Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 16.03.2012
В СВО╥Й ХАТ╤ – ЧУЖА ПРАВДА?

Колись ц╕ березнев╕ дн╕ називалися Шевченк╕вськими ╕ були одним з найб╕льших свят, на яке чекали ╕ яке пот╕м довго згадували. Нав╕ть у б╕дних с╕м’ях, де д╕ти вже в березн╕ розгулювали надвор╕ босон╕ж, бо мали на вс╕х одн╕ черевики або ж не мали зовс╕м, у скрин╕ лежало нац╕ональне вбрання. Св╕док тих под╕й, моя мати, згаду╓, як заздрила старш╕й сестр╕, котра у все це одягалася ╕ йшла на святкування. Яким воно було рок╕в дев’яносто тому, вже н╕ у кого розпитати, але то була справжня под╕я в житт╕ укра╖нського села на Сумщин╕.
Минув час. Марно просила мати, щоб я придбала ╖й Шевченкового «Кобзаря» — його не було у продажу, хоч я працювала у книжковому видавництв╕ «Тавр╕я» ╕ н╕би мала б╕льший доступ до книг. До реч╕, н╕ п╕д час мо╓╖ роботи (а це 12 рок╕в), н╕ ран╕ше, ск╕льки пам’ятаю, там не було видано жодного Тарасового рядка, хоча понад чверть позиц╕й у планах видавництва в╕дводилося п╕д укра╖номовну л╕тературу. Та «правнуки поган╕» визначили: не користу╓ться попитом. Хоча н╕ для кого не секрет, що попит породжу╓ться пропозиц╕╓ю, а ще – державною позиц╕╓ю.
Сьогодн╕ укра╖нська влада (йдеться про найвищий ╖╖ ешелон) не забува╓ про давн╕ укра╖нськ╕ святин╕. Те, що Прем’╓р-м╕н╕стр Микола Азаров поклав до пам’ятника Шевченков╕ у Ки╓в╕ кв╕ти, не здивувало — вразило те, як в╕н, завмерши на к╕лька хвилин, вклонився пам’ят╕ ц╕╓╖ людини, що стала для укра╖нц╕в нац╕ональним символом. Бо до цього «протокол» не зобов’язував, це було, скор╕ше, душевним поштовхом, хоча Шевченкова мова для Миколи Яновича ╓ непростою проблемою, та й навряд чи було зв╕дки ╖й закарбуватися в його генетичн╕й пам’ят╕.
Хот╕лося б побачити под╕бний «порух душ╕» з боку нашо╖ кримсько╖ влади, котра д╕╓ зг╕дно ╕з традиц╕╓ю, що вже ма╓ довгу часову «бороду»: швиденько кладе до пам’ятника кв╕ти, бажано, заздалег╕дь, аби не «перес╕ктися» тут раптом з представниками укра╖нсько╖ громади, ╕ зника╓.
Та хоча вс╕ до таких д╕й уже давно звикли, але голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Шевченка Петро Вольвач у сво╓му виступ╕ б╕ля пам’ятника Кобзарю знову привернув до цього увагу. Можливо, тому, що з’явилися нов╕ причини бути невдоволеними кримськими керманичами.
Укра╖нському загалов╕ вони стали в╕дом╕ з виступу арх╕╓пископа УПЦ Ки╖вського патр╕архату Климента, котрий розпочав зах╕д, як ╕ годиться, з молитви. Владика розпов╕в про п╕дступну в╕дмову с╕мферопольсько╖ м╕сько╖ влади вид╕лити землю п╕д спорудження храму Христа Спасителя, яку вже було давно об╕цяно, за немал╕ грош╕ п╕дготовлено техн╕чну документац╕ю, закладено кам╕нь на м╕сц╕ майбутньо╖ споруди, залишалася, як здавалось, лише остання формальн╕сть – одержати державний акт на землю. Тому те, що почув арх╕╓пископ у м╕ськвиконком╕, стало для нього справжн╕м ударом. М╕ська влада, яка довго в╕дмовляла владиц╕ у прийом╕, нарешт╕, легал╕зувала свою позиц╕ю – на м╕сц╕ омр╕яного храму нею було вир╕шено спорудити житловий комплекс на 3000 ос╕б, а ╕ншо╖ земл╕ в С╕мферопол╕, як було заявлено, просто нема╓. ╤ ще, як знущання, глав╕ Кримсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ КП було запропоновано домовлятися з тими, хто, зд╕йснивши самозахоплення, там побудувався: якщо ц╕ люди в╕дмовляться в╕д уже осво╓но╖ земл╕ на користь храму, то, так ╕ бути, влада дозволить зд╕йснити цю операц╕ю. А оск╕льки йдеться про кримських татар, то у м╕ськвиконком╕, виходить, не проти, аби на цьому ╜рунт╕ в С╕мферопол╕ спалахнула м╕жнац╕ональна ворожнеча?
Виклавши ситуац╕ю, владика Климент звернувся до присутн╕х на з╕бранн╕ представник╕в кримськотатарського народу, у тому числ╕ заступника голови Меджл╕су Рефата Чубарова, як╕ пам’ятають про ту активну п╕дтримку, що ╖╖ надавала Кримська ╓парх╕я УПЦ КП, коли йшлося про вид╕лення земельно╖ д╕лянки п╕д Соборну мечеть Джума-джам╕.
╤ Рефат Чубаров не залишився байдужим до почутого. Об╕цяючи ус╕ляку можливу допомогу — ╕ депутатську, ╕ громадську, в╕н, однак, пригадав класичне Шевченкове  «бор╕теся – поборете» ╕ зауважив, що ц╕ слова укра╖нц╕ (╕ не т╕льки вони!) ╕нтерпретують досить сво╓р╕дно ╕ борються здеб╕льшого пом╕ж собою — чи не тому так непросто добиватися вир╕шення насущних житт╓вих проблем?
Тож справжн╕м об’╓днавчим фактором для присутн╕х на м╕тингу стало звернення укра╖нсько╖ громади Криму до Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича, яке зачитав арх╕╓пископ Климент. У цьому документ╕ в╕руюч╕ Кримсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ КП, представники громадських орган╕зац╕й Криму, в╕дом╕ кримськ╕ науковц╕, журнал╕сти, митц╕ звертають увагу Глави держави — Гаранта Конституц╕╖ Укра╖ни на те, що «вже п’ятнадцять рок╕в посп╕ль з дня заснування Кримсько╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату з боку влади Криму та орган╕в м╕сцевого самоврядування автоном╕╖ йде в╕дверте ╕гнорування вир╕шення питань, пов’язаних з в╕дкриттям церкви УПЦ Ки╖вського патр╕архату».
Кримськ╕ укра╖нц╕ «задля збереження м╕жконфес╕йного миру в Криму та дотримання прав громадян на свободу в╕роспов╕дання» просять Президента Укра╖ни:
— зупинити зухвале ставлення до в╕руючих Кримсько╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату з боку орган╕в влади автоном╕╖ та орган╕в м╕сцевого самоврядування в Криму;
— забезпечити присутн╕сть Управл╕ння Кримсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ КП у вс╕х заходах, як╕ орган╕зовують державн╕ органи влади на вс╕х р╕внях;
— доручити главам держадм╕н╕страц╕й, головам рад ус╕х р╕вн╕в забезпечити вид╕лення земельних д╕лянок, прим╕щень для богослуж╕нь параф╕ям УПЦ Ки╖вського патр╕архату, як╕ цього потребують;
— взяти п╕д св╕й особистий контроль питання, пов’язане з вид╕ленням земельно╖ д╕лянки Управл╕нню Кримсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ Ки╖вського патр╕архату для буд╕вництва Кафедрального собору «Храм Христа Спасителя» Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в м╕ст╕ С╕мферопол╕ на вулиц╕ Ки╖вськ╕й б╕ля НВК «Укра╖нська школа-г╕мназ╕я».
Учасники м╕тингу одностайно вир╕шили сво╖ми п╕дписами п╕дтримати це звернення. Тепер слово — за владою: невже ж вона, схиляючи сьогодн╕, до дати, голову перед ген╕╓м Кобзаря, вже завтра забуде Шевченков╕ слова про те, чия правда ма╓ бути у сво╖й хат╕?

Тамара СОЛОВЕЙ

*   *   *

Св╕те наш, Кобзарю
нездоланний,
Сонце наше — на ус╕ св╕ти!
Поможи народов╕ в ╓днанн╕,
Поможи нам волю зберегти.
В╕ро наша у хвилини скрути,
П╕сне наша, сов╕сте жива!
Ти зум╕в кайдани тьми розкути,
Вклавши душу у свят╕ слова.
Славо наша, заслана в╕д Бога,
Правдо наша в забутт╕ мети! —
Нелегка, Кобзарю,
в нас дорога,
Поможи нам з не╖ не з╕йти!

Ольга ЯВОРСЬКА,
Вчителька

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам.ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв.язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10036

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков