Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 06.04.2012
Новини укра╖нсько╖ культури

МУЛЬТФ╤ЛЬМ СТОЛ╤ТТЯ — З УКРА╥НСЬКИМИ НАРОДНИМИ П╤СНЯМИ

На честь 100-р╕чного юв╕лею рос╕йсько╖ ан╕мац╕╖, який в╕дзнача╓ться цього року, сто профес╕йних режисер╕в, художник╕в ╕ критик╕в у галуз╕ ан╕мац╕╖ склали св╕й рейтинг ста кращих ф╕льм╕в, створених за вс╕ роки. Всього було названо 600 картин, а саму «Золоту сотню» оголосили на в╕дкритт╕ фестивалю в Суздал╕, переда╓ Р╤А «Новости».
Кращим був визнаний мультф╕льм за мотивами укра╖нсько╖ народно╖ казки «Жив-був пес» (1982 р╕к) Едуарда Назарова. «Мен╕ не хот╕лося зн╕мати про п╕онер╕в ╕ космос. ╤ я взявся за казку. Про те, як зустр╕лися в л╕с╕ старий вовк ╕ старий пес: «Ти мен╕ допоможеш, а я допоможу тоб╕». В голов╕ крутилася тод╕ ╓дина фраза: «Щас спою!» У мультф╕льм╕ звучать укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ «Ой там на гор╕», «Та косив батько, косив я» у виконанн╕ фольклорного ансамблю «Древо» з села Крячк╕вка Полтавсько╖ област╕.
Друге м╕сце у списку д╕сталося «╥жачку в туман╕» Юр╕я Норштейна, названому в 2003 роц╕ кращим ф╕льмом ус╕х час╕в ╕ народ╕в, а трет╓ — «В╕нн╕-Пуху» Федора Х╕трука.

УКРА╥НСЬКА КНИГА — В СПИСКУ НАЙКРАЩИХ

«Казка про Старого Лева» укра╖нсько╖ поетеси ╕ дитячо╖ письменниц╕ Мар’яни Савки потрапила до щор╕чного каталога найкращих видань св╕ту White Ravens-2012. Про це пов╕домля╓ прес-служба Льв╕всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖.
«Ця книга була куплена 2011 року за кошти обласного бюджету в╕дпов╕дно до обласно╖ «Програми п╕дтримки в╕тчизняного книговидання на 2007-2011 рр.», — йдеться в пов╕домленн╕.
«White Ravens» — престижний каталог, який м╕стить список 250 найкращих дитячих книг, виданих у всьому св╕т╕. Це видання вважа╓ться одним ╕з найавторитетн╕ших ╕ найвпливов╕ших у св╕т╕ дитячо╖ ╕ п╕дл╕тково╖ л╕тератури.

ПОРА ЗАБОРОНИТИ ОБМАН ╤ ПРОФАНАЦ╤Ю!

Нац╕ональна л╕га прац╕вник╕в культури Республ╕ки Молдова розробля╓ законопроект про заборону сп╕ву п╕д фонограму. Про це заявив один ╕з кер╕вник╕в орган╕зац╕╖ Олег Волонтир, переда╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в Молдов╕.
«╤н╕ц╕атива про ухвалення закону, що забороня╓ використання фонограм, пов’язана з тим, що переважна б╕льш╕сть молдавських виконавц╕в вважають за краще зам╕сть «живого звуку» користуватися саме фонограмами, що ╓ практично обманом глядач╕в ╕ профанац╕╓ю музичних твор╕в», — п╕дкреслив Олег Волонтир.
У Л╕з╕ переконан╕, що закон «в╕дкри╓ шлях на сцену багатьом по-справжньому талановитим музикантам ╕ виконавцям, а також захистить глядач╕в ╕ слухач╕в в╕д появи музично╖ продукц╕╖ сумн╕вно╖ якост╕».
Л╕га прац╕вник╕в культури Молдови була утворена 2011 року, а ╖╖ метою проголошено захист ╕ просування нац╕онального культурного надбання.

МАЙОР-ВИШИВАЛЬНИЦЯ

«Ж╕нки св╕ту» — назва виставки, що в╕дкрилася в харк╕вському Будинку вчених. Автор в╕с╕мдесяти роб╕т, що ув╕йшли до експозиц╕╖, — харк╕в’янка, майор м╕л╕ц╕╖ у в╕дставц╕ Лариса Сидненко, ╕ це ╖╖ перша персональна виставка. Про це кореспондентов╕ УКР╤НФОРМу розказала директор Будинку вчених Людмила Матюха.
«У майора Сидненко вища юридична осв╕та, — говорить Л. Матюха. — Свого часу вона працювала ╕нспектором Фрунзенського райв╕дд╕лу м╕л╕ц╕╖ м╕ста Харкова. У хвилини в╕дпочинку брала в руки голку з ниткою, але всерйоз зайнялася вишивкою, т╕льки коли вийшла на пенс╕ю за вислугою рок╕в. Ми д╕зналися, що вона захоплю╓ться створенням образ╕в ж╕нок кра╖н св╕ту: Укра╖ни, Рос╕╖, ╢гипту, ╤нд╕╖, Япон╕╖, Грец╕╖, ось ╕ запросили ╖╖ показати сво╓ мистецтво публ╕ц╕».
Як розказу╓ сама Лариса Юр╕╖вна, останн╕м часом вона вишила понад сто портрет╕в ж╕нок. Привча╓ до вишивки ╕ п’ятир╕чну внучку Ал╕су. «Ми з онучкою, як ниточка з голочкою, завжди разом, — говорить Лариса Юр╕╖вна, — т╕льки у не╖ сюжети прост╕ш╕: кв╕точки, пташки, метелики...»
Сама ж Лариса Сидненко задумала сер╕ю портрет╕в укра╖нських ж╕нок, що ув╕йшли в ╕стор╕ю кра╖ни. Почне з портрет╕в поетес — Лес╕ Укра╖нки ╕ Л╕ни Костенко.


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам.ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв.язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10155

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков