|
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 23.06.2006 > Тема "З потоку життя"
#26 за 23.06.2006
ПРОДУКТОВИЙ ГЕНОЦИД "В ЗАКОН╤"
Тамара СОЛОВЕЙ.
Школа виживання
Багато представник╕в середнього ╕ старшого покол╕нь, змолоду закоханих в ╕мпорт, й дос╕ не можуть отямитися: чому в╕н докор╕нно зм╕нив сво╓ обличчя? Невже ╕ "за бугром" в╕дбува╓ться "перебудова", под╕бна до нашо╖? Чому зам╕сть як╕сних товар╕в та продукт╕в ма╓мо якщо не в╕двертий брак, то харч, що зовс╕м нам не смаку╓ (до реч╕, "не смаку╓" в╕н ╕ нашим шлунку, печ╕нц╕, ╕ншим внутр╕шн╕м органам).
Багато про що з ц╕╓╖ теми можна д╕знатися, ознайомившись з книгою Ярослава Коваля "Продуктовий геноцид", "л╕каря за фахом ╕ еколога за покликанням", як зазнача╓ться в анотац╕╖. А головне - допитливо╖ небайдужо╖ людини, що серйозно замислилася над нин╕шн╕м ╕ майбутн╕м сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в.
По-перше, давайте в╕дкинемо будь-як╕ м╕фи щодо отого "бугра". За кордоном як виготовлялися, так ╕ виготовляються товари, розрахован╕ на споживач╕в "р╕зних категор╕й". Скаж╕мо, одна й та сама компан╕я може виготовляти продукц╕ю трьох категор╕й: для внутр╕шнього споживання (ма╓ться на уваз╕ ╕ндустр╕ально розвинена держава), для експорту в ╕нш╕ розвинен╕ кра╖ни ╕ для вивозу в кра╖ни, що розвиваються. А оск╕льки з розвинено╖ держави ми перетворилися на кра╖ну, що належить до останньо╖ групи, то ма╓мо ╕ в╕дпов╕дну шану. Тож ╕снують спец╕альн╕ товари, що виготовляються для кра╖н третього св╕ту та кра╖н колишнього Радянського Союзу, як╕ за виг╕дними ц╕нами охоче скуповуються нашими п╕дпри╓мцями у р╕зноман╕тних посередник╕в. Це ╕ отрутох╕м╕кати, що становлять безпосередню загрозу не лише здоров'ю, але й життю людини, ╕ р╕зноман╕тн╕ харчов╕ добавки, нав╕ть так╕, як соя, вирощена на основ╕ генно╖ ╕нженер╕╖. Англ╕йський вчений Арлай Путай зд╕йснив експеримент з╕ щурами, яких годував генетично модиф╕кованою картоплею.
В результат╕ у тварин зменшився обсяг мозку, почали руйнуватися печ╕нка, пригн╕чуватися ╕мун╕тет. А японц╕, що вдалися до ман╕пуляц╕й з бактер╕ями, виготовили на ц╕й основ╕ антидепресант. Л╕кування ним мало траг╕чн╕ насл╕дки: 37 пац╕╓нт╕в загинуло, 1500 стали ╕нвал╕дами, а 5600 зазнали нових неспод╕ваних хвороб. Експеримент з генетично модиф╕кованою картоплею було проведено й в Укра╖н╕: за м╕сяць збер╕гання картопля перетворилася на жовто-коричневу р╕дину.
Окр╕м со╓во╖ муки, в ковбаси додаються також небезпечн╕ для здоров'я консерванти, барвники, п╕гменти, розрихлювач╕. Все це останн╕ми роками дозволя╓ться для використання в Укра╖н╕ на державному р╕вн╕. Х╕м╕чн╕ барвники стали неодм╕нною складовою ╕ у виробництв╕ вина, пива, безалкогольних напо╖в. ╤ це - не остання причина того, що щороку 30 тисяч укра╖нц╕в потрапля╓ до л╕карень через отру╓ння р╕зноман╕тними алкогольними напоями.
Варто зазначити, що 80% експорту в Укра╖ну напо╖в, цигарок, продукт╕в харчування з П╕вн╕чно╖ Америки ╕ Сх╕дно╖ ╢вропи належать саме до зазначено╖ третьо╖ категор╕╖. ╤ експорт в "неел╕тн╕" держави еколог╕чно небезпечних та заборонених у розвинених кра╖нах с╕льськогосподарських товар╕в дедал╕ зроста╓.
