"Кримська Свiтлиця" > #21 за 19.05.2006 > Тема "З перших уст"
#21 за 19.05.2006
Новини Криму ╕ Укра╖ни
КОБЗАР КЛИЧЕ ДО ╢ДНОСТ╤ „Слово Шевченка у пол╕культурному сусп╕льств╕” – п╕д такою назвою у С╕мферопол╕ в╕дбулася третя науково-практична конференц╕я, яка з╕брала шевченкознавц╕в з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни. Учасники вже традиц╕йного на п╕востров╕ поважного з╕брання переконан╕: под╕бн╕ заходи, д╕алоги, ф╕лософськ╕ осмислення нашого буття — то значний внесок у розвиток сучасно╖ укра╖н╕стики, де особливе м╕сце належить феномену Тараса Шевченка. Це й данина пам'ят╕ нац╕ональному ген╕ю, поштовх для життя у правд╕, за ╕стинними ╕деалами, до яких закликав земляк╕в Шевченко. Адже внесок Кобзаря в укра╖нську культуру важко переоц╕нити, його творч╕сть – дороговказ на в╕ки, отже, завжди буде актуальною, вважають учасники конференц╕╖. У майбутньому кожного громадянина ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни роль Кобзаря дуже значна, вона ма╓ допомогти подолати нашу розмежован╕сть по окремих парт╕ях ╕ р╕зних рег╕онах. Тож нам потр╕бно шукати й збирати консол╕дуюч╕ нац╕ю, об’╓днуюч╕ нас реч╕, поняття, ╕де╖ й ╕деали. Саме потужна ╕сторична особист╕сть Кобзаря – один з ор╕╓нтир╕в у всезагальному згуртуванн╕ нашого народу. Так╕ конференц╕╖ виступають цементуючим, об'╓днуючим фактором у нашому багатонац╕ональному сусп╕льств╕ й не менш р╕зноб╕чному та строкатому культурному житт╕. В. ВАСИЛЕНКО.
П╤ДСУМКИ КОНФЛ╤КТНОГО АВТОПРОБ╤ГУ Дводобове протистояння б╕ля Партен╕ту з перекриттям траси Ялта - С╕мферополь зак╕нчилося судовим р╕шенням на користь жител╕в селища. Суд Алушти ухвалив два р╕шення: партен╕тц╕ мають розблокувати в`╖зд до селища, але автопроб╕г в нього за╖жджати не ма╓ права, бо не був узгоджений з владою Партен╕ту. Нин╕ дорога С╕мферополь - Ялта в╕дкрита, учасники автопроб╕гу роз`╖халися. Як пов╕домлялося, коли учасники автопроб╕гу, орган╕зованого напередодн╕ чергово╖ дати депортац╕╖ кримських татар, намагалися про╖хати в це селище, дорогу ╖м перегородили м╕сцев╕ жител╕. Кримськ╕ татари говорять: акц╕╓ю-рекв╕╓мом прагнули поклонитися могилам предк╕в, як╕ лежать в ц╕й земл╕, в╕ддати повагу ╖х пам'ят╕, про╖хатися площею Партен╕ту з яко╖ ╖х зв╕дси виселяли. М╕сцев╕ жител╕ вбачають у цьому спробу нових самозахват╕в у рег╕он╕. Тому позачергова сес╕я селищно╖ ради ухвалила р╕шення автомоб╕л╕ не пропускати. Учасники автопроб╕гу вважають: цим порушено ╖х конституц╕йн╕ права, адже заявку на проведення акц╕╖ вони подали в уряд автоном╕╖ завчасно. Тим часом подав у суд на учасник╕в акц╕╖ голова Партен╕тсько╖ селищно╖ ради Микола Кон╓в. Т╕ й ╕нш╕ учасники протистояння вважають: закон на ╖хньому боц╕. Суд визнав р╕шення селищно╖ ради про заборону автопроб╕гу правом╕рним й зобов`язав учасник╕в акц╕╖ зв╕льнити трасу. Партен╕тський конфл╕кт л╕дери меджл╕су, як╕ не були ╕н╕ц╕аторами автопроб╕гу, розц╕нюють як насл╕док недолуго╖ пол╕тики влади щодо кримськотатарсько╖ проблеми, адже за 15 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни не прийнято жодного законодавчого акта, який би врегулював численн╕ проблеми повернення ╕ в╕дновлення прав кримських татар. Р╕вно на р╕к вони призупинили будь-як╕ акц╕╖ на заклик Президента кра╖ни «зупинитися й оглянутися» на те, що робиться з землею, але за цей час надто багато кримських д╕лянок було розпод╕лено непрозоро, неправедно, зокрема й м╕ж високопосадовцями. Дос╕ не подолано стереотипи щодо народу, який поверта╓ться на свою землю, який був у вигнанн╕ за межами п╕вострова п╕вв╕ку. Кримськ╕ ж пол╕тики зазвичай не бажають вир╕шувати проблеми репатр╕ант╕в за умови в╕дсутност╕ будь-якого законодавчого акта, який був би направлений на в╕дновлення прав кримських татар. А центральна влада комплексно не розгляда╓ вс╕ проблеми, пов’язан╕ з в╕дновленням прав кримськотатарського народу. Тож реакц╕╓ю на цю неувагу до ц╕лого народу стали нин╕шн╕ акц╕╖, включно з останн╕ми самозахватами земл╕, переконаний заступник голови меджл╕су, депутат Рефат Чубаров. Екс-голова уряду автоном╕╖, депутат Серг╕й Куницин, який достатньо багато займався ц╕╓ю проблемою, вважа╓, що на р╕вн╕ Криму проблеми майже 300 тисяч репатр╕ант╕в вир╕шити неможливо, адже ц╕л╕сно╖ державно╖ концепц╕╖ ╖х повернення й облаштування нема╓ дос╕. В ситуац╕ю ма╓ серйозно втрутитися Ки╖в разом з новим складом Верховно╖ Ради й уряду автоном╕╖. ╤накше вона може вийти за гран╕ серйозного кон-фл╕кту. Хоча треба в╕ддати належне вже зробленому у ц╕й справ╕ нашою державою, яка вир╕шу╓ цю проблему самотужки, без будь-яко╖ допомоги зовн╕. Днями Кабм╕н Укра╖ни прийняв нову програму на п’ятир╕ччя щодо облаштування кримських татар, та по- тр╕бн╕ не тактичн╕ р╕шення, а нарешт╕ - стратег╕чн╕. Час вимага╓ нев╕дкладного створення концепц╕╖ державно╖ етнопол╕тики в Криму, ц╕л╕сного вир╕шення всього комплексу питань: правових, осв╕тн╕х, охорони здоров'я, земельних, соц╕альних й багатьох ╕нших проблем облаштування кримських татар, як╕ повертаються на свою батьк╕вщину. Ц╕ заклики й вимоги знову звучали 18 травня у 62-у р╕чницю депортац╕╖ на традиц╕йному всекримському м╕тингу репатр╕ант╕в на центральн╕й площ╕ С╕мферополя. В. ВАСИЛЕНКО. КРИМ - З ГОЛОВОЮ На першому установчому зас╕данн╕ сес╕╖ V скликання новообраний депутатський корпус Верховно╖ Ради автоном╕╖ обрав свого нового голову. Правл╕ння „рег╕онал╕в”, нав╕ть за участ╕ в зал╕ глави Секретар╕ату Президента Олега Рибачука, почалося з╕ скандалу. Нова б╕льш╕сть намагалася провести перше пленарне зас╕дання у закритому режим╕ з видворенням ╕з зали прац╕вник╕в ЗМ╤. Проти вигнання „мас-мед╕а” виступили блоки Тимошенко й Куницина, Народний Рух ╕ Республ╕канська парт╕я. Справедлив╕сть в╕дновив прокурор В╕ктор Шемчук п╕сля звернення журнал╕ст╕в, який пояснив: „Д╕╖ ВР АРК не ц╕лком в╕дпов╕дають законам Укра╖ни. Треба попередити вс╕х депутат╕в, що ╓ крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть за перешкоджання д╕яльност╕ прац╕вник╕в ЗМ╤”. Тож остаточно сформували ╕ заре╓стрували три депутатськ╕ групи ╕ фракц╕╖ з восьми парт╕й ╕ блок╕в та рахункову ком╕с╕ю таки гласно. Блок „За Януковича!” об'╓днав 43 депутат╕в, фракц╕я „Союз” – 10, група „Крим” п╕д кер╕вництвом Серг╕я Куницина – 11. Решта – 36 депутат╕в лишилися позафракц╕йними. В╕д участ╕ в голосуванн╕ за нового сп╕кера категорично в╕дмовилися члени Народного Руху-Курултаю, як╕ виступили проти узурпац╕╖ влади силами одн╕╓╖ частини депутатського корпусу — „б╕ло-блакитно╖”. Головою Верховно╖ Ради автоном╕╖ 71 голосом та╓мно й безальтернативно обрали „рег╕онала” Анатол╕я Гриценка, який уже був кримським сп╕кером в 1997 — 1998 роках. На п╕дтримку його кандидатури виступили депутати в╕д фракц╕й „Союз”, Блоку „За Януковича!” та представники Компарт╕╖ Укра╖ни. ╤з 100 депутат╕в бюлетен╕ для голосування по кандидатур╕ сп╕кера взяли 98. У скриньку потрапив 71 бюлетень з одностайним: „За Гриценка”. У сво╖й „тронн╕й промов╕” в╕н запевнив: ВР АРК налагоджуватиме стосунки з Ки╓вом та працюватиме лише у правовому пол╕ Укра╖ни, без р╕зких р╕шень, як╕ могли б дестаб╕л╕зувати обстановку. При цьому зазначивши: „рег╕онали” виконуватимуть сво╖ передвиборн╕ об╕цянки, зокрема, й щодо рос╕йсько╖ мови. До визначення кандидатури глави Ради м╕н╕стр╕в автоном╕╖ п╕дключилася канцеляр╕я Президента Укра╖ни. З ним буде погоджуватися кандидатура на посаду прем’╓ра п╕вострова. Тод╕ вже под╕лять й урядов╕ портфел╕. В╕ктор ХОМЕНКО. ПРИЗНАЧЕННЯ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко призначив Володимира Кул╕ша головою Черн╕вецько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, попередньо зв╕льнивши його з посади Пост╕йного Представника Президента в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, на як╕й В. Кул╕ш працював з вересня 2005 року. В╕дпов╕дн╕ Укази Глава держави п╕дписав 17 травня, пов╕домля╓ Укр╕нформ. ╤ншим Указом Президент зв╕льнив з посади голови Черн╕вецько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ Миколу Ткача. * * * Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко призначив Геннад╕я Москаля Пост╕йним Представником Президента в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим. В╕дпов╕дний Указ Глава держави п╕дписав 17 травня. Геннад╕я Москаля 26 кв╕тня цього року було зв╕льнено з посади голови Лугансько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ у зв’язку з переходом на ╕ншу роботу. На ц╕й посад╕ в╕н працював з 18 листопада 2005 року. З лютого по листопад 2005 року Г. Москаль об╕ймав посаду заступника м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Укра╖ни. Ран╕ше в╕н був головою Держком╕тету у справах нац╕ональностей та м╕грац╕╖, а у 2001 роц╕ очолював Закарпатську обласну держадм╕н╕страц╕ю. ПРЕЗИДЕНТ СТУРБОВАНИЙ ЗАГОСТРЕННЯМ МОВНО-ПОЛ╤ТИЧНО╥ СИТУАЦ╤╥ В УКРА╥Н╤ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко звернувся до Секретаря РНБО Анатол╕я К╕наха з вимогою п╕дготувати найближчим часом розширене зас╕дання Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни щодо забезпечення реал╕зац╕╖ державно╖ мовно╖ пол╕тики як важливо╖ складово╖ нац╕онально╖ безпеки. Про це на бриф╕нгу в Секретар╕ат╕ Президента пов╕-домила прес-секретар глави держави ╤рина Геращенко. На зас╕дання плану╓ться запросити представник╕в Нац╕онально╖ ради з питань культури ╕ духовност╕ при Президентов╕ Укра╖ни та Нац╕онально╖ ком╕с╕╖ з╕ зм╕цнення демократ╕╖ та утвердження верховенства права. Глава держави висловлю╓ глибоку стурбован╕сть з приводу загострення мовно-пол╕тично╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕, що спричиня╓ певну соц╕альну напругу в сусп╕льств╕ та породжу╓ сепаратистськ╕ настро╖. Про це йдеться в лист╕, над╕сланому на ╕м’я Прем’╓р-м╕н╕стра Юр╕я ╢ханурова. Президент звернувся до кер╕вника уряду з проханням прискорити формування б╕льш д╕╓во╖ системи ╕нституц╕йного та нормативно-правового забезпечення державно╖ мовно╖ пол╕тики. В╕ктор Ющенко також звернувся до Генерального прокурора з вимогою врахувати висновок М╕н╕стерства юстиц╕╖ щодо р╕шень деяких орган╕в м╕сцевого самоврядування про статус та порядок застосування рос╕йсько╖ мови. Також Генеральна прокуратура ма╓ зд╕йснити заходи для приведення р╕шень Лугансько╖ обласно╖, Харк╕всько╖ та Севастопольсько╖ м╕ських рад стосовно надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖ у в╕дпов╕дн╕сть ╕з Конституц╕╓ю Укра╖ни. Президент звернувся до м╕н╕стра закордонних справ Бориса Тарасюка з проханням разом з М╕н╕стерством юстиц╕╖ вжити терм╕нових заход╕в щодо комплексного розв’язання проблем, пов’язаних ╕з нормативно-правовим, ф╕нансовим та матер╕ально-техн╕чним забезпеченням вт╕лення в Укра╖н╕ ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов нац╕ональних меншин. Прес-служба Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 19.05.2006 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3857
|