Версiя для друку Обговорити в форумi

Деякі історичні назви сімферопольським вулицям були повернуті непомітно. До Караїмської вулиці (донедавна Пролетарська) якось одразу звикли. Можливо, тому, що з пролетаріями тепер «напряжёнка», хоча і караїмів лишилося, за свідченнями істориків, всього сімсот. Вулиця Рози Люксембург (вона ж Долгоруківська) живе поки що під подвійною назвою (саме так вказано на табличках). Але на одіозну площу Леніна замахнутися донедавна ніхто не насмілювався. Це — до грудня минулого року.
Та ось, як повідомляє газета «Коммунист Крыма», «...депутати ВР АРК порекомендували сімферопольській міськраді розглянути питання про можливість перейменування центрального проспекту кримської столиці імені Кірова на «Проспект Республіки», а площі імені Леніна, на якій встановлено пам’ятник вождю світового пролетаріату, — на «Площу Республіки». При цьому депутати кримського парламенту мали намір встановити поряд з пам’ятником Леніну «монументально-архітектурну форму», що символізуватиме Автономну Республіку Крим.
Комуністам це не сподобалось, хоч і мають вони спільне проросійське коріння з представниками російських сил Криму, а саме: Аксьоновим, Цековим, Кличніковим, які виступили з такою ініціативою. Представник того ж самого проросійського Криму Сергій Шувайников заспокоює: «Не треба хвилюватися, рішення ще немає, міськрада ось вже півроку не засідає».
А чи не буде запізно, коли одного прекрасного дня з’явиться «монументально-архітектурна форма»? Кримчани, які народилися не учора, добре пам’ятають, як створювалася на початку дев’яностих так звана Кримська автономія. Тоді майже і не приховувалося, що це потрібно для спрощення входження в перспективі частини української території до складу Росії. Пам’ятаємо ми і «президента» цієї автономії Ю. Мєшкова, який, не впоравшись зі своїм завданням, «інтегрувався» до Російської Федерації сам особисто, а нещодавно через свою зухвалу поведінку став в Україні персоною нон грата. То чи варто нагадувати городянам про увесь цей сором?
Сергій Іванович вважає, що це потрібно «для виховання у молоді патріотизму», але не уточняє, до чого і до кого. Втім, здається, вже і молодь сьогодні усвідомлює: окрім величезного управлінського апарату, що ліг податковим тягарем на плечі кожного кримчанина, ця «монументально-архітектурна» республіка нікому нічого не дала. Про це свідчить і середній рівень зарплат та цін по Криму й у регіонах материкової України.
До речі, прихильники республіки не мають претензій саме до Леніна, вони готові перейменувати й іншу центральну площу — Совєтську і встановити там свій колос на глиняних ногах.

Т. ФЕДОРЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Резонанс"