Скаж╕мо, кола ╕ маргарин, що виробляються в Голланд╕╖ ╕ Н╕меччин╕ ╕ постачаються в кра╖ни СНД, консервован╕ емульгатором, який познача╓ться на упаковц╕ символом Е-330. Ця позначка мусить обер╕гати громадян ел╕тарних держав в╕д раптових контакт╕в з небезпечною для ╖хнього дорогоц╕нного життя продукц╕╓ю. Адже в ╖хн╕х р╕дних державах отру╓ння власних громадян заборонене.
Наша влада ж, навпаки, дедал╕ розширю╓ список продукт╕в, як╕ вважа╓ прийнятними для споживання укра╖нцями, певне що враховуючи нашу загартован╕сть в битвах з труднощами. "Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в в╕д 17 лютого 2000 р. № 342 "Про внесення зм╕н до перел╕ку харчових додатк╕в, дозволених для використання у харчових продуктах", зроблено доповнення 22 пунктами" (Ярослав Коваль, "Продуктовий геноцид"). А взагал╕ з позначками, що вир╕зняють харчов╕ продукти, дозволен╕ в Укра╖н╕ ╕ заборонен╕ в розвинених кра╖нах, варто було б ознайомитися ╕ широк╕й громадськост╕.
Е-102 - небезпечний; Е-103 - заборонений; Е-104 - п╕дозр╕лий; Е-105 - заборонений; Е-110 - небезпечний; Е-111 - заборонений; Е-120 - небезпечний; Е-121 - заборонений; Е-122 - п╕дозр╕лий; Е-123 - дуже п╕дозр╕лий; Е-124 - небезпечний; Е-125 - заборонений; Е-126 - заборонений; Е-127 - небезпечний; Е-130 - заборонений; Е-131 - ракотворний; Е-141 - п╕дозр╕лий; Е-142 - ракотворний; Е-150 - п╕дозр╕лий; Е-152 - заборонений; Е-171 - п╕дозр╕лий; Е-173 - п╕дозр╕лий; Е-180 - п╕дозр╕лий; Е-210 - ракотворний; Е-211 - ракотворний; Е-212 - ракотворний; Е-213 - ракотворний; Е-215 - ракотворний; Е-216 - ракотворний; Е-217 - ракотворний; Е-221 - розлад кишк╕внику; Е-224 - розлад кишк╕внику; Е-223 - розлад кишк╕внику; Е-230 - шк╕дливий для шк╕ри; Е-226 - розлад кишк╕внику; Е-232 - шк╕дливий для шк╕ри; Е-238 - шк╕дливий для шк╕ри; Е-240 - ракотворний; Е-241 - п╕дозр╕лий; Е-250 - розлад тиску; Е-251 - розлад тиску; Е-311 - висипка; Е-312 - висипка; Е-313 - висипка; Е-320 - п╕двищений холестерин; Е-321 - п╕двищений холестерин; Е-322 - п╕двищений холестерин; Е-330 - ракотворний; Е-338 - розлад шлунка; Е-339 - розлад шлунка; Е-340 - розлад шлунка; Е-341 - розлад шлунка; Е-407 - розлад шлунка; Е-450 - розлад шлунка; Е-465 - розлад шлунка; Е-466 - розлад шлунка.
Ось тоб╕ ╕ ╖жте на здоров'я! Т╕льки здоров'я в укра╖нц╕в чомусь не зм╕цню╓ться. Та ╕ сам╕ вони не ховаються в окопи в╕д натиску отрутопродуктово╖ ╕нтервенц╕╖, а навпаки, вирощуючи картоплю (особливо на продаж), щедро поливають ╖╖ х╕м╕катами (понад 57 найменувань), у той час, як можна взагал╕ об╕йтися без х╕м╕╖.
╤ далеко не вс╕ господин╕ вдаються до тих кул╕нарних хитрощ╕в, що допомагають зменшити шкоду в╕д вживання тако╖ картопл╕. А для цього ╖╖ треба чистити, др╕бно р╕зати ╕ на к╕лька годин заливати кип'яченою водою. А ту, що ма╓ син╕ плями, безжально викидати - ╖╖ не вряту╓ вже н╕що.
Але особливо обережними треба бути, купляючи кавуни. Цей виключно корисний для л╕кування хвороб нирок продукт, в який заповзятлив╕ фермери вприскують певн╕ х╕м╕кати з метою зб╕льшення сво╖х прибутк╕в, може привести споживача до л╕карняного л╕жка. Сьогодн╕ медична статистика св╕дчить про випадки гострих отру╓нь кавунами.
