Версiя для друку Обговорити в форумi

Роздуми з приводу одного свята

Свято слов'янської писемності та культури широко відзначається у багатьох європейських країнах. Імена преподобних Кирила і Мефодія, котрі створили і розповсюдили слов'янську писемність, назавжди викарбувані у книзі всесвітньої історії.
- Крим, котрий поєднав представників багатьох національностей, - єдиний регіон колишнього Союзу, на землю якого ступала нога просвітителів. Про цей факт свідчать історичні документи, - повідомив на урочистому відкритті свята слов'янської писемності та культури у Голубому залі Кримського республіканського краєзнавчого музею заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Володимир Казарін.
Задовго до урочистого відкриття свято почали відзначати в багатьох закладах автономії - музеях, бібліотеках, театрах, де відвідувачам пропонували презентації книг та журналів, виставки, бібліографічні огляди, уроки духовності, "круглі столи" та музичні вечори.
В Сімферополі культурна програма свята розпочалася досить оптимістично (зважаючи на відзначення Року культури в Україні) - презентацією в Республіканській бібліотеці ім. І. Франка книги доктора філологічних наук, завідуючого кафедрою української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Віктора Гуменюка "Сила краси. Проблеми поетики драматургії В. Винниченка".
Однак, переглянувши запропонований перелік культурних заходів, підготовлених до свята, оптимізму значно поменшало, оскільки більшість їх виявилися суто російського спрямування. Там же, у краєзнавчому музеї, заступник міністра культури Леонід Білий урочисто доповів, що свято слов'янської писемності та культури відбувається у рамках Року культури в Україні та Року Росії в Україні. Під час офіційної частини виступали не лише урядовці, працівники науки та освіти, а й представники білоруського та болгарського товариств. При всій повазі до товариств болгар та білорусів, подумалося, що українців все ж таки у Криму набагато більше, але ніхто з українських організацій на відкритті свята так і не виступив. До чого ж тоді полум'яні заклики берегти українську спадщину, скарги на те, що нашою культурою ніхто не опікується, її принижують, не помічають і заважають її розвитку, якщо ми самі уникаємо таких заходів?
У рамках свята в етнографічному музеї відкрилася виставка "Український візерунок", підготовлена силами працівників музею, котрі представили роботи лише зі свого фонду. Повторюся: знову без участі представників українських організацій, котрі, в першу чергу, повинні були не тільки підтримати організаторів, а й запропонувати реальну допомогу. І зовсім не відчувалося, що єдина українська родина в Криму таки є - таким малолюдним було відкриття експозиції... Щира подяка працівникам музею, вчителям та діточкам, котрі так відповідально підготувалися до цього заходу.
Звичайно, можна багато говорити про взаємозбагачення культур і писемності та мови, але ж необхідно вишукувати і пропагувати те, чим може пишатися українська громада в ракурсі відзначуваного свята. Чому, до речі, не виступали "Таврійський благовіст", котрий має багатий український репертуар, вокально-хореографічний ансамбль "Таврія", чому не були запрошені українські колективи з регіонів? Невже було так складно їм віддати хоча б день під концерти у двотижневій програмі цього свята? А якщо десь концерти і відбулися, то чому про них офіційно не заявлено у програмі? Якби не виступ на урочистому відкритті викладача-бандуристки Ірини Вахненко та її учениці з Кримського училища культури, про українську культуру ніхто б і не згадав.
Негоже Міністерству культури АРК ховатися за завісою Року Росії в Україні, оскільки й без нього щороку Крим - частина України - чиновникам бачиться, передусім, багатим лише на російські колективи, виконавців, акторів та народних умільців. Якщо ж є у нас на півострові талановиті працелюбні люди - вокалісти, танцюристи, то, думається, тепер їх поменшає - задавить їх ця російськомовна масовість.
То чи ми, українці, - вже не слов'яни, і нам немає що сказати?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2003 > Тема "Крим - наш дім"