Версiя для друку Обговорити в форумi

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО...
Кажуть про блискавичне поширення інформації в наш комп’ютерний вік. Брехня аж ніяк не відстає. А коли та ж сама «сенсація» сумнівної якості доходить до нас відразу з різних країн, важко не думати, що слово «доходить» тут можна вживати тільки умовно. Питання про спосіб транспортування «інформації» є досить важливим, але є й інші невідкладні проблеми.
 Наприклад, як так вийшло, що всесвітньо відоме інформаційне агентство Бі-Бі-Сі вважало за потрібне використовувати репортаж про Україну, створений російським телеканалом ГРТ? І, до речі, робило це без посилання на джерело. І ще одна цікава деталь: як англійська газета могла спиратися на статтю в українській газеті, спотворивши останню до невпізнання? Вражає взагалі те, що, схоже, жодне з англомовних ЗМІ не перевірило надану їм інформацію. Пам’ятається, першу екранізацію фільму «Доктор Живаго» знімали в Канаді. Це було спричинено політичною ситуацією, що склалася за радянських часів. Незрозуміло, чим же було обумовлене рішення Бі-Бі-Сі та двох англійських газет надати перевагу російській версії українських новин. Нехай зазначені ЗМІ пояснять це власноруч, якщо зможуть.
 Два тижні тому авторитетне українське видання «Дзеркало тижня» опублікувало статтю Андрія Капустіна (http://www.dt.ua/1000/1550/62775/). Під скандальним заголовком «Роздягни Гітлера, або Барбіфюрер у подарунок» автор розповідає, як він натрапив на ляльку Гітлера в київській крамниці та про бесіду із цього приводу з досить „недалеким” продавцем. Він пише для українських читачів, які можуть без зусиль правильно оцінити слова працівника торговельної сфери: «Ні, недорого. Тисячу двісті гривень». Навіть, якщо б ці „ляльки” були призначені для дітей (хоча це не так), значна вартість такого товару, навіть незважаючи на наявність інших об’єктивних причин, зробила б його недосяжним для українських дітей.
 А інших причин, зрозуміло, більш ніж достатньо. Сам автор дивується, що це чудовисько тайванського виробництва продається в місті-герої Києві, у декількох кілометрах від Бабиного Яру. Він фантазує, доводячи ідею такої «ляльки» до логічного кінця. Всі фрази, на кшталт «іграшковий концтабір», наводяться, щоб читачі відчули весь жах таких «забавок».
 Можливо, стаття, зрозуміла українським та російським читачам, виявилася надто складною у лінгвістичному плані для тих, хто надав цю «сенсацію» для англійської аудиторії. Напрошується, щоправда, питання, як у редакціях змогли вважати доречним посилатися на незрозуміле та неперевірене джерело. Для ГРТ та інших російських ЗМІ таких проблем, природно, не виникало. Думаємо, вони мали за мету спотворити першоджерело, що, власне, і зробили.
 Російське ж висвітлення було доволі стандартним. Інформаційний привід (лялька) знадобився для того, щоб їх «експерт» – Олесь Бузина – зміг показати, як все погано в Україні, і що після того, як назвали Шухевича Героєм України, такі ляльки неминуче повинні «з’явитися у кожної української дитини». Яке б ставлення не було у суспільстві до постаті Шухевича, подібні слова глибоко ображають. Проте на проголошення такої нісенітниці краще не звертати уваги, бо це лише черговий шедевр кишенькового телеканалу, який перебуває під суцільним керівництвом російської влади.
 На жаль, той самий інформаційний привід, ледь урізаний і перекручений (перед словом Шухевич англійці явно здалися) використала і відома компанія Бі-Бі-Сі. У їхній редакції не тільки вирішили обійтися без посилання на ГРТ, але й не згадали про той факт, що лялька була вироблена в Тайвані. Можливо, і заголовок матеріалу для випуску коротких новин описував зроблену вже в Україні ляльку, і легше було б відкоригувати факти, ніж придумати нову назву?
