"Кримська Свiтлиця" > #49 за 01.12.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#49 за 01.12.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 48).
«Нема на св╕т╕ Укра╖ни, нема╓ другого Дн╕пра...»
Доречно нагадати оц╕ Шевченков╕ слова з послання «╤ мертвим, ╕ живим, ╕ ненарожденним землякам мо╖м...», бо надто часто на стор╕нках укра╖номовно╖ преси трапляються невиправдан╕ з погляду сусп╕льних наук вислови «материкова Укра╖на», «заокеанська Укра╖на» та ╕н. Укра╖на ╓дина: там, де Дн╕про-Славута, де ср╕бляст╕ л╕си Карпат, де ки╖вськ╕ каштани, де масн╕ чорноземи, де кан╕вськ╕ круч╕, де Чорне море, де (на горе) Чорнобиль, де важко жити, але й де р╕дно живеться... ╤ це просто УКРА╥НА (а не материкова). ╤ н╕яко╖ ╕ншо╖ Укра╖ни н╕де нема╓. ╢ т╕льки велик╕ укра╖номовн╕ етн╕чн╕ сп╕льноти в заруб╕жж╕, для яких поступово (або ж для ╖хн╕х нащадк╕в) чужа земля потрохи ста╓ сво╓ю. На стор╕нках преси часто прикро вражають так╕ плеонастичн╕ вислови (зокрема, у прозовому текст╕), як «р╕дна Батьк╕вщина» - адже семантика слова «Батьк╕вщина» ум╕щу╓, передус╕м, значення «р╕дна». Нер╕дно╖ Батьк╕вщини нема...
Чи укра╖нська мова поверта╓ться в Укра╖ну?
В укра╖номовн╕й прес╕ англомовного св╕ту часто з’являються статт╕ про те, н╕бито укра╖нська мова поверта╓ться тепер в Укра╖ну з д╕аспори, що була ╖╖ ╓диною берегинею (правда, в цих статтях зам╕сть слова «берегиня», ужива╓ться його анем╕чний псевдосинон╕м «резерват»). Авторами таких статей ╓ найчаст╕ше недавн╕ громадяни Укра╖ни, прагматики - вт╕кач╕ в╕д наших економ╕чних негаразд╕в. Але так╕ твердження не лише не об╜рунтован╕ з погляду соц╕ол╕нгв╕стики (адже укра╖нська мова - не провансальська, тасманська чи корн╕йська, яких тепер намагаються «воскресити», а й хибн╕, шк╕длив╕ з погляду нашо╖ соборност╕ та державност╕. З пошан╕вком ставлячися до подиву г╕дних здобутк╕в укра╖нсько╖ д╕аспори ╕, водночас, тверезо оц╕нюючи мовну ситуац╕ю в Укра╖н╕, cл╕д визнати, що попри вс╕ зусилля д╕аспори, попри ╖╖ жертовн╕сть (нав╕ть якби старше покол╕ння масово переселилося в Укра╖ну), не могла б вона «╕мпортувати» укра╖нську мову в Укра╖ну. Але все щастя в тому, що, попри сиб╕ри й соловки, р╕дномовна стих╕я завжди переважала в Укра╖н╕, укра╖нська мова жила в серц╕ народу, ╕ не в силах завойовник╕в було ╖╖ зв╕дти вирвати. ╤ в найчорн╕ш╕ часи були в Укра╖н╕ подвижники, що научали молодь, люди, закохан╕ в чар народно╖ п╕сн╕ та народного слова. Тепер, зокрема п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ в Укра╖н╕, йдеться про максимальне розширення функц╕й укра╖нсько╖ мови, очищення в╕д чужор╕дних елемент╕в з урахуванням живих ╕сторичних процес╕в ╖╖ формування. Очевидно, мовн╕ здобутки д╕аспори дуже корисн╕ для Укра╖ни. Але саме в по╓днанн╕ з╕ стих╕╓ю живо╖ мови р╕дного краю.
Про небезпечну любов...
