Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
З ЛЮБОВ’Ю ДО БОГА Й УКРА╥НИ

Про те, що ╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський УПЦ Ки╖вського патр╕архату Климент ось-ось стане арх╕╓пископом, ми дов╕далися одними з перших. Та минув м╕сяць, а параф╕яни храму Св. Р╕вноапостольних княз╕в Володимира та Ольги, де в╕н править службу, й дос╕ не прив╕тали свого настоятеля. Вони просто не знають, яка под╕я в╕дбулася в його житт╕.
Сьогодн╕ — наша перша розмова з арх╕╓пископом Климентом.

— Владико, як Ви оц╕ню╓те ситуац╕ю, в як╕й перебува╓ Укра╖нська православна церква Ки╖вського патр╕архату, зокрема, Кримська ╓парх╕я?
— Користуючись нагодою, хочу нагадати в╕руючим, що розпочався п╕ст, та закликати ╖х до смирення, молитви ╕ терп╕ння. Мусимо покладати в╕ру на те, що з нами Бог, ╕ тод╕ жодна зла сила не матиме над нами влади. Звичайно, якщо сам╕ ми не впустимо зло у серце. Сьогодн╕, коли Господь благословив мене на сан арх╕╓пископа, хочу також подякувати ус╕м, хто багато рок╕в був ╕ ╓ з╕ мною поруч, як ╕ тим, хто з якихось причин нин╕ в╕ддалився. Бо все, що зроблено, зроблено не одн╕╓ю людиною, а ус╕ма, хто прагне, аби в Укра╖н╕ була ╢дина Пом╕сна Укра╖нська Православна Церква.
Увесь час ╕снування Ки╖вського патр╕архату представники Московсько╖ церкви закидали нам, що ми ╓ неканон╕чними, звинувачували в розкол╕, але, як казав Феофан Затворник, коли бачиш чийсь гр╕х, знай, що це ╕ тв╕й гр╕х. Коли на початку 90-х рок╕в скидали митрополита Ф╕ларета з Ки╖всько╖ кафедри, аргумент був один: це робиться задля того, аби утриматися в склад╕ СРСР.
╤ ось ми спостер╕га╓мо ситуац╕ю, коли намагаються скинути з кафедри предстоятеля Володимира, ╕ знову лунають заяви, що Укра╖на ма╓ бути у «братн╕х московських об╕ймах» п╕д головуванням президента Пут╕на (почитайте газети «Коммерсантъ» ╕ «Комментарии»!), бо, мовляв, т╕льки Рос╕я збер╕га╓ ╕стинну православну в╕ру. Хот╕ли посоромити свого брата, а посоромилися сам╕. Бо яким судом судили ╕нших, перед таким ╕ опинилися. А те, що в╕дбува╓ться, св╕дчить: справжня в╕ра ╕ праведн╕сть й те, що намагаються приховати за в╕рою, канонами ╕ законом, — р╕зн╕ реч╕. Тож незалежно в╕д того, який шлях розвитку чи пад╕ння Бог уготував православ’ю в Укра╖н╕, ма╓мо усв╕домлювати: главою Церкви ╓ не патр╕архати чи ╓пископати, а сам Господь Бог, який поклада╓ на ╖хн╕ плеч╕ обов’язок збер╕гати те стадо, котрим вони оп╕куються, та примножувати його молитвою ╕ трудом. А якщо ми в боротьб╕ за владу робимо все, аби те стадо знищити, то Бог поставить ╕нших пастор╕в, бо гр╕х, якщо втратимо хоча б одне з малих чад.
Завдання, яке я ставлю сьогодн╕ перед собою, це буд╕вництво кафедрального собору в С╕мферопол╕. Коли я став ╓пископом, мав на мет╕ зберегти для церкви нин╕шн╓ прим╕щення, з╕брати священик╕в, в╕дкрити церкви в рег╕онах. ╤ це з Божою пом╕ччю було зроблено. Нин╕ головне — знайти важел╕ впливу на кримську владу, яка ма╓ усв╕домити, що, незалежно в╕д ╖╖ бажання чи небажання, Церква Ки╖вського патр╕архату ╕снуватиме, бо така воля Божа. А якщо комусь зда╓ться, що в╕н бореться з╕ мною чи священиками, то помиля╓ться, — в╕н бореться з Богом.
Свого часу радянська влада знищила Церкву ╕ нахвалялася, що у 80-т╕ роки покаже св╕ту останнього священика. ╤ де тепер ця влада? Де богоборча держава? Зникли. Отак зникне будь-яка ╕нша влада, що заз╕хне на святе.
Хочу звернутися до кримських депутат╕в. Коли вони йшли до влади, то називали себе командою Президента ╕ об╕цяли виконувати його настанови. В с╕чн╕ 2011 року Президент да╓ доручення щодо сприяння Ки╖вському патр╕архату та сп╕впрац╕ з ним. У День соборност╕ Укра╖ни Президент разом з╕ Свят╕йшим Патр╕архом Ф╕ларетом поклали кв╕ти ╕ Глава держави звернувся до Патр╕арха з проханням, щоб за складних пол╕тичних та економ╕чних умов сьогодення Церква сприяла консол╕дац╕╖ сусп╕льства. На нарад╕ рег╕он╕в, яку Президент проводив у Криму вл╕тку 2011 року, в╕н закликав уникати сепаратизму та нагн╕тання ситуац╕╖. Натом╕сть представники Парт╕╖ рег╕он╕в роблять все навпаки: спостер╕га╓мо в╕двертий сепаратизм та неприховану ненависть до в╕рян Ки╖вського патр╕архату в Криму. Прем’╓р-м╕н╕стр А. Могильов й дос╕ не спром╕гся зустр╕тися з кер╕вником Кримсько╖ ╓парх╕╖, депутати ╕ мер С╕мферополя в╕дмовляються розглядати питання про вид╕лення п╕д храм земл╕, хоча ╓ вже вс╕ узгодження, вс╕ документи. Виника╓ запитання: хто ж обманю╓: чи Президент у сво╖х заявах ╕ нам╕рах, чи депутати, як╕ використали його ╕м’я, щоб прийти до влади, а тепер блокують ус╕ його р╕шення на м╕сцях ╕ не виконують розпоряджень? Схиляюсь до другого вар╕анту...
2012 р╕к позначився великою под╕╓ю: це урочистост╕ з нагоди п’ятдесятир╕ччя в арх╕╓рейському сан╕ ╕ сорокап’ятир╕ччя на Ки╖вськ╕й кафедр╕ Свят╕йшого Патр╕арха Ф╕ларета, як╕ в╕дзначалися на початку лютого. В╕дбулися урочиста академ╕я в Нац╕ональн╕й опер╕ та Божественна л╕тург╕я в кафедральному Володимирському собор╕ за участ╕ ╓пископату Ки╖вського патр╕архату та закордонних церков. Пот╕м було проведено прийом для укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, дипломатичного корпусу. На прийом╕ у сво╖й промов╕ Свят╕йший Патр╕арх Ф╕ларет наголосив на в╕рност╕ обраному шляху, який ма╓ привести до створення ╢дино╖ Укра╖нсько╖ Пом╕сно╖ Церкви. Свят╕йший зазначив, що прихильники тако╖ Церкви мають об’╓днуватися навколо Ки╖вського патр╕архату, оск╕льки лише тут — спас╕ння. Хоча наша Церква ╕ не визнана у св╕т╕, але з нею сп╕лкуються ╕ рахуються. Ми зд╕йсню╓мо по╖здки на Святу Землю, в Груз╕ю, на святу гору Афон. ╤ нас приймають не лише як паломник╕в чи турист╕в, але ╕ як представник╕в одн╕╓╖ з укра╖нських Церков. Нам надають можлив╕сть в╕дв╕дувати храми ╕ не запитують, чому, знаходячись в Укра╖н╕, ми не п╕дпорядкован╕ Рос╕йськ╕й православн╕й церкв╕. Вс╕ ц╕ питання ╓ пол╕тичною кон’юнктурою, мета яко╖ — створення Велико╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, «Русского мира», бо, як заявив Володимир Пут╕н, без Укра╖ни нема╓ велико╖ Рос╕╖. Зрозум╕ло, що без укра╖нських святинь, ╕стор╕╖ Укра╖нсько╖ держави, яка починалася задовго до появи Москви, рос╕йська ╕стор╕я вигляда╓ куцою. Тому й намагаються захопити Лавру, храми, душ╕ наших в╕руючих, бо сво╓ не в╕дпов╕да╓ ╖хн╕м апетитам.
Але про яку православну Русь може йтися, коли в Москв╕ на Великдень було менше в╕рян, н╕ж мусульман на Курбан Байрам? А Ки╖вський патр╕архат ма╓ п╕дтримку 14 м╕льйон╕в населення. В Укра╖н╕ це б╕льш╕сть людей.
— Спасиб╕ за такий детальний анал╕з. В╕домо, що цьогор╕ч, зг╕дно ╕з запов╕том правозахисника Петра Григоренка, його в╕дсп╕вували в Ки╓в╕. Там була делегац╕я в╕д Криму. Розкаж╕ть про цю под╕ю.
— З благословення Свят╕йшого Патр╕арха Ф╕ларета служба в╕дбулася у Володимирському собор╕. Правив ╖╖ я разом з ╓пископом Агап╕том ╕ духовенством кафедрального собору. Пот╕м у сво╖й промов╕ сказав, що кожна людина ма╓ пам’ятати про смерть — це обер╕га╓ ╖╖ в╕д гр╕х╕в. Ми намага╓мося створити соб╕ ╕м’я з допомогою марнославства, гучних почестей, а генерал Григоренко зробив його в боротьб╕ за права людини, бо кожен, незалежно в╕д нац╕ональност╕, ╓ твор╕нням Божим, кожен спод╕ва╓ться в╕д Бога на любов, повагу, честь. Те ж саме ми ма╓мо виказувати одне одному. До того ж заклика╓ нас Великий п╕ст. Бо ми прийшли у св╕т, аби виконувати Божу волю, а не свою. Так ╕ д╕яв Петро Григоренко, тим ╕ в╕др╕зня╓ться в╕д оточення.
У поминальних заходах взяли участь близько ста людей, у тому числ╕ ╕ голова Меджл╕су кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в. Вшанування пам’ят╕ правозахисника в╕дбувалося п╕д патронатом президента благод╕йно╖ орган╕зац╕╖ «Фонд розвитку Криму» Леся Скорика, який орган╕зував по╖здку кримчан до Ки╓ва.
— Як╕ здобутки ма╓ ╓парх╕я останн╕м часом?
— Добре розвива╓ться С╕мферопольський район. Три земельн╕ д╕лянки придбано у Феодос╕╖. Ма╓мо д╕лянку в Севастопол╕, де створилася потужна рел╕г╕йна громада. Хот╕в би ще в╕дзначити Роздольненський, Красноперекопський, Первомайський райони та ╢впатор╕ю.
— Скаж╕ть, будь ласка, що означа╓ для Вас цей високий сан? Як ╕ за що стають арх╕╓пископами?
— Такою була воля Свят╕йшого Патр╕арха Ф╕ларета. Я дов╕дався про це 23 с╕чня, в день народження Патр╕арха. Свого часу, коли я став ╓пископом, дуже рад╕в. А ось тепер мене охоплю╓ почуття страху Божого через нев╕дпов╕дн╕сть форми ╕ зм╕сту, ╕ ще — почуття в╕дпов╕дальност╕. Це в╕дпов╕дальн╕сть особливого роду, бо священик в╕дпов╕да╓ не перед людьми, а перед Богом.
— Колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕» щиро в╕та╓ Вас з високим саном. Ми пиша╓мось тим, що у Ваш╕й особ╕ було пом╕чено ╕ в╕дзначено не лише любов до Бога, але й до Укра╖ни. А оск╕льки Ви в╕д народження — кримчанин, то це може слугувати ╕ духовною реаб╕л╕тац╕╓ю наших земляк╕в, яких зазвичай згадують дещо в ╕ншому контекст╕. Усп╕х╕в Вам ╕ щастя!

Розмовляла Тамара СОЛОВЕЙ

ТИМ ЧАСОМ...

Поки матер╕ал готувався до друку, стало в╕домо, що депутати с╕мферопольсько╖ м╕ськради оф╕ц╕йно в╕дмовили Кримськ╕й ╓парх╕╖ УПЦ КП у вид╕ленн╕ земельно╖ д╕лянки п╕д буд╕вництво церкви, з╕славшись на зм╕ну ╖╖ ц╕льового призначення...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10004

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков