«ЗДА╢ТЬСЯ, МОВ СЕРЦЕ ОКРЕМО ДЕСЬ Б’╢ТЬСЯ У Р╤ДН╤Й ЗЕМЛ╤...»
ПРОБА ПЕРА Мене звуть Катерина Слюнько. Я навчаюсь в незвичайн╕й школ╕, в л╕це╖ мистецтв м╕ста Керч╕, де нас вчать любити укра╖нськ╕ народн╕ традиц╕╖ та нашу р╕дну мову. На уроках укра╖нсько╖ л╕тератури ми знайомимося з поетами р╕дного краю. Мен╕ особливо подобаються в╕рш╕ Данила Кононенка, який пише про нашу кримську землю, укра╖нську мову. Я теж в╕дкрила в соб╕ талант писати в╕рш╕ р╕дною мовою. Це допомага╓ мен╕ чутт╓во ╕ лакон╕чно висловлювати житт╓в╕ переконання. Я вважаю, що саме ваша газета допомага╓ обдарован╕й молод╕ творчо зростати. Я дуже вдячна сво╖м вчителям (особливо В╕р╕ Павл╕вн╕ Пальос╕), як╕ допомагають нам в╕дкривати в соб╕ таланти! Прошу вашу газету надрукувати ╕ мо╖ в╕рш╕.
ШЕВЧЕНКО Хот╕в ти, щоб цв╕ла кра╖на, Як тая мак╕вка в саду. Але, на жаль, лиха година Сп╕ткала неньку на б╕ду.
П╕шли пани - ярмо знялося З натертих укра╖нських пл╕ч. Недовго добре ╖й жилося, Хоч в╕льна, та не в тому р╕ч!
Прийшли нов╕ пани в кра╖ну, ╤ розтягають по шматках! А де ж та правда? Де под╕ли? Нема╓ спокою в думках.
Та все ж я в╕рю - все минеться. Й повстане з мороку земля. Душа Тарасова всм╕хнеться, За це й поклав сво╓ життя!
Р╤ДНА ЗЕМЛЯ Чи ти задавався питанням, Чому у дороз╕ далек╕й Нав╕ть посеред мовчання Нам чу╓ться голос лелеки?
Чому, коли дивишся в небо В чуж╕й ╕ далек╕й ╕мл╕, Зда╓ться, мов серце окремо Десь б’╓ться у р╕дн╕й земл╕... Катерина СЛЮНЬКО, учениця 11-го «а» класу л╕цею мистецтв м╕ста Керч╕.
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
