"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "З потоку життя"
#24 за 13.06.2008
КРА╥НИ ВТРАЧАЮТЬ СВОЮ ДЕРЖАВН╤СТЬ НЕ ЛИШЕ ТОД╤, КОЛИ ╥Х ОКУПУЮТЬ ЧУЖ╤ В╤ЙСЬКА...
ТОЧКА ЗОРУ ВНУТР╤ШН╤ ТА ЗОВН╤ШН╤ ЧИННИКИ ЗАГРОЗИ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ ТА ТЕРИТОР╤АЛЬН╤Й Ц╤Л╤СНОСТ╤ УКРА╥НИ (Зак╕нчення. Поч. у № 22 - 23).
Аналог╕чне в╕дбува╓ться ╕ з президентськими ╕н╕ц╕ативами щодо ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ та входження Укра╖ни в ╓вропейськ╕ та св╕тов╕ структури. Блокування сп╕льних навчань у Криму укра╖нських вояк╕в з п╕дрозд╕лами НАТО також в╕дбува╓ться не без команд ззовн╕. Виконавц╕в для влаштування антинатовських акц╕й завозять ус╕ма видами транспорту не лише з ус╕х областей Укра╖ни, але й з Рос╕╖. Досить промовисто, що жодна з г╕лок ╕снуючо╖ нин╕ кремл╕всько╖ влади н╕ ╖хн╕ оч╕льники жодного разу публ╕чно не висловились ╕ в╕дкрито не п╕дтримали мудр╕ державницьк╕ ╕н╕ц╕ативи Президента. У той же час не лише на приватних теле- та рад╕оканалах, а нав╕ть на ДТРК майже щоденно роздмухують антиукра╖нську та антитатарську ╕стер╕ю, а вс╕ляк╕ грач╕ й захарови, бахар╓ви, цекови та шувайникови безкарно шельмують ╕ Президента, ╕ Укра╖нську державу. Таку ж в╕дверто антиукра╖нську, антитатарську та антидержавницьку позиц╕ю упродовж 17 рок╕в незалежност╕ займають ╕ багатотиражн╕ кримськ╕ ЗМ╤ та телеканали, як╕ фактично зомбують дов╕рливе кримське населення. Осередками укра╖ноненависництва ╕ татарофоб╕╖ та антидержавництва стали м╕ськ╕ та районн╕ ради, куди через вади виборчого законодавства потрапило немало пол╕тичних авантюрист╕в-пол╕тикан╕в ╕ нав╕ть крим╕нальн╕ елементи. Зам╕сть вир╕шення болючих для мешканц╕в Криму соц╕ально-економ╕чних питань запол╕тизован╕ народн╕ обранц╕ переймаються б╕льше проблемами зовн╕шньо╖ пол╕тики держави, шельмуванням Президента ╕ його указ╕в, а не комунальними тарифами, високими споживчими ц╕нами на продукти харчування, утил╕зац╕╓ю см╕ття, жахливою еколог╕╓ю м╕ст та с╕л, бездор╕жжям. Така пол╕тизац╕я громадського життя досить виг╕дна для ╕снуючо╖ влади. Адже на тл╕ розпалювання м╕жетн╕чно╖ та м╕жконфес╕йно╖ ворожнеч╕, боротьби з Президентом та демократичним урядом можна безкарно дерибанити та прихватизовувати дорогоц╕нну кримську землю, промислов╕ об’╓кти та санатор╕╖ та продавати все кримське узбережжя. Мабуть, не випадково, що при наявност╕ бутафорно-цирково╖ автоном╕╖ Крим ╓ одн╕╓ю з найдорожчих ╕ найменш комфортних територ╕й для життя просто╖ людини. На тл╕ г╕пертрофованого чиновницького апарату у багаточисельних м╕н╕стерствах, р╕зноман╕тних ком╕тетах ╕ вс╕ляких непотр╕бних конторах кримчани мають найб╕льш корумповану в Укра╖н╕ м╕сцеву владу, найвищ╕ ц╕ни на пальне, комунальн╕ послуги, хл╕б та б╕льш╕сть продукт╕в харчування. Вельми загрозливою на п╕востров╕ ╓ ╕ еколог╕чна ситуац╕я. Виклика╓ подив те, що нав╕ть наймасштабн╕ша еколог╕чна катастрофа, яка сталася цього року у Керченськ╕й протоц╕ через недбал╕сть рос╕йських нафтових ол╕гарх╕в, не стала предметом в╕дкритого й широкого громадського обговорення за участю Верховно╖ Ради та уряду автоном╕╖. Чиновницька кулуарна метушня навколо еколог╕чно╖ катастрофи стол╕ття, яка позбавила Крим на десятил╕ття курортно╖ привабливост╕, спрямована головним чином на дез╕нформац╕ю та заспоко╓ння громадськост╕. Характерно, що жодна кримська