Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
НЕВ╤ДОМЕ ПРО ГОРЛ╤СА-ГОРСЬКОГО

Розширюючи коло читач╕в, «Кримська св╕тлиця» мимовол╕ робить св╕й внесок у зм╕цнення ╕сторично╖ пам’ят╕ народу. Ось ╕ тепер, контактуючи з в╕домим у Львов╕ хором «Мр╕я», я познайомився з його колишн╕м учасником — льв╕вським письменником Романом Коритком. Ця людина зробила хай ╕ невеличке, та все ж доповнення до б╕ограф╕╖ Юр╕я Горл╕са-Горського.
— Це сталося десь в середин╕ 30-х рок╕в минулого стол╕ття, — неквапно розпов╕да╓ Роман Федорович. — У мо╓ р╕дне село Черче Рогатинського району (╤вано-Франк╕вська область – авт.) при╖хав в╕домий письменник Юр╕й Горл╕с-Горський. Тепер про нього зна╓ вся Укра╖на – ╕ сх╕дна, ╕ зах╕дна, тод╕ ж у Радянськ╕й Укра╖н╕ про нього ╕ знати не могли через «зал╕зну зав╕су». А коли й знав хто, то це були побратими по збро╖ та ще, може, чек╕сти, але ж не масовий читач... Колишн╕й осавул 1-го куреня полку гайдамак╕в Холодного Яру, багатол╕тн╕й в’язень тюрем ╕ психл╕карень та╓мно перейшов радянсько-польський кордон у 1932 роц╕. Оселився спочатку в Р╕вному. А згодом у Львов╕ вийшли його книжки: «Ave dictator», «Отаман Хмара», «У ворожому табор╕» ╕, нарешт╕, знаменитий «Холодний Яр». Популярн╕сть Горл╕са-Горського в Галичин╕ була надзвичайно високою, патр╕отична молодь просто зачитувалася його книгами. Ось ╕ в Черче письменник говорив про Голодомор, який забрав м╕льйони житт╕в, про репрес╕╖, тюрми, про нелюдську сутн╕сть радянсько╖ держави… А в сел╕ Черче тод╕ був осередок КПЗУ. Кер╕вником його був ╕дейний комун╕ст Григор╕й Чол╕й. Той спец╕ально при╖хав з Канади, щоб орган╕зовувати на Прикарпатт╕ комун╕стичний рух. Саме в╕н ╕ почав першим кричати: «Брехня! Люди, не в╕рте йому!» П╕дтримали свого ватажка ╕ однопарт╕йц╕. А селян тод╕ з╕бралося дуже багато, про голод люди знали, ╕ тому дехто вже поривався бити комун╕ст╕в... Горл╕с-Горський зор╕╓нтувався в ситуац╕╖ ╕ зупинив розправу. В╕н вигукнув: «Ст╕йте! Давайте зробимо так. Ми зараз зак╕нчимо розмову, а тод╕ вийдемо на подв╕р’я, станемо коло дуба (а там р╕с дубок, посаджений у 1926 роц╕ в десяту р╕чницю смерт╕ ╤вана Франка) ╕ спок╕йно про все поговоримо…»
Коли письменник п╕д╕йшов до дуба, його в╕дразу обступили комун╕сти ╕ знову завели свою стару п╕сню про справедливу державу роб╕тник╕в ╕ селян, яка н╕коли не кривдить сво╖х громадян, не кажучи вже про масов╕ репрес╕╖. Юр╕й Горл╕с-Горський розпов╕в про те, як йому вдалося втекти в╕д ЧК, перейти кордон. Але репл╕ки комун╕ст╕в не припинялися. Тод╕ на захист колишнього холодноярця став юнак, який уже «скуштував» «комун╕стичного раю». В╕н теж в╕рив у рай за Збручем ╕ в 1928 роц╕ разом з приятелем перейшов прикордонну р╕ку, ступивши на землю Радянсько╖ Укра╖ни. ╥х в╕дразу заарештували ╕ протримали в тюрм╕ п╕вроку. Добре, що був поки 1928-й, а не 1937-й р╕к, ╕ хлопц╕в врешт╕-решт випустили… Тут цей «романтик» ╕ каже: «Грицю, я ж тоб╕ розпов╕дав! Це ж ╕ Петро може п╕дтвердити…» Т╕льки тод╕ комун╕сти замовкли.
Цю ╕стор╕ю наприк╕нц╕ в╕йни розпов╕в мен╕ односелець Богдан Гладун. В╕н був св╕домим укра╖нцем, п╕дп╕льником, членом ОУН, а загинув з╕ збро╓ю в руках у 1945 роц╕… Незадовго (за два м╕сяц╕) до сво╓╖ смерт╕ в╕н подарував мен╕ б╕нокль. Цю р╕ч я дос╕ бережу як священну рел╕кв╕ю...

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10019

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков