КВ╤ТЕНЬ 29 1648 р. — Богдана Хмельницького було обрано гетьманом Укра╖ни. 1885 р. — за пов╕домленнями севастопольського градоначальника у Севастопол╕ нараховувалася 26048 жител╕в, в тому числ╕ 5177 в╕йськових. Л╕кар╕в у Севастопол╕ на той час було 3, акушерок - 1. 1918 р. — Всеукра╖нський з’╖зд хл╕бороб╕в за п╕дтримки н╕мц╕в проголосив П. Скоропадського гетьманом Укра╖ни. 1918 р. — у Севастопол╕ на кораблях Чорноморського флоту п╕днято укра╖нськ╕ Державн╕ прапори, флот п╕дпорядковано уряду УНР. У 1919 роц╕ цей день урядом Симона Петлюри був проголошений Днем Чорного моря. Начальником Морських сил Чорного моря призначено начальника севастопольсько╖ фортец╕ кап╕тана 1 рангу Михайла Остроградського. 1938 р. — у заст╕нках НКВС розстр╕ляно укра╖нського поета, перекладача ╕ к╕носценариста Миколу Вороного. 1992 р. — в Одес╕ розпочались перш╕ переговори державно╖ делегац╕╖ Укра╖ни з делегац╕╓ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ по розпод╕лу Чорноморського Флоту колишнього Союзу РСР. 1922 — помер Кирило Стеценко, укра╖нський композитор, хоровий диригент ╕ громадський д╕яч.
30 1896 р. — до Канади прибула перша група укра╖нських ем╕грант╕в. 1918 р. — о 2 год. ноч╕ 19 бойових корабл╕в Чорноморського флоту, ек╕паж╕ яких в╕дмовилися п╕дпорядкуватися уряду Укра╖ни, п╕д впливом б╕льшовицько╖ аг╕тац╕╖ ╕ на вимогу Раднаркому В. Лен╕на п╕д командуванням контр-адм╕рала Михайла Сабл╕на перебазувалися в Новорос╕йськ, де б╕льш╕сть ╕з них були безславно потоплен╕ сво╖ми ек╕пажами. В цей же день у Севастопол╕ на броненосц╕ “Георг╕й Поб╕доносець” було орган╕зовано штаб Укра╖нського флоту п╕д командуванням контр-адм╕рала Михайла Остроградського. 1990 р. — на з’╖зд╕ Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ групи було створено Укра╖нську Республ╕канську Парт╕ю на чол╕ з Левком Лук’яненком. Голова виконавчого ком╕тету Укра╖нсько╖ Гельсинсько╖ сп╕лки Левко Лук’яненко та секретар╕ виконкому Михайло Горинь ╕ В’ячеслав Чорнов╕л стали пол╕тичними в’язнями комун╕стично╖ системи: Лук’яненко в╕дсид╕в у радянських таборах 27 рок╕в, Чорнов╕л — 15, Горинь — 12. На волю вийшли в 1987—1988 роках.
ТРАВЕНЬ 1 День м╕жнародно╖ сол╕дарност╕ трудящих — в Укра╖н╕, зг╕дно з╕ статтею 73 Кодексу закон╕в про працю Укра╖ни, святковий неробочий день. 1783 р. — в Ахт╕арську гавань (нин╕ — Севастопольська бухта) уперше прибули новозбудован╕ в Херсон╕ бойов╕ корабл╕ (фрегати) п╕д командуванням отамана Чорноморсько╖ Лимансько╖ флотил╕╖ запор╕зьких козак╕в Сидора Б╕лого. 1922 p. — в╕дновлено Л╕тературний Науковий В╕сник за редакц╕╓ю Дмитра Донцова. 1966 p. — студент Георг╕й Москаленко ╕ роб╕тник В╕ктор Кукса вноч╕ встановили на даху головного корпусу Ки╖вського ╕нституту народного господарства укра╖нський нац╕ональний прапор.
2 1512 p. — князь Костянтин Острозький розбив татар п╕д Вишневцем. 1967 р. — на 90-му роц╕ життя помер видатний укра╖нський педагог Григор╕й Ващенко. В Укра╖н╕ створено ╕ д╕╓ педагог╕чне товариство ╕мен╕ Ващенка.
3 Всесв╕тн╕й день свободи преси Померли: 1074 p. — Теодос╕й Печерський, церковний д╕яч, автор повчань. 1873 p. — Степан Руданський, укра╖нський поет. Похований в Ялт╕ на Масандр╕вському кладовищ╕. У 1861—1873 рр. Руданський працював м╕ським л╕карем у Ялт╕, а також л╕карем у ма╓тках князя Воронцова. В╕н доклав багато зусиль для п╕днесення благоустрою м╕ста, невтомно трудився як л╕кар ╕ почесний мировий суддя С╕мферопольсько-Ялтинсько╖ мирово╖ округи, водночас ц╕кавився археолог╕╓ю, етнограф╕╓ю, в╕дновив розпочат╕ ще на Под╕лл╕ фольклорн╕ заняття, продовжував поетичну творч╕сть, головним чином, у галуз╕ перекладу. 1924 p. — б╕льшовики замордували Миколу М╕хновського. В╕н — укра╖нський пол╕тичний та громадський д╕яч, правник, публ╕цист, основоположник, ╕деолог ╕ л╕дер самост╕йницько╖ теч╕╖ укра╖нського руху к╕нця Х╤Х — початку ХХ ст., автор славнозв╕сно╖ брошури «Самост╕йна Укра╖на», один з орган╕затор╕в укра╖нського в╕йська, борець за незалежн╕сть. Сп╕взасновник першо╖ пол╕тично╖ парт╕╖ у Наддн╕прянськ╕й Укра╖н╕ — Революц╕йно╖ Укра╖нсько╖ Парт╕╖ (РУП). Л╕дер Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖, сп╕ворган╕затор Укра╖нсько╖ Демократично-Хл╕боробсько╖ Парт╕╖, член Братства самост╕йник╕в. ╤деолог державно╖ самост╕йност╕ Укра╖ни. 2004 p. — помер Джеймс Мейс, американсько-укра╖нський ╕сторик, пол╕толог, досл╕дник Голодомору в Укра╖н╕. Саме завдяки його досл╕дженням св╕т д╕знався про Голодомор в Укра╖н╕.
4 1838 p. — д╕яч╕ культури викупили з кр╕посно╖ невол╕ Тараса Шевченка.
5 1581 p. — в Остроз╕ (на Волин╕) друкар ╤ван Федорович видав перший руський календар. 5—8 травня 1917 p. — у Ки╓в╕ за участю понад 900 делегат╕в в╕д укра╖нських груп ╕ орган╕зац╕й арм╕й ус╕х фронт╕в, Балт╕йського ╕ Чорноморського флот╕в, окремих гарн╕зон╕в ╕ округ╕в, як╕ представляли 1,5 млн. в╕йськових — укра╖нц╕в, в╕дбувся 1-й Всеукра╖нський в╕йськовий з’╖зд. З’╖зд п╕дтвердив ухвали Нац╕онального Конгресу в╕д 7—8 кв╕тня 1917, насамперед стосовно нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖ Укра╖ни, призначення при Тимчасовому уряд╕ м╕н╕стра у справах Укра╖ни, створення крайового урядового органу, п╕дтримав орган╕зац╕ю укра╖нсько╖ арм╕╖, для чого ухвалив обрати УГВК на чол╕ з С. Петлюрою, накреслив заходи з укра╖н╕зац╕╖ арм╕╖ ╕ в╕йськово╖ осв╕ти.
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