владна ╕нстанц╕я, жоден осередок пророс╕йсько╖ пол╕тично╖ парт╕╖, жодна рос╕йська громадська орган╕зац╕я не висловили занепоко╓ння масштабною еколог╕чною катастрофою та не виступила з вимогою до рос╕йсько╖ влади компенсувати колосальн╕ економ╕чн╕ збитки для Криму та всього азово-чорноморського узбережжя Укра╖ни. Увагу запол╕тизованих кримчан до еколог╕чно╖ катастрофи стол╕ття влада з вправн╕стю карточного гравця досить вм╕ло в╕двол╕кла розпалюванням татарофоб╕╖, показушною боротьбою ╕з самозахопленнями земл╕, блокуванням буд╕вництва Соборно╖ мечет╕ у С╕мферопол╕, пропагандистською кампан╕╓ю проти ╕н╕ц╕атив Президента щодо реаб╕л╕тац╕╖ во╖н╕в ОУН-УПА, вшанування жертв пол╕тичних репрес╕й та Голодомор╕в та боротьбою проти входження Укра╖ни до НАТО. Нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни сьогодн╕ загрожують в╕дверто провокативн╕ д╕╖ депутатського корпусу як кримсько╖ автоном╕╖, так ╕ м╕ських рад С╕мферополя, Севастополя та Одеси щодо укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ та нац╕ональних пр╕оритет╕в. В першу чергу це стосу╓ться спорудження пам’ятник╕в вельми од╕озн╕й Катерин╕ ╤╤, руйн╕вниц╕ Укра╖ни та Кримського ханства (в Одес╕) та нам╕р╕в в╕дкрити под╕бн╕ ганебн╕ скульптурн╕ «шедеври» у С╕мферопол╕ та Севастопол╕. Можна спод╕ватися, що п╕сля цього розпочнеться суц╕льна «катеринизац╕я, потьомк╕н╕зац╕я та суворизац╕я» вс╕╓╖ Укра╖ни. Зазначена ╕деолог╕чна диверс╕я не лише розпалю╓ м╕жнац╕ональну та м╕жконфес╕йну ворожнечу, але й ганьбить ╕ створю╓ негативний ╕м╕дж держави Укра╖ни у св╕т╕. А також створю╓ враження, що при ╕снуюч╕й влад╕ Укра╖на не спроможна захистити себе в╕д в╕двертого нац╕онального глумл╕ння провокатор╕в, знахабн╕ло╖ п’ято╖ колони та доморощених яничар╕в ╕ манкурт╕в. Запита╓мо поборник╕в л╕берально-анарх╕чно╖ демократ╕╖, якою була б реакц╕я вс╕х г╕лок рос╕йсько╖ влади, коли б багаточисельна укра╖нська громада Москви порушила питання щодо вшанування на територ╕╖ Кремля подвиг╕в славних наших гетьман╕в Сагайдачного та Дорошенка, а поляки розпочали б клопотатися про спорудження у рос╕йськ╕й столиц╕ ставленика Реч╕ Посполито╖ Лжедмитр╕я? Гада╓мо, що рос╕йська влада ╕ мисляч╕ громадяни не аплодували ╕ не впадали б в захоплено-╕стеричну мл╕сть в╕д нам╕р╕в нащадк╕в золотоординц╕в ув╕чнити «державотворч╕ д╕яння» сво╖х пращур╕в у колишньому Московському княз╕вств╕. Тож неспроможн╕сть або небажання укра╖нсько╖ влади захищати нац╕ональн╕ ц╕нност╕, нац╕ональн╕ пр╕оритети, свою ╕стор╕ю, духовн╕сть та культуру, свою мову та ╕нформац╕йно-культурний прост╕р мусимо розглядати як головну складову внутр╕шн╕х загроз та виклик╕в незалежност╕ Укра╖ни ╕ ╖╖ територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕. Надання можливостей ворожим до Укра╖ни силам уславляти на наш╕й земл╕ вс╕ляких загарбник╕в та руйн╕вник╕в, заброд-окупант╕в, ворог╕в ╕ чужинц╕в-недруг╕в - це переконливий доказ не лише слабкост╕ та недолугост╕ владних ╕нституц╕й, а св╕дчення ╖хньо╖ неукра╖нськост╕. Влада, яка б переймалася державними ╕нтересами, думала про добробут народу ╕ майбутн╓ нашо╖ земл╕, не допустила б тако╖ безкарно╖ наруги над Укра╖ною. Виклика╓ законом╕рний подив ╕ низку запитань до осв╕тянських чиновник╕в: чому до таких в╕дверто антидержавницьких ╕ антиукра╖нських заход╕в у Криму, на П╕вдн╕ та Сход╕ Укра╖ни залуча╓ться шк╕льна ╕ студентська молодь? У Криму вже стали звичним явищем командно-моб╕л╕зац╕йн╕ заходи, до яких вдаються чиновники осв╕тнього м╕н╕стерства, м╕ських та районних управл╕нь, коли комуно-рег╕ональн╕ чи то союз╕вськ╕ парт╕йц╕ зд╕йснюють вс╕ляк╕ укра╖ноненависницьк╕ та татарофобськ╕ антидержавницьк╕ заходи. Учн╕ с╕мферопольських шк╕л та молодь з профес╕йних училищ зазвичай беруть найактивн╕шу участь не лише в антинатовських, антибандер╕вських заходах, але й у театрал╕зованих шоу за запровадження рос╕йсько╖ мови як друго╖ державно╖ та проти тестування державною мовою. При цьому ще й хвацько витанцьовують при спаленн╕ зображення демократичного м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни ╤вана Вакарчука. Т╕льки-но забажалося неперевершеному комун╕стичному майстров╕ пол╕тичних ╕нтриг та головному розпалювачу м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в на п╕востров╕ та розбаз╕кувачу про загрозлив╕ геопол╕тичн╕ розломи влаштувати у С╕мферопол╕ невдовз╕ перед при╖здом до Севастополя «руського героя» Юр╕я Лужкова лакейську акц╕ю з╕ збирання п╕дпис╕в за продовження терм╕ну базування у Криму Чорноморського флоту, як його однопарт╕йц╕ з осв╕тянського м╕н╕стерства та директори деяких шк╕л з холуйською запопадлив╕стю, з╕рвавши з урок╕в, моб╕л╕зували на це д╕йство старшокласник╕в. Д╕ти, одягнен╕ в ╕мпортн╕ сорочки та джинси ╕ як╕ в душ╕ мр╕ють хоч раз у житт╕ побувати за кордоном, б╕гали по площ╕ Лен╕на перед Радою м╕н╕стр╕в з рос╕йськими прапорами та антинатовськими ╕ антипрезидентськими гаслами. То ж х╕ба у такий спос╕б ми вихова╓мо патр╕от╕в ╕ захисник╕в Укра╖нсько╖ держави? Можна переконливо стверджувати, що ╕снування автономного м╕н╕стерства осв╕ти та осв╕тньо-гуман╕тарна пол╕тика, яку проводить у Криму Верховна Рада ╕ Рада м╕н╕стр╕в, генерують у сусп╕льств╕ м╕жнац╕ональну напругу та ворожнечу. Владн╕ ╕нституц╕╖ св╕домо блокують у Криму розвиток укра╖номовного шк╕льництва та протид╕ють створенню шк╕л з кримськотатарською мовою навчання. Як показало нещодавн╓ тестування з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, вихованц╕ кримських шк╕л найг╕рше знають ц╕ предмети. Не буде неспод╕ванкою, що такими ж виявляться ╕ ╖хн╕ знання з ╕стор╕╖ Укра╖ни. Через незнання державно╖ мови випускники кримських шк╕л та вищих навчальних заклад╕в вже сьогодн╕ ╓ неконкурентоспроможними на теренах Укра╖ни. В╕дсутн╕сть же патр╕отичного виховання у кримських осв╕тн╕х закладах сприя╓ вихованню не лише байдужого, але й ворожого до Укра╖ни покол╕ння. Чи можна спод╕ватися на виховання патр╕отично-св╕домо╖ молод╕ у тих кримських навчальних закладах (як школах, так ╕ ВНЗ), у яких не функц╕ону╓ державна мова, а викладання ╕стор╕╖ Укра╖ни проводиться ╕ноземною мовою? До того ж ╕сторичн╕ дисципл╕ни у вищих навчальних закладах зазвичай читають колишн╕ комун╕стичн╕ зомбувальники, використовуючи приховуван╕ у шухлядах п╕дручники радянсько╖ доби або видан╕ у сус╕дн╕й держав╕. Коли б вихованц╕ кримських шк╕л та ВНЗ знали об’╓ктивну геро╖чну ╕ траг╕чну ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ держави, то вони й нав╕ть за грош╕ не п╕шли б, мов стадо стрижених баран╕в, за комуно-шов╕н╕стичними пастухами. Вони б не брали також участ╕ в антиукра╖нських акц╕ях, як╕ не без участ╕ владних структур автоном╕╖ упродовж 17 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни влаштовують пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ та м╕сцев╕ осередки антиукра╖нських комуно-шов╕н╕стичних парт╕й. За великим рахунком, кримськ╕ ВНЗ сьогодн╕ «штампують» фах╕вц╕в сумн╕вно╖ якост╕, адже п╕д час ╖хньо╖ п╕дготовки не дотриму╓ться головний засадничий принцип осв╕тнього стандарту - знання державно╖ мови. В реальному житт╕ ╖м доводиться самотужки опановувати державну мову або працевлаштовуватись у сус╕дн╕й держав╕. В ╕нтересах нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни та рац╕онального використанн╕ народних кошт╕в держав╕ та влад╕ потр╕бно нев╕дкладно втрутитися у справу п╕дготовки державною мовою фах╕вц╕в вищо╖ квал╕ф╕кац╕╖. Адже саме вони, ╖хн╕ профес╕йн╕ якост╕ та громадська позиц╕я значною м╕рою визначають не лише обличчя нашо╖ держави, а й ╖╖ майбутн╓. Держава не повинна ф╕нансувати т╕ ВНЗ, як╕ не дотримують або порушують осв╕тн╕ державн╕ стандарти. Потр╕бно негайно провести також ╕нвентаризац╕ю вс╕х навчальних установ, як╕ мають статус нац╕ональних. Цей високий статус мають право носити т╕ ВНЗ, у яких на 100 в╕дсотк╕в у навчальному процес╕ функц╕ону╓ державна мова. Для подолання ╕снуючо╖ вакханал╕╖ та мовного сепаратизму, як╕ сьогодн╕ руйнують ╕ ганьблять Укра╖ну як незалежну ╓вропейську державу, потр╕бно запровадити крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть вс╕х ос╕б та державних ╕нституц╕й за порушення Конституц╕╖ Укра╖ни та р╕шень Конституц╕йного суду. Зазначена аномал╕я - це лише невеличкий штрих «патр╕отичного» вихованн╕ кримсько╖ молод╕. За безпосередньо╖ участ╕ ╕ п╕д ╕деолог╕чним наглядом комуно-шов╕н╕стичних рад на теренах кримсько╖ автоном╕╖ чиниться шалений спротив створенню повноц╕нних заклад╕в з державною мовою викладання. Безпринципн╕сть та угодовство ки╖вських чиновник╕в в осв╕тянському питанн╕ призвели до того, що за 17 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни у Криму ╕сну╓ лише ╓дина повноц╕нна укра╖нська школа-г╕мназ╕я у м. С╕мферопол╕. Для власно╖ безпеки та для зв╕тност╕ перед ки╖вським чиновництвом кримськ╕ посадовц╕ клонують у школах безперспективн╕ укра╖номовн╕ класи та нав’язують Ки╓ву безглузду ╕ економ╕чно недоц╕льну ╕дею буд╕вництва через державний бюджет Укра╖ни укра╖номовних заклад╕в. В той час, як цю вельми серйозну для нац╕онально╖ безпеки справу потр╕бно негайно вир╕шити шляхом переформатування вже ╕снуючих заклад╕в. Саме у такий спос╕б можна забезпечити конституц╕йне право майже одного м╕льйона укра╖нц╕в автоном╕╖ навчати д╕тей р╕дною мовою. К╕льк╕сть шк╕л з державною мовою навчання д╕тей у перех╕дний пер╕од ма╓ бути пропорц╕йна чисельност╕ укра╖нського населення. На перспективу, аби не заважати рос╕йськомовним д╕тям ╕нтегруватися в укра╖нське сусп╕льство ╕ бути конкурентоспроможними на ринку прац╕ на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, значна частина шк╕л як у Криму, так ╕ на Сход╕ Укра╖ни мають стати укра╖номовними. Зазначений концептуальний п╕дх╕д до осв╕ти державною мовою вже сьогодн╕ ╓ визначальним для нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни. ╤н╕ц╕аторами мовних протистоянь та збурень завжди виступають б╕снуват╕ кримськ╕ депутати, як╕ нахабно ╕ безпардонно вриваються у навчальн╕ заклади ╕ бувають у школах част╕ше, н╕ж у себе на робот╕. Справа доходить уже до того, що так зван╕ кримськ╕ парламентар╕╖ тримають п╕д пильним оком в╕дкриття не лише укра╖номовних шк╕л, але й клас╕в ╕ вимагають майже щотижневих зв╕т╕в в╕д ректор╕в ВНЗ про тих зухвальц╕в, що наважилися викладати предмети державною мовою. Тому й не дивно, що за таких умов державна мова й не функц╕ону╓ у жодному з кримських вищих навчальних заклад╕в, нав╕ть у тих, як╕ мають статус нац╕ональних або ╓ ф╕л╕ями ки╖вських, льв╕вських та ╕нших заклад╕в з материково╖ Укра╖ни. Лише у радикальний спос╕б можна призупинити небезпечн╕ для Укра╖нсько╖ держави свав╕лля та вакханал╕ю м╕сцевих рад у Криму, на П╕вдн╕ та Сход╕ Укра╖ни щодо запровадження друго╖ державно╖ мови та св╕доме й ц╕леспрямоване обмеження функц╕онування укра╖нсько╖ мови. Нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни значною м╕рою загрожують ще к╕лька чинник╕в: подальше перебування на укра╖нських теренах Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, руйн╕вна та деструктивна д╕яльн╕сть церкви Московського патр╕архату, в╕дсутн╕сть ╓дино╖ Пом╕сно╖ православно╖ церкви та невир╕шен╕сть ╕ нерозум╕ння владою проблем кримськотатарського народу. Обнад╕йливим ╓ вже те, що важлив╕сть перших двох питань для майбутнього нашо╖ держави усв╕домлю╓ нин╕шня укра╖нська влада. Ц╕ питання широко обговорюються в сусп╕льств╕ та знаходять п╕дтримку громадськост╕. На жаль, глибокого розум╕ння значення кримськотатарсько╖ проблематики владними ╕нституц╕ями Укра╖ни ще нема╓. Небезпечн╕ прояви кримського сепаратизму та в╕дверте втручання у кримськ╕ справи рос╕йських пол╕тик╕в в середин╕ 1990-х рок╕в показали, що саме наявн╕сть ╕ згуртован╕сть кримських татар на п╕востров╕ не дозволила розвиватися под╕ям за придн╕стровським та абхазьким вар╕антами. Для тих забудькуватих укра╖нських пол╕тик╕в нагада╓мо, що у пер╕од повернення на батьк╕вщину з м╕сць депортац╕╖ кримськотатарський народ св╕домо зробив св╕й виб╕р, заявивши, що в╕н бачить сво╓ майбуття у склад╕ Укра╖ни, а не Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Для кремл╕вських вожд╕в нав╕ть у добу горбачовсько╖ перебудови така позиц╕я всього кримськотатарського народу була повною неспод╕ванкою. Враховуючи важлив╕сть кримськотатарського питання для нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни, комун╕стично-шов╕н╕стичн╕ сили як ззовн╕, так ╕ всередин╕ Криму докладають немало зусиль для того, щоб пост╕йно роз╕грувати на п╕востров╕ кримськотатарську карту та зомбувати дов╕рливих кримчан татарофоб╕╓ю. Сьогодн╕ Укра╖нська держава ╕ владн╕ ╕нституц╕╖ мають розглядати кримськотатарський народ як важливий чинник сусп╕льно-пол╕тично╖ стаб╕льност╕ не лише у Криму, але ╕ в Укра╖н╕. Тому сучасна укра╖нська влада ма╓ зробити все можливе для нев╕дкладного вир╕шення болючих проблем цього багатостраждального народу, який п╕сля багатол╕тнього приниження та довготривало╖ депортац╕╖ повернувся на р╕дну землю. Лише через всеб╕чний розвиток кримськотатарсько╖ осв╕ти, культури й духовност╕, через реаб╕л╕тац╕ю та законодавче забезпечення прав депортованих, через вир╕шення болючих земельних проблем та гострих рел╕г╕йних питань можлива безбол╕сна ╕нтеграц╕я кримськотатарського народу в укра╖нське сусп╕льство. А в╕д цього також залежить нац╕ональна безпека Укра╖ни. Петро С╤ЧЕСЛАВСЬКИЙ, пол╕толог. м. С╕мферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6002
|