Версiя для друку Обговорити в форумi

Розумний півник. Казки та оповідання для дітей білоруських письменників у перекладі Данила Кононенка. — Сімферополь: «Доля», 2011.

Ще перед тим, як почав читати, конче захотів довідатись: а звідки ж вона, ця несподівано цікава і небуденна книжечка з до щему в серці рідним з дитинства пейзажем, що на барвистій обкладинці? Як творилася і хто пустив її в цей незатишний світ? Бо, щиро кажучи, інколи буває так: ознайомишся з «пашпортом» книжки (анотація, інші дані) і... вона вже не проситься до рук. До того ж, відлякував заголовок. Скільки писано-переписано про півників, курочок, лисичок, їжачків (та хіба тільки про них?) – оскомина, що й казати, на зубах!
Тож зазирнув на останні сторінки, до післямови, де перекладач оповідає про початки. А були вони непростими, драматичними і сягають аж вісімдесятих років учорашнього століття. Саме тоді Данило Кононенко «загорівся» перекладами казок та оповідань білоруських письменників. Невдовзі витанцювався рукопис для видання їх окремою книжкою. Одначе видати так і не вдалося. Видавництва, до яких звертався, нібито не відмовляли, але чинили, як у тому прислів’ї: «Казав пан: кожух дам, та слово його тепле...» Мовляв, станьте в чергу за тим «кожухом» і чекайте. Довгенько «стояв у черзі» автор чудових перекладів, аж поки не розвалилась радянська імперія, а згодом збідніли-занепали і видавництва.
І тільки минулого року Данило Кононенко видав власним коштом цю книжечку. Мізерним тиражем – три сотні примірників. Їх має намір подарувати шкільним та міським дитячим бібліотекам. Намір, звичайно ж, благородний. От тільки чи вистачить подарунків для кожної шкільної книгозбірні. Адже в автономії більш як півтисячі шкіл? Отака арифметика! Пощастило тим, хто всі одинадцять років передплачував газету «Кримська світлиця». За цей час на сторінках «Джерельця», дитячого додатка до неї, як шеф-редактор перекладач опублікував майже весь рукопис книги «Казки та оповідання білоруських письменників».
Та вернімося до самої книжки. Д. Кононенко, маючи добрий смак і гідний похвали творчий неспокій, майстерно і, звісно, без підрядника, бо ще в молодості вивчив до глибин братню білоруську мову, переклав і вмістив у цій збірці рівно сотню казок і оповідань. Невеликих за розміром, зате прецікавих і повчальних. Щодо казок, то всі вони літературні, окрім кількох народних в обробці письменниці Христини Лялько.
Годі й говорити, що ці казки (і оповідання теж) з виразним дидактичним спрямуванням, яке, як люблять писати деякі критики, так не подобається дітям. Тоді в чому ж секрет їхньої популярності? Мабуть, у тому, що оця дидактика, виявляється, зовсім не нудна. Що її, власне, й не видно, зокрема й у рецензованій книжці, за напруженими подіями, гострими ситуаціями, живими героями. Для прикладу: казка Змитрока Бядулі «Скарб». Малий Савка наслухався від свого дідуся багато різних легенд про незліченні скарби, заховані у землі. В купальську ніч хлопчик узяв з собою лопату і пішов шукати скарб. Він потрапляє у царство гномів, зазнає пригод, бачить, як загадкові істоти і хвилини не сидять склавши руки, трудяться. Логічна розв’язка: «Відтоді Савка більше не шукав скарбів, бо знав, що у матінки-землі їх багато, але вона дає їх тільки тим, хто працює. І Савка вирішив добре працювати».
Твори білоруських авторів, уміщених у збірці, в захоплюючих образах навчать дітей, не побоюсь сказати високих слів, давати відповіді на оті одвічні запитання, що завжди хвилюють людство: що таке добро і зло, як треба жити, ким бути, нарешті – для чого жити. Чи не ті самі ці проблеми, якими мучиться «доросла» література? Авжеж, вони самі. Тільки спроектовані на дитячий світ. Ось чарівний м’яч з однойменного оповідання Михася Петровського допомагає Андрійкові забивати голи і його приймають у футбольну секцію. Привітавши юного гравця з неабиякою подією, м’яч попрощався з ним, бо «на світі є ще багато хлопчиків, котрим я повинен допомогти».
Інший хлопчина з оповідання Олеся Пальчевського «Пустотлива рибка» впійману рибину відпускає в річку, позаяк її там зачекалися мама з татом. А голосистий півник з казки Володимира Липського, що дала назву всій книзі, геть чисто не такий забіяка, яким звикли сприймати його малі читачі. Згадаймо бодай вірш В. Бичка «Півники»:
Навіщо посварилися,
Не знаю я того,
А тільки стрілись півники,
Ти чого?
Лагідної, веселої вдачі цей казковий півник перехитрив лиса і вовка. Кортить процитувати хоча б кінцівку казки, створеної, як і решта в збірці, в кращих традиціях фольклору: «А дідусь з того часу став ще більше любити і шанувати півника. Адже він не лише голосистий, а до того ж ще й розумний».
Коли знайомився сам, а згодом знайомив своїх учнів-семикласників з цією ошатною, з поліграфічною любов’ю зробленою в престижному сімферопольському видавництві «Доля» книжкою (видавець – знаний письменник Валерій Басиров), не покидала думка про спорідненість казок і оповідань з подібними творами Василя Сухомлинського. І за змістом (пізнавальна, дидактична цінність, емоційно наснажений сюжет), і за формою (переважно жанр короткого оповідання, казки, ліричної мініатюри). Промовиста деталь – наш видатний педагог творчо дружив і листувався з майстрами слова з Білорусі, зокрема, з Василем Віткою, друкувався в тамтешніх часописах, його педагогічна і художня проза виходили книгами в перекладах білоруською. Чом не тема для літературознавчих досліджень про взаємовпливи?
Що б там не було, гарний подарунок мають діти, батьки і вчителі від знаного поета, перекладача, публіциста Данила Кононенка. Хай і запізнілий, зате дорогий, духовний скарб! Опромінені майстерністю, внутрішньою культурою душі і авторів, і тлумача, по-народному виважені твори з книжки «Розумний півник» збагачують юних, кличуть у світ доброго і прекрасного.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель, письменник
с. Пруди, АР Крим

Розумний півник. Казки та оповідання для дітей білоруських письменників у перекладі Данила Кононенка можна прочитати за адресою в Мережі http://abetka.ukrlife.org/kazki.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема ""Джерельце""