"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Резонанс"
#24 за 15.06.2007
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН
З ЧИТАЦЬКО╥ ПОШТИ
Ми не випадково вир╕шили назвати стор╕нку читацько╖ пошти "Кримським майданом" - саме так наш╕ читач╕ охрестили "Св╕тлицю" у т╕ часи, за якими, може, нин╕ хтось суму╓, хтось, навпаки, хамелеонно пнеться видавити залишки помаранчевих в╕дт╕нк╕в з╕ сво╓╖ пол╕тично╖ ф╕з╕оном╕╖, аби не шкодили кар`╓р╕. Але ж переконання на переправ╕ (що поробиш, коли наше життя - суц╕льна переправа!) не м╕няють: вони або ╓, або ╖х нема. Ми будемо рад╕ посприяти нашим як шанувальникам, так ╕ критикам, щоби ╖хня позиц╕я, ╖хн╕ думки про те, що ко╖ться довкола нас, були почут╕ ╕ншими. Кожен ма╓ право бути почутим! Одне лише прохання: висловлюватися якомога лакон╕чн╕ше ╕ дипломатичн╕ше: поважаймо ╕нших, якщо хочемо, щоб поважали нас...
ДЯКУЮ, ЩО МОЖУ ВАМ НАПИСАТИ... Мен╕ 67 рок╕в, народилася в с. Шил╕вка З╕ньк╕вського району Полтавсько╖ област╕. Батько загинув у 1943 р. при форсуванн╕ Дн╕пра, йому було 60 рок╕в. Його, як ╕ багатьох чолов╕к╕в ╕ юнак╕в з Харк╕всько╖, Полтавсько╖, Сумсько╖ областей забрали п╕сля визволення ╕ кинули неозбро╓них на Дн╕про, а позаду НКВД, щоб по ╖хн╕х трупах разом з арм╕╓ю визволяти Ки╖в. Росла сиротою у дитячому будинку с. Устивиця Великобагачанського району Полтавсько╖ област╕. Зак╕нчила пед╕нститут ╕м. Горького у Ки╓в╕. Працювала там 40 рок╕в. Зараз живу в м. Скадовськ Херсонсько╖ област╕. Сьогодн╕ розум╕ю, що поки не засудять комун╕стичну парт╕ю як фашизм, н╕чого в Укра╖н╕ ╕ нав╕ть у св╕т╕ не зм╕ниться. Бо ╕нфекц╕йна зараза каламутить св╕т. З Лен╕ним в Укра╖ну прийшла на державному р╕вн╕ брехня. Хто пограбував народ? Хто сидить по каб╕нетах в╕д села до столиц╕? Казала одна ж╕нка: "Х╕ба в╕д╕рвеш свиню в╕д корита, коли вона ╖сть?" А вони в укра╖нське "корито" зал╕зли з ратицями. Вони з соц╕ал╕стами сидять безвилазно 15 рок╕в, ╕ що ж вони зробили, щоб закони працювали на народ? Н╕чого, ╕ зараз не хочуть, щоб ╖х в╕д корита в╕дривали. Я молюсь за Укра╖ну, Духи мо╖х пращур╕в, Охоронц╕ мо╓╖ земл╕, мого народу, мо╓╖ с╕м’╖. Ус╕, перед ким я завинила, кого св╕домо чи несв╕домо скривдила, пробачте, пробачте мен╕, пробачте мо╖м батькам, пробачте мо╖м д╕тям, пробачте ус╕м нам, укра╖нцям, ╕ дайте сили, дайте мужност╕, терп╕ння ╕ розум╕ння сво╓╖ вини, сво╓╖ в╕дпов╕дальност╕ за усе, що з нами робиться. Допомож╕ть нам стати народом, нац╕╓ю, державою. В╕дкрийте наш╕ серця для любов╕, добра ╕ правди. П╕дтримайте нас, будьте з нами. Дякую, дякую, Боги мо╓╖ земл╕, мого народу. Дякую, Духи мо╖х пращур╕в. Дякую, Охоронц╕ мо╓╖ земл╕, мого народу, мо╓╖ с╕м’╖. Дякую, дякую ╕ низький вам укл╕н. Господи! П╕дтримай ╕ допоможи нашому Президенту В╕ктору Ющенку, дай нам сили перемогти себе ╕ стати нарешт╕ господарями на сво╖й земл╕. Дякую, що можу вам написати. Катерина СТЕЦЕНКО. м. Скадовськ, Херсонська область. * * *
МОВА ЧИ ЯЗИК?
Шановна редакц╕╓! Щиросердно дякую вам за житт╓во необх╕дн╕ статт╕ у ваш╕й газет╕ про захист нашо╖ р╕дно╖ укра╖нсько╖ мови. Але вс╕х диву╓, доводить до ╕рон╕чних вислов╕в вживання рос╕янами слова "язык". У рос╕йськ╕й мов╕ ╓ дуже гарне слово "речь", тобто "русская речь". А слово "язык" перейшло ╕ до нас, укра╖нц╕в, через "русскоязычное население". Я звертаюсь до запеклих шов╕н╕ст╕в: "Не паплюжте ╕ рос╕йську мову, вживайте л╕тературн╕, правильн╕ вирази. Наш людський язик ма╓ зовс╕м ╕ншу функц╕ю в анатом╕╖ людини. Почитайте медичну л╕тературу, запитайте медик╕в (особливо отоларинголог╕в), що таке "язык", яку роль в╕н в╕д╕гра╓ в житт╕ людини. Правда, язика ма╓ кожна тваринка, пташка та ╕нше Боже створ╕ння. Але мову ма╓ т╕льки багатом╕льярдний люд земно╖ кул╕, бо один Бог управля╓ нашою планетою. На превеликий жаль, проникло це слово ╕ в нашу мову. Багато людей вживають вираз "укра╖нський язик". Я вс╕х благаю, не показуйте "язык" один одному, як мал╕ д╕ти у дитячому садку, коли вихователька в╕длучилась на хвилину-дв╕ та залишила д╕тей самих. От тод╕ язики працюють у малят. А доросл╕ змагаються у дещо ╕ншому план╕: хто кого "переплюне" у пуст╕й розмов╕ про насильницьку укра╖н╕зац╕ю в Укра╖н╕ "русскоязычного населения" (чомусь не в Рос╕╖). Нав╕ть "деридепи" (так зван╕ нардепи) зараз мають нагоду лихословити з трибуни Верховно╖ Зради. Вс╕м в╕домий соц╕ал╕ст ╤ван Бокий, який так завзято, в’╖дливо критику╓ Президента за його суржик, але чомусь мовчить, що його однопарт╕йц╕ вживають т╕льки "русский язык". ╤ знову "язык" став предметом пол╕тичних батал╕й, перепалок, битв не на життя, а на смерть. Дуже жаль, що нема╓ серед нас Павла Глазового - чудового гумориста. В╕н би влучно в╕дпов╕в цим "язычникам", як треба себе поводити у сусп╕льств╕, на трибун╕ Верховно╖ Ради, на конференц╕ях, зборах, р╕зноман╕тних зас╕даннях; якою мовою говорити ╕ як не показувати вс╕м язика. Отже, не шукайте ворог╕в, "русскоязичники", а опановуйте б╕льше мов. Це одна з головних потреб нашого життя, а не сварки та непорозум╕ння. Ви прекрасно зна╓те, що життя коротке, ╕ треба його прожити так "чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы!" Тому я вас закликаю: "Не засм╕чуйте н╕ укра╖нську мову, н╕ "русскую речь"! Тод╕ все буде добре ╕ спок╕йно житиме наше сусп╕льство як у Криму, так ╕ в ус╕й благодатн╕й, Богом дан╕й, Укра╖н╕. Пам’ятайте, що укра╖нська мова пос╕да╓ друге м╕сце у св╕т╕ за милозвучн╕стю п╕сля ╕тал╕йсько╖. Не товч╕ть воду в ступ╕ про двомовн╕сть в Укра╖н╕, не показуйте пальцем на дв╕-три кра╖ни у св╕т╕, де ╓ дв╕ та б╕льше державних мов. Уважно прочитайте та вникн╕ть в ╕стор╕ю ╖х утворення; вивч╕ть археолог╕ю та ╕нш╕ науки, ╕ ви докопа╓тесь до абсолютно╖ ╕стини. А жити викривленими, спотвореними фактами не личить сусп╕льству ХХ╤ стол╕ття, де вже з допомогою комп’ютер╕в досл╕джують життя, побут, ╕стор╕ю, культуру земних цив╕л╕зац╕й. Бажаю вам усп╕х╕в. З повагою - Ольга КЕРДА. м. Микола╖в над Дн╕стром.
