Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2012
ДЕ ЗНАЙТИ СКАРБ?

Розумний п╕вник. Казки та опов╕дання для д╕тей б╕лоруських письменник╕в у переклад╕ Данила Кононенка. — С╕мферополь: «Доля», 2011.

Ще перед тим, як почав читати, конче захот╕в дов╕датись: а зв╕дки ж вона, ця неспод╕вано ц╕кава ╕ небуденна книжечка з до щему в серц╕ р╕дним з дитинства пейзажем, що на барвист╕й обкладинц╕? Як творилася ╕ хто пустив ╖╖ в цей незатишний св╕т? Бо, щиро кажучи, ╕нколи бува╓ так: ознайомишся з «пашпортом» книжки (анотац╕я, ╕нш╕ дан╕) ╕... вона вже не проситься до рук. До того ж, в╕длякував заголовок. Ск╕льки писано-переписано про п╕вник╕в, курочок, лисичок, ╖жачк╕в (та х╕ба т╕льки про них?) – оскомина, що й казати, на зубах!
Тож зазирнув на останн╕ стор╕нки, до п╕слямови, де перекладач опов╕да╓ про початки. А були вони непростими, драматичними ╕ сягають аж в╕с╕мдесятих рок╕в учорашнього стол╕ття. Саме тод╕ Данило Кононенко «загор╕вся» перекладами казок та опов╕дань б╕лоруських письменник╕в. Невдовз╕ витанцювався рукопис для видання ╖х окремою книжкою. Одначе видати так ╕ не вдалося. Видавництва, до яких звертався, н╕бито не в╕дмовляли, але чинили, як у тому присл╕в’╖: «Казав пан: кожух дам, та слово його тепле...» Мовляв, станьте в чергу за тим «кожухом» ╕ чекайте. Довгенько «стояв у черз╕» автор чудових переклад╕в, аж поки не розвалилась радянська ╕мпер╕я, а згодом зб╕дн╕ли-занепали ╕ видавництва.
╤ т╕льки минулого року Данило Кононенко видав власним коштом цю книжечку. М╕зерним тиражем – три сотн╕ прим╕рник╕в. ╥х ма╓ нам╕р подарувати шк╕льним та м╕ським дитячим б╕бл╕отекам. Нам╕р, звичайно ж, благородний. От т╕льки чи вистачить подарунк╕в для кожно╖ шк╕льно╖ книгозб╕рн╕. Адже в автоном╕╖ б╕льш як п╕втисяч╕ шк╕л? Отака арифметика! Пощастило тим, хто вс╕ одинадцять рок╕в передплачував газету «Кримська св╕тлиця». За цей час на стор╕нках «Джерельця», дитячого додатка до не╖, як шеф-редактор перекладач опубл╕кував майже весь рукопис книги «Казки та опов╕дання б╕лоруських письменник╕в».
Та верн╕мося до само╖ книжки. Д. Кононенко, маючи добрий смак ╕ г╕дний похвали творчий неспок╕й, майстерно ╕, зв╕сно, без п╕дрядника, бо ще в молодост╕ вивчив до глибин братню б╕лоруську мову, переклав ╕ вм╕стив у ц╕й зб╕рц╕ р╕вно сотню казок ╕ опов╕дань. Невеликих за розм╕ром, зате прец╕кавих ╕ повчальних. Щодо казок, то вс╕ вони л╕тературн╕, окр╕м к╕лькох народних в обробц╕ письменниц╕ Христини Лялько.
Год╕ й говорити, що ц╕ казки (╕ опов╕дання теж) з виразним дидактичним спрямуванням, яке, як люблять писати деяк╕ критики, так не подоба╓ться д╕тям. Тод╕ в чому ж секрет ╖хньо╖ популярност╕? Мабуть, у тому, що оця дидактика, виявля╓ться, зовс╕м не нудна. Що ╖╖, власне, й не видно, зокрема й у рецензован╕й книжц╕, за напруженими под╕ями, гострими ситуац╕ями, живими героями. Для прикладу: казка Змитрока Бядул╕ «Скарб». Малий Савка наслухався в╕д свого д╕дуся багато р╕зних легенд про незл╕ченн╕ скарби, захован╕ у земл╕. В купальську н╕ч хлопчик узяв з собою лопату ╕ п╕шов шукати скарб. В╕н потрапля╓ у царство гном╕в, зазна╓ пригод, бачить, як загадков╕ ╕стоти ╕ хвилини не сидять склавши руки, трудяться. Лог╕чна розв’язка: «В╕дтод╕ Савка б╕льше не шукав скарб╕в, бо знав, що у мат╕нки-земл╕ ╖х багато, але вона да╓ ╖х т╕льки тим, хто працю╓. ╤ Савка вир╕шив добре працювати».
