"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2008 > Тема "Резонанс"
#15 за 11.04.2008
РАК, ЩУКА ╤ СЕСТРА ╥ХНЯ ЛИБ╤ДЬ
27 БЕРЕЗНЯ В ОБСТАНОВЦ╤ СУВОРО╥ СЕКРЕТНОСТ╤ В КИ╢В╤ В╤ДБУВСЯ ФОРУМ ╤НТЕЛ╤ГЕНЦ╤╥ УКРА╥НИ
За назву цього матер╕алу ми дяку╓мо вчительц╕ з Донеччини, яка, в╕д хвилювання перед очима президента у сво╓му виступ╕ переплутала героя в╕домо╖ байки з геро╖нею м╕фу про заснування Ки╓ва. Вийшло см╕шно – особливо, якщо згадати в╕домих земляк╕в ц╕╓╖ вчительки та ц╕╓╖ помилки – Анну Ахм╓тову та М╕шку, який слуха╓ та ╖сть. Схоже, що под╕бн╕ обмовки стають ф╕рмовою ф╕шкою для вих╕дц╕в з шахтарського краю. Ц╕й сам╕й пан╕ дяку╓мо ╕ за структуру цього допису – три учасники ╕ три складов╕ Форуму ╕нтел╕генц╕╖ як н╕коли орган╕чно в╕дбилися у трьох згаданих героях. Тож почнемо по порядку.
РАК «Як потрапити на Форум?» – обривали наш╕ телефони знайом╕. Ми у в╕дпов╕дь т╕льки плечима низали, бо спос╕б формування делегац╕й на Форум ╕нтел╕генц╕╖ був ц╕лком та╓мним. Звичайно, ╕снувало коло посвячених у та╓мниц╕ цього алгоритму, але ми до нього не належимо. А посп╕лкувавшись з людьми вже на пороз╕ Ки╖всько╖ опери, ми зрозум╕ли причину: б╕льш╕сть серед делегат╕в, як╕ з╕бралися цього погожого дня у Ки╓в╕, складали прац╕вники облдержадм╕н╕страц╕й, лише в╕дсотк╕в на десять розбавлен╕ «Просв╕тою» та Конгресом укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Особисто ми, до реч╕, отримали-таки сво╖ запрошення, але сам╕ не зна╓мо як – у лист╕, який ми подавали до Нац╕онально╖ ради з питань культури ╕ духовност╕, значилося два десятки пр╕звищ, а вибрали чомусь лише два – точн╕ше одне пр╕звище з р╕зними ╕н╕ц╕алами. В╕дпов╕дно до квитк╕в, вкладених у запрошення, наш╕ м╕сця виявилися у останньому ряду балкона другого ярусу – трошки дивно, але хтось же повинен сид╕ти на останньому ряд╕ другого ярусу. То чому не ми? Ситуац╕я роз’яснилася, коли у в╕дпов╕дь на слова ╤вана Драча, що на Форум з╕бралися чиновники, трошки розбавлен╕ ╕нтел╕генц╕╓ю, зааплодував лише балкон. Ми глянули у партер ╕ побачили до болю знайом╕ лисини та шиньйони – голови облдержадм╕н╕страц╕й, кер╕вники управл╕нь культури та осв╕ти, приправлен╕ кер╕вництвом творчих сп╕лок, депутатами та ╕ншими оф╕ц╕йними представниками культури. Дуже радикальним видався виступ м╕н╕стра культури Василя Вовкуна – в╕н також з╕рвав оплески гальорки, охарактеризувавши партер як профес╕йних укра╖нц╕в – людей, як╕ приватизували культуру – ╕ закликав до культурно╖ революц╕╖. Допов╕дач╕в, як╕ виступали на сцен╕ перед президентом, було п╕д╕брано за в╕домим ще з час╕в партз’╖зд╕в принципом демонстративно╖ демократ╕╖ – академ╕ки, заслужена вчителька, м╕н╕стр, л╕кар, сл╕пий спортсмен-параол╕мп╕╓ць – аж поки слово не перейшло до президента. У цей момент на кол╕нах мешканц╕в партеру, наче за змахом чар╕вно╖ палички, з’явилися блокноти, ╕ вони взялися урочисто конспектувати. Президент говорив