"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
#30 за 25.07.2008
ЯК БОГ ДАСТЬ
ДОРОГА ДО ХРАМУ
Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко спод╕ва╓ться, що 1020-р╕ччя хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ надасть ╕мпульс об’╓днавчим процесам в укра╖нському православ’╖. Про це Глава держави сказав 23 липня на зустр╕ч╕ з представниками Всеукра╖нсько╖ ради церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й, яка в╕дбулася в Секретар╕ат╕ Президента. «Не маю жодного сумн╕ву в тому, що ╓дн╕сть православ’я ма╓ стати над╕йною основою ╓дност╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, гармон╕╖ у вза╓минах ус╕х рел╕г╕йних громад нашо╖ кра╖ни. Я переконаний, що сп╕льними зусиллями ми здола╓мо незгоди й негаразди, укр╕пимо злагоду в наших д╕лах ╕ в╕ру в наших серцях», - сказав В╕ктор Ющенко, додавши, що, на його думку, дн╕ сп╕льного святкування будуть використан╕ для пошуку м╕жцерковного порозум╕ння, «досягнення б╕льшо╖ толерантност╕ в тих питаннях, де ще тако╖ толерантност╕ ми не спостер╕га╓мо». * * * Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Рус╕-Укра╖ни Ф╕ларет не п╕дтверджу╓, але ╕ не спростову╓ ╕нформац╕ю про те, що Вселенський Патр╕арх Варфолом╕й ╤ (на фото) п╕д час свого перебування в Укра╖н╕ може визнати Укра╖нську православну церкву Ки╖вського патр╕архату. На питання журнал╕ст╕в 23 липня в╕н в╕дпов╕в: «Подивимося. Як Бог дасть». У той же час Ф╕ларет в╕дзначив, що УПЦ КП ще з 1992 року працю╓ над створенням ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви в Укра╖н╕. «Наша мета - мати автокефальну церкву, свою укра╖нську церкву. Ми йдемо до ц╕╓╖ мети», - сказав Ф╕ларет. За його словами, це залежить не лише в╕д Ки╖вського патр╕архату, але ╕ в╕д позиц╕╖ Москви, Константинополя, в╕д позиц╕╖ держави. «Але зараз складаються так╕ умови, коли ми можемо просуватися вперед», - сказав Патр╕арх. Коментуючи заяву УПЦ Московського патр╕архату, що вони не хот╕ли б бачити представник╕в УПЦ Ки╖вського патр╕архату на молебнях, присвячених 1020-л╕ттю Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕, Ф╕ларет зазначив, що потр╕бно набратися терп╕ння ╕ робити все, щоб не розпалювати ворожнечу. «Нам потр╕бно молитися, щоб Господь направив ус╕х йти т╕╓ю дорогою, яку в╕н накреслив», - сказав Ф╕ларет.
ЦЕ ПЕРШИЙ В╤ЗИТ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТР╤АРХА ЗА ОСТАНН╤ 350 РОК╤В! В╕зит до Укра╖ни Вселенського патр╕арха Варфолом╕я I заклада╓ фундаментальн╕ процеси консол╕дац╕╖ укра╖нського православ’я, як╕ повинн╕ привести нас до ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви. Про це 24 липня п╕д час прес-конференц╕╖ заявив Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. Глава держави зазначив, що для нашо╖ земл╕, для нашого народу колосальна честь зустр╕чати Вселенського патр╕арха. «Це перший в╕зит Вселенського патр╕арха за останн╕ 350 рок╕в. Востанн╓ Вселенський патр╕арх в Укра╖н╕, у м╕ст╕ Ки╓в╕, був, зустр╕чаючи в╕йсько гетьмана Зинов╕я Хмельницького у 1648 роц╕. ╤ те, що до нас при╖жджа╓ Вселенський патр╕арх, мен╕ зда╓ться, говорить про велике значення, м╕с╕ю ╕ роль Укра╖нського православ’я у Христов╕й в╕р╕», - сказав Президент. За словами В╕ктора Ющенка, його мр╕╓ю ╓ створення в Укра╖н╕ ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви. «Все, що буде в мо╖х силах, я буду робити для того, щоб народ Укра╖ни був ╓диний у Христ╕», - наголосив в╕н. Зазначивши, що фундаментальним догматом християнства ╕ православ’я зокрема ╓ ╓дн╕сть, В╕ктор Ющенко п╕дкреслив, що «православ’я не вчить злу, не вчить протир╕ччю, це все привнесене людським фактором, а не нашою в╕рою». На переконання Президента Укра╖ни, для розкв╕ту Укра╖ни сьогодн╕ найб╕льше потр╕бне церковне порозум╕ння. «Не входячи у проблему роботи чи ╕снування то╖ чи ╕ншо╖ церкви чи конфес╕╖, я хочу сказати, що все буду робити для того, щоб привести Укра╖ну до церковного порозум╕ння, щоб вивести кра╖ну з то╖ церковно╖ кризи, м╕жконфес╕йно╖ кризи, яка сформувалася в р╕зн╕ роки ╕ не завжди з нашо╖ вини, можливо, б╕льше не з нашо╖», - сказав В╕ктор Ющенко. В╕н додав, що, на його думку, зараз наста╓ час, коли «ми повинн╕ волод╕ти мужн╕стю ╕ мудр╕стю анал╕зувати ц╕ процеси». «Переконаний, що час, коли в Укра╖ну при╖жджають ╕╓рархи св╕тових православних церков, десятки делегац╕й ╕ головний г╕сть Вселенський патр╕арх - це ╓ непоганий час для того, щоб ми, поряд з╕ святом, з юв╕ле╓м, багато чого зробили для консол╕дац╕╖ та порозум╕ння в Укра╖нськ╕й православн╕й церкв╕», - наголосив Президент. Арх╕╓пископ Константинополя, Нового Рима ╕ Вселенський патр╕арх Варфолом╕й I (Деметр╕ос Архонтон╕с) народився 1940 року в сел╕ Аг╕о╖ Теодоро╖ - на остров╕ ╤мврос (Туреччина). Навчався в Константинопол╕, пот╕м у в╕дом╕й богословськ╕й школ╕ Халки, п╕сля зак╕нчення яко╖ став дияконом п╕д ╕менем Варфолом╕й. Пот╕м служив у турецьк╕й арм╕╖, а в 1963 роц╕ продовжив навчання у Папському Сх╕дному ╕нститут╕ Григор╕анського римського ун╕верситету. Тема його дисертац╕╖ - канон╕чне право Православно╖ Церкви. Згодом у навчальних закладах Швейцар╕╖ та Н╕меччини Варфолом╕й продовжив спец╕ал╕зуватися у церковному прав╕. П╕сля повернення до Константинополя Варфолом╕я призначили на посаду пом╕чника декана Теолог╕чно╖ школи в Халки, де в 1969 роц╕ його висвятили на священика. У 1973 роц╕ в╕н став ╓пископом Константинопольсько╖ арх╕╓пископ╕╖. Невдовз╕ Варфолом╕й отримав сан митрополита Халкедонського ╕ став найближчим пом╕чником Вселенського патр╕арха Димитр╕оса. П╕сля смерт╕ Димитр╕оса у 1991 роц╕ Варфолом╕я обрали Вселенським патр╕архом. П╕сля обрання новий Патр╕арх зд╕йснив ряд закордонних в╕зит╕в, зустр╕чаючись з впливовими пол╕тичними д╕ячами багатьох кра╖н. Виступав на конференц╕ях ООН, сес╕ях ЮНЕСКО, ╢вропейського парламенту, Конгресу США, парламент╕в Грец╕╖, Польщ╕. Також Патр╕арх в╕домий сво╖м внеском у врегулювання в╕йськових конфл╕кт╕в на територ╕╖ колишньо╖ Югослав╕╖. Патр╕арх Варфолом╕й посл╕довно виступа╓ за рел╕г╕йну свободу ╕ права людини. За ╕н╕ц╕ативи Патр╕арха проведено багато м╕жнародних конференц╕й, присвячених питанням м╕жцерковного ╕ м╕жконфес╕йного д╕алогу. Патр╕арх Варфолом╕й доклада╓ особистих зусиль для пол╕пшення в╕дносин м╕ж католиками, мусульманами, ╕удеями ╕ православними в усьому св╕т╕. У д╕яльност╕ Патр╕арха Варфолом╕я значне м╕сце також належить питанням захисту навколишнього середовища. Патр╕арх волод╕╓ грецькою, турецькою, ╕тал╕йською, французькою, н╕мецькою, англ╕йською мовами, а також латиною та давньогрецькою. Написав ╕ видав багато друкованих праць. ╢ почесним доктором б╕льше 30 пров╕дних ун╕верситет╕в св╕ту.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6152
|