"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "Українці мої..."
#5 за 01.02.2008
ДО КНИГИ «УКРА╥НЦ╤ КРИМУ»
«Кримська св╕тлиця» вже пов╕домляла про те, що Кримська ф╕л╕я Наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка та Кримський республ╕канський фонд культури мають нам╕р наприк╕нц╕ 2008 року видати ун╕кальне дов╕дково-б╕ограф╕чне видання «Укра╖нц╕ Криму». На адресу редакц╕╖ вже надходять матер╕али в╕д наших дописувач╕в та читач╕в. Але як╕сть б╕льшост╕ над╕сланих матер╕ал╕в ╓ вкрай незадов╕льною. Видавничий ком╕тет майбутньо╖ дов╕дково╖ книги пов╕домля╓, що видрукувана в газет╕ анкета ╓ лише ор╕╓нтиром для подач╕ ╕нформац╕йного матер╕алу ╕ окреслю╓ коло питань, на як╕ потр╕бно в╕дпов╕сти в авторськ╕й б╕ограф╕чно-╕нформативн╕й дов╕дц╕. Нагада╓мо, що до розгляду не будуть братися т╕ матер╕али, як╕ автори подали у формально заповнених з вир╕зано╖ з газети анкетах та не долучили сво╓╖ фотограф╕╖ розм╕ром 3 х 4 см. Належним чином оформлен╕ б╕ограф╕чн╕ дов╕дки вже друкувалися на шпальтах нашо╖ газети (див. статтю Валентини Чекал╕но╖ у «КС» №2 за 2008 р.). Редакц╕я сп╕льно з Кримською ф╕л╕╓ю Наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка розпочинають публ╕кац╕ю б╕ограф╕чно-дов╕дкових матер╕ал╕в укра╖нц╕в, як╕ у р╕зн╕ часи зробили вагомий внесок у розбудову Криму та ╕дентиф╕кували себе укра╖нцями. Серед них будуть ╕ колишн╕ парт╕йн╕ та господарськ╕ керманич╕ Криму: учен╕, л╕кар╕, вчител╕, журнал╕сти, письменники, прац╕вники культури, роб╕тники ти селяни. (Враховуючи неоднозначн╕сть окремих постатей, про як╕ йтиметься дал╕, заклика╓мо читач╕в до в╕дверто╖ дискус╕╖ на стор╕нках газети з приводу достойност╕ тих чи ╕нших кандидатур бути представленими у майбутн╕й книз╕. - Ред.). Розпочина╓мо зазначену сер╕ю з б╕ограф╕чного матер╕алу Д. С. Полянського, який п╕д час передання Кримсько╖ област╕ до складу Укра╖ни був першим секретарем Кримського обкому парт╕╖.
ПОЛЯНСЬКИЙ Дмитро Степанович. Народився 7 листопада 1917 року у с. Слов’яносербськ Слов’яносербського пов╕ту Катеринославсько╖ губерн╕╖ (нин╕ смт. Слов’яносербськ Лугансько╖ област╕). Батьки, малоземельн╕ селяни-б╕дняки, до вступу в колгосп «Об’╓днаний труд» в 1929 роц╕ мали коня та три десятини земл╕. Батько з 1917 по 1924 р╕к працював на шахт╕ «Мар╕я» заб╕йником, а пот╕м повернувся до села. Трудову д╕яльн╕сть Дмитро Степанович почав у 1932 роц╕ роб╕тником радгоспу «╤лл╕ч» Слов’яносербського району, був секретарем комсомольського осередку. В 1933 роц╕ п╕сля зак╕нчення школи райком комсомолу затвердив його п╕онервожатим Слов’яносербсько╖ школи. За рекомендац╕╓ю парт╕йних орган╕в потрапив до списку «ш╕стдесятник╕в», тобто тих випускник╕в шк╕л, яких направляли на р╕чн╕ курси п╕дготовки до вступу у вищ╕ навчальн╕ заклади. На курсах при Харк╕вському ветеринарному ╕нститут╕ навчався упродовж 1934 - 1935 рр. Подальший житт╓вий шлях склався так: 1935 - 1939 роки - студент агроном╕чного факультету Харк╕вського с╕льськогосподарського ╕нституту. 1939 - 1940 рр. - зав╕дувач в╕дд╕лу селянсько╖ молод╕ Харк╕вського обкому комсомолу. 1940 р╕к - с╕м м╕сяц╕в служби в лавах Червоно╖ арм╕╖, був в. о. заступника полково╖ школи з пол╕тично╖ частини, не атестований, був демоб╕л╕зований, вийшов у запас. 1940 - 1942 роки - навчався у Вищ╕й парт╕йн╕й школ╕ при ЦК КПРС м. Москви. 1942 - 1945 рр. - начальник пол╕тв╕дд╕лу МТС, перший секретар Карасукського райкому КПРС Новосиб╕рсько╖ област╕. 1945 - 1949 рр. - в╕дпов╕дальний орган╕затор, ╕нспектор ЦК КПРС м. Москви. 1949 - 1952 роки - другий секретар Кримського обкому КПРС м. С╕мферополя. 1952 - 1954 - голова виконкому Кримсько╖ обласно╖ ради депутат╕в м. С╕мферополя. 1954 - 1955 рр. - перший секретар Кримського обкому КПРС ╕ КПУ. Упродовж 1950 - 1954 рок╕в обирався членом Кримського обкому та членом бюро обкому. Наприк╕нц╕ березня 1954 обраний членом ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни. Обирався депутатом ВР РРФСР (1954 р.) та депутатом ВР СРСР (1954). Нагороджений медалями «За оборону Москви» та «За самов╕ддану працю в пер╕од В╕тчизняно╖ в╕йни». В С╕мферопол╕ мешкав по вул. Горького, 19-а, кв. 4. Прив’язан╕сть до Криму Дмитро Степанович доводить досить непоказним, але яскравим реченням в обл╕ковому листку: «Вс╕ чотири брати у пер╕од В╕тчизняно╖ в╕йни були учасниками оборони Севастополя». Старший з них Петро Степанович загинув у 1943 при визволенн╕ Ки╓ва. В 1955 роц╕ обраний першим секретарем Оренбурзького обкому, а в 1957 першим секретарем Краснодарського обкому КПРС. В 1958 - 1962 роках працював Головою Ради м╕н╕стр╕в РРФСР. З 1962 року заступник, а з 1965 року перший заступник голови Ради м╕н╕стр╕в СРСР. На ХХ, ХХ╤╤ та ХХ╤╤╤ з’╖здах парт╕╖ обирався членом ЦК КПРС. З червня 1958 року - кандидат у члени Презид╕╖ ЦК КПРС, з кв╕тня 1966-го член Пол╕тбюро ЦК КПРС. До виходу на пенс╕ю к╕лька рок╕в був м╕н╕стром с╕льського господарства СРСР. Помер наприк╕нц╕ 90-х рок╕в. Похований у Москв╕. Д. С. Полянський зробив вагомий внесок у пово╓нну в╕дбудову Криму, у розвиток його економ╕ки та культури. В╕н був активним приб╕чником передання Кримсько╖ област╕ у 1954 роц╕ з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ до складу Укра╖ни, виступав з вдячною допов╕ддю на ХV╤╤ з’╖зд╕ КП(б)У. Проте п╕сля розпаду Союзу ╕ оголошення незалежност╕ Укра╖ни у 90-т╕ роки п╕д тиском антиукра╖нських сил пристав до тих, хто засуджував цей ╕сторичний для Укра╖ни акт. Тяж╕ння Дмитра Полянського до Укра╖ни доводить те, що у власноручно укладеному листку обл╕ку парт╕йних кадр╕в у с╕чн╕ 1950 року, людина, рекомендована ЦК ВКП(б) (направлення п╕дписував Г. М. Маленков) на посаду другого секретаря Кримського обкому, дода╓ фотограф╕ю в укра╖нськ╕й вишиванц╕, ╕дентиф╕ку╓ себе укра╖нцем ╕ засв╕дчу╓ знання спочатку укра╖нсько╖, а пот╕м рос╕йсько╖ мови. Це ╓ переконливим доказом того, що в╕н, перебуваючи з 1940 року за межами Укра╖ни, вважав себе сином укра╖нсько╖ земл╕. П╕дготував Петро ВОЛЬВАЧ.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5529
|