добре. Президент говорив довго. Партер рип╕в перами ╕ аплодував. Гальорка теж слухала. Промова була майже програмною ╕ забрала п╕втори години. На НАТО п╕шло хвилин зо тридцять – ми, звичайно, п╕дтриму╓мо в цьому питанн╕ президента, але, зда╓ться, Форум ╕нтел╕генц╕╖ ма╓ невелике в╕дношення до П╕вн╕чно-Атлантичного оборонного блоку. Решта тез президентського виступу вже б╕льше стосувалася справи – книжки, ╕нформац╕йний прост╕р, музе╖, сусп╕льний д╕алог. Майже не маючи претенз╕й до зм╕сту промови, ми здивувалися т╕льки одному – Юр╕й Богуцький, колишн╕й м╕н╕стр культури та тепер╕шн╕й заступник голови секретар╕ату, ще на самому початку оголосив регламент – десять хвилин на промовця. Зда╓ться, це правило повинно було стосуватися ус╕х. Хоча, з ╕ншого боку: вс╕ – це вс╕, а президент – це… По об╕д╕ з’ясувалося, що не т╕льки ми в╕дчули цей дискомфорт. Павло Мовчан, зокрема, у сво╓му виступ╕ теж зазначив, що президент мав би б╕льше слухати, н╕ж говорити. Але тут пропону╓мо бути справедливими – перша половина форуму тривала три години, з яких п╕втори години президент слухав ╕ п╕втори години говорив. Паритет збережено. П╕сля промови президента було оголошено перерву – в коридорах чекали фуршетн╕ (безалкогольн╕) столи. Але перед тим слово взяв ведучий. Заявивши, що в╕н говорить в╕д ╕мен╕ вс╕х учасник╕в Форуму, в╕н «глибоко подякував» президентов╕ за таку «потр╕бну, проникновенну та мудру» промову. Партер взявся ляскати в долон╕, а у нас з╕псувався апетит. Може, у них там, в секретар╕ат╕, не можна об╕йтися без под╕бно╖ риторики, але на сцен╕ оперного театру це б╕льше нагадувало тв╕р Гоголя або й нав╕ть Салтикова-Щедр╕на. Словом, завершилася перша половина Форуму, а з нею ╕ участь у зас╕данн╕ президента. ╤ на початку друго╖ частини ми побачили порожн╕й партер. Це було фантастичне видовище, г╕дне спритних рук Коперф╕льда. Щойно вони сид╕ли тут, уважно конспектуючи. Пот╕м ходили коридорами ╕ роздавали ╕нтерв’ю. ╤ раптом – н╕кого нема. Чотири сотн╕ людей зникли без усякого сл╕ду – разом з металошукачами, державною охороною та м╕л╕цейським супроводженням. В╕днин╕ до зали м╕г потрапити будь-який бомж з вулиц╕, без перев╕рки на ╕нтел╕гентн╕сть. Це й було найб╕льшим враженням в╕д Форуму. ╤ тут ми зрозум╕ли, що с╕мдесят в╕дсотк╕в учасник╕в – влада та ╖╖ бомондний шлейф – прийшли т╕льки ╕ виключно для того, щоб бути побаченою президентом. Нащо ╖м ╕нтел╕генц╕я, якщо на сцен╕ сидить Сам? Т╕льки йому вони уважно заглядали в оч╕, для нього конспектували промову про НАТО, перед ним виступали з трибуни – см╕ливо чи не дуже, але т╕льки перед ним. Ну а якщо можновладц╕ обернулися до президента передом, то чим вони обернулися до ╕нтел╕генц╕╖? Правильно. ╤ зда╓ться, вони цим самим м╕сцем повернут╕ до нас не т╕льки п╕д час Форуму. А ми, на╖вн╕, весь час вважали, що це обличчя… Так вони ╕ живуть – обличчям туди. Так ╕ пересуваються. Нав╕ть коли ╕дуть «у народ».
ЩУКА Зда╓ться, орган╕затори Форуму ╕нтел╕генц╕╖ хот╕ли потрапити до книги рекорд╕в Г╕ннесса – а як же ╕ще пояснити, той факт, що вони не провели жодно╖ прес-конференц╕╖ з приводу майбутньо╖ под╕╖? Ми ╖хали до оперного машиною, маючи рад╕о вв╕мкнутим, ╕ тому заявля╓мо в╕дпов╕дально – жодна з ки╖вських рад╕останц╕й не була в курс╕ под╕╖. Так само нам не вдалося знайти сл╕д╕в передфорумних публ╕кац╕й у центральних газетах. Зда╓ться, що двадцять ш╕сть обласних громадських слухань з ф╕нальною всеукра╖нською акц╕╓ю в Ки╓в╕ вже сам╕ по соб╕ заслуговують хоч би на м╕н╕мальне висв╕тлення. Але це т╕льки зда╓ться. Ну а якщо зважити, що йшлося «всього лише» про концепц╕ю гуман╕тарного розвитку кра╖ни, та ще й за участ╕ президента, то сам собою напрошу╓ться висновок – в╕дсутн╕сть ╕нформац╕╖ не була випадковою, зах╕д св╕домо планувався як та╓мний, ╕ поява сторонн╕х журнал╕ст╕в, так само як ╕ сторонн╕х учасник╕в не схвалювалася. Для справедливост╕ треба згадати, що одна прес-конференц╕я все-таки в╕дбулася, але ╖╖ орган╕затором виступив не секретар╕ат ╕ не Нацрада, а оргком╕тет збор╕в «Укра╖на – зона культурного лиха», який таким чином закликав м╕сцеву ╕нтел╕генц╕ю до участ╕ в обласних зборах ╕ недопущення номенклатурного «одобрямсу». Попри те, що на Форум╕ збиралися обговорити концепц╕ю гуман╕тарного розвитку, ╓диним м╕сцем, де можна було заздалег╕дь познайомитися з ╖╖ текстом, був сайт Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень – за вс╕╓╖ поваги, це не найв╕дв╕дуван╕ший ресурс. Ми би, звичайно, знайшли нав╕ть цей сайт, якби знати, що там лежить концепц╕я. Але зв╕дки, скаж╕ть, можна про це дов╕датися, якщо преса з цього приводу наче води в рота набрала? За╕нтригован╕ секретн╕стю заходу, репортери дружньо╖ нам книжково╖ газети «Друг читача» спробували акредитуватися на Форум ╕ буквально штурмом взяли телефони прес-служби секретар╕ату. Телефоном ╖х акредитували, але на зах╕д все-таки не пустили з╕ старим як св╕т формулюванням – нема у списках. Ця подача не береться – акредитують одн╕, пропускають ╕нш╕, скаржитися можна, але який сенс, коли потяг п╕шов? Проте телекамер в кулуарах вистачало. Працював президентський прес-пул. «Телепузики» гуртувалися б╕ля телекамер, телекамери – б╕ля «телепузик╕в», однак запитання, як╕ ставили журнал╕сти, примусили нас здригнутися. «Що таке ╕нтел╕генц╕я?» – лунало з вуст гарненьких панянок з м╕крофонами, ╕ т╕льки стать та молодий в╕к репортерок стримували нас в╕д нецензурщини. Панове редактори, панове власники ЗМ╤, скаж╕ть, будь ласка, хто з вас не в курс╕ – ви чи ваш╕ журнал╕сти? А чого ╕ще вони не знають? Чи то ви працю╓те для глядача, який не зна╓, що таке ╕нтел╕генц╕я? Тод╕ нащо робити для них репортаж╕ з Форуму? Друга сер╕я журнал╕стських запитань нагадувала кулуари боксерського шоу. «Ну як вам Форум?» – на цей момент говорити ╕ще не було про що, але питання повторювалося: «Ну як?». Що тут в╕дпов╕сти? Що Форум – це не шоу, про яке варто питати «ну як?», а зах╕д для обговорення концепц╕╖ гуман╕тарного розвитку? Але кого з журнал╕ст╕в може зац╕кавити «якась там концепц╕я» «якогось там розвитку»? Ми нав╕ть на якусь хвилину подумали, що журнал╕сти просто не вм╕ють ставити ╕нших запитань. А пот╕м згадали, що у пол╕тичних репортажах здеб╕льшого ц╕кавляться: «Яка ваша позиц╕я?» або: «Як оц╕ню╓те?», чи «Що плану╓те робити?» – ╕ засумували. Бо зрозум╕ли, що пол╕тичний прес-пул живе за законами пол╕тично╖ верх╕вки ╕, мабуть, ╖х звинувачувати нема╓ в чому. У спорожн╕лому п╕сля перерви зал╕ не залишилося жодно╖ камери. Вс╕ зникли разом з президентом ╕ його номенклатурно-бомондним почтом – певно, по╖хали на наступн╕ заходи. ╤ це правильно. Хижаку потр╕бна кров, плоть, а не розмови про гуман╕тарну концепц╕ю. До реч╕, свою рибку журнал╕сти таки вп╕ймали – слова президента про сто м╕льйон╕в для укра╖нських книжок та укра╖нську мову для загальнонац╕ональних ЗМ╤ лунали в ус╕х можливих вар╕ац╕ях. Ну ╕ в╕дпов╕д╕ на сакральне питання: «Ну як?» в╕д учасник╕в. Не багато. А все ж таки.
ЛИБ╤ДЬ Живим уособленням уявлень орган╕затор╕в про ╕нтел╕генц╕ю стала баба Параска, яка сид╕ла пом╕ж делегат╕в на балкон╕, бентежачи око сво╓ю хусткою та вовняною кофтиною. Ми дуже поважа╓мо цю колоритну та щиру ж╕нку, але сказати, що вона ╓ типовим представником ╕нтел╕генц╕╖ все-таки не наважимося. Так само, як ╕ про деяких ╕нших учасник╕в форуму, як╕ хоч ╕ ╓ дуже в╕домими спортсменами або сп╕ваками, але щодо д╕яльност╕ в ╕нтелектуальн╕й галуз╕ – дос╕ пом╕чен╕ не були. Нечисленн╕ прац╕вники культури та науки тулилися один до одного на другому-третьому ярусах балкона – оточен╕ порожн╕ми ст╕льцями та СБУшниками – по одному на сектор – як╕ тишком-нишком гралися у моб╕льн╕ телефони. Дивно виглядали ц╕ порожн╕ м╕сця у той час, коли доблесна служба охорони в╕дбивалася на вход╕ в╕д людей, як╕ не мали запрошень, а пройти все-таки хот╕ли. А ще дивн╕ше, якщо пригадати, ск╕льки у рег╕онах було бажаючих нав╕ть сво╖м коштом при╖хати до Ки╓ва – ╕ це зрозум╕ло, адже минулий форум ╕нтел╕генц╕╖ був аж дванадцять рок╕в тому. Так само дивною ╕ нав╕ть дещо чудесною виглядала поява в зал╕ п╕д час президентського виступу групи з чотирьох десятк╕в студент╕в. Щойно м╕н╕стр культури висловився щодо в╕дсутност╕ у зал╕ молод╕, молодь одразу намалювалася, немов з-п╕д земл╕. Хоча якщо подумати, що тут дивного? Поруч ун╕верситети Драгоманова ╕ Шевченка. Спритн╕сть рук, телефонний дзвоник - ╕ жодних чудес. Ми колись зам╕сть пар перевертали брудний весняний сн╕г чистою стороною догори, бо мав при╖хати Громико. Отже, не зна╓мо, чи мають орган╕затори Форуму свою верс╕ю визначення, що таке ╕нтел╕генц╕я, але точно зна╓мо – вона под╕ля╓ться на партерну ╕ балконну. Але треба в╕ддати належне представникам партерно╖ ╕нтел╕генц╕╖ – не вс╕ вони зникли п╕сля в╕д’╖зду президента. А можливо, чиновники просто помилилися з номерами м╕сць ╕ у партер просочилися «балконн╕»? До реч╕, у друг╕й половин╕ зм╕нився нав╕ть ведуч╕й – зам╕сть заступника голови cекретар╕ату Богуцького головувати взявся менш статусний кер╕вник Нацради Жулинський. В╕н взявся оголошувати запланованих промовц╕в ╕ раптом – мовчанка була йому в╕дпов╕ддю. Представники партерно╖ ╕нтел╕генц╕╖ знехтували сво╖м правом на слово. Бо вже не було Головного Слухача. А балконн╕ делегати, побачивши, що партер спорожн╕в, негайно спустилися донизу ╕ возз’╓дналися з╕ сво╖ми прив╕лейованими братами по кров╕. Тепер уже зал не конспектував, а пересилав записки до презид╕╖, прохаючи слова. Презид╕я опинилася в незручному становищ╕ – заготован╕ допов╕дач╕ порозб╕галися разом ╕з владою. ╤ до слова стали пускати бажаючих, з тих, кого не бентежить в╕дсутн╕сть чи наявн╕сть президента. Це вже було значно ц╕кав╕ше. Попри спалахи заготованих промов з╕ зв╕тами про досягнення, з трибуни звучали жив╕ та гостр╕ виступи, як╕ повн╕стю зм╕нили атмосферу в зал╕. Зав’язалася нав╕ть полем╕ка навколо сутност╕ концепц╕╖ – презид╕я переконувала, що документ покликаний задати напрямок розвитку, а зал вимагав обговорення конкретних механ╕зм╕в реал╕зац╕╖. Але на все це орган╕заторами було в╕дведено лише дв╕ години. Тому полем╕ку згорнули, не наважившись нав╕ть поставити на голосування заготований проект звернення. «Одобрямсу» не вийшло, вт╕м, обговорення – також. Однак це ╕ стало основним результатом Форуму ╕нтел╕генц╕╖ Укра╖ни. Саме той факт, що орган╕заторам не вдалося протягнути заготований сценар╕й, ╕ засв╕дчив, що укра╖нських прац╕вник╕в ╕нтелектуально╖ сфери поки не змогли видресирувати до повно╖ слухняност╕ нав╕ть заради Народного Укра╖нського президента. ╤ це дода╓ оптим╕зму. Попри свою малу чисельн╕сть ╕нтел╕генц╕я довела, що вона не одного роду-племен╕ з владою та пол╕тичною пресою, ╕ нав╕ть не з одно╖ з ними байки. Алаверди заслужен╕й вчительц╕ з Донецька: «Либ╕дь, рак ╕ щука». Наврочила переможниця конкурсу «Вчитель року». Бо Рак ╕ Щука – з байки, а Либ╕дь – з м╕фолог╕╖, майже ╕сторичний персонаж, а це вже зовс╕м ╕нш╕ св╕ти.
МОРАЛЬ Кожна байка ма╓ мораль, яку можна прочитати зам╕сть основного тексту ╕ н╕чого не втратити. Отже пропону╓мо вам короткий виклад написаного. У Ки╖вськ╕й опер╕ 27 березня в╕дбувалося два абсолютно р╕зних заходи – з р╕зними ведучими, р╕зною публ╕кою ╕ р╕зними промовцями. Перший зах╕д – виступ президента перед укра╖нською ╕нтел╕генц╕╓ю – тою, яку зум╕ла з╕брати в партер╕ влада. Тема була дещо дивною – НАТО плюс гуман╕тарна пол╕тика. Але крий Боже, коли ми проти такого заходу. В╕н теж потр╕бен, зокрема ╕ нам. Просто варто називати все сво╖ми ╕менами. Другий зах╕д – спроба Форуму ╕нтел╕генц╕╖. Хочемо нагадати мету, з якою збирали Форум ╕нтел╕генц╕╖. А це – обговорення концепц╕╖ гуман╕тарного розвитку кра╖ни. Ну ╕ зауважити, що особисто ми (на в╕дм╕ну в╕д б╕льшост╕ делегат╕в) мали можлив╕сть познайомитися з ц╕╓ю концепц╕ю заздалег╕дь, ╕ не т╕льки познайомилися, але й дуже уважно вивчили. Вона склада╓ться з сили-силенно╖ розд╕л╕в: демограф╕я, еколог╕я, соц╕альна сфера, молод╕жн╕ проблеми, гендерна нер╕вн╕сть, осв╕та та знання, ╕нформац╕я, культурний прост╕р, громадянське сусп╕льство. Погодьтеся, що кожен з цих розд╕л╕в заслугову╓ на окреме обговорення у кол╕ фах╕вц╕в, а деяк╕ з них варт╕ широко╖ полем╕ки у профес╕йних ЗМ╤. А тепер уяв╕ть соб╕, що цю концепц╕ю ╕ справд╕ заздалег╕дь опубл╕кували та дали можлив╕сть делегатам уважно вивчити. Ну ╕ тепер поставте соб╕ запитання – чи можливо за дв╕ години обговорити ус╕ ц╕ важлив╕ напрямки гуман╕тарно╖ пол╕тики? ╤ демограф╕ю, ╕ еколог╕ю, ╕ медицину, ╕ культуру, ╕… Таке обговорення може в╕дбутися у форм╕ окремих тематичних конференц╕й. Або «круглих стол╕в». Публ╕чних дискус╕й. Презид╕я запевняла нас, що концепц╕я була «широко обговорена» на рег╕ональних слуханнях, але ми надто добре зна╓мо, що на момент проведення цих «слухань» концепц╕╖ не було нав╕ть у ╕нтернет╕, а м╕сце ╕ час проведення самих рег╕ональних форум╕в були ще б╕льшим секретом, н╕ж центральний Форум ╕нтел╕генц╕╖. Принаг╕дно хочемо подякувати авторам ц╕╓╖ само╖ багатостраждально╖ концепц╕╖. Попри надм╕р загальних сл╕в там м╕ститься багато ц╕кавого. Вона спонука╓ до полем╕ки. Вона заслугову╓ на те, щоб п╕сля довгих обговорень перетворитися-таки на документ нац╕онального масштабу. ╢дине, на що вона не заслугову╓ – це посп╕шний «одобрямс» у кол╕ чиновник╕в та примкнулого до них прошарку дресировано╖ ╕нтел╕генц╕╖. Брати КАПРАНОВИ. «Укра╖нська правда».
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2008 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5775
|