|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 19.05.2006 > Тема "З потоку життя"
#21 за 19.05.2006
УЧИТИСЯ Н╤КОЛИ НЕ П╤ЗНО!
В╕ктор ХОМЕНКО.
Найстаршого студента в Укра╖н╕ та ближньому заруб╕жж╕ привели в ун╕верситет в╕ра ╕ жага знань.
Запов╕тн╕й мр╕╖ 75-л╕тнього с╕мферопольця Хадж╕ Нур╕ Мустафа-оглу здобути диплом про вищу осв╕ту не стали на завад╕ н╕ доброзичлив╕ кпини дружини та його сивих ровесник╕в, н╕ жарти з цього приводу 12 онук╕в ╕ нав╕ть трьох правнук╕в. З╕зна╓ться: вступив на ф╕лолог╕чний факультет Кримського державного ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, щоб переконлив╕ше доводити ╓динов╕рцям ╕ ╖х ч╕льникам, що зна╓ ╕слам та вс╕ ╕нш╕ св╕тов╕ рел╕г╕╖ досконало. Говорить: без авторитетного ученого ступеня зробити це неможливо.
Нур╕-агу завжди тягнуло до знань, але в╕йна ╕ депортац╕я не дали йому можлив╕сть отримати вищу осв╕ту. Згаду╓, як до травня 1944 року в╕н з численною родиною жив у сел╕ Озен-Баш (нин╕ перейменованому на Щасливе) Бахчисарайського району. Як ╖х ус╕х силом╕ць, б'ючи прикладами збро╖ у спину, заштовхали в товарн╕ вагони ╕ вивезли у Середню Аз╕ю. Лише в 35 рок╕в йому вдалося зак╕нчити середню школу, а пот╕м здобути й середньотехн╕чну осв╕ту в Андижанському буд╕вельному техн╕кум╕. Коли в 1968 роц╕ Нур╕ з родиною повернувся в Крим, його вдруге вигнали ╕з земл╕ предк╕в, тут аж до к╕нця дев’яностих рок╕в д╕яла заборона на прописку кримських татар. Тож довелося поселитися неподал╕к жаданого п╕вострова — у сел╕
Новоолекс╕╖вка Херсонсько╖ област╕. Нур╕ Мустафа╓ва пам’ятають там дос╕ як першопрох╕дця маг╕страл╕ П╕вн╕чно-Кримського каналу, одного з кращих труд╕вник╕в тресту „Укрводбуд”, де 27 рок╕в сумл╕нно й ум╕ло працював виконробом. Довелося Нур╕-ефенд╕ разом з ╕ншими буд╕вельниками два м╕сяц╕ брати участь ╕ в л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи. Хоча за цю каторжну й небезпечну роботу так ╕ не присво╖ли статус чорнобильця, але ма╓ вт╕ху ветеран прац╕, бодай, в╕д того, що не остаточно втратив здоров`я.
Вивченням рел╕г╕╖ серйозно захопився уже в 14 рок╕в ще п╕д час брутально╖ стал╕нсько╖ депортац╕╖ усього його народу, нишком читав спец╕альну л╕тературу, потай учив арабську мову ╕ латину. Ще п╕дл╕тком почав трудитися на шовковому комб╕нат╕ в Узбекистан╕, де потрапив у бригаду побожних людей, котр╕ по п’ять раз╕в на день виконували намаз. Почав самотужки читати Коран й вивчати ╕слам. Це стало розрадою п╕д час довгих ╕ нелегких рок╕в висилки з Криму, способом вивищувати душу, шл╕фувати розум.
