Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2012
АФОРИЗМ — ЯК ЗАС╤Б УКРА╥НСЬКО╥ КОНСОЛ╤ДАЦ╤╥

(Продовження. Поч. у № 14-15)

«Юр╕й Липа, ╕стор╕ософ, л╕кар; 1900-1944 рр.:
«Для укра╖нц╕в найголовн╕ший мерид╕ан св╕ту – це той, що проходить через Укра╖ну».
«В обличч╕ Держави людина ма╓ таку варт╕сть, яку ма╓ ╕дея, висловлена в н╕й».
«Як можна ╕накше дивитися на св╕т, як не з нутра власно╖ нац╕╖».
«Там, де ╓ укра╖нц╕, там завжди ╓ мистецтво».
«Большевизм не розпочав н╕чого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм».
«Втеча в╕д сусп╕льного життя – це зменшення себе».

Михайло Колодз╕нський, в╕йськовий д╕яч, публ╕цист; 1902-1939 рр.:
«Сп╕льн╕сть пролито╖ кров╕ за сп╕льн╕ пол╕тичн╕ ╕деали – це перша ознака нац╕╖».
«Мусиш боротися – ╕накше згинеш!»
«Перемога наша в руках Бога, але геройство наше – в наших руках».
«Укра╖на т╕льки тод╕ була сильна й займала належне м╕сце в ╕стор╕╖, як чинила зг╕дно з╕ сво╖м призначенням. Коли зр╕калася сво╓╖ м╕с╕╖, то упадала».

Олена Тел╕га, поетеса, громадський д╕яч; 1906-1942 рр.:
«Т╕льки тим дана перемога,
Хто й у бол╕ см╕ятися зм╕г!»
«Перед нашою молоддю сто╖ть блискуче завдання – стати батьками майбутнього сво╓╖ нац╕╖».
«Вм╕ти сказати «н╕», коли в╕д тебе вимагають сказати «так».

Олег Ольжич, поет, археолог, громадський д╕яч; 1907-1944 рр.:
«Не жд╕ть н╕хто милосердя –
Я кам╕нь з Божо╖ пращ╕».
«╤дея слави вкоронову╓ укра╖нську духовн╕сть».
«В╕днайшовши геро╖чний житт╓вий ╕деал, нац╕я не бо╖ться вже н╕яких ф╕зичних удар╕в».
«Держава не твориться
в будуччин╕,
Держава буду╓ться нин╕».

Богдан-╤гор Антонич, поет, проза╖к; 1909-1937 рр.:
«Хто пада╓, за ним не тужать…»
«Ступенем до перемоги ста╓ нам кожний, хоч невдалий, зрив».

Олександр ╤льченко, письменник; 1909-1994 рр.:
«Вс╕ зрадники народу теж од його плот╕ – плоть!»
«Мова – перша зброя в боротьб╕: виживе мова, виживе й В╕тчизна».

Микола Полотай, письменник; 1909-1987 рр.:
«Поменше ганьте ноги, як голова збива╓ться з дороги!»
«В╕дпов╕датимеш сьогодн╕ за те, що вчора ти мовчав!»
«Траво╖дних на лев’ячий банкет не кличуть. ╥х... притягають».
«Баранячий мозок ц╕ну╓ться б╕льше в засмаженому вигляд╕».
«Головне — ос╕длати. Поганяти легше».

Василь Сухомлинський, педагог, письменник; 1918-1970 рр.:
«Без будь-кого з нас Батьк╕вщина може об╕йтися, але будь-хто з нас без Батьк╕вщини – н╕що».
«Н╕кчемн╕сть – р╕дна сестра п╕длост╕».
«Той, хто не зна╓ меж сво╖м бажанням, н╕коли не стане гарним громадянином».
«Для того, щоб виховати справжн╕х чолов╕к╕в, потр╕бно виховувати справжн╕х ж╕нок».

Лев Силенко, ф╕лософ, рел╕г╕йний д╕яч; 1921-2010 рр.
«Ти ╓ той, кому поклоня╓шся».
«Що б╕льше в народ╕ байдужих «я», то траг╕чн╕ша доля народу».
«Ще н╕хто соб╕ щастя не створив, забувши Р╕дну Мат╕р».
«Могутн╕й той народ, який ма╓ син╕в, об’╓днаних любов’ю до В╕тчизни».

Володимир Кан╕вець, письменник; р. н. 1923:
«С╕м’я – держава, в як╕й найлегше стати тираном».
«Не помиля╓ться у вибор╕ президента т╕льки той, хто не брав участ╕ у голосуванн╕».

