"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Українці мої..."
#12 за 23.03.2012
РАД╤ОХВИЛ╤, ЩО ПРОНИЗУЮТЬ ЖИТТЯ
Пригадайте, ким ви мр╕яли бути в дитинств╕… Так, звичайно, л╕карями, космонавтами, моряками, вод╕ями-далекоб╕йниками… Обран╕ профес╕╖ були у вашому уявленн╕ найб╕льш ц╕кавими, геро╖чними та романтичними… На превеликий жаль, у дорослому житт╕ багатьом з нас так ╕ не судилося взяти до рук скальпеля, подивитися з небес на земну кулю або позмагатися з океанськими хвилями. Що зробиш, життя завжди вносить сво╖ корективи… Хтось ще у школ╕ не п╕дкр╕пив сво╖ бажання ╜рунтовними знаннями, комусь не вистачило наполегливост╕, для декого велик╕ грош╕ та теплий оф╕с виявилися б╕льш спокусливими, ан╕ж далек╕ в╕дрядження, на виб╕р ╕нших вплинули батьки. Чи отримують ц╕ люди задоволення в╕д сво╓╖ роботи сьогодн╕? Можливо, звиклися, а можливо, ╕нод╕ щось бунту╓ в ╖хн╕й душ╕. Про це нам нев╕домо. Однак можна впевнено сказати, що начальник вузла рад╕отехн╕чного забезпечення батальйону зв’язку майор Серг╕й Шульга, який проходить службу в Сакськ╕й морськ╕й ав╕ац╕йн╕й бригад╕, про св╕й виб╕р н╕коли не жалкував. Його дитяч╕ захоплення ╕ мр╕╖ повн╕стю зб╕глися з т╕╓ю справою, яку в╕н сьогодн╕ робить. А почалося все ще у далекому дитинств╕, коли п╕д час навчання в Азовськ╕й с╕льськ╕й школ╕ Джанкойського району Серг╕й почав захоплюватися рад╕отехн╕кою. Як в╕н пот╕м згадував: «Мене ц╕кавили не т╕льки техн╕чн╕ подробиц╕, а й рад╕озв’язок як такий». На щастя, в той час поряд з юнаком опинилися потр╕бн╕ люди, серед яких був ╕ викладач з початково╖ в╕йськово╖ п╕дготовки ╤ван ╤ванович Куликов. Колишн╕й м╕чман, який багато рок╕в прослужив зв’язк╕вцем на флот╕, одразу в╕дчув, що зац╕кавлен╕сть хлопця рад╕отехн╕кою ╓ набагато серйозн╕шою, ан╕ж тимчасов╕ дитяч╕ забаганки. ╤ван ╤ванович всеб╕чно п╕дтримав захоплення Серг╕я до рад╕отехн╕ки ╕ разом з ╕ншими хлопцями залучив його до роботи на шк╕льн╕й колективн╕й рад╕останц╕╖. Поряд ╕з селом, де мешкав Серг╕й Шульга, знаходився в╕йськовий аеродром. «Я завжди любив спостер╕гати за н╕чними польотами. Вже тод╕ мо╓ захоплення рад╕оелектрон╕кою, рад╕озв’язком перейшло в ╕ншу площину. Почали виникати запитання: як зд╕йсню╓ться контроль за пов╕тряним простором, як працюють локатори. Все це мене дуже приваблювало. ╤ хоча в мо╖й родин╕ не було в╕йськових, я вже тод╕ знав, що п╕сля зак╕нчення школи в жодному раз╕ не стану аб╕тур╕╓нтом цив╕льного ВНЗ», – пригаду╓ Серг╕й Костянтинович. У 1990 роц╕ п╕сля зак╕нчення школи Серг╕й Шульга вступа╓ до Харк╕вського вищого в╕йськово-ав╕ац╕йного училища рад╕оелектрон╕ки ╕мен╕ Лен╕нського комсомолу Укра╖ни на факультет рад╕отехн╕чного забезпечення польот╕в. П╕сля завершення навчання молодий лейтенант отримав призначення в одну з ав╕ац╕йних частин В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни на посаду начальника рад╕олокац╕йно╖ системи посадки. «Мен╕ дуже пощастило з оф╕церським колективом. Мо╖м першим наставником був командир батальйону п╕дполковник Едуард ╤ванченко – оф╕цер, що мав за плечима великий практичний досв╕д забезпечення польот╕в. В╕н не т╕льки допом╕г роз╕братися з техн╕чними проблемами, а й зробив дуже багато для мого становлення як командира. Також не можу не пригадати п╕дполковника Юр╕я Ковбаса та майора Андр╕я Купр╕на, чи╖ поради для мене завжди були дуже доречними. Взагал╕ наш оф╕церський колектив — це дружна, монол╕тна команда, здатна сп╕льними зусиллями вир╕шити будь-як╕ питання», – зазначив Серг╕й Костянтинович. Сьогодн╕ п╕дрозд╕л, яким команду╓ майор Шульга, за п╕дсумками року визнано кращим у батальйон╕. Сам оф╕цер неодноразово отримував подяки в╕д командування бригади, командувача В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни, також був нагороджений Почесною грамотою в╕д м╕н╕стра оборони Укра╖ни. Естафета досв╕ду, отримана в╕д оф╕цер╕в радянсько╖ доби, переда╓ться молодим в╕йськовослужбовцям. Разом з досв╕дом прищеплю╓ться бажання до роботи за призначенням — до забезпечення польот╕в. Майор Шульга користу╓ться справжньою повагою й авторитетом серед товариш╕в по служб╕. В бригад╕ на його адресу можна почути т╕льки схвальн╕ в╕дгуки. Як сказав старший оф╕цер в╕дд╕лення з виховно╖ роботи кап╕тан Роман Крем╕нський: «Серг╕й Костянтинович на р╕дк╕сть ц╕л╕сна людина – вимогливий командир, приск╕пливий фах╕вець льотно-техн╕чно╖ справи, над╕йний товариш ╕ турботливий с╕м’янин. Поб╕льше б нам таких оф╕цер╕в!» «Для мене, як ╕ для будь-якого чолов╕ка, ╕сну╓ потреба бачити свою затребуван╕сть. ╤ р╕ч тут не в тому, що без мене не зможуть вир╕шити якесь питання, а в тому, що я роблю св╕й особистий внесок у роботу злагоджено╖ бойово╖ системи», – визна╓ Серг╕й Костянтинович. Таку затребуван╕сть майор Шульга в╕дчува╓ щоразу, коли в╕йськов╕ л╕таки п╕дн╕маються в небо. Так було ╕ п╕д час забезпечення польот╕в льотчик╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, що проходили в Криму в рамках виконання м╕жнародного договору. Тод╕ йому пощастило побачити справжн╕х пов╕тряних ас╕в – Т╕мура Апак╕дзе ╕ В╕ктора Пугачова. Запам’яталися неймов╕рн╕, майже м╕стичн╕ в╕дчуття, коли спостер╕гав ╕з земл╕ за умовним пов╕тряним бо╓м, слухав рад╕опереговори льотчик╕в ╕ бачив у н╕чному неб╕ ледь пом╕тн╕ вогн╕, що виривалися ╕з сопел винищувач╕в. За словами Серг╕я Костянтиновича, серед укра╖нських в╕йськових також багато майстр╕в сво╓╖ справи. Завжди при╓мно спостер╕гати, як профес╕йно л╕та╓ командир полковник Володимир Хоменко та ╕нш╕ льотчики бригади. ╤нод╕ бойова робота наст╕льки захоплю╓, що ти не в╕дчува╓ш втоми ╕ повн╕стю забува╓ш про те, що усю н╕ч пров╕в на аеродром╕. Не ╓ та╓мницею, що як╕сне забезпечення польот╕в з кожним роком потребу╓ все б╕льших зусиль з боку фах╕вц╕в наземних служб. Перш за все це стосу╓ться застар╕ло╖ матер╕ально-техн╕чно╖ бази. Сьогодн╕ при робот╕ з новими л╕таками наш╕ станц╕╖ в╕дстають за багатьма параметрами. По-друге, застар╕ла ремонтна база втрача╓ св╕й потенц╕ал ╕ п╕дтримувати техн╕ку, яка поступово в╕дпрацьову╓ св╕й ресурс, ста╓ все складн╕ше. Оф╕цери вже давно мр╕ють попрацювати з новими рад╕отехн╕чними системами в╕тчизняного виробництва, про як╕ так часто розпов╕дають на шпальтах в╕йськових видань. Трет╕й момент стосу╓ться п╕дготовки особового складу. Оск╕льки наша арм╕я прагне бути профес╕йною, то кожного фах╕вця треба готувати п╕д конкретну посаду, щоб пот╕м не витрачати час на його переп╕дготовку. Насамперед, оф╕цер повинен добре знати службов╕ обов’язки ╕ матер╕альну частину, яка перебуватиме в його зав╕дуванн╕. На думку Серг╕я Шульги, сво╓часне вир╕шення низки проблемних питань ╓ дуже важливим, адже др╕бниць п╕д час забезпечення польот╕в не бува╓, будь-яка помилка може стати передумовою для льотно╖ пригоди. Нав╕ть ситуац╕╖, як╕ дехто вважатиме непередбаченими, тут намагаються передбачити заздалег╕дь, п╕д час передпольотно╖ п╕дготовки. Так, наприклад, вих╕д з ладу окремих електронних блок╕в можна спрогнозувати за допомогою прилад╕в, що вказують на пог╕ршення ╖хн╕х параметр╕в. Особливе занепоко╓ння командира викликають випадки, коли аеродром раптово в╕дключають в╕д промислово╖ енергомереж╕. У так╕й ситуац╕╖ треба терм╕ново переходити на автономн╕ джерела енергозабезпечення. А оск╕льки час переходу на автономн╕ джерела живлення суворо регламентовано, то командування батальйону хот╕ло б отримувати б╕льше пального, щоб част╕ше тренувати особовий склад п╕д час передпольотно╖ п╕дготовки. У розмов╕ ╕з Серг╕╓м Костянтиновичем було важко втриматися в╕д запитання, чи не бажа╓ людина, яка забезпечу╓ польоти на земл╕, п╕днятися в небо як льотчик? «Так, десь глибоко в душ╕ таке бажання ╕сну╓. Особливо я в╕дчуваю це, коли п╕дн╕маюся у пов╕тря з ек╕пажем пов╕тряно╖ лаборатор╕╖. Однак у так╕ хвилини мене менш за все хвилюють лаври пов╕тряного аса, я б╕льше переймаюся контролем роботи наших наземних станц╕й ╕ засоб╕в. Пот╕м можу посп╕лкуватися з ек╕пажем. Це вже, як кажуть, у кров╕… Можливо, ╕нод╕ я жалкую, що не став льотчиком, однак, думаю, що в мо╓му випадку ми ма╓мо орган╕чне по╓днання двох складових, тому я задоволений». В особистому житт╕ Серг╕й Костянтинович також щаслива людина, ма╓ чудову дружину ╕ двох син╕в. У в╕льний час любить попрацювати в гараж╕, зробити «легкий тюн╕нг» власному авто. Також не полиша╓ юнацьке захоплення рад╕озв’язком, мр╕╓ в╕дновити св╕й колишн╕й позивний ╕ знову вийти в еф╕р. «Усе так швидко зм╕ню╓ться. Ще к╕лька десятк╕в рок╕в тому роботу в еф╕р╕ можна було пор╕вняти з проривом у космос. Сьогодн╕ найб╕льшу зац╕кавлен╕сть у людей викликають ╤нтернет ╕ моб╕льний зв’язок, у лавах рад╕оаматор╕в залишилися лише фанати ц╕╓╖ справи», – з ностальг╕╓ю констату╓ в╕н. Можливо, хтось скаже, що оф╕церська служба, як ╕ аматорська рад╕останц╕я, сьогодн╕ не так популярн╕, як у минулому стол╕тт╕. Майор Серг╕й Шульга з цього приводу н╕коли не жалкував, бо св╕й виб╕р зробив св╕домо, а любов до ав╕ац╕╖ та рад╕отехн╕ки пронизала його життя, наче рад╕охвил╕.
Серг╕й ОСИПОВ, кореспондент Кримського рег╕онального мед╕а-центру М╕н╕стерства оборони Укра╖ни (Фото автора)
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10079
|