Версiя для друку Обговорити в форумi

 Те, що маємо демократію без кордонів, воістину не викликає сумнівів. Викликає сумніви інше: що ж воно таке, ота демократія, і чи обмежується вона в ідеалі хоча б якимись законами?
А якщо ні, то чим відрізняється від сваволі та їхніх синонімів, в котрі ми вкладаємо негативні почуття?
 Переді мною листівка, так званий прес-реліз, який отримала на прес-конференції, що проводилася двома прихильниками євразійської глобалізації, рабськи відданими Росії і ненавидячими Україну: викладачем Валерієм Вікторовичем Подьячим та Костянтином Сергійовичем Книриком (рід занять невідомий).
 Ось що вони пишуть: "...необходима имплементация результатов референдума 20 января 1991 года, для чего надо отменить Конституцию АРК 1998 года, как противоречащую волеизъявлению крымского народа, и принять Декларацию о воссоединении Крыма с Россией. Затем нужно объявить полуостров территорией, находящейся под юрисдикцией РФ. Оккупационную жовто-блакитную символику со всех административных учреждений также надо убрать на основании специального постановления крымского парламента. Вместо неё вывесить государственный флаг России. К чему мы и призываем нынешних депутатов Верховного Совета Крыма".
 Щодо євразійської глобалізації, це треба розуміти як "отказ во внешней политике от принципа постимперской легитимности, активная экспансия России на постсоветском пространстве, а также создание прокремлевских анклавов на недружественных территориях без учёта прежних государственных границ".
 А у вільному викладенні у вустах Валерія Вікторовича ці постулати звучали приблизно так: "Будем взрывать, убивать необандеровцев". Лунали й інші заклики до кровопролиття. При цьому п. Валерій, підступно всміхаючись, повідомляв, що він є громадянином України і не приховує, що таке громадянство розкриває перед ним можливості проведення підривної діяльності, отже, ніхто не може його депортувати.
 Його товариш по прес-конференції зізнався, що він - етнічний українець, і знаходиться в цьому залі замість свого сина - представника євроазійського молодіжного товариства, яке взяло на себе відповідальність за паплюження української національної символіки на горі Говерлі. Але його сина нібито затримали органи, тому і мусить підспівувати одному з лідерів Народного фронту "Севастополь-Крым-Россия" замість юнака батько. Зізнався він і в ненависті до України.
 Журналістів зацікавило, як можна, почуваючись громадянином окупаційної держави, працювати в українському ВНЗ. На що була відповідь Подьячого: "По неволе!" І пояснення: "Я гражданин Украины, но патриот России, Украина должна исчезнуть. Но только будучи гражданином Украины, я могу, не таясь, высказывать свои взгляды, объяснять, что это государство неофашистское, оккупационное".
 На це одкровення один з журналістів запропонував педагогові ВНЗ поїхати в Грозний, неподалік якого розташовувалось рідне село цього журналіста, раніше заселене росіянами, нині ж стерте з лиця землі, а він сам не може навіть упорядкувати могилки рідних.
 Але тема Грозного виявилася педагогу не по зубах. Він заявив, що туди не збирається, а хоче, щоб Росія приїхала до нього в Крим.
 На запитання, чому Росія співпрацює з НАТО і це нікого не обурює, а Україні закидається навіть те, чого немає насправді, розумники відповіли:
 - Потому что Россия этого не декларирует.
 Тобто, чим підступніша політика, тим більше вона шанується "патріотами" Росії, які паразитують на тілі іншої держави, руйнуючи і загиджуючи її.
 Але закінчилась прес-конференція виступом представниці ВО "Свобода", яка заявила, що Крим має стати рядовою областю у складі України, та гаслом "Слава Україні!" А журналісти одержали листівки зі зверненням Олега Тягнибока. "Сьогодні Українській державі плюнули в обличчя, і справа честі - дати адекватну відповідь", - говориться у зверненні.
 Чи стане в нинішньої української влади стільки честі?
Тамара СОЛОВЕЙ.

ТИМ ЧАСОМ...
 БЛИЗЬКО півсотні осіб загинули в Росії в цьому році у результаті злочинів на підставі національної нетерпимості. "Всього постраждало 436 осіб, з них 48 загинуло", - заявила заступник директора аналітичного центру "Сова" Галина Кожевникова, посилаючись на дані проведеного центром моніторингу, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в РФ.
 За її словами, расистські напади зафіксовано в цьому році в 38 російських регіонах, серед яких "лідирують" Москва, Московська область, а також Санкт-Петербург. Галина Кожевникова повідомила, що за аналогічний період минулого року через напади на підставі ксенофобії постраждали 415 осіб, з них 44 загинуло. Крім того, у цьому році в Росії правозахисники зафіксували близько 60 актів вандалізму, в яких основним мотивом була ксенофобія. Зокрема, за офіційними даними, в цьому році 15 разів нападали на єврейські об’єкти, 14 - на культові об’єкти протестантів різних деномінацій, 5 - на православні об’єкти та 4 - на мусульманські.
 На думку правозахисників, активність "скінхедів" та інших радикальних угруповань у Росії не знижується. Ультраправі організації продовжують провокувати в різних містах масові безпорядки за зразком подій у Кондопозі.
У своїй доповіді центр "Сова" у цілому схвально відгукнувся про ухвалені в липні поправки до російського закону "Про протидію екстремістській діяльності", але висловив жаль у зв’язку з "використанням антиекстремістського законодавства для придушення політичної опозиції".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2007 > Тема "Резонанс"