|
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 03.11.2006 > Тема "Крим - наш дім"
#45 за 03.11.2006
«СВ╤ТЛИЦЯ» СВ╤ТИТИМЕ, ДОКИ ЛЮДИ ПРАГНУТИМУТЬ СВ╤ТЛА!
Тамара СОЛОВЕЙ.
Минуло╖ суботи у зовс╕м не чужому для «Кримсько╖ св╕тлиц╕» сел╕ Новоандр╕╖вц╕, куди к╕лька рок╕в тому по╖хали три призов╕ комп’ютери, вигран╕ м╕сцевими школярами у наш╕й газетн╕й мовно-комп’ютерн╕й гр╕ «Аладд╕н», в╕дбулася зустр╕ч читач╕в ╕з «св╕тличанами». В непростих умовах вона проходила - бо й дос╕ держава не п╕дставила «Св╕тлиц╕» сво╓ плече. Ех, Аладд╕не, Аладд╕не, думалося, створив би ти й для нас, св╕тличан, диво, повернув нам справжн╓ насичене газетне життя, коли ми могли дати раду не лише соб╕, але й ╕ншим, коли йшли у владн╕ каб╕нети, судов╕ установи, державн╕ структури, виборюючи для сво╖х читач╕в правду, а для себе - добре ╕м’я! Н╕, ми й сьогодн╕, вже 4 м╕сяц╕ не одержуючи зарплати, витрачаючи останн╕ душевн╕ резерви, не в╕дмовля╓мося в╕д свого кредо: посп╕шати туди, де чекають на нашу допомогу, спрямову╓мо л╕хтарик газетного слова на те, що намагаються приховати в сут╕нках, ╕ прагнемо називати реч╕ сво╖ми ╕менами.
Тому разом з прац╕вниками «Кримсько╖ св╕тлиц╕» на чол╕ з ╖╖ головним редактором В╕ктором Качулою до Новоандр╕╖вки при╖хали ╕ наш╕ читач╕, дехто нав╕ть ╕з дальн╕х район╕в Криму, ╕ в першу чергу т╕, кому «КС» допомогла ╕ допомага╓ розв’язувати ╖хн╕ проблеми, а то й просто сформувати громадянську позиц╕ю. Про це вони пот╕м коротенько розпов╕ли у сво╖х виступах.
╤ цього разу мали можлив╕сть бути почутими безпосередньо представниками влади. В презид╕╖ ВР АРК представляв депутат в╕д РУХу Леон╕д Пилунський, Представництво Президента Укра╖ни в Криму - Павло Власенко, а громадську «владу» - Всекримське товариство «Просв╕та» - Серг╕й Савченко. Поруч з ними сид╕в також «винуватець» свята, людина, що стала тепер для «КС» близькою ╕ р╕дною, Володимир Юхимович Кунцов - наш благод╕йник, колишн╕й «помаранчевий» голова С╕мферопольсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, якого нещодавно контрреволюц╕йна хвиля в╕дкинула в╕д влади, повернувши в кр╕сло вже давно вс╕м в╕домого пана Закорецького. ╤ в╕домого не лише з кращого боку - все не забува╓ться, як наприк╕нц╕ 90-х рок╕в стогнали у С╕мферопольському район╕ вчител╕, бо район мав найвищу заборгован╕сть ╕з зарплати, а ще скаржилися на стиль сп╕лкування з ними цього високопосадовця.
Та ╖здили ж ми не до пана Закорецького - на зустр╕ч╕ н╕ оф╕ц╕йна с╕льська влада, н╕ тим б╕льше районна представлен╕ не були. «З╕псувалася» чомусь ╕ м╕сцева рад╕оточка, з допомогою яко╖ про цю зустр╕ч збиралися пов╕домити селянам.
Можливо, тому питання влади, ╖╖ стосунк╕в з людьми майже не сходили з вуст. Як ╖╖ примусити служити народов╕ ╕ чи нормально, що вона д╕йсно йде «в люди» лише напередодн╕ вибор╕в? ╤ як зробити «Кримську св╕тлицю» ефективним посередником пом╕ж «низами», як╕ не хочуть жити по-старому, ╕ «верхами», як╕ прагнуть, аби ╖х не ч╕пали ╕ не заважали будувати особисте св╕тле майбуття?
Адже серед ц╕╓╖ (╕ будь-яко╖) влади ╓ нормальн╕ люди, та аморальн╕ правила «владно╖ гри» роблять усе, щоб порядн╕сть стала невиг╕дною. Невиг╕дно отим пристосуванцям у влад╕ й те, що ╓ така непок╕рна газета, котра дозволя╓ соб╕ мати власну г╕дн╕сть ╕ заклика╓ до цього читач╕в. Але ж не дарма св╕т схилив голови перед багатотисячним помаранчевим майданом як показником високо╖ моральност╕ ╕ згуртованост╕ нашого народу, який на багато гол╕в перер╕с свою владу, у тому числ╕, ╕ нин╕ обрану. Як згармон╕зувати цей процес? Допоки моральн╕ раби (кап╕талу та власних амб╕ц╕й) керуватимуть в╕льним народом? Давайте разом вибиратися з ц╕╓╖ пустел╕, доки не закам’ян╕ли наш╕ душ╕! Щось под╕бне було лейтмотивом ц╕ло╖ низки промов.
А вони, ц╕ душ╕, ще сп╕вуч╕, гостинн╕ (про що можна було переконатися в Новоандр╕╖вц╕), ц╕ люди знають, в як╕й держав╕ живуть, ╕ люблять ╖╖, люблять землю ╕ вм╕ють на н╕й господарювати. ╤ як би не називалося ╖хн╓ господарство: колгосп ╕м. Жданова, КСП «Батьк╕вщина» чи агроцех, в музею Будинку культури вс╕ ц╕ роки експонувалися укра╖нське вбрання, рушники, хатн╓ начиння, червон╕ли ягоди калини.
Звичайно, нам хот╕лося б бачити в зал╕ значно б╕льше народу, адже в сел╕ нарахову╓ться понад тисячу жител╕в, а запрошення на зустр╕ч поштарка розносила по поштових скриньках. Звичайно, хот╕лося б почути запитання, налагодити прямо тут безпосередн╕й д╕алог. Але це, спод╕ва╓мося, буде згодом. Вже п╕сля того, як школяр╕ ознайомляться з дарунками, як╕ прив╕з для них кер╕вник Всекримського товариства «Просв╕та». П╕сля того, як сус╕д перекинеться словом з ╕ншим ╕ розпов╕сть про те, що запам’яталося на зустр╕ч╕. П╕сля того, як в нас ╕ в укра╖нське майбутн╓ Укра╖ни пов╕рять нав╕ть т╕, хто, зда╓ться, вже знев╕рився у всьому ╕ назавжди. А даремно - бо «Св╕тлиця» ще св╕тить!
На фото: новоандр╕╖вська д╕твора припада╓ до «Джерельця».
Фото Юл╕╖ КАЧУЛИ.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 03.11.2006 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4240
|
ЗА ВИНЯТКОВУ ГРОМАДЯНСЬКУ МУЖН╤СТЬ
РОДИЧ╤ Н╤ЧОГО НЕ ЗНАЛИ