Неважко отру╖тися ╕ншими овочами: капустою, пом╕дорами, ог╕рками, вирощеними по-сучасному. Дуже корисною для людини ╓ морква. Але ж вирощена без х╕м╕╖ вона погано збер╕га╓ться. А, окр╕м того, у боротьб╕ з бур'янами селяни широко застосовують герб╕циди.
╤ здеб╕льшого це не прост╕ селяни, а заможн╕ орендатори, та ще й ╕ноземц╕, п╕сля яких хоч трава не рости.
В книз╕ розпов╕да╓ться про випадок, що стався на Льв╕вщин╕, де ╕ноземц╕-орендатори наст╕льки захопилися "х╕м╕чним захистом" сво╖х рослин, що у мешканц╕в навколишн╕х с╕л з'явилися ознаки отру╓ння. А кролики, як╕ скуштували гичку ╖хньо╖ моркви, взагал╕ загинули.
Великого розголосу в Укра╖н╕ набуло застосування герб╕циду "Харнес" американсько╖ ф╕рми "Монсанто", який не пройшов в Америц╕ належного випробування. Але наш╕ чиновники знехтували ц╕╓ю обставиною ╕ дали добро використанню отрути. Дурний приклад заразливий. Дехто з селян ще й дос╕ збер╕га╓ давно заборонений для використання у с╕льському господарств╕ дуст ╕ щедро посипа╓ ним городину (яка на продаж), а дехто, через свою еколог╕чну неграмотн╕сть, шкодить ╕ власн╕й родин╕. Особливо це стосу╓ться тих, хто звик косити для худоби с╕но в л╕сосмугах поб╕ля зал╕знично╖ кол╕╖. Дим в╕д дизельного пального, гумовий пил, ╕нш╕ х╕м╕чн╕ в╕дходи забруднюють тут територ╕ю у рад╕ус╕ 4 - 5 км. Нер╕дко при дороз╕ в боротьб╕ з бур'янами також використовують герб╕циди. Як насл╕док, нав╕ть в╕д меду, що збирають обаб╕ч зал╕зниц╕ бджоли, сл╕д в╕дмовитися.
Про медол╕кування написано чимало статей ╕ книг. Але, як бачимо, нав╕ть натуральний мед може давати результати, протилежн╕ оч╕куваним. Одним ╕з поширених явищ, що викликаються його споживанням, ╓ алерг╕чн╕ хвороби. ╤ причина далеко не т╕льки в зал╕зницях. В╕дв╕дуючи поля р╕паку, перед цв╕т╕нням оброблен╕ отрутох╕м╕катами, бджоли приносять у вулик отруйний нектар. Деяк╕ з них ╕ сам╕ гинуть. А мед цей реал╕зовують як весняний, майський, особливо корисний. До реч╕, ол╕я з нас╕ння р╕паку, що оброблявся х╕м╕катами, заборонена для застосування в харчов╕й галуз╕ на державному р╕вн╕.
А як ставитися до споживання м'яса? Звичайно, що з пересторогою. Бо тварини можуть бути вирощен╕ з використанням ╕нтенсивних технолог╕й, тобто з п╕дгодовуванням гормонами, антиб╕отиками, як╕ збережуть ╖х в╕д хвороб ╕ забезпечать швидкий товарооб╕г. Але споживачам такого м'яса до приготування страв сл╕д обов'язково в╕дварювати його у двох водах. Цей в╕двар вилива╓ться, як ╕ не споживаються м'ясн╕ бульйони, холодець, вид╕льн╕ органи тварин: печ╕нка, леген╕, нирки. Джерелом зараження може бути й молоко через недбайлив╕сть господар╕в, тому тут сл╕д в╕ддавати перевагу заводськ╕й продукц╕╖.
Останн╕м часом пог╕ршилася ╕ як╕сть цукру, про що пов╕домляють пас╕чники, як╕ годують ним бдж╕л взимку. Частенько бджолос╕м'╖, що зимують на цукр╕, дуже слабнуть або взагал╕ гинуть.
А одна з причин - це обробка бурякових плантац╕й отрутох╕м╕катами. Саме вони складають небезпеку ╕ при споживанн╕ яблук. ╤ хоча "народн╕ мудрец╕", вважаючи ╕ндикатором еколог╕чно╖ чистоти червив╕ яблучка, вже н╕бито навчилися в╕др╕зняти гр╕шне в╕д праведного, не в╕дстають в╕д них ╕ торговц╕, п╕дкидаючи в кошик к╕лька червивих яблук з ╕нших плантац╕й.
