|
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 23.06.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
#26 за 23.06.2006
В╕йна все спише?
╤ван ПРОКОПЕНКО.
Наста╓ сумна дата 22 червня 1941 р., початку в╕йни г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини з╕ стал╕нсько-комун╕стичною державою СРСР. Не зайвим буде пригадати, що Стал╕н перед в╕йною щор╕чно поздоровляв Г╕тлера з днем народження. Два брати-перевертн╕, два св╕тогляди - фашизм ╕ комун╕зм хот╕ли наввипередки п╕дкорити соб╕ весь св╕т...
У в╕йну я втратив батька, мат╕р, пот╕м - 13 рок╕в дитбудинку... Доля звела мене з фронтовиком, полковником Калуг╕ним Володимиром Петровичем (на його честь моя дочка назвала свого сина Володимиром), який багато розпов╕дав мен╕ про в╕йну, особливо про ╖╖ початок. Ц╕ спогади ветерана я хот╕в надрукувати давно, п╕дштовхнула мене до цього "Кримська св╕тлиця" сво╖ми передруками книг про Степана Бандеру ╕ М. Солон╕на "Бочка ╕ обруч╕, або Коли почалася Велика В╕тчизняна в╕йна". Як╕ р╕зн╕ ц╕ публ╕кац╕╖! Одна про нац╕онал╕ста, який любив свою Батьк╕вщину й ╕шов на смерть за св╕й народ, а друга про те, як КПРС посилала на смерть ц╕л╕ народи колишнього Союзу, щоб захистити свою ╕деолог╕ю. Зазначу, що ц╕ два фрагменти з╕ спогад╕в не рядового б╕йця, а одного ╕з кер╕вник╕в медп╕дрозд╕лу Червоно╖ Арм╕╖ - полковника, який б╕льше ╕ глибше бачив ╕ розум╕в, що в╕дбува╓ться...
...У 1939 р. Стал╕н ╕ Г╕тлер домовились про розпод╕л Польщ╕. Госп╕таль, в якому служив В. Калуг╕н, розташовувався на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни, в монастир╕. Населення д╕йсно зустр╕чало солдат гостинно, з хл╕бом ╕ с╕ллю. М╕ж кер╕вництвом госп╕талю ╕ священнослужителями зав'язались дружн╕ стосунки. Вс╕ мирськ╕, духовн╕ ╕ господарськ╕ справи вир╕шувались за чашкою кави, церковного вина або ╕ без них, але н╕коли не було н╕яких протистоянь. Монастир вид╕ляв солдатам нав╕ть частину сво╖х харч╕в: картоплю, капусту. Монастир мав свою землю, виноградники.
Але пройшов деякий час, про дружн╕ стосунки м╕ж оф╕церами ╕ священиками стало в╕домо в Москв╕ - ╕ госп╕таль перевели в ╕нше м╕сце дислокац╕╖, а священик╕в вислали до Сиб╕ру, монастир закрили...
Початок в╕йни В. Калуг╕н зустр╕в на кордон╕ в ранз╕ начальника госп╕талю. Вся в╕дпов╕дальн╕сть за долю поранених лягла на його плеч╕. Безлад п╕д час в╕дступу Червоно╖ Арм╕╖ з територ╕╖ Укра╖ни дуже правдиво описаний у книз╕ "Бочка ╕ обруч╕...".
У Львов╕ Калуг╕ну самому довелось збирати п╕дрозд╕ли солдат╕в, як╕ залишили сво╖ частини, дезертир╕в, як╕ втратили в╕ру у сво╖х командир╕в, ╕ цими силами розвантажувати товарн╕ вагони, як╕ ще направлялись за договором у Н╕меччину. Так було зв╕льнено два ешелони для поранених б╕йц╕в, з яких один таки прорвався ╕з к╕льця фашист╕в. Врятувало, можливо, те, що н╕мц╕ не захот╕ли бомбити ешелон, бажаючи залишити непошкодженою кол╕ю до Ки╓ва. За ц╕ д╕╖ Калуг╕н був нагороджений орденом Червоно╖ з╕рки.
Друга розпов╕дь про безладдя в Червон╕й Арм╕╖ була ще жахлив╕шою. Н╕мецьк╕ в╕йська п╕д╕йшли до Стал╕нграда ╕ блокували його з ус╕х стор╕н. Госп╕тал╕ були розкидан╕ ╕ розташован╕, де як могли. Настали холоди, медикамент╕в не вистачало, медперсоналу теж. П╕д час перев╕рки в одному з госп╕тал╕в на окра╖н╕ м╕ста, де для нього були пристосован╕ кошара, кор╕вник, складськ╕ прим╕щення для с╕льгосппродукт╕в, Калуг╕н побачив страшну картину: скр╕зь лежали штабел╕ труп╕в сов╓тських б╕йц╕в. Це були не вбит╕, а померл╕ в╕д холери, яких начальство подавало як дизентер╕йних. Боялись розголосу (нав╕ть страх перед еп╕дем╕╓ю був менший!), щоб б╕йц╕ не залишили сво╖х позиц╕й. Командири п╕дрозд╕л╕в боялись, що коли заявлять про це (а цю б╕ду, як з`ясувалося, принесли призовники з Азербайджану), то вище начальство ╖х не помилу╓.
Час ╕шов, трупи спалювали, а на ╖хн╓ м╕сце потрапляли ╕нш╕. З хворобою н╕хто не боровся. До реч╕, н╕мц╕, при ╖хн╕й розв╕дц╕, знали про цей випадок ╕ не сп╕шили на ц╕й д╕лянц╕ наступати. Про цей факт В. Калуг╕н негайно пов╕домив у Москву, але його нав╕ть слухати н╕хто не бажав. Наполеглив╕ дзв╕нки все ж дали результат, коли в╕н вийшов на М. Хрущова, який сам прибув на м╕сце под╕╖ ╕ дав указ╕вку л╕кв╕дувати еп╕дем╕ю. Про цей факт, зда╓ться, дос╕ н╕де нема╓ н╕яко╖ ╕нформац╕╖. Людськими життями Москва не дорожила, в╕йна, мовляв, все спише... Тож чого дивуватися, що про в╕йну ╕ участь у н╕й укра╖нц╕в КПРС забороняла писати правду...
с. Первомайське, АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 23.06.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3932
|
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
