"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Резонанс"
#14 за 06.04.2012
ЗУПИНИТИ ДЕРИБАН М╤ЖВОДНЕНСЬКО╥ ШКОЛИ!
Кримський Майдан
НА СПОЛОХ!
Ще не висохла друкарська фарба на стор╕нках з мо╓ю попередньою статтею («Вичавити ╕з себе раба», «КС» № 8), де йшлося про те, як з в╕дома влади йде захоплення територ╕╖ М╕жводненсько╖ с╕льсько╖ громади, а саме приморського парку та пляжу, як розкрива╓ться ще б╕льш шокуюча авантюра. Виявля╓ться, спритн╕ м╕сцев╕ д╕лки вже поклали око на шк╕льну територ╕ю, — власне, ╖╖ вже виставлено на продаж. С╕м метр╕в, в╕дступаючи в╕д ст╕ни, то ще шк╕льне, а дал╕ – зась! ╤гров╕, спортивн╕ майданчики, футбольне поле – прощавайте?! Натом╕сть пропону╓ться водити д╕тей на необладнаний с╕льський стад╕он. Це, щоправда, не дуже й далеко, але д╕тей кожного разу треба вести через дорогу. ╢ ще один дуже критичний фактор. Уяв╕ть соб╕, на уроц╕ ф╕зкультури виника╓ ситуац╕я, яка загрожу╓ здоров’ю чи й життю дитини: вивих, перелом, проблеми з серцем. Час за таких обставин дуже дорогий – л╕к його вим╕рю╓ться ╕нод╕ секундами. Тепер питання: куди швидше доб╕жить шк╕льна медсестра в такому екстренному випадку – на спортивний майданчик у шк╕льному двор╕ чи на с╕льський стад╕он? В╕дпов╕дь очевидна, та, схоже, не для вс╕х. Розробляючи норми пришк╕льно╖ територ╕╖, законодавець ч╕тко передбачив нев╕д’╓мн╕ складов╕ територ╕╖ навчального закладу: 1) ф╕зкультурно-спортивна, включаючи стад╕он з б╕говою дор╕жкою 250 метр╕в; 2) навчально-досл╕дна; 3) рекреац╕йна, з д╕лянками для рухливих ╕гор учн╕в, причому наст╕йно рекоменду╓ться вид╕лити окремо д╕лянки для ╕гор учн╕в молодших клас╕в; 4) господарська. Все це зазначено в наказ╕ Державного ком╕тету Укра╖ни у справах м╕стобудування та арх╕тектури в╕д 27.06.1996 р. № 117 «Будинки та споруди навчальних заклад╕в», ДБН В.2.2-3-97, ч╕тко обумовлено «Державними сан╕тарними правилами та нормами», а саме, ДСанП╕Н 5.5.2.008-01 «Влаштування, утримання загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в та орган╕зац╕╖ навчально-виховного процесу» в╕д 14 серпня 2001 року ╕ затверджено п╕дписом головного сан╕тарного л╕каря Укра╖ни за погодженням М╕н╕стерства науки ╕ осв╕ти Укра╖ни (лист в╕д 5 червня 2001 року № 1/12 1459). Але чого те все варте, коли ╓ така р╕ч, як безсмертн╕ ╕ невситим╕ ╕нтереси! Чого те все варте, коли громада ╕ дос╕ перебува╓ в летарг╕йному зац╕пен╕нн╕, н╕му╓! С╕м рок╕в тому, коли один з попередн╕х «гол╕в» в╕ддав п╕д забудову навчально-досл╕дн╕ д╕лянки школи, через суд вдалося призупинити буд╕вництво – та лише призупинити. Найб╕льше вражало те, що директор школи не докладала жодних зусиль, аби в╕дстояти ╕нтереси закладу. Не видно тих зусиль ╕ нин╕. Що це – злочинна недбал╕сть чи власна зац╕кавлен╕сть? Що дал╕ – приватизац╕я вже само╖ буд╕вл╕ школи?! Власне, нав╕ть не це вража╓… В ус╕ часи вистачало спритних д╕лк╕в, як╕ готов╕ купити Бога й продати маму р╕дну. Б╕да в т╕м, що влада, яку ми обира╓мо з-посеред себе ж для захисту наших ╕нтерес╕в, митт╓во дистанц╕ю╓ться в╕д нас ╕, що найприкр╕ше, зда╓ наш╕ з вами ╕нтереси. Колись, перекладаючи Алджернона Чарлза Су╕нберна, був вражений влучн╕стю його рядк╕в: «Там, де пастир вовк╕в зве в кошару, Де король св╕й народ розпина – Сором з Сов╕стю сплять там на пару, А пан Честь там безчесний свинар» Х╕ба це не про нас, панове? Який же рецепт л╕кування синдрому ошуканства, безсоромност╕ й безчестя? Рецепт один – в╕дкинути рабську байдуж╕сть, мояхатаскрайство ╕ чинити, як належить в╕льн╕й людин╕, громадянину. Хочу ще раз нагадати, що зг╕дно з╕ статтею 5 Конституц╕╖ Укра╖ни «Нос╕╓м суверен╕тету ╕ ╓диним джерелом влади в Укра╖н╕ ╓ народ. Народ зд╕йсню╓ владу безпосередньо ╕ через органи державно╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування». Це засадниче положення конкретизу╓ться приписом статт╕ 69 Конституц╕╖ Укра╖ни (254к/96-ВР) про те, що народне волевиявлення зд╕йсню╓ться через вибори, референдум та ╕нш╕ форми безпосередньо╖ демократ╕╖. Не варто чекати мес╕╖ в особ╕ недолуго╖ опозиц╕╖, яка, зда╓ться, робить усе, аби програти вибори ╕ н╕коли не стати владою. Не варто покладати над╕╖ на приручен╕ суди. Варто всього-на-всього з╕братися громадою ╕ самим в╕дстояти власн╕ ╕нтереси, ╕нтереси сво╖х д╕тей та онук╕в. Пам’ятаймо, що р╕шення громади в ус╕х випадках ╓ вир╕шальним. Разом ми — сила, панове. Поважаймо себе!
Валентин БУТ с. М╕жводне Чорноморського району, АР Крим
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10140
|