"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"
#16 за 20.04.2012
АФОРИЗМ — ЯК ЗАС╤Б УКРА╥НСЬКО╥ КОНСОЛ╤ДАЦ╤╥
(Продовження. Поч. у № 14-15)
«Юр╕й Липа, ╕стор╕ософ, л╕кар; 1900-1944 рр.: «Для укра╖нц╕в найголовн╕ший мерид╕ан св╕ту – це той, що проходить через Укра╖ну». «В обличч╕ Держави людина ма╓ таку варт╕сть, яку ма╓ ╕дея, висловлена в н╕й». «Як можна ╕накше дивитися на св╕т, як не з нутра власно╖ нац╕╖». «Там, де ╓ укра╖нц╕, там завжди ╓ мистецтво». «Большевизм не розпочав н╕чого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм». «Втеча в╕д сусп╕льного життя – це зменшення себе».
Михайло Колодз╕нський, в╕йськовий д╕яч, публ╕цист; 1902-1939 рр.: «Сп╕льн╕сть пролито╖ кров╕ за сп╕льн╕ пол╕тичн╕ ╕деали – це перша ознака нац╕╖». «Мусиш боротися – ╕накше згинеш!» «Перемога наша в руках Бога, але геройство наше – в наших руках». «Укра╖на т╕льки тод╕ була сильна й займала належне м╕сце в ╕стор╕╖, як чинила зг╕дно з╕ сво╖м призначенням. Коли зр╕калася сво╓╖ м╕с╕╖, то упадала».
Олена Тел╕га, поетеса, громадський д╕яч; 1906-1942 рр.: «Т╕льки тим дана перемога, Хто й у бол╕ см╕ятися зм╕г!» «Перед нашою молоддю сто╖ть блискуче завдання – стати батьками майбутнього сво╓╖ нац╕╖». «Вм╕ти сказати «н╕», коли в╕д тебе вимагають сказати «так».
Олег Ольжич, поет, археолог, громадський д╕яч; 1907-1944 рр.: «Не жд╕ть н╕хто милосердя – Я кам╕нь з Божо╖ пращ╕». «╤дея слави вкоронову╓ укра╖нську духовн╕сть». «В╕днайшовши геро╖чний житт╓вий ╕деал, нац╕я не бо╖ться вже н╕яких ф╕зичних удар╕в». «Держава не твориться в будуччин╕, Держава буду╓ться нин╕».
Богдан-╤гор Антонич, поет, проза╖к; 1909-1937 рр.: «Хто пада╓, за ним не тужать…» «Ступенем до перемоги ста╓ нам кожний, хоч невдалий, зрив».
Олександр ╤льченко, письменник; 1909-1994 рр.: «Вс╕ зрадники народу теж од його плот╕ – плоть!» «Мова – перша зброя в боротьб╕: виживе мова, виживе й В╕тчизна».
Микола Полотай, письменник; 1909-1987 рр.: «Поменше ганьте ноги, як голова збива╓ться з дороги!» «В╕дпов╕датимеш сьогодн╕ за те, що вчора ти мовчав!» «Траво╖дних на лев’ячий банкет не кличуть. ╥х... притягають». «Баранячий мозок ц╕ну╓ться б╕льше в засмаженому вигляд╕». «Головне — ос╕длати. Поганяти легше».
Василь Сухомлинський, педагог, письменник; 1918-1970 рр.: «Без будь-кого з нас Батьк╕вщина може об╕йтися, але будь-хто з нас без Батьк╕вщини – н╕що». «Н╕кчемн╕сть – р╕дна сестра п╕длост╕». «Той, хто не зна╓ меж сво╖м бажанням, н╕коли не стане гарним громадянином». «Для того, щоб виховати справжн╕х чолов╕к╕в, потр╕бно виховувати справжн╕х ж╕нок».
Лев Силенко, ф╕лософ, рел╕г╕йний д╕яч; 1921-2010 рр. «Ти ╓ той, кому поклоня╓шся». «Що б╕льше в народ╕ байдужих «я», то траг╕чн╕ша доля народу». «Ще н╕хто соб╕ щастя не створив, забувши Р╕дну Мат╕р». «Могутн╕й той народ, який ма╓ син╕в, об’╓днаних любов’ю до В╕тчизни».
Володимир Кан╕вець, письменник; р. н. 1923: «С╕м’я – держава, в як╕й найлегше стати тираном». «Не помиля╓ться у вибор╕ президента т╕льки той, хто не брав участ╕ у голосуванн╕».
Л╕на Костенко, поетеса, громадський д╕яч; р. н. 1930: «╢ боротьба за долю Укра╖ни. Все ╕нше – то велике мискоборство». «Я знаю грамоту свободи – ╖╖ п╕дписують меч╕». «Лиш народи, явлен╕ у Слов╕, достойно жити можуть на земл╕».
╢вген Дудар, письменник-сатирик; р. н. 1933: «Що гнучк╕ший хребет, то шия товща». «У тих, хто повза╓, ╕нфаркт╕в не бува╓». «З нечесним ворогом будь-як╕ методи боротьби чесн╕».
Борис Ол╕йник, поет, державний ╕ громадський д╕яч; р. н. 1935: «Народ не в╕зьмеш на макуху. В╕н зоддаля розр╕знить чин: ╤ хто ╓ син його по духу, ╤ хто – по духу! – сучий син». «Коли минуле спродав на базар╕, Ти вже продав грядуще ╕ себе!»
Василь Симоненко, поет; 1935-1963 рр.: «Не заколисуй ненавист╕ силу!» «Нема н╕чого страшн╕шого за необмежену владу в руках обмежено╖ людини». «Можна все на св╕т╕ вибирати, сину, Вибрати не можна т╕льки Батьк╕вщину».
╤ван Драч, поет ╕ громадський д╕яч; р. н. 1936: «Кожен укра╖нець – це «тро╖ст╕ музики»: одне — дума╓, друге – каже, трет╓ – робить». «Ск╕льки укра╖нц╕в, за давньою традиц╕╓ю, шукали талану у розбудов╕ чужих держав?!» «Дивовижний народ укра╖нц╕! Найб╕льш╕ його вороги сконали сво╓ю смертю».
Василь Захарченко, письменник; р. н. 1936: «Р╕дна мова да╓ться народов╕ Богом, а чужа – людьми, ╖╖ приносять на в╕стр╕ ворожих спис╕в». «Св╕т реагу╓ т╕льки на орлиний клек╕т ╕ зовс╕м не хоче зважати на голубине воркотання». «Легко буди де Голлем, де давно збудовано державу».
Андр╕й Крижан╕вський, л╕тератор; 1936-1989 рр.: «См╕╓ться той, хто см╕╓». «Суть не в м╕н╕страх культури, а в культур╕ м╕н╕стр╕в». «Язик до Ки╓ва доведе. Або до Магадана». «╤нколи лавров╕ в╕нки сл╕д вручати разом з головою».
Валентин Мороз, ╕сторик, громадський д╕яч; р. н. 1936: «В╕ра виника╓ тод╕, коли ╓ мученики». «Нац╕ональне почуття живе в душ╕ кожно╖ людини, нав╕ть т╕╓╖, яка, здавалося б, давно померла духовно». «Знищен╕ — це крем╕нь, ╕з якого будують кришталев╕ фортец╕ в чистих душах».
Валентин Чемерис, письменник, журнал╕ст; р. н. 1936: «Н╕хто не команду╓ так народом, як його слуги». «Людей багато, але всюди таке малолюддя!» «Коли оголошують в╕йну палацам, миру не бува╓ ╕ в халупах». «Тому, хто зневажа╓ сво╖х Бог╕в, доводиться кланятися чужим». «Коли покращують життя народов╕, про ближнього н╕коли подбати». «Коли мертвий жив╕ший за вс╕х живих, останн╕м не позаздриш».
Василь Л╕совий, ф╕лософ, громадський д╕яч; р. н. 1937: «Говор╕ть про померлого так, наче в╕н може вам в╕дпов╕сти». «Культура, що усв╕домлю╓ власну велич, не прагне поглинути ╕ншу».
Дмитро Арсенич, л╕тератор; р. н. 1938: «Найважче оселитися в душ╕ народу». «Нул╕ певн╕, що авторитет м╕льйона трима╓ться на них». «Свин╕ не здихають в╕д старост╕».
Василь Стус, поет, правозахисник, громадський д╕яч; 1938-1985 рр.: «Кожен кат любить червоне вино, нагр╕те до 36 градус╕в». «Митець потр╕бен сво╓му народов╕ та й усьому св╕тов╕ т╕льки тод╕, коли його творч╕сть злива╓ться з криком його нац╕╖». «Гострити н╕ж людей навчили зойки». «Один лиш час ╕ ма╓ сов╕сть».
(Продовження в наступному номер╕)
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10209
|