ЯКБИ ВИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА! ЛИСТ ДО О. МОРОЗА
Пане Олександре Морозе! Колись Ви в зал╕ зас╕дань Верховно╖ Ради Укра╖ни, докоряючи одному з депутат╕в, зауважили, цитуючи Т. Шевченка: "Якби ви вчились так, як треба, то й мудр╕сть би була своя". А тепер я докоряю Вам цими ж словами. Якби Ви вчились, так як треба, то знали б, що терм╕н "державна мова" - витв╕р в╕д лукавого. ╢ терм╕н "оф╕ц╕йна мова". Ви б знали висл╕в ╕тал╕йського письменника, побратима Гар╕бальд╕ А. Мандзон╕: "...усл╕д за ╓дн╕стю управл╕ння збройних сил ╕ закон╕в ╓дн╕сть мови найб╕льшою м╕рою сприя╓ тому, щоб зробити ╓дн╕сть нац╕╖ в╕дчутною, м╕цною ╕ благотворною". Ви б знали, що коли ╤тал╕я зв╕льнилась в╕д досить тривало╖ австр╕йсько╖ окупац╕╖, ╕тал╕йською мовою волод╕ло лише близько 2,5 в╕дсотка ╖╖ мешканц╕в, а оф╕ц╕йною мовою тод╕ була австр╕йська (тобто н╕мецька). Кер╕вники ╕тал╕йського визвольного руху казали: "Ми створили ╤тал╕ю. Тепер перед нами сто╖ть дуже непроста справа - створити ╕тал╕йц╕в". У нас, слава Богов╕, р╕дною мовою укра╖нську назвала б╕льша частина населення, ╕ нам не треба творити укра╖нц╕в, а лише захистити ╖х в╕д симоненк╕в, порошенк╕в, мороз╕в. Не менш складною була ситуац╕я з мовою в Чех╕╖, коли вона зв╕льнилась в╕д т╕╓╖ ж австр╕йсько╖ окупац╕╖. Чеську мову пам’ятали лише мешканц╕ дуже в╕ддалених в╕д м╕ст с╕л. Але чехи, честь ╕ хвала ╖м, в╕дновили свою р╕дну мову. ╤ тепер н╕якому дурню, а не те що пол╕тичному д╕ячу масштабу Вашого, пане Мороз, не спаде ╕ на думку пропонувати на р╕вн╕ парламенту надати австр╕йськ╕й мов╕ статусу оф╕ц╕йно╖ ан╕ в ╤тал╕╖, ан╕ в Чех╕╖. Якби Ви вчились так, як треба, то знали б, що у Франц╕╖ в часи буржуазно╖ революц╕╖ половина населення не волод╕ла французькою мовою, а тепер вс╕ чиновники змушен╕ розмовляти лише французькою. У в╕йську теж. ╤ нема╓ значення, якого нац╕онального походження т╕ люди. Осв╕та на вс╕х р╕внях здобува╓ться теж лише французькою. Т╕льки ц╕╓ю мовою видаються книжки, журнали, газети. Ц╕╓ю мовою ведеться трансляц╕я в теле- ╕ рад╕оеф╕р╕. ╤ реклама теж т╕льки французькою. На законодавчому р╕вн╕ передбачен╕ санкц╕╖ за ╕гнорування французько╖ мови на територ╕╖ держави. В закон╕ про чистоту мови заборонено вживати ╕ноземн╕ слова ╕ терм╕ни, якщо ╓ сво╖ аналоги. Ви повинн╕ б знати, що у Франц╕╖ мешка╓ багато представник╕в ╕нших нац╕й, лише одних араб╕в близько 7 м╕льйон╕в. ╤ н╕хто на законодавчому р╕вн╕ не вимага╓ надання арабськ╕й чи як╕йсь ╕нш╕й мов╕ статусу оф╕ц╕йно╖. ╤ не кричать про ущемлення