Версiя для друку Обговорити в форумi

Є ЩЕ ЛЮДИ!

Незважаючи на чергу, пільгову для інвалідів війни похилого віку, започатковану працівниками соціального захисту м. Керчі, ще в березні 2008 року записався на одержання 1000 гривень, із «заарештованих» владою СРСР заощаджень, але цієї суми не одержав до кінця серпня минулого року.
Прочитав у газеті «Керченский рабочий» про рішення міськвиконкому щодо виділення з бюджету міста грошей на допомогу громадянам Івано-Франківської області, постраждалими від жахливої повені. У цій же газеті було й прохання до городян щодо участі в такій допомозі. Отже я вирішив одержати залишок з рахунку ощадкнижки, що становив 911 грн. 24 коп., аби цю суму переслати на допомогу потерпілим. Але й на це гривні я не одержав… Порадившись з дружиною, наступного дня я подав велику телеграму в уряд України, щоб мені видали гроші з зазначеною метою.
Та, на превеликий жаль, 12 вересня 2008 року біля Центрального ринку я був збитий залізним фургоном.
Мене відвезли в міську лікарню-хірургію, де встановили тяжку травму кості тазостегнового суглоба правої ноги… У лікарні за мною, повністю лежачим хворим, доглядати було нікому, і лікар порекомендував провести лікування вдома. Це лікування вже триває майже півроку. Довелося наймати медсестру, бо дружина вже старенька – 85 років.
Лише в середині січня 2009 року була закріплена за нами соціальна працівниця, яка прибирає нам житло, купляє харчі. Якось я розповів їй про те, що мав намір допомогти потерпілим Івано-Франківщини і що з цього вийшло. Ця жінка пообіцяла доповісти про ці проблеми своєму керівництву.
Та вже через 2 дні вона взяла у нас необхідні документи, а 20 січня 2009 року три працівники Ощадбанку м. Керчі вручили мені всю суму – 911 гривень 24 коп.
Лише цей приклад свідчить, які труднощі переживають хворі старі, коли їм доводиться спілкуватися з бюрократами. На наше щастя, навіть тепер, у тяжкий для нас час, ще збереглись порядні люди, які не тільки мають співчуття, але й терміново вирішують життєві проблеми інших.
Отже, ми, хворі пенсіонери похилого віку, душевно, щиро, сердечно дякуємо цим людям. А саме: начальнику Керченського центру соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян Ларисі Іванівні Борисовій, завідувачці Кіровського відділення цієї організації Ользі Володимирівні Анісімовій, працівниці Центру, яка закріплена за нашою родиною Людмилі Василівні Мятці.
Даруй, всевишній Боже, цим чесним і люблячим громадянам міцного здоров’я, успіхів у праці та довголіття в колі своєї родини!
Олександр ВАЛЬЧУК,
інвалід І групи війни і праці, ветеран Збройних сил СРСР, полковник у відставці.
м. Керч.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2009 > Тема "З потоку життя"