Версiя для друку Обговорити в форумi

 ОСТАННІЙ випуск молодіжної газети в "Кримській світлиці" - "Будьмо!" вийшов рівно два роки тому. Підготували його студенти-журналісти Львівського національного університету, які організували собі в Криму практику. Ми й досі щиро вдячні їм за поміч, але хіба ж то гонорово - навіть якщо й не готують в автономії українськомовних журналістів - вічно сподіватися на чиюсь допомогу, коли у нас в Криму стільки талановитої, творчої, прогресивно мислячої молоді - зокрема, на факультеті української філології та українознавства ТНУ!
 Головне - спромогтися якоїсь просвітлої миті возвиситися над буттям, зібратися гуртом і не лише продекламувати самим собі - "Будьмо!", але й щось для цього БУДЬМО, для майбутнього, для історії, для вічності зробити.
 Що студенти-філологи з нашою невеличкою редакційною допомогою й спробували. І, як бачите, їм таки дещо вдалося!
 Втім, це ж всього лише старт нашого спільного творчого газетно-філологічного проекту, бо ж "Будьмо!" закликає - БУТИ!
 Віктор КАЧУЛА,
головний редактор "Кримської світлиці".
 
 БУДЬ-ЯКА справа починається зі Слова - схвального, мудрого, зичливого. Таке слово промовив авторам „Будьмо!" декан факультету української філології та українознавства ТНУ імені В. І. Вернадського Юрій Федорович ПРАДІД:

 - Я вважаю, що відкриття такого додатка в нашій газеті буде сприяти, по-перше, популяризації української освіти та науки в Криму, а по-друге, підготовці україномовних журналістських кадрів на нашому півострові. Побажання такі: хочеться, щоб цей додаток, започаткований студентами нашого факультету, став згодом загальноуніверситетським, а ще через деякий час перетворився на трибуну для студентської молоді Криму.
 Шановний декан починає ранок п’ятниці з читання „Кримської світлиці". Тому поява в "КС" додатка „Будьмо!" стала для нього приємною новиною.
 На думку Юрія Федоровича, „журналістські кадри, які вільно володіють українською мовою, у найближчий час будуть конче потрібні" у Криму. Їх поки що не готують в нашій автономії, і цю похибку часу слід виправляти. Це й намагаються зробити автори „Будьмо!", яких наш декан по-батьківськи благословив у путь!
 
З деканом розмовляла Ольга СМОЛЬНИЦЬКА.

МОЛОДИЙ, ПЕРСПЕКТИВНИЙ, УКРАЇНСЬКИЙ!

ДЕКАН ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА УКРАЇНОЗНАВСТВА ТНУ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЮРІЙ ФЕДОРОВИЧ ПРАДІД ЗАПРОШУЄ НА ЗАОЧНУ ЕКСКУРСІЮ ДО НАШОЇ ALMA MATER!