прав нацменшин. В побут╕ можете розмовляти хоч японською. Вам не подобаються "хохляцьк╕" слова, зокрема слово "л╕товище", а до душ╕ "исконно русское" - "аэродром"? Якби Ви вчились так, як треба, то знали б, що це "исконно русское" слово склада╓ться з двох давньогрецьких: аеро ╕ дром, себто пов╕тря ╕ м╕сце для б╕гу. А слово "л╕товище" походить в╕д укра╖нського "л╕тати". Стосовно Вас, пане Морозе, то мен╕ ╕нколи зда╓ться, що Ви промосковський яничар. А здеб╕льшого Ви спекулю╓те на мовн╕й проблем╕. Вам потр╕бна рос╕йська мова, як зайцю п’ята нога, а потр╕бн╕ голоси п╕д час вибор╕в як етн╕чних рос╕ян, так ╕ з’яничарених укра╖нц╕в. Бо в╕д патр╕от╕в на тих виборах Вам н╕чого не св╕тить. Та Ви, пане Морозе, помиля╓тесь. Не допоможе Вам спекуляц╕я на мовн╕й проблем╕. Т╕, на голоси яких Ви розрахову╓те, в╕ддадуть ╖х комусь ╕з "пахан╕в" чи "братк╕в" в╕д Ахметова-Януковича. Подумайте добре. ╤ не забувайте слова Шевченка: Не дур╕ть сам╕ себе, Учитесь, читайте, ╤ чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Бо хто мат╕р забува╓, Того Бог кара╓. Того д╕ти цураються... ╤ не нос╕ться з т╕╓ю рос╕йською мовою. Краще захищайте свою. О. КИСЛИЙ. с. Восход, Крим. * * *
ПАМ’ЯТАЙ ПРО ЯКИЛИНУ, АБО ДЕРЖИ ЯЗИК ЗА ЗУБАМИ Ск╕льки пережито нашим б╕дним укра╖нським народом, ск╕льки кров╕, поту ╕ сл╕з пролито. Ск╕льки к╕сток наших краян-укра╖нц╕в гниють десь у чужих землях, нев╕домо де, без могил, начебто вони ╕ не були людьми, замордованих ╕ закатованих жорстоким стал╕нським режимом. Ск╕льки ╖х, укра╖нц╕в, розкидано по вс╕й земл╕, по всьому св╕ту. Хтось не хот╕в вступати до колгоспу, хтось десь щось не так сказав про владу чи начальство. Хтось добре хазяйнував ╕ "попав" у куркул╕ чи середняки, хтось не так написав, не так виступив на зборах... Вс╕ потрапляли п╕д жорна репрес╕й... Трудова колгоспна с╕м’я Антона Якимовича Монзуля була добре в╕дома перед в╕йною жителям Кам’янки як чесна, працьовита ╕ правдива. ╥╖ господиня Якилина Карп╕вна (1891 - 1949) сумл╕нно працювала в колгосп╕ ╕ дома, ростила д╕тей, дбала про ╖хню осв╕ту, щоб дав ╖м Бог знайти св╕й трудовий шлях поза колгоспом. Якилина Карп╕вна була великим працелюбом, а ще в╕дзначалася "гострим язиком", не мовчала, ╕ не боялася сказати правду у в╕ч╕, кому б то не було. У Кам’янц╕ розпочалася кампан╕я по п╕дготовц╕ вибор╕в до Верховно╖ Ради СРСР. Одним з кандидат╕в у нашому район╕ була в╕дома вс╕м з газет ╕ рад╕о ланкова Мар╕я Демченко з села Старос╕лля, як╕й вдалося виростити по 500 ц цукрових буряк╕в з гектара. У ход╕ передвиборно╖ кампан╕╖ часто проходили збори, на яких аг╕тували голосувати за представлених зверху депутат╕в. На одних ╕з збор╕в колгоспник╕в Якилина Карп╕вна якось неначе ╕ ненароком, м╕ркуючи вголос, промовила: "Без сумн╕ву, колгоспна ланкова М. С. Демченко з╕брала високий урожай буряк╕в, але якщо м╕ркувати чесно, то ╕ ми змогли б з╕брати такий врожай, якби ╕ нам з ус╕х бок╕в, вс╕м колгоспом, як ╖й, допомагали. Хай попробу╓ вирощувати такий урожай без допомоги, так, як ми ось працю╓мо". Представник райкому парт╕╖ ╕ уповноважений по виборах в╕д депутата виступили з осудом цього виступу Якилини Карп╕вни, буц╕мто вона проти рекомендованого кандидата в депутати. Через дек╕лька дн╕в Якилина Карп╕вна Монзуль була заарештована. В Черкасах в╕дбувся суд, який вин╕с вирок: за аг╕тац╕ю проти висунутого кандидата в депутати - 3 роки ув’язнення в трудових таборах. В╕дбувала покарання Якилина Карп╕вна в Казахстан╕, на самому кордон╕, на р╕зних будовах. Повернулась додому т╕льки в 1940 роц╕. Вся с╕м’я ╕ колгоспники переживали несправедливе покарання матер╕-труд╕вниц╕, вона стала замкнутою ╕ скупою на слова. Поступово виросли д╕ти, знайшли кожен свою стежину в житт╕, але кам’янчани запам’ятали т╕ збори надовго. З т╕╓╖ пори, якщо хтось ╕з кам’янчан мав нам╕р на зборах виступати ╕з запальною, критичною промовою про ╕снуюч╕ "порядки", йому друз╕ обережно нагадували: "Пам’ятай про Якилину". ╤ запал оратора згасав. Ось така невесела ╕стор╕я. А д╕яла, до реч╕, тод╕ "демократична" стал╕нська конституц╕я, що декларувала ╕ свободу слова, ╕ свободу сов╕ст╕, ╕ найб╕льш╕ в св╕т╕ права людини. Як кажуть, ╕стор╕я учить тому, що вона н╕чому не учить. До якого сусп╕льства ми д╕йдемо? Знову брат на брата, укра╖нець на укра╖нця, кер╕вник на кер╕вника, парт╕я на парт╕ю? Т╕ не под╕лили ╕дею, ╕нш╕ портфел╕, одним не подобаються пам’ятники чи назви вулиць. ╤ все це робиться з такою непримиренн╕стю, неповагою ╕ в╕дкиданням аргумент╕в ╕нших стор╕н, небажанням вислухати одне одного, що ста╓ моторошно. ╤ не дай Бог знову щоб ми пережили те, що було колись. А для погамування пристрастей раджу вс╕м "борцям" прочитати ун╕кальний тв╕р видатного укра╖нського письменника, громадського ╕ державного д╕яча Володимира Винниченка "Запов╕т борцям за визволення", написаний у 1949 роц╕, який ╓ в б╕бл╕отец╕. Може, це додасть вс╕м розуму ╕ натхнення працювати д╕йсно для народу. О. В╢ТРОВ, член Всеукра╖нсько╖ сп╕лки кра╓знавц╕в. м. Кам’янка на Черкащин╕.
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4852
|