У льв╕вськ╕й прес╕ часто можна натрапити тепер на статт╕, автори яких запевняють, що дуже люблять галицький д╕алект, зокрема льв╕вську гов╕рку. Ну що ж, на таку любов кожен ма╓ право. А небезпечною ста╓ ця любов тод╕, коли автори (як засв╕дчують приклади, що вони ╖х наводять) п╕дм╕нюють галицький д╕алект укра╖нсько-польською м╕шанкою середини XX в╕ку або ж запевняють, що укра╖нська л╕тературна мова ╖х не хвилю╓, не зворушу╓, що вона ╖м байдужа, а т. зв. «льв╕вська мова» (з погляду соц╕ол╕нгв╕стики, такий псевдотерм╕н - др╕мучо неграмотний, адже йдеться про гов╕рку) ╖м безмежно р╕дна (див.: напр., «Поступ» за 10 червня 2000 p.). Наша часто сумна ╕стор╕я уже ч╕тко довела, що кожен окупант намагався дробити укра╖нськ╕ земл╕ на в╕докремлен╕ частини. Хто хоча б деякою м╕рою об╕знаний ╕з становищем в Укра╖н╕, хто розум╕╓, що саме л╕тературна мова ╓ одн╕╓ю ╕з найголовн╕ших прикмет самост╕йност╕ народу, одним з найважлив╕ших чинник╕в, що перетворюють населення в нац╕ю, той н╕коли не одвернеться в╕д всезагально╖, соборно╖ л╕тературно╖ мови свого народу, вона н╕коли не буде йому байдужою. Патр╕от Укра╖ни - ╕ галичанин, ╕ наддн╕прянець, ╕ кримець (кримчанин) - однаково плека╓ укра╖нську л╕тературну мову, не цураючись - водночас - украплення в не╖ окремих «сво╖х» д╕алектизм╕в. Пригадуються слова Л╕ни Костенко «Не треба думати м╕зерно». А ще - ╤. Франка: «М╕льйонам треба сього слова, ╤ гр╕хом усяке тут хитання».
Найб╕льша лексична картотека укра╖нсько╖ мови недоступна для нас
Академ╕к Агатангел Кримський - укра╖нський мовознавець, ор╕╓нтал╕ст, ╕сторик, л╕тературознавець, фольклорист, письменник, перекладач - у 1918 - 1928 pp. був ученим секретарем Укра╖нсько╖ Академ╕╖ Наук. Саме цей видатний учений створив та очолив Пост╕йну ком╕с╕ю для складання словника живо╖ укра╖нсько╖ мови, що започаткувала Лексичну картотеку укра╖нсько╖ мови. На основ╕ матер╕ал╕в ц╕╓╖ картотеки за редакц╕╓ю А. Кримського вийшли «Рос╕йсько-укра╖нський словник» (т. 1 - 3, 1924 - 1933) та «Рос╕йсько-укра╖нський словник правничо╖ мови» (1926). У ц╕ роки невтомно розписували та редагували картки, використовуючи художн╕, науков╕ та публ╕цистичн╕ твори й живе народне мовлення, видатн╕ укра╖нськ╕ мовознавц╕ Всеволод Ганцов, Григор╕й Голоскевич, Мар╕я Гр╕нченко (дружина Бориса Гр╕нченка). З роками Лексична картотека зростала завдяки прац╕ багатьох покол╕нь самов╕дданих лексикограф╕в. Жахливих удар╕в зазнавало не раз укра╖нське мовознавство: 1930 року було по-варварському зруйновано ╤нститут укра╖нсько╖ науково╖ мови; б╕льш╕сть мовознавц╕в було заарештовано та заслано; вилучили з об╕гу чимало словник╕в т. зв. «нац╕онал╕стичного» типу; багато раз╕в «виправляли» укра╖нський правопис. Та доля якось обер╕гала картотеку, р╕дн╕ руки порятували ╖╖ ╕ в╕д фашистсько╖ «цив╕л╕зац╕╖». У св╕тов╕й лексикограф╕╖ уже давно використовували комп’ютери, в нас усе робилося вручну. ╤ все ж картотека зростала, у 1998 р. нал╕чувала уже 8 млн. карток. На ╖╖ основ╕ було укладено академ╕чний одинадцятитомний «Словник укра╖нсько╖ мови» (1970 - 1980), «Фразеолог╕чний словник укра╖нсько╖ мови» у двох книгах (1993) та ╕нш╕ лексикограф╕чн╕ коштовност╕. Досл╕дники з усього св╕ту пост╕йно працювали в картотец╕, розташован╕й на першому поверс╕ ╕мпозантного будинку Нац╕онально╖ Академ╕╖ Наук Укра╖ни. (Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 01.12.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4303
|