╢диним над╕йним рецептом для придбання еколог╕чно чистих продукт╕в, як вважа╓ автор книги "Продуктовий геноцид", ╓ особист╕ щир╕ ╕ дов╕рлив╕ стосунки пом╕ж покупцем ╕ продавцем. Ярослав Коваль радить купляти городину ╕ продукти тваринництва у тих, кого зна╓мо особисто або ж звертатися до людей за порадою голови с╕льради, який добре зна╓, хто чим диха╓.
Але важко соб╕ уявити, як можна використовувати цю пораду у повсякденному житт╕ мешканця м╕ста, та ще й коли в╕н не ма╓ власно╖ машини, тобто не може мандрувати св╕том, аби купити к╕лька кавун╕в чи кошик овоч╕в для борщу. А як переконатися, що, скаж╕мо, чорниц╕ не завезен╕ з чорнобильсько╖ зони, коли торговц╕ примудряються п╕ддавати дозиметричному контролю т╕льки певну к╕льк╕сть яг╕д, д╕йсно еколог╕чно чистих, ╕ в такий спос╕б отримують сертиф╕кат якост╕?
Тож, як бачимо, запитань д╕йсно б╕льше, н╕ж в╕дпов╕дей. А в результат╕ в орган╕зм╕ людини накопичуються отруйн╕ речовини. Л╕карям вкрай важко знайти причину хвороби, отже, ╕ усунути ╖╖ - аби усп╕шно продовжити л╕кування. А результати - це загальне пог╕ршення здоров'я укра╖нц╕в, зростання смертност╕ - все те, що да╓ наш╕й влад╕ п╕дстави давно бити на сполох.
Але оск╕льки на державному р╕вн╕ ц╕ проблеми м╕н╕м╕зован╕, Ярослав Коваль пропону╓ власну систему самозахисту. На його думку, сл╕д було б ввести посаду сан╕тара села, який би призначався кожною с╕льрадою. Але утримувала б цю людину не держава, а сам╕ громадяни, вид╕ляючи на це в середньому по 4 гривн╕ щор╕чно. Сан╕тар би об'╖жджав к╕лька раз╕в на тиждень село, вивозив см╕ття у в╕дведене сан╕тарною службою м╕сце. Адже нин╕шн╓ см╕ття дуже в╕др╕зня╓ться в╕д колишнього - в ньому багато х╕м╕чних, синтетичних, штучних речовин, що можуть вступати в реакц╕ю з довк╕ллям з непередбачуваними насл╕дками. Сан╕тар села проводитиме еколог╕чну просв╕тницьку роботу ╕ п╕дпорядковуватиметься районному ╕нспектору з еколог╕╖. Ярослав Коваль рекоменду╓ також започаткувати еколог╕чний журнал "Укра╖нське довк╕лля", який би ф╕нансувався самими сан╕тарами с╕л, що мусили б обов'язково його передплачувати.
Безумовно, книга Я. Коваля "Продуктовий геноцид" ╓ дуже зм╕стовною ╕ корисною. Приваблю╓ вона й тим, що не лише порушу╓ проблеми, але й висува╓ позитивну програму ╖хнього усунення. Та, на жаль, це стосу╓ться насамперед просв╕тницько╖ роботи ╕ не позначиться на ╕нтервенц╕╖ неяк╕сних та шк╕дливих товар╕в, м╕сцем збуту яких ста╓ здеб╕льшого м╕сто. Там, де зад╕ян╕ велик╕ грош╕, навряд чи хтось прислуха╓ться до голос╕в с╕льських сан╕тар╕в, хай хоч ╖х ╕ нараховуватиметься близько десятка тисяч. Та й до правдиво╖ ╕нформац╕╖ ╖х просто не допустять.
Поряд ╕з законом про сан╕тара села Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни треба ухвалити ще багато ╕нших, як╕ заборонять тру╖ти сво╖х громадян на найвищому р╕вн╕ ╕ передбачатимуть сувору в╕дпов╕дальн╕сть у раз╕ порушення тих закон╕в. Та, як бачимо, наш╕ екологи-"зелен╕" в результат╕ останн╕х вибор╕в до законодавчого органу взагал╕ не потрапили, тож порушувати там еколог╕чн╕ питання практично н╕кому. Бодай мали б сьогодн╕ журнал "Укра╖нське довк╕лля", то до наступних вибор╕в у людей трохи б перед очима розвиднилося.
Та чи доживемо на оц╕й ковбасц╕, кавунчиках та ╕нших ласощах?
На фото: Ярослав Коваль передав свою "книгу виживання" в б╕бл╕отеку "КС".
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 23.06.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3935
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
