Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 26.09.2008
ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ

Вдивляючись в обличчя фронтовик╕в – захисник╕в Севастополя ╕ Одеси, котр╕ в╕дзнят╕ на ц╕й стар╕й св╕тлин╕ у дн╕ святкування 25-р╕ччя оборони Севастополя, мен╕ подумалося якраз про те, що, либонь, уже нема╓ н╕кого з них, хто прийшов того дня на зустр╕ч ╕з оцим юним паг╕ллям севастопольц╕в. Адже злинуло над б╕лим св╕том уже понад чотири десятки л╕т! А вони стояли насмерть за р╕дн╕ м╕ста-цитадел╕ Севастополь ╕ Одесу гр╕зних 1941 – 1942 рок╕в. ╤ мало хто з них тод╕ думав про те, що доля випаде ╖м щасливою ╕ вони доживуть до св╕тло╖ Перемоги, що вони прийдуть до пово╓нних покол╕нь ус╕м смертям на зло.
А того далекого ос╕ннього дня 1966 року неподал╕к Графського причалу в Севастопол╕ з оцими соколятами м╕ста-героя вели бес╕ду-спогади сво╖х пройдених фронтових дор╕г посив╕л╕ ветерани в╕йни (на фото зл╕ва направо) А. Теравський, А. Мезенцев, А. ╢роф╓╓в – захисники р╕дного Севастополя та ╖хн╕ бойов╕ побратими з Одеси – Т. Любецька, М. Романовська, А. Лукашов.
Мен╕ до рук потрапив цей зн╕мок в╕д прекрасно╖ людини, чуйного миротворця, за фахом буд╕вельника, а за покликанням серця – поета, публ╕циста, людини-романтика Миколи Подоляна (на св╕тлин╕ в╕н з╕ старшою сестрою Ольгою). Це – д╕ти в╕йни. Четверо ╖х зосталося на руках у матер╕, згодом – солдатсько╖ вдови, котра в гр╕зну годину провела на битву з ворогом чолов╕ка, а тим часом ще виношувала п╕д серцем сина, який з’явиться на Божий св╕т вже т╕╓╖ пори, коли на батька прийде скупа похоронка: «Пропав безв╕сти…». А тому-то в пово╓ння Микола Подолян так ревно буде щоразу в╕дстоювати ╕нтереси кожного фронтовика, убол╕ватиме за ╖хню долю, горнутиметься до них, як до р╕дного батька, якого йому, на жаль, так ╕ не судилося бачити. Але про цю неординарну особист╕сть одесита, людини св╕тлих нам╕р╕в ╕ спод╕вань, ╕стинного поборника ╕нтерес╕в обстоювання укра╖нсько╖ мови на теренах Одеси ╕ краю, буде згодом моя окрема розпов╕дь, яко╖ в╕н ц╕лком вартий.
А тепер хот╕в би повернутися до старо╖ св╕тлини, на як╕й ув╕чнено незабутню зустр╕ч двох покол╕нь людей у жовтн╕ 1966 року, котрих розд╕ляла в╕дстань у десятки рок╕в. Микола Подолян показав мен╕ рядки свого в╕рша, котр╕ в╕н присвятив якраз от╕й незабутн╕й зустр╕ч╕ захисник╕в Севастополя ╕ Одеси з оцими безперими соколятами, що поб╕ля ветеран╕в зграйкою згуртувалися. Ось ц╕ рядки.

╤ ким ви стали зараз д╕ти,
Що з фото дивляться на нас?
Змогли б ви неньку захистити,
Як ваш╕ д╕дус╕ в той час?
Ви в╕дгукн╕ться, босоног╕,
Вам ще далеко до зими…
Бо ви в одн╕м строю стояли
╤з ветеранами в╕йни…

Прочитавши ц╕ зворушлив╕ рядки, в╕дразу ж подумалося: куди ж порозкидала доля цих юних севастопольц╕в, як╕ не знали г╕ркого во╓нного грозол╕ття, народилися ╕ виростали п╕д чистим безхмарним небом? У кожного з них вона по-сво╓му склалася, багато хто й до сьогодн╕ мешка╓ не т╕льки в легендарному Севастопол╕, а й у ╕нших куточках сонячного Криму ╕ неодм╕нно згаду╓ той жовтневий день, з в╕дстан╕ якого вже прошум╕ло з морськими в╕трами понад сорок л╕т! Одн╕ з них стали славними педагогами, л╕карями, буд╕вничими ╕ зодчими сво╓╖ р╕дно╖ Укра╖ни, декого схилило тяж╕ння душ╕ до далеких заморських мандр╕в, а хтось сьогодн╕ сто╖ть за штурвалом потужних красен╕в – морських лайнер╕в… Але найголовн╕ше в дол╕ кожного з них, що вони, спод╕ваюсь, не лишилися байдужими до священного подвигу сво╖х батьк╕в ╕ д╕д╕в в ╕м’я найсв╕тл╕шого – Перемоги! Вони не зганьбили ╖хньо╖ чест╕ й г╕дност╕.
Едуард ПОД╤ЛЬСЬКИЙ, журнал╕ст.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6356

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков