Версiя для друку Обговорити в форумi

 14 лютого 2011 р. Уряд схвалив рішення про передачу Національного заповідника Софія Київська у сферу управління Міністерства культури України.
 Законом України «Про охорону культурної спадщини» Міністерство культури і туризму України визначене центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (ця норма міститься і в Положенні про саме Міністерство), отже питання про доцільність чи готовність відомства взяти на себе відповідальність за керування усіма національними заповідниками взагалі не стоїть – це його прямий обов’язок, визначений законом.
 Питання про необхідність вдосконалення існуючої управлінської структури у пам’яткоохоронній галузі, тобто, про приведення усіх національних заповідників до єдиного центру управління, постало давно. Раніше, коли наглядові, розпорядчі та дозвільні функції у сфері охорони культурної спадщини були розпорошені між кількома відомствами (Мінкультури, Держкультурспадщини, Мінрегіонбуд, органи місцевого самоврядування), головною проблемою галузі була відсутність загального системного підходу. Проблема відсутності єдиного бачення та належної міжвідомчої координації давалася взнаки навіть за наявності відповідного фінансування.
 Серед заповідників, що змінять підпорядкування, насамперед, треба виділити Національний заповідник Софія Київська, який дотепер перебуває у підпорядкуванні Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Слід нагадати, що до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено лише один столичний об’єкт – це «Київ. Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами. Києво-Печерська Лавра». Тобто, дві найбільш визначні пам’ятки Києва – Києво-Печерська Лавра та Софія Київська – є складовими єдиного об’єкту і сприймаються світовою спільнотою як одне ціле. Відповідно, неприроднім і абсолютно незрозумілим видається той факт, що в Україні вони належать до сфери управління різних відомств – Софія до Мінрегіонбуду, а Лавра до Мінкультури. Це питання неодноразово піднімалось на засіданні спільної комісії ЮНЕСКО/ІКОМОС, а Резолюція сесії ЮНЕСКО прямо передбачає необхідність приведення обох складових київського об’єкту всесвітньої культурної спадщини до одного центру управління, що дозволило б, нарешті, запровадити системний підхід у питанні їх функціонування і збереження.
 Тому рішення про передачу низки заповідників національного значення у підпорядкування Мінкультури – цілком логічний та дуже своєчасний крок. Нагадаємо, більшість заповідників національного значення і раніше перебували у підпорядкуванні Мінкультури, тобто, зараз не йдеться про якісь кардинальні революційні зміни у пам’яткоохоронній галузі – лише про те, щоб привести ситуацію до єдиного знаменника та чітко закріпити зони відповідальності.
 Варто також наголосити, що фінансування національних заповідників у повному обсязі відбувається централізовано – кошти з державного бюджету спершу надходять до відповідного міністерства (якщо раніше це був Мінрегіонбуд, то відтепер буде Мінкультури), а потім розподіляються на заповідники згідно із затвердженими кошторисами на їх утримання. Таким чином, це суто технічне питання, тобто, від зміни розпорядника бюджетних коштів стан фінансування пам’яток жодним чином не погіршиться.

http://mincult.kmu.gov.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 18.02.2011 > Тема "З потоку життя"