 Під час випуску диктор спокійно наслідував російське джерело, повідомляючи про «випадки крайнього расизму, як у нацистській Німеччині», і камера відразу переходила до інтерв’ю з Бузиною. Зовсім не виключено, що Бі-Бі-Сі, яка не вважала за потрібне самостійно розібратися в «сенсації», і не знала, що ГРТ звернулося до пана Бузини аж ніяк не в пошуках зваженої й об’єктивної точки зору. Жодних претензій, зрозуміло, до вибору того або іншого співрозмовника немає. Але, думаю, не нам же Бі-Бі-Сі пояснювати, що, коли одне інтерв’ю наводиться нібито на підтвердження розмитим, але серйозним обвинуваченням, альтернативна думка обов’язково має бути наведена?!
 Замітки, опубліковані у той же день в англійських газетах «Daily Telegraph» та «Daily Mail», сповнені найжахливіших фантазій Капустіна (наприклад, про іграшковий концтабір) як плани на майбутнє вигаданого українського виробника дитячих забавок, що нібито і створив ляльку-Гітлера.
 Бі-Бі-Сі, на щастя, видалила ролик зі свого сайту, але він зберігся на сервері компанії Google, завдяки чому був ретрансльований в Канаді. Як не дивно, але британська телерадіомовна компанія не подала ані вибачень, ані спростування інформації. Газети проігнорували мої листи (та, напевно, не лише мої), і навіть не поставили надісланий мною коментар до статті у колонці, сповненій обуреними та шокуючими висловами своїх читачів.
 Дозволю собі одне застереження, що так чи інакше пов’язане із проблемою, що описується. Наступного разу, коли туристи з Англії поїдуть у Росію і підуть шукати форму або яку-небудь символіку КДБ, хотілося б, щоб вони на секунду подумали про багатьох людей, які мають всі підстави вважати такі колекціонерські пристрасті вкрай образливими.
 Нас також сильно пригнічує лише думка про те, що в країні, яка так постраждала від нацистів, виробники іграшок могли б придумати таке чудовисько, і що батьки стали б купувати його своїм дітям. Україна нещодавно святкувала чергову річницю закінчення війни та здобуття великої перемоги, тому усі подібні заяви, якими сповнені англійські публікації, здаються аж надто принизливими.
 Той факт, що всі повідомлення з’явилися практично одночасно, наштовхує на певні думки. Сподіваємося, що й англійські ЗМІ зможуть зробити свої висновки. Адже інформації про проблеми в Україні буде багато і у майбутньому. Вітчизняні ЗМІ практично звільнилися від недавнього поневолення, і українці самі все частіше говорять про свої проблеми, у тому числі й про факти ксенофобії та расизму. А це, звичайно, може надати безліч можливостей для тих, хто готовий використати таку інформацію і перекрутити її з власною метою.
 Важко не відчувати здивування, порівнюючи увагу, що приділяється англійцями проблемам ксенофобії в Україні. Можливо, вони вирішили, що проблем в Росії забагато? Чи говорити про це заважають геополітичні інтереси? Або для ЗМІ тут немає нічого нового, і звертати увагу немає на що?
 Ми не поділяємо такого ставлення. І робимо це заради своїх колег-правозахисників у РФ, молодих друзів у Москві та інших містах Росії, які намагаються вже не виходити на вулицю «занадто пізно» і які сидять у чотирьох стінах на день народження Гітлера. А також заради нас всіх, оскільки скінхеди та інші російські угруповання, що пропагують і поширюють насильство та ненависть, усе активніше шукають підтримки в Україні.
 Ми не вказуємо на проблеми в Росії лише заради того, щоб відволікти увагу від ксенофобії та расизму в Україні, проте вважаємо, що російським ЗМІ не завадило б докладати менше зусиль, аби наполягати на епідемії фашизму в Україні, а більше для того, щоб боротися із цією чумою на теренах власної держави. Але це не знімає і з нас відповідальності стежити за ситуацією в Україні й боротися з усіма симптомами такої небезпечної хвороби.
 Ми не заплющуємо очі на серйозні проблеми, та тішить вже той факт, що наша влада почала вживати певні заходи у їх розв’язанні. Хоч ефективність та доцільність цих заходів іноді викликає щонайменше сумніви, проте добре, що хоча б початок вже покладено!
І вкрай прикро, коли доводиться стільки часу та зусиль витрачати на спростування обвинувачень і стереотипів, що, як і будь-яка недостовірна й необ’єктивна інформація, вводять в оману українську та світову громадськість.
 Галя КОЙНАШ.
Харківська правозахисна група.

 ВЛАДА – ПРАВДІ!
 Зрозуміло, що ніхто не застрахований від помилок, у тому числі й ЗМІ. Але, припустивши помилку, ми всі зобов’язані якнайшвидше спробувати виправити ситуацію та усунути джерело дезінформації. Після того, як чергова хвиля абсолютно недостовірних фактів й моторошних обвинувачень щодо ляльки Гітлера тайванського походження розгорнулась у ЗМІ, ми нагадали всім причетним до цього англомовним медіа про право на інформацію та просили вжити адекватних заходів. Бі-Бі-Сі зняла ролик з трансляції, але не вибачилася, і явно не збирається пояснювати своїй аудиторії, що переглянутий нею репортаж багато в чому не відповідав дійсності і загалом порушував принципи журналістської етики. Дві англійські газети – „Daily Telegraph” та „Daily Mail” просто проігнорували наші листи. Інтернет тепер наповнений повідомленнями, реакціями, вигуками обурення, і все через неперевірену та недостовірну інформацію.
 В умовах свободи слова всі мають право висловлювати свої думки і переконання та очікувати, що ЗМІ будуть представляти будь-які погляди та висвітлювати різні події об’єктивно, без спотворення фактів.
 Ми маємо право небезпідставно вимагати, щоб усі засоби масової інформації:
 перевіряли факти,
 не спотворювали джерело інформації,
 принаймні згадували про наявність альтернативних думок у репортажах або інтерв’ю, де мають справу із суперечливими питаннями,
 не розкручували «сенсації»,
 не повторювали чужі репортажі без посилання на першоджерело.
 Все це траплялося й раніше. Безперечно, не уникнути таких помилок і в майбутньому. Ми не маємо належних фінансових можливостей, як, наприклад, найбільші представники медіа-сфери. Тому єдиний спосіб, у який ми можемо і будемо боротися із такими порушеннями, – це правда.
 Ми стежитимемо за всіма випадками поширення дезінформації і самі надаватимемо спростування за допомогою достовірної й доказової інформації.

ВИ МОЖЕТЕ НАМ ДОПОМОГТИ
 Якщо у вас є сайт, блог або просто своє коло знайомих в Інтернеті, будь ласка, допоможіть нам розповсюджувати достовірну інформацію у ситуаціях навмисної фальсифікації.
 Оскільки виникають проблеми, заподіяні людьми, готовими перекручувати факти й маніпулювати найбільш безневинними словами, ми будемо вдячні за дослівні цитати, без додавань або змін.
 Прохання й до ЗМІ:
 Звертайтеся до нас, коли вам пропонують «сенсаційні повідомлення», що стосуються України.
 Ми НЕ просимо вірити нам на слово. Навпаки, благаємо перевіряти всю інформацію, і висвітлювати різні точки зору.
 На це розраховують усі, у тому числі і ваша аудиторія.
 В Україні є проблеми, проте є й люди, що намагаються їх усунути.
 У ЗМІ наявні і кошти, і можливості багато чого досягти у цій справі.
 Будь ласка, використовуйте їх розумно!
Харківська правозахисна група.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2008 > Тема "Резонанс"