П╕сля омр╕яного остаточного повернення на п╕востр╕в, добров╕льного зодчого на спорудженн╕ мечет╕ в сел╕ Фонтани п╕д С╕мферополем у 1995 роц╕ нац╕ональний з'╖зд кримських татар – курултай обрав муфт╕╓м му-сульман Криму. На ц╕й посад╕ Нур╕-ефенд╕ був понад чотири роки. Дв╕ч╕ звершив хадж в Мекку. Створив чимало статей, к╕лька рел╕г╕йних книг, зокрема, популярн╕ „Ц╕лющ╕ молитви”, „╤сламську енциклопед╕ю”, як╕ видав за власний кошт. На думку багатьох кримських татар, на п╕востров╕ нема╓ н╕ молодого чолов╕ка, н╕ аксакала, який би знав ╕слам краще за Нур╕-ефенд╕. Але через в╕дсутн╕сть ученого ступеня в рел╕г╕йних колах його знання й богословськ╕ прац╕ декотр╕ ╓динов╕рц╕ не визнають дос╕. Хоча добре в╕домо: далеб╕, не завжди диплом ╓ св╕дченням знань, тим паче переконаност╕ ╕ ступеня в╕ри у Бога. Тому й вир╕шив отримати вищу осв╕ту хоча б на стар╕сть. Ун╕верситет прагне зак╕нчити екстерном, щонайдовше за два роки. Пот╕м обов’язково п╕де в асп╕рантуру й захищатиме кандидатську дисертац╕ю на богословську тему. „Без вченого ступеня я не можу довести свою правоту, глибинне знання ╕стинного ╕сламу. Проте, нин╕ апологети деяких вчень хочуть очорнити ╕слам, надати невластиво╖ йому агресивност╕, захопити нею молодь”, - говорить енциклопедично осв╕чений д╕дусь, котрий пом╕ж лекц╕ями ╕ п╕дготовкою до ╕спит╕в наполегливо й усп╕шно працю╓ над дисертац╕╓ю з основ ╕сламу.
Ельв╕ра-ханум - перший пом╕чник ╕ цензор твор╕в чолов╕ка. Саме ╖й в╕н (дос╕ без окуляр╕в) чита╓ сво╖ роботи, як╕ полюбля╓ писати максимально зосередившись, у тиш╕, найчаст╕ше ночами. При тому, що просина╓ться з першими п╕внями, о 4.30 вже упору╓ться з клопотами саду й городу ╕ с╕да╓ за книги. Опов╕да╓: на перший вступний ╕спит незвичайний аб╕тур╕╓нт зап╕знився. Його намагалися не пустити нав╕ть здавати тест. Але склав лише два ╕спити з трьох, бо „перебрав” необх╕дн╕ для вступу бали: отримав ╖х в╕с╕м при шести прох╕дних. Тепер усп╕шний з абсолютно ус╕х предмет╕в студент сумл╕нно готу╓ться до сес╕й. З╕зна╓ться: найскладн╕ш╕ ╕спити для нього з англ╕йсько╖ мови, а до екзамен╕в з ╕нформатики допомагають готуватися онуки.
Нур╕-ага пригаду╓, як однокурсники спершу сприйняли його як д╕дуся когось ╕з них, пот╕м ус╕ разом здивувалися, та вже невдовз╕
дружно прийняли не лише як р╕вноправного, а найповажн╕шого „однокашника”. Сам╕ студенти в╕дзначають його доброту ╕ чуйн╕сть, розважлив╕сть й мудр╕сть, знання й сумл╕нн╕сть. Кажуть: п╕сля того, коли ректор ун╕верситету Февз╕ Якубов на урочист╕й л╕н╕йц╕ представив Нур╕ Мустафа╓ва як першого муфт╕я Криму, вони палко вмовляли його стати старостою ╖х групи. Але ╖х „в╕чний студент” тактовно в╕дмовився, мовляв, це справа молодших. Проте, в╕дзначають однокурсники та студенти ╕нших груп, щодня нав╕ть присутн╕сть серед молод╕ поважного аксакала ╓ для них добрим стимулом у навчанн╕ й повед╕нц╕ – адже соромно отримувати оц╕нки нижч╕, н╕ж у Нур╕-аги. В╕домий в╕н ╕ сво╖м багатотомним з╕бранням рел╕г╕йно╖ л╕тератури. Його б╕бл╕отеку вважають одн╕╓ю з найзначн╕ших в Криму. Улюблен╕ припов╕дки Нур╕ Мустафа╓ва: „В╕ра у велик╕ й в╕чн╕ загальнолюдськ╕ ц╕нност╕ обов’язково допомага╓ подолати ус╕ можлив╕ житт╓в╕ негаразди людям вс╕х ╕снуючих в╕роспов╕дань ╕ нац╕ональностей”, ╕, зв╕сно ж — „Учитися н╕коли не п╕зно”.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 19.05.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3855
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
