймав тепло ╕ щиро, як на те й заслугову╓ з╕рка тако╖ величини. На прес-конференц╕╖ ╕ пот╕м у вщерть заповнен╕й актов╕й зал╕ пан Святослав розпов╕в про мету цього проекту та сво╓ бачення студентсько╖ молод╕ як основи нового покол╕ння - покол╕ння, що зробить кра╖ну сильною.
Мова йшла про створення безпечного середовища для молод╕ Укра╖ни ╕ про те, що багато чого молод╕ люди мають вир╕шувати сам╕, ╕ робити св╕й виб╕р не п╕д тиском, хоча б ╕ батьк╕в. «Не б╕йтеся робити св╕й виб╕р ╕ зм╕нювати сво╓ життя. Людина не трамвай, що йде по раз ╕ назавжди усталених рейках, а, скор╕ше, л╕так, що може п╕днятися так високо, як вона того захоче», - говорив Святослав ╕ продовжував: «Мене турбу╓ те, що ще не ставши д╕тьми ╤нтернету, ми забули, як читати книжки. Якщо так п╕де дал╕, то нам н╕чого не поможе - н╕ газ, який ми, може, знайдемо в Чорному мор╕, н╕ чорноземи».
Згадував пан Святослав ╕ Болонський процес, про який запитували його на прес-конференц╕╖. На його думку, це ще один шлях Укра╖ни до ╢вропи, це можлив╕сть запозичити в ╢вропи найкраще, в план╕ осягнення наук, не забуваючи при тому про найкраще сво╓. Закликав не розглядати Болонський процес як можлив╕сть отримати дипломи ╓вропейського зразка ╕ втекти з Укра╖ни, а, навпаки, озбро╖вшись знаннями, стати усп╕шними на власн╕й земл╕. Торкаючись ╕ншого аспекту, а саме ╓вропейських ц╕нностей, пан Святослав сказав: «╢ усталена думка про те, що ╢вропа черства. Чому ж тод╕ в кожному ВНЗ ╢вропи ╓ волонтери, як╕ не вважають за приниження зам╕тати вулиц╕, доглядати нем╕чних, виконувати ╕нш╕ соц╕альн╕ роботи? Ця ╓вропейська ц╕нн╕сть ма╓ стати для нас прикладом».
Ще одна пропозиц╕я п. Святослава - досв╕д з обм╕ну студентами, започаткований Льв╕вським та Донецьким ун╕верситетами. Це можлив╕сть для студент╕в спор╕днених спец╕альностей ближче п╕знати одне одного, навчаючись протягом, скаж╕мо, семестру в ВНЗ-партнер╕.
Пот╕м пан Святослав в╕дпов╕дав на запитання студент╕в. Запитували про р╕зне, зац╕кавлено ╕ часом досить гостро. На жаль, прикро вразила реакц╕я залу на запитання молодого хлопця про ставлення пана Вакарчука до во╖н╕в ОУН-УПА та Голодомору 1930-х рок╕в. Глумливий см╕х, що передував в╕дпов╕д╕, перевернув все в душ╕. Подумалось, а хто ж навчав, хто виховував цих гарних веселих молодих людей? Зв╕дки така зневага до ╕стор╕╖ краю, до ╖╖ геро╖чних та траг╕чних стор╕нок? В╕дпов╕дь пана Вакарчука була сухою ╕ лакон╕чною. В╕н сказав, що во╖ни ОУН-УПА боролися за свободу Укра╖ни, хто б там що про це не говорив, а щодо Голодомору, то це була трагед╕я укра╖нського народу, ╕ в╕н буде робити все, щоб ООН визнала Голодомор 1932 - 1933 рр. актом геноциду.
Проте було з-посеред сказаного п. Вакарчуком й таке, що св╕дчить про те, що не вс╕ в Укра╖н╕ розум╕ють проблеми кримських укра╖нц╕в. Ще на прес-конференц╕╖, де з-пом╕ж ╕нших питань було й ставлення п. Вакарчука до проблем дискрим╕нац╕╖ В╤Л-╕нф╕кованих, автор запитав, що дума╓ п. Святослав про дискрим╕нац╕ю укра╖нсько╖ молод╕, принаг╕дно нав╕вши за приклад випадок абсолютно дико╖ дискрим╕нац╕╖ д╕тей за мовною ознакою, що стався на Куйбишевськ╕й площ╕ С╕мферополя, про який писала Алла Петрова.
Чи то пан Святослав не пов╕рив у можлив╕сть такого (справд╕, для цього треба знати наш╕ реал╕╖, враховуючи пл╕дну працю протягом двох останн╕х рок╕в ц╕ло╖ арм╕╖ незакомплексованих пол╕т технолог╕в), чи то зреагував на вигуки з р╕зних кут╕в прим╕щення на адресу вашого пок╕рного слуги, що це, мовляв, провокац╕я, але в╕н схилився до думки, що той випадок був провокац╕╓ю ╕ закликав засоби масово╖ ╕нформац╕╖ не роздувати так╕ випадки, а, переступаючи через негативне, знаходити порозум╕ння в тому, що нас об’╓дну╓. Мудра думка. Але ж чи згодяться з нею т╕ д╕тки (та х╕ба лише вони), кому нетерпиме шов╕н╕стичне хамло завдало рани, яка чи й заго╖ться коли? Чи погодяться наш╕ читач╕ на те, щоб поступитися сво╓ю г╕дн╕стю для досягнення сякого-такого консенсусу з тими, хто нав╕ть думки не допуска╓ про те, що Крим рано чи п╕зно, а таки заговорить укра╖нською?
Хот╕лося б знати думку читач╕в.
Валентин БУТ,
вчитель, позаштатний кореспондент «КС».
с. М╕жводне
Чорноморського району АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3850
|
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
