"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Душі криниця"
#14 за 06.04.2012
АФОРИЗМ — ЯК ЗАС╤Б УКРА╥НСЬКО╥ КОНСОЛ╤ДАЦ╤╥
Розпочинати дискус╕ю щодо становища укра╖нсько╖ культури на теренах Криму доц╕льно лише п╕сля ознайомлення з думками великих укра╖нц╕в, як╕ анал╕зували ╕сторичну долю свого народу. Нещодавно у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» була видрукувана стаття ╤горя Дуди «Чому не ростуть укра╖нськ╕ «культури» на кримському «╜рунт╕»? Автор ц╕лком аргументовано приверта╓ увагу читач╕в до важливих проблем розвитку та поширення укра╖нсько╖ культури на теренах Криму, анал╕зу╓ гостр╕ питання формування ╓дност╕ укра╖нства, консол╕дац╕╖ укра╖нського народу навколо нац╕онально╖ ╕де╖, намага╓ться узагальнити негативн╕ тенденц╕╖ у процес╕ розвитку й використання укра╖нсько╖ мови, друкованого слова, р╕дномовно╖ укра╖нсько╖ православно╖ церкви, нац╕онально╖ осв╕ти у Криму, становлення нац╕онально╖ св╕домост╕, розвою державотворчих функц╕й укра╖нсько╖ нац╕╖. Безумовно, дискус╕ю на таку актуальну тему на шпальтах «КС» сл╕д п╕дтримати. Ознайомившись з комплексом проблем буття укра╖нц╕в, котр╕ мешкають на теренах Криму, викладених у статт╕ ╤горя Дуди, я вир╕шив, що дискус╕ю на вищезазначену тему було б доц╕льно розпочати з анал╕зу думок, афоризм╕в, крилатих фраз, присвячених тематиц╕ ╕сторично╖ дол╕ укра╖нського народу. Р╕ч у т╕м, що княз╕ Руси-Укра╖ни й наш╕ гетьмани, пол╕тичн╕, церковн╕, в╕йськов╕, пол╕тичн╕, громадськ╕ д╕яч╕, л╕тописц╕, ╕сторики, письменники, мовознавц╕, л╕тератори з давн╕х-давен осмислювали проблеми становлення укра╖нського характеру, сво╓р╕дност╕ нац╕онально╖ ментальност╕, ╓дност╕ укра╖нства чи нац╕онального розбрату, анал╕зували причини ╕сторичних поразок укра╖нського народу, славили наш╕ перемоги в боротьб╕ за державну незалежн╕сть Укра╖ни. З метою започаткування серйозно╖ дискус╕╖ на тему формування укра╖нсько╖ Укра╖ни я проанал╕зував 3500 афоризм╕в, крилатих фраз, тез, написаних ста авторами. Проанал╕зувавши зм╕ст ╖хн╕х афоризм╕в, я вибрав т╕, котр╕ найб╕льшою м╕рою розкривають тематику ╕сторично╖ дол╕ укра╖нства, консол╕дац╕╖ чи навпаки розбрату серед укра╖нства, в╕ддзеркалюють нашу нац╕ональну ментальн╕сть ╕ характер. Афоризми, тези, крилат╕ вислови викладен╕ у книз╕ «Укра╖нська афористика», що побачила св╕т у видавничому центр╕ «Просв╕та» 2001 року. Головою видавничо╖ ради сер╕╖ книжок «Класика св╕тово╖ афористики» було обрано першого Президента незалежно╖ Укра╖ни Леон╕да Кравчука, який п╕дготував чудову передмову до ц╕╓╖ книжки. Науковий консультант видання – директор Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, професор Петро Кононенко. Книжка видана п╕д редакц╕╓ю письменника й в╕домого громадського д╕яча ╤вана Драча й знаного економ╕ста ╕ громадського д╕яча Володимира Черняка. У передмов╕ до книжки Леон╕д Кравчук, зокрема, п╕дкреслю╓: «Укра╖нський афоризм — це витв╕р нашого ╕сторичного буття ╕ нац╕онально╖ св╕домост╕. В ньому — осмислення минулого, полем╕ка з сьогоденням, апеляц╕я до майбутнього, а ╕нод╕ ╕ пророцтво. Афоризм – це концентрат традиц╕╖, кв╕нтесенц╕я нац╕онально╖ екзистенц╕╖. Афоризм – це одночасно форма рац╕онального ╕ художнього осягнення головних тенденц╕й сусп╕льного часу. Афоризм, як правило, пильний ╕ справедливий ╕ ╓ суддею ╕стор╕╖. Тому хот╕в би п╕дкреслити ще одне значення афоризму – як засобу ╕деолог╕чно╖ ╕ пол╕тично╖ боротьби чи дискус╕╖. Моя багатор╕чна пол╕тична практика св╕дчить, що влучний, сво╓часний афоризм може сприяти перемоз╕ у складн╕й законотворч╕й чи пол╕тичн╕й дискус╕╖, в прийнятт╕ доленосних документ╕в. Афористично висловлений аргумент важко спростувати». Спод╕ваюся, що укра╖нськ╕ афоризми, тези, думки, крилат╕ фрази допоможуть читачам «КС» у започаткуванн╕ серйозно╖ дискус╕╖ на тему консол╕дац╕╖ укра╖нства, зокрема, й на теренах Криму.
В╕тал╕й МАТЯШ, перший заступник голови Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, журнал╕ст
УКРА╥НСЬК╤ АФОРИЗМИ
Лука Жидята, церковно-пол╕тичний д╕яч Ки╖всько╖ Руси-Укра╖ни; 1000-1059 рр.: «Один одного хвал╕те, тод╕ й Бог Вас похвалить». Володимир Мономах, Великий Князь Ки╖вський; 1053-1125 рр.: «Що ╓ л╕пше й чудов╕ше, ан╕ж жити братам разом». Нестор Л╕тописець, ╤╓родиякон Ки╓во-Печерського монастиря; 1056-1113 рр.: «Ср╕блом ╕ золотом не знайду дружини, а з дружиною здобуду ╕ ср╕бло, й золото». ╤ван Вишенський, письменник; м╕ж 1545-1620 рр.: «Спасайтеся законом отецьким». Кас╕ян Сакович, поет, ф╕лософ; 1578-1647 рр.: «За велик╕ клейноди свободу тримайте ╤ заслугами б╕льше ╖╖ ум╕цняйте». Богдан Хмельницький, Гетьман Укра╖ни; 1595-1657 рр.: «Поки ми жив╕, х╕ба що смерть наша може наблизити нашу неволю». Петро Могила, рел╕г╕йний ╕ громадський д╕яч Укра╖ни, письменник; 1596-1647 рр.: «Три реч╕ ╓ до вподоби Богу ╕ людям: згода брат╕в, милосердя до ближн╕х ╕ згода м╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою». ╤ван Мазепа, Гетьман Укра╖ни, поет; 1639-1709 рр.: «Вс╕ покою щиро прагнуть, А не в один гуж тягнуть… Жалься, Боже, з Укра╖ни, Що не вкуп╕ ма╓ сини»; «Нехай в╕чна буде слава – Же през шаблю ма╓м права». ╤ван Величковський, поет, священик; 1651-1701 рр.: «Без д╕л ╓ в╕ра мертва». Данило Туптало, поет, рел╕г╕йний д╕яч; 1651-1709 рр.: «Свят╕ Батьк╕вщини сво╓╖ п╕сля смерт╕ не покидають». ╤ван Максимович, поет, рел╕г╕йний д╕яч; 1651-1715 рр.: «Той погибний, що, бува, брата осужда╓». ╤ван Орновський, поет; 1651-1705 рр.: «Зла р╕ч ╓ незгода. Гонителька миру, Сваха збурень пекельних. До во╓н задира, П╕дбивачка на братн╕ за╖лост╕ лют╕». Пилип Орлик, Гетьман Укра╖ни в екзил╕, письменник, поет; 1672-1742 рр.: «Природним правом ╓ визволятися в╕д гноблення ╕ трудитися, аби повернути те, що несправедлив╕стю та переважно силою було забрано». Феофан Прокопович, ф╕лософ, поет; 1681-1736 рр.: «Наша Батьк╕вщина блага╓ допомоги красномовства, бо так багато ╖╖ преславних подвиг╕в помина╓ться глибокою мовчанкою». Георг╕й Кониський, ф╕лософ, письменник; 1717-1795 рр.: «Слава н╕коли не задовольня╓ться ╕ завжди бажа╓ться б╕льша». Григор╕й Сковорода, ф╕лософ, поет; 1722-1794 рр.: «Коли не можу н╕чим люб╕й В╕тчизн╕ прислужитися, в кожному раз╕ з ус╕╓╖ сили намагатимуся н╕кому н╕ в чому не шкодити». «Не шукай щастя за морем». ╤ван Котляревський, поет, громадський д╕яч; 1769-1838 рр.: «Любов к Отчизн╕ де геро╖ть, Там сила вража не усто╖ть». «Де обще╓ добро в упадку, Забудь отця, забудь ╕ матку – Лети повинн╕сть ╕справлять». Левко Боровиковський, байкар, поет; 1806-1889 рр.: «Хто робить, той мовчить, а в╕рять крикунам». «Забув… А не забув набити брюхо ╤ чарки не пон╕с за вухо!» Микола Гоголь, письменник; 1809-1852 рр.: «Див╕ться на те, чи любите ви ╕нших, а не на те – чи люблять вас ╕нш╕». «Стань спершу сам чист╕шим душею, а пот╕м намагайся, щоб ╕нш╕ були чист╕ш╕». Тарас Шевченко, Пророк Укра╖ни; 1814-1861 рр.: «Бор╕теся – поборете!» «За шмат гнило╖ ковбаси У вас хоч мат╕р попроси, То оддасте... Раби, подножки, грязь Москви, Варшавське см╕ття – ваш╕ пани, Ясновельможн╕╖ гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешно╖ Украйни! Що добре ходите в ярм╕, Ще лучче, як батьки ходили?» «В сво╖й хат╕ – своя й правда, ╤ сила, ╕ воля». «За святую правду-волю Розб╕йник не стане…» Пантелеймон Кул╕ш, громадський д╕яч; 1819-1897 рр.: «Сво╓╖ мови р╕дно╖ ╕ свого р╕дного звичаю в╕рним серцем держ╕теся». «Знаймо добре, що ми в себе вдома, серед сво╓╖ р╕дно╖ с╕м’╖, у сво╖й р╕дн╕й хат╕, що нам н╕хто ╖╖ не дасть, н╕хто не в╕д╕йме, н╕хто ж ╕ не об╕гр╕╓ та не осв╕тить ╖╖, як ми сам╕». «Нема там добра, де нема правди».
(Продовження в наступному номер╕)
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10147
|