Л╕на Костенко, поетеса, громадський д╕яч; р. н. 1930:
«╢ боротьба за долю Укра╖ни. Все ╕нше – то велике мискоборство».
«Я знаю грамоту свободи –
╖╖ п╕дписують меч╕».
«Лиш народи, явлен╕ у Слов╕, достойно жити можуть на земл╕».

╢вген Дудар, письменник-сатирик; р. н. 1933:
«Що гнучк╕ший хребет, то шия товща».
«У тих, хто повза╓, ╕нфаркт╕в не бува╓».
«З нечесним ворогом будь-як╕ методи боротьби чесн╕».

Борис Ол╕йник, поет, державний ╕ громадський д╕яч; р. н. 1935:
«Народ не в╕зьмеш на макуху.
В╕н зоддаля розр╕знить чин:
╤ хто ╓ син його по духу,
╤ хто – по духу! – сучий син».
«Коли минуле спродав на базар╕,
Ти вже продав грядуще ╕ себе!»

Василь Симоненко, поет; 1935-1963 рр.:
«Не заколисуй ненавист╕ силу!»
«Нема н╕чого страшн╕шого за необмежену владу в руках обмежено╖ людини».
«Можна все на св╕т╕
 вибирати, сину,
Вибрати не можна
 т╕льки Батьк╕вщину».

╤ван Драч, поет ╕ громадський д╕яч; р. н. 1936:
«Кожен укра╖нець – це «тро╖ст╕ музики»: одне — дума╓, друге – каже, трет╓ – робить».
«Ск╕льки укра╖нц╕в, за давньою традиц╕╓ю, шукали талану у розбудов╕ чужих держав?!»
«Дивовижний народ укра╖нц╕! Найб╕льш╕ його вороги сконали сво╓ю смертю».

Василь Захарченко, письменник; р. н. 1936:
«Р╕дна мова да╓ться народов╕ Богом, а чужа – людьми, ╖╖ приносять на в╕стр╕ ворожих спис╕в».
«Св╕т реагу╓ т╕льки на орлиний клек╕т ╕ зовс╕м не хоче зважати на голубине воркотання».
«Легко буди де Голлем, де давно збудовано державу».

Андр╕й Крижан╕вський, л╕тератор; 1936-1989 рр.:
«См╕╓ться той, хто см╕╓».
«Суть не в м╕н╕страх культури, а в культур╕ м╕н╕стр╕в».
«Язик до Ки╓ва доведе. Або до Магадана».
«╤нколи лавров╕ в╕нки сл╕д вручати разом з головою».

Валентин Мороз, ╕сторик, громадський д╕яч; р. н. 1936:
«В╕ра виника╓ тод╕, коли ╓ мученики».
«Нац╕ональне почуття живе в душ╕ кожно╖ людини, нав╕ть т╕╓╖, яка, здавалося б, давно померла духовно».
«Знищен╕ — це крем╕нь, ╕з якого будують кришталев╕ фортец╕ в чистих душах».

Валентин Чемерис, письменник, журнал╕ст; р. н. 1936:
«Н╕хто не команду╓ так народом, як його слуги».
«Людей багато, але всюди таке малолюддя!»
«Коли оголошують в╕йну палацам, миру не бува╓ ╕ в халупах».
«Тому, хто зневажа╓ сво╖х Бог╕в, доводиться кланятися чужим».
«Коли покращують життя народов╕, про ближнього н╕коли подбати».
«Коли мертвий жив╕ший за вс╕х живих, останн╕м не позаздриш».

Василь Л╕совий, ф╕лософ, громадський д╕яч; р. н. 1937:
«Говор╕ть про померлого так, наче в╕н може вам в╕дпов╕сти».
«Культура, що усв╕домлю╓ власну велич, не прагне поглинути ╕ншу».

Дмитро Арсенич, л╕тератор; р. н. 1938:
«Найважче оселитися в душ╕ народу».
«Нул╕ певн╕, що авторитет м╕льйона трима╓ться на них».
«Свин╕ не здихають в╕д старост╕».

Василь Стус, поет, правозахисник, громадський д╕яч; 1938-1985 рр.:
«Кожен кат любить червоне вино, нагр╕те до 36 градус╕в».
«Митець потр╕бен сво╓му народов╕ та й усьому св╕тов╕ т╕льки тод╕, коли його творч╕сть злива╓ться з криком його нац╕╖».
«Гострити н╕ж людей навчили зойки».
«Один лиш час ╕ ма╓ сов╕сть».

(Продовження в наступному номер╕)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10209

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков