Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2012
ТОЙ, ХТО ВИПЕРЕДЖАВ СВ╤Й ЧАС

До 100-р╕ччя в╕д дня народження видатного мел╕топольського кра╓знавця ╕ ученого-енциклопедиста М. О. АЛЕКС╢╢ВА
Для того, аби з’ясувати приховану в╕д стороннього ока сутн╕сть людини, не потр╕бно йти з нею пл╕ч-о-пл╕ч усе життя. З легендарним мел╕топольським досл╕дником Миколою Алекс╓╓вим мен╕ пощастило, хоч ╕ не досить часто, зустр╕чатися лише упродовж к╕лькох рок╕в — з 1974 до 1978 р.
Проте нав╕ть ц╕ короткочасн╕ зустр╕ч╕ залишили глибокий сл╕д у мо╖й пам’ят╕. Значно старший в╕д мене Микола Олександрович випром╕нював величезну ф╕зичну м╕ць, невгамовну енерг╕ю, дивовижну впевнен╕сть у соб╕ та у сво╖й д╕яльност╕.
Вже п╕сля першого знайомства з ним я переконався, що маю справу з неординарною особист╕стю, глибоким знавцем не лише Мел╕топольщини, але й всього Тавр╕йського краю. До того ж ця людина без якогось показного хизування демонструвала енциклопедичн╕ знання не лише з ╕стор╕╖ П╕вн╕чно╖ Тавр╕╖ та кра╓знавства, але й з г╕дролог╕╖, г╕дроб╕олог╕╖, геох╕м╕╖, медицини та ╕нших природничих наук. В╕д нього я дов╕дався про ╕снування свердловини у садиб╕ Корвацького, про те, що саме йому Мел╕топольщина ма╓ завдячувати в╕дкриттям ун╕кально╖ мел╕топольсько╖ м╕нерально╖ води. П╕сля в╕йни досл╕дник дав ╖й «друге життя».
Микола Олександрович наполягав, щоб я, як фах╕вець з сад╕вництва, взявся за досл╕дження сад╕вничо╖ д╕яльност╕ Андр╕я Корвацького. Адже причетн╕сть видатного л╕каря, одного з орган╕затор╕в земсько╖ медицини на Мел╕топольщин╕ до розвитку промислового сад╕вництва та осво╓ння сипких п╕ск╕в у той час заперечувалась науковцями м╕сцево╖ садстанц╕╖.
Кра╓знавець розпов╕дав мен╕, що його намагання повернути добре ╕м’я л╕каря й сад╕вника Андр╕я Корвацького наштовхувалося на протид╕ю не лише прац╕вник╕в Мел╕топольсько╖ садстанц╕╖, але й на шалений спротив парт╕йного кер╕вництва району. Зухвальцю не раз влаштовували промивання м╕зк╕в не лише у парт╕йних, але й у кадеб╕стських каб╕нетах. В╕дважний кра╓знавець Микола Олександрович не побоявся п╕дписатися п╕д статтею «П╕ски, приборкан╕ садом», яку я п╕дготував для вельми тиражно╖ газети «С╕льськ╕ в╕ст╕» (№ 35, в╕д 10.06.1977 р.).
Кра╓знавець ╕ учений добре ор╕╓нтувався у тогочасн╕й пол╕тичн╕й ситуац╕╖. Його обурювали нев╕гластво ╕ свав╕лля компарт╕йних чиновник╕в. В╕дчувалось, що ця людина перебувала у мовчазн╕й опозиц╕╖ до тотал╕тарно╖ системи. А вона, як мен╕ зда╓ться, пост╕йно стояла на його шляху. Адже Микола Олександрович за сво╖ми ╕нтелектуальними даними ╕ сво╖ми енциклопедичними знаннями м╕г би захистити не лише кандидатську, але ╕ докторську дисертац╕ю, м╕г би керувати кафедрою у м╕сцевому педагог╕чному ВНЗ, м╕г би усп╕шно працювати ╕ в наукових установах Запор╕жжя. На мою думку, тогочасна система робила все можливе, аби завадити ц╕й надзвичайно талановит╕й ╕ високоморальн╕й людин╕. Проте вс╕ утиски та перешкоди не завадили йому залишатися Людиною ╕ бути справжн╕м науковцем-енциклопедистом. Саме таким в╕н ╕ залишився у мо╖й пам’ят╕.
Микола Олександрович був справжн╕м згустком енерг╕╖ ╕ його ф╕зична м╕ць та працездатн╕сть були просто вражаючими. Пересувалася ця вже немолода людина по м╕сту на велосипед╕. На ньому Микола Олександрович ╖здив не лише до Кирил╕вки, на Б╕останц╕ю, але ╕ до Криму, по якому досить часто подорожував.
У захопленн╕ велосипедними мандрами та сво╓ю пульсуючою через край енерг╕╓ю Микола Олександрович нагадував мен╕ мого близького ╕нститутського товариша Миколу Якимовича Горбовича. Вже п╕сля зак╕нчення ╕нституту, будучи викладачем Верхньодн╕провського с╕льгосптехн╕куму, в╕н щор╕чно мандрував з╕ студентами на велосипедах по всьому П╕вн╕чному Причорномор’ю та Криму.
Микола Олександрович з його невтомною енерг╕╓ю, нестриманим ритмом життя та широким колом наукових ╕нтерес╕в не встиг створити яко╖сь фундаментально╖ науково╖ прац╕. Але т╕ публ╕кац╕╖, як╕ в╕н нам залишив, засв╕дчують, що до не╖ в╕н ╕шов усе сво╓ життя. Впевнений, що в╕н ╖╖ неодм╕нно п╕дготував би, якби життя цього багатогранно обдарованого ╕ талановитого науковця, чесно╖ ╕ високоморально╖ Людини не об╕рвалося на стр╕мкому творчому злет╕. У мо╖й пам’ят╕ в╕н залишився Людиною, яка в усьому випереджала св╕й час.

Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Шевченка,
заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10108

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков