Версiя для друку Обговорити в форумi

  Ушанування постраждалих  під час однієї з трагічних сторінок історії - масових репресій сталінського режиму проти кримських татар, німців, вірмен, болгар і греків, масово вигнаних з півострова, почалися покладанням вінків і квітів від державних установ і громадських організацій до меморіалів і закладних каменів пам'яті жертв депортації на території Кримського інженерно-педагогічного університету, відвідинами в художньому музеї виставки кримськотатарських художників, приуроченої до 62-ї річниці депортації, а в Кримськотатарському музеї мистецтв - фотовиставки „Яка холодна ця чужина».
  На приурочених трагічному дню виселення цілих народів жалобних зборах у Кримському українському музичному театрі зачитано Послання Президента з нагоди скорботної дати, виступили керівники автономії, київські високопосадовці, народні депутати. Відзначено, що облаштування депортованих громадян, масове повернення на півострів яких почалося у 1989 році, понині лишається серед найбільш гострих соціально-економічних і політичних завдань України, яка вирішує їх самотужки. За своїми масштабами й інтенсивністю цей процес не має аналогів у післявоєнній історії. Наша країна стала фактично єдиною державою, яка взяла на себе вантаж відповідальності за долі сотень тисяч людей і протягом понад десятка років фінансує весь комплекс заходів з їх соціально-економічного й етнокультурного розвитку. За рахунок бюджетних коштів збудовано й придбано на вторинному ринку сотні тисяч квадратних метрів житла, у місцях компактного проживання репатріантів прокладено електромережі, водогони, дороги, газопроводи, споруджено 10 шкіл з кримськотатарською мовою навчання. Цього року буде завершено електрифікацію нині існуючих масивів і мікрорайонів компактного проживання, забезпечення водогонами й газом досягне 75%. Враховуючи, що до війни значна частина кримських татар проживала на Південнобережжі півострова, нині посилилося прагнення багатьох репатріантів повернутися на батьківщину своїх предків, що створює нову хвилю проблем, які мають бути розв`язані найближчим часом.
  11 травня Кабмін України затвердив Програму розселення й облаштування депортованих на період до 2010 року, що створить необхідні передумови для успішнішого вирішення соціально-економічних проблем депортованих, зокрема, з Держбюджету України для вирішення проблем репатріантів передбачено виділити 493 млн. грн., зокрема, 453 млн. грн. - на капітальне будівництво.
  ...На 15-тисячному траурному мітингу на центральній площі Сімферополя, куди жалобною ходою зійшлися колони представників усіх регіонів півострова, пам`ять безвинно загиблих в трагічні роки жертв депортації вшановано спільною молитвою, згадано гірку долю сотень тисяч людей, позбавлених рідної землі. Численні виступаючі, разом з київськими і кримськими високопосадовцями й представниками різних політичних партій та громадських організацій, відзначали: головний наш моральний і людський обов'язок - відновити справедливість, зробити все для підтримки репатріантів, рішення їх складних правових, соціально-економічних, земельних та інших проблем. Наголошували: Україна, Верховна Рада і уряд автономії й надалі вважатимуть ці питання першочерговими у своїй діяльності. Акцентували: діяти солідарно, в ім`я єдності й примирення, не допустити повторення антилюдських злочинів, забезпечити ефективну допомогу репатріантам зобов`язує нинішній день. Запевняли: схиляючи голови перед світлою пам`яттю жертв депортації, переконані, що спільними зусиллями усіх жителів Криму ця мета буде досягнута, отже, будуть забезпечені громадянська злагода, мир і стабільність у нашому спільному кримському домі.
  
 
ЗВЕРНЕННЯ
до Українського народу у зв’язку з 62-ю річницею депортації з Криму кримських татар та осіб інших національностей.

  Дорогі співвітчизники!
  Кожний народ зберігає у своїй пам’яті чимало пам’ятних дат. Є серед них і світлі, і сумні.
  Трагічною подією в історії кримських татар стало примусове виселення з рідної землі.
62 роки тому за наказом керівництва тоталітарної держави було розпочато їх масову депортацію. Протягом трьох діб понад 200 тисяч осіб вивезли у віддалені райони Середньої Азії, Уралу та Сибіру. Подібна доля спіткала у
40-х роках минулого століття кримських болгар, вірмен, греків, німців, осіб інших національностей.
  Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв тоталітарного режиму. Я разом з усіма громадянами України схиляю голову перед пам’яттю десятків і десятків тисяч невинних жертв.
  Цілком природно, що кримські татари знайшли розуміння і підтримку серед українців, які також зазнали голоду, репресій і гніту тоталітарного режиму. Імена видатних синів українського народу - генерала Петра Григоренка та В’ячеслава Чорновола - назавжди вписані в історію боротьби кримськотатарського народу за поновлення своїх прав. І не випадково процес повернення виселених народів на рідну землю став можливим лише з відновленням незалежності нашої держави.
  Україна залишилася практично наодинці з наслідками однієї з найбільш масштабних трагедій людства. Та ми докладаємо всіх зусиль до вирішення проблем депортованих. Вже започатковано проекти у економічній, соціальній і гуманітарній сферах.
  Однак вважаю, що цей процес просувається ще надто повільно. Сподіваюся, що новий склад Верховної Ради України, Уряд ефективно розв’язуватимуть болючі проблеми. Зі
свого боку зроблю все можливе для їх вирішення.
  Переконаний, що головні наші надбання - громадський спокій, міжнаціональна злагода та стабільність - стануть запорукою успішного розвитку автономії і всієї держави.
  Наша доля - бути навіки разом. Нам належить любити Україну, пам’ятати минуле і творити її майбутнє.
  Президент України Віктор ЮЩЕНКО.
 
ЩОБ ПАМ’ЯТАТИ ВІЧНО...

  За дорученням Президента та на виконання двох його Указів уряд прийняв рішення про створення в Україні Інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади.
  На переконання Віктора Ющенка, символічним є те, що це важливе для держави рішення прийняте напередодні вшанування пам’яті жертв тоталітарного режиму, яке Україна традиційно проводить 21 травня у Биківні.
  Згідно з рішенням Кабінету Міністрів, новоутворений Державний комітет національної пам’яті має опікуватися рядом питань, серед яких: забезпечення реалізації держполітики у сфері відновлення та збереження націо-нальної пам’яті українського народу, координація діяльності інших органів влади в цій площині. Йдеться також про допомогу у всебічному вивченні історії української нації, у тому числі репресій, які чинилися проти неї тоталітарними режимами у різні часи, та поширення об’єктивної інформації про історію України в світі.
  Крім того, завданням нового Держкомітету є здійснення заходів з увічнення пам’яті жертв голодоморів і політрепресій в Україні та учасників національно-визвольної боротьби.
  21 травня Президент України Віктор Ющенко має намір, як і в попередні роки, взяти участь у церемонії вшанування пам’яті жертв тоталітарного режиму, яка відбудеться на території Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Як повідомила на брифінгу в Секретаріаті прес-секретар Президента Ірина Геращенко, там він також планує оголосити, хто очолить Інститут національної пам’яті.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 19.05.2006 > Тема "Крим - наш дім"