|
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 30.06.2006 > Тема ""Джерельце""
#27 за 30.06.2006
НАША БЕРЕГИНЯ
Наталя ВАСИЛЬ╢ВА, вчителька.
Мене виростила ╕ виховувала бабуся Л╕д╕я Андр╕╖вна Карпук. Вона народилася 10 грудня 1925 року на Волин╕ в селянськ╕й родин╕. Хоча родина була неб╕дною, пережила голод, в╕йну, навчатися не було можливост╕, зак╕нчила т╕льки чотири класи школи: навчилася писати й читати. Працювала скр╕зь: ╕ в дитячому садочку, ╕ в крамниц╕. У 1948 роц╕ одружилася з гарним хлопцем ╤ваном. Народили двох дочок - Галину й Тетяну.
У 1965 роц╕ родина пере╖хала до Криму. Життя Л╕ди проходило у щоденн╕й важк╕й прац╕: на буд╕вництв╕, на рисових чеках. Цей труд хоч ╕ виснажливий, але бабуся не уявля╓ себе без роботи. Отже, працьовит╕сть, господарн╕сть - це одна з найхарактерн╕ших рис укра╖нського селянина. ╤ сьогодн╕ Л╕д╕я Андр╕╖вна, незважаючи на поважний в╕к, завжди за роботою: то на город╕, то клопочеться по господарству.
Понад 40 рок╕в прожила бабуся у Криму. Ус╕ ц╕ роки вона говорить т╕льки р╕дною укра╖нською мовою. Т╕╓ю, якою ще ╖╖ мама сп╕вала колискову, якою маленька Л╕да вимовляла сво╖ перш╕ слова. Хто може заперечити, як╕ то н╕жн╕ ╕ красив╕ слова, якими говорили наш╕ предки, що жили на ц╕й земл╕. Саме завдяки любов╕ бабус╕ до укра╖нського слова я й обрала майбутню профес╕ю - стала учителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, й залюбки працюю уже понад 10 рок╕в в г╕мназ╕╖ № 9 м╕ста С╕мферополя.
А як╕ мелод╕йн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕! Моя бабуся зна╓ безл╕ч народних п╕сень, як╕ вв╕брали в себе рад╕сть ╕ печаль, г╕рку долю ╕ смуток. П╕сня ╕ праця завжди поруч.
Бабусина хата в╕др╕зня╓ться в╕д ╕нших хат у сел╕, вона невеличка, чепурна, б╕ленька. Традиц╕йно на Укра╖н╕ фарбують ст╕ни в б╕лий кол╕р. З давн╕х-давен у народних уявленнях б╕ла барва - це символ чистоти, морального здоров'я, душевно╖ краси. У ╕нтер'╓р╕ хати також в╕дбиваються численн╕ укра╖нськ╕ народн╕ традиц╕╖, символи, житт╓в╕ правила. Бабуся Л╕да, як ╕ кожна укра╖нська господиня, дбайливо догляда╓ сво╓ житло. "Без господаря дв╕р плаче, без господин╕ - хата",- говорить народне присл╕в'я. У наш╕й р╕дн╕й хат╕ завжди чисто, виб╕лено, образи, закв╕тчан╕ рушниками, та багато кв╕т╕в на п╕дв╕конн╕. До реч╕, поруч з хатою теж кв╕тники. Яких т╕льки кв╕т╕в там нема╓. Бабуся з рад╕стю дару╓ ╖х сус╕дам, знайомим, просто перехожим. А б╕ля в╕кна красу╓ться кущ калини. Це не т╕льки окраса, а й глибокий символ. Це наш духовний св╕т, наша спадщина. Кущ калини опредметню╓ красу й потяг до сво╓╖ земл╕, свого берега, сво╖х традиц╕й. Саме бабуся навчила нас шанувати народн╕ та рел╕г╕йн╕ свята, молитись Богов╕, сп╕вати колядки та щедр╕вки, готувати народн╕ страви: борщ, вареники, галушки, пироги. Усе це ми, в свою чергу, передамо нашим д╕тям, онукам.
Нещодавно уся наша велика родина з╕бралась на 80-р╕чний юв╕лей мо╓╖ бабус╕ Карпук Л╕д╕╖ Андр╕╖вни.
Дай Вам Боже, шановна бабусю, м╕цного здоров'я на мног╕╖ л╕та.
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 30.06.2006 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3956
|
ВЕСЕЛКА
Р╤ДНА МОВА
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
