"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "З перших уст"
#39 за 28.09.2007
╤ Н╤ЯКИХ БАДЕН-БАДЕН╤В!
Розмова з ╓пископом С╕мферопольським ╕ Кримським Климентом, кер╕вником Кримсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ Ки╖вського патр╕архату виявилася досить гарячою, хоча б, здавалося, для священнослужител╕в наша мирська су╓та ╕ не мала б бути хвилюючим моментом. Усв╕домлюючи це, владика Климент зауважив: обговорюючи цю тему, лише гр╕ха наберешся. А небезпечна тема - звичайно ж, вибори. Вт╕м, владика - жива людина, ╕ його справа - не лише сп╕лкуватися з Богом, але й утримувати та зм╕цнювати ╓парх╕ю, ╕ те, як ставиться до укра╖нсько╖ церкви ╕снуюча влада, ма╓ неабияке значення. Тож, спокушаючи його на в╕дверт╕сть, я запитала: - Владико, а чи потр╕бн╕ взагал╕ ц╕ вибори? Ось, скаж╕мо, В╕ктор Янукович заявив, що в його парт╕йному списку - 93% тих самих людей. Рейтинг парт╕╖ теж майже не зм╕нився. Про ╕нш╕ пол╕тичн╕ сили, зда╓ться, можна сказати приблизно те ж саме. То який сенс у виборах, адже знову матимемо те, що мали. - Розум╕ю вас. Вибори д╕йсно не панацея. Н╕ ц╕, н╕ будь-як╕ ╕нш╕, бо вони далек╕ в╕д справжнього виявлення народно╖ вол╕. М╕льярдери так чи ╕накше можуть купити соб╕ пожитт╓в╕ м╕сця в Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. А якщо вибори ╕ проводити, то сл╕д обмежити перебування на посадах президента ╕ парламентар╕в двома скликаннями. Тод╕ можна буде побачити у влад╕ нов╕ обличчя. Ще один крок до очищення нашо╖ владно╖ верх╕вки - це л╕кв╕дац╕я парт╕йно╖ пропорц╕йно╖ системи. - Тобто, Ви за мажоритарну? - Як би це не називалось, сл╕д обирати конкретних людей. До того ж парт╕йн╕ структури у нас не сформован╕, х╕ба б╕льш-менш в╕дпов╕дають цим вимогам "Рег╕они". Ми не ма╓мо парт╕й, як╕ б захищали ╕нтереси Укра╖ни та укра╖нц╕в, на в╕дм╕ну, скаж╕мо, в╕д рос╕йських парт╕й, що захищають ╕нтереси сво╓╖ держави. Ось, наприклад, наш╕ комун╕сти об╕цяють виборцям добитися державного статусу рос╕йсько╖ мови. Насправд╕ ж, вони цього не хочуть, бо чим тод╕ в майбутньому спекулюватимуть на виборах? З ╕ншого боку, вони не прагнуть допускати сюди ╕ рос╕йський кап╕тал, бо розум╕ють, що Рос╕я ╖х поглине. Проанал╕зуймо об╕цянки тих, хто останн╕м часом перебував при влад╕. Вони нар╕кають на сво╖х попередник╕в, але ж жодного ╖хнього р╕шення не в╕дм╕нили. То ж якщо були не зг╕дн╕ з ними, чому не зм╕нювали курс? ╤ хто заважав ╖м робити те, що об╕цяють сьогодн╕? Систему треба м╕няти кардинально. Якось я порахував, ск╕льки кошту╓ життя людини за сучасним курсом гривн╕. Вийшло, що на 70 - 80 рок╕в нам вистачило б трохи б╕льше м╕льйона. Тож нав╕що одному - м╕льярди? А що стосу╓ться допомоги на новонародженого! Ц╕ грош╕ використовуються не на дитину. Треба розрахувати ╖╖ потреби щом╕сячно аж до 16 рок╕в ╕ покласти грош╕ на персональну картку дитини, але в державному, а не в комерц╕йному банку. Жодна з наших парт╕й не турбувалась по-справжньому за ╕нтереси малеч╕. Н╕хто не бореться захищати н╕ природу, н╕ саму державу. Досить симпатично вигляда╓ парт╕я "Свобода", але для нашого зрусиф╕кованого краю вона все ж надто радикальна. Система парламентсько-президентсько╖ республ╕ки, як пропону╓ дехто, для нас неприйнятна, бо, на в╕дм╕ну в╕д ╢вропи, ми звикли до верховенства окремо╖ особи. В Укра╖н╕ це були княз╕, як╕, до реч╕, приходячи до влади, дарували людям окрем╕ свободи та пол╕пшення життя. Мали ми ╕ дорадч╕ органи, так╕ як в╕че тощо. В Рос╕╖ цар, навпаки, гнобив св╕й народ, ╕ зм╕на влади позначалася кривавими под╕ями. Тому нам ╕ сьогодн╕ потр╕бна якась центральна ф╕гура, це в╕дпов╕да╓ наш╕й ментальност╕ ╕ ╕сторичному досв╕ду. Не байдуж╕ мен╕ ╕ спекуляц╕╖ навколо в╕йськово╖ служби. Вважаю, що кожний юнак ма╓ пройти к╕лькам╕сячну в╕йськову п╕дготовку - навчитися стр╕ляти, водити транспорт. Таке навчання можливе у в╕йськових таборах. ╤ зовс╕м не обов’язково два роки використовувати в╕йськових як безкоштовну робочу силу. В найман╕й арм╕╖ в╕йськовикам теж не обов’язково створювати царськ╕ умови. ╥м вистачить м╕н╕муму. А зароблен╕ грош╕ дадуть ╖м можлив╕сть безкоштовно навчатися пот╕м в обраному ВНЗ. За три - чотири роки вони прокладуть соб╕ дорогу в життя. ╤ ця система - не нова, ╖╖ використовують, наприклад, в Америц╕. Не виправдову╓ ус╕х над╕й ╕ "Наша Укра╖на" - в Криму я просто не пом╕чаю ╖╖ д╕яльност╕. Добре, якщо наш Президент, нарешт╕, зрозум╕╓, що в╕н прийшов правити кра╖ною ╕ не мусить н╕ з ким загравати. - Владико, Ви критику╓те "Нашу Укра╖ну", ╕ ╓ за що. Але якщо р╕зноман╕тн╕ недол╕ки звести до абсолюту, лиша╓ться одне - запалити зелене св╕тло "Рег╕онам", як╕ характеризуються авторитаризмом ╕ обмежен╕стю. Чи не бо╖теся Ви диктатури, з яко╖ свого часу вир╕с фашизм? - Ми д╕йсно можемо опинитися ще в г╕рших умовах, бо авторитаризм та обмежен╕сть - це по╓днання страшне. До того ж, в даному випадку правлячою верх╕вкою культивуються ще й ╕нтереси ╕ншо╖ держави, ╕ншого народу. Таку позиц╕ю сл╕д взагал╕ заборонити законом. Високопосадовець мусить мати Бога в душ╕ ╕ в голов╕ та захищати ╕нтереси сво╓╖ держави. Демократ╕я - це не вседозволен╕сть. - А чого Ви оч╕ку╓те п╕сля вибор╕в? - Н╕чого хорошого. Жодна парт╕я не викона╓ сво╖х фантастичних об╕цянок. Вс╕ вони сьогодн╕ об╕цяють обмежити власн╕ п╕льги. Сл╕д було б, в першу чергу, в╕длучити депутат╕в в╕д ╕ноземних вишуканих кл╕н╕к. Захвор╕в - ╖дь в сво╓ р╕дне село л╕куватися, за м╕сцем прописки. Можливо б, на такий випадок подбали про нашу власну медицину. Хай вони мають так╕ ж сам╕ умови життя, як ╕ увесь народ. ╤ н╕яких Баден-Баден╕в! ╤ хоча н╕ я, н╕ сам владика не в╕рили в реальн╕сть под╕бних зм╕н, але розмова наша, а перш за все, життя привели нас до т╕╓╖ небезпечно╖ меж╕, коли вс╕х хочеться постригти п╕д один греб╕нець. Бо сьогодн╕ переваги не на боц╕ тих, хто найв╕ддан╕ше працю╓ в ╕м’я нашо╖ Укра╖ни, а сам╕ зна╓те, на чи╓му боц╕, а вибори д╕йсно нагадують гру, в як╕й чомусь в╕чно виграють одн╕ ╕ т╕ ж особи, як би вони не ╕м╕тували боротьбу м╕ж собою... Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5140
|