 Історія факультету української філології та українознавства Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського бере свій початок з 1954 року. Саме тоді Рада Міністрів Української РСР прийняла рішення про переведення українського відділення із Криворізького державного педагогічного інституту в Кримський державний педінститут.
 Поступово зростає статус факультету і його науковий потенціал. Це було не просто. Багато труднощів і перепон довелося подолати на цьому шляху. Але результат був вартий зусиль.
 А нещодавно факультет отримав неймовірний подарунок - нове приміщення. Будівля знаходиться неподалік від головного корпусу університету, на пагорбі, в оточенні дерев та низеньких повоєнних хаток і на цьому фоні здається справжнім велетнем - хмарочосом. У нас просторі світлі аудиторії з новими меблями, затишні кабінети та кафедри, в коридорах багато живих квітів, а на стінах картини справжніх митців. Все це не просто гарне приміщення із сучасним дизайном та технічним устаткуванням - це новий дім, і в цьому домі вирує життя!
 З вікон факультетських аудиторій відкривається прекрасний краєвид! Перед очима, як на долоні, постає Сімферопольське водосховище, що потопає в зелені, а навкруги розкинулися пагорби, вкриті сосновим лісом. А над усім цим - яскраво-блакитне кримське небо. Майже всі гості нашого факультету, побачивши краєвид за вікном, залишаються в захваті від дивовижної краси!
 Факультет української філології та українознавства ні в чому не пасе задніх. Вже два роки поспіль наші студенти здобувають перше місце (а в цьому році перше і друге) в Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика. Представниця нашого факультету отримує Президентську стипендію (а їх лише дві на весь університет!).
 Другий рік поспіль студенти факультету перемагають в університетському конкурсі співаків „Золотий Олімп". А цього року посіли аж дві номінації з шести. На факультеті жартують: „Добре, що лише дві номінації. Треба бути чемними і залишити хоч щось іншим п’ятнадцяти факультетам".
 На факультеті часто проходять зустрічі з цікавими та відомими людьми. Відбулася зустріч з відомим в Україні та за її межами письменником Любком Дерешем. У свої 23 роки письменник вже став автором національних бестселерів („Культ", „Поклоніння ящірці", „Архе" та ін.), лідером нового літературного покоління й кумиром молоді. Романи Дереша перекладаються багатьма європейськими мовами, а сам автор є зіркою міжнародних книжкових ярмарків.
 Приїздив відомий в Україні й за кордоном кобзар Василь Лютий, який прекрасно виконував українські пісні в супроводі бандури. Кобзар співав улюблені всіма українські народні пісні, а також маловідомі пісні язичницької доби (про Перуна, Купала тощо). Всіх вразило виконання твору „Садок вишневий коло хати" на слова Т. Г. Шевченка в сучасній обробці. Ця пісня ввійшла до альбому „Шевченко forever", в якому вірші поета покладені на сучасну музику. Це дійсно захопливо!
 У гостях вже були міністр освіти та науки України, його заступник, президент Академії педагогічних наук України, депутати Верховної Ради України та багато інших державних і громадських діячів.
 До Шевченківських днів на факультеті проведено виставку української вишивки. У ній взяли участь не лише факультет української філології та українознавства, а й школи міста Сімферополя. Були представлені рушники майже всіх регіонів України (Полтавщини, Тернопільщини, Львівщини, Криму тощо), майстерно вишиті простирадла, наволочки, серветки, сорочки, запаски, портрети Т. Г. Шевченка тощо. Особливу увагу привертали прекрасні вишиті ікони.
 Зовсім недавно на факультеті оформлено аудиторію в народному стилі. Завдяки зусиллям викладачів та студентів звичайна кімната перетворилася на справжній музей! Тут на стіні милує очі український краєвид з білими хатами, стрункими тополями, дорогою, що губиться за небокраєм і блакитним українським небом. Поряд стоять хата під солом’яною стріхою, колодязь, тин, дуже схожа на справжню піч, розмальована червоними півнями. У музеї побачиш старовинні рушники, писанки, глечики та багато іншого. Тут є справжня прялка, гребінь, веретена та інше приладдя для ткацтва, представлений український національний одяг.
 На березень припадає і день факультету української філології та українознавства. Зусиллями викладачів і студентів готується святковий концерт. Саме тут повною мірою розкриваються таланти студентів факультету. Серед них є чудові танцюристи, співаки, організатори тощо. Окремої уваги заслуговує музичний ансамбль „Дивограй", який завжди дарує глядачам прекрасні українські пісні.
 Факультет має свою газету „Хмарочос", яку випускають студенти. Варто зазначити, що назва газети походить від „назви" будівлі, де розміщується факультет. Запитайте у будь-якого студента, де тепер знаходиться факультет української філології та українознавства, і почуєте: „Там... У хмарочосі". Ось саме тому і вирішили назвати факультетську газету „Хмарочосом".
 У складі факультету української філології та українознавства чотири кафедри: українського мовознавства, теорії та історії української літератури, українознавства і культури української мови. Науковий потенціал факультету досить великий. Зараз тут працюють 7 докторів наук, професорів, 26 кандидатів наук, доцентів.
 Студенти факультету мають можливість займатися науковою роботою: брати участь у наукових конференціях, друкувати свої роботи в збірниках, газетах, журналах тощо. Все це допомагає виявити здібні талановиті особистості. На кафедрах українського мовознавства, теорії та історії української літератури є аспірантура.
І якщо ти здібний та маєш хист до наукової роботи, у тебе є можливість продовжити свою наукову діяльність в аспірантурі.
 Навіть після закінчення навчання випускники факультету не забувають про свою alma mater. Вони часто заходять в гості, відвідують музей, милуються прекрасним краєвидом за вікном, спілкуються з викладачами та студентами, вболівають за факультет, радіють його успіхам. Сюди приходить багато гостей, і кожному ми раді. Тож, якщо вирішите познайомитися з факультетом української філології та українознавства ближче або просто опинитеся десь поблизу, ласкаво просимо! Наші двері відкриті для всіх! Впевнені, що розчаровані не будете і отримаєте багато нової та корисної інформації.
 Кожного року аудиторії факультету української філології та українознавства вщерть заповнені студентами-першокурсниками, які приходять сюди вчитися, спілкуватися, тобто жити справжнім студентським життям. Вони радіють, що вступили до університету і стали частиною великої дружньої родини, яка зветься факультетом української філології та українознавства!
 Отже, ласкаво просимо!
 Юрій ПРАДІД,
 декан факультету української філології та українознавства,
 доктор філологічних наук, професор,
 академік Академії наук вищої школи України.
 Ольга НОСОВА,
студентка ІV курсу.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема ""Будьмо!""