Твори б╕лоруських автор╕в, ум╕щених у зб╕рц╕, в захоплюючих образах навчать д╕тей, не побоюсь сказати високих сл╕в, давати в╕дпов╕д╕ на от╕ одв╕чн╕ запитання, що завжди хвилюють людство: що таке добро ╕ зло, як треба жити, ким бути, нарешт╕ – для чого жити. Чи не т╕ сам╕ ц╕ проблеми, якими мучиться «доросла» л╕тература? Авжеж, вони сам╕. Т╕льки спроектован╕ на дитячий св╕т. Ось чар╕вний м’яч з однойменного опов╕дання Михася Петровського допомага╓ Андр╕йков╕ забивати голи ╕ його приймають у футбольну секц╕ю. Прив╕тавши юного гравця з неабиякою под╕╓ю, м’яч попрощався з ним, бо «на св╕т╕ ╓ ще багато хлопчик╕в, котрим я повинен допомогти».
╤нший хлопчина з опов╕дання Олеся Пальчевського «Пустотлива рибка» вп╕йману рибину в╕дпуска╓ в р╕чку, позаяк ╖╖ там зачекалися мама з татом. А голосистий п╕вник з казки Володимира Липського, що дала назву вс╕й книз╕, геть чисто не такий заб╕яка, яким звикли сприймати його мал╕ читач╕. Згадаймо бодай в╕рш В. Бичка «П╕вники»:
Нав╕що посварилися,
Не знаю я того,
А т╕льки стр╕лись п╕вники,
Ти чого?
Лаг╕дно╖, весело╖ вдач╕ цей казковий п╕вник перехитрив лиса ╕ вовка. Кортить процитувати хоча б к╕нц╕вку казки, створено╖, як ╕ решта в зб╕рц╕, в кращих традиц╕ях фольклору: «А д╕дусь з того часу став ще б╕льше любити ╕ шанувати п╕вника. Адже в╕н не лише голосистий, а до того ж ще й розумний».
Коли знайомився сам, а згодом знайомив сво╖х учн╕в-семикласник╕в з ц╕╓ю ошатною, з пол╕граф╕чною любов’ю зробленою в престижному с╕мферопольському видавництв╕ «Доля» книжкою (видавець – знаний письменник Валер╕й Басиров), не покидала думка про спор╕днен╕сть казок ╕ опов╕дань з под╕бними творами Василя Сухомлинського. ╤ за зм╕стом (п╕знавальна, дидактична ц╕нн╕сть, емоц╕йно наснажений сюжет), ╕ за формою (переважно жанр короткого опов╕дання, казки, л╕рично╖ м╕н╕атюри). Промовиста деталь – наш видатний педагог творчо дружив ╕ листувався з майстрами слова з Б╕лорус╕, зокрема, з Василем В╕ткою, друкувався в тамтешн╕х часописах, його педагог╕чна ╕ художня проза виходили книгами в перекладах б╕лоруською. Чом не тема для л╕тературознавчих досл╕джень про вза╓мовпливи?
Що б там не було, гарний подарунок мають д╕ти, батьки ╕ вчител╕ в╕д знаного поета, перекладача, публ╕циста Данила Кононенка. Хай ╕ зап╕зн╕лий, зате дорогий, духовний скарб! Опром╕нен╕ майстерн╕стю, внутр╕шньою культурою душ╕ ╕ автор╕в, ╕ тлумача, по-народному виважен╕ твори з книжки «Розумний п╕вник» збагачують юних, кличуть у св╕т доброго ╕ прекрасного.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель, письменник
с. Пруди, АР Крим

Розумний п╕вник. Казки та опов╕дання для д╕тей б╕лоруських письменник╕в у переклад╕ Данила Кононенка можна прочитати за адресою в Мереж╕ http://abetka.ukrlife.org/